Рішення № 16100948, 12.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.05.11р.Справа № 5005/4565/2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Фермерського господарства "Інгулець", смт. Високопілля Херсонської області

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Літосфера", м. Дніпропетровськ

про стягнення 18584,43 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., довір. б/н від 18.01.11р.;

від відповідача-1: ОСОБА_2., довір. б/н від 17.08.10р.;

від відповідача-2: не зявився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (далі позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути солідарно з Фермерського господарства "Інгулець" (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Літосфера" (відповідач-2) суму 6714,46 грн. основного боргу по товарному кредиту, 527,56 грн. пені, 11342,41 грн. відсотків за користування товарним кредитом, а всього 18584,43 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобовязань по договору купівлі-продажу № 4944 від 22.04.10р., виконання якого забезпечено порукою за договором № 4944/2-ПОР від 22.04.10р.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає. У відзиві вказує на те, що позивачем не доведено належними доказами поставка товару на загальну суму 10186,37 грн. Також, зазначає про підписання спірного договору хоча і від імені голови фермерського господарства, проте не наділеною на те правом особою.

Представник відповідача-2 в призначене судове засідання не зявився. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином. У відзиві на позов зазначає, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. В той же час, просить суд здійснити розгляд справи по суті за відсутності повноважного представника у судовому засіданні.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

22.04.2010 року між позивачем (продавцем) та відповідачем-1 (покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 4944 (далі - Договір), згідно з умовами якого продавець у відповідності із специфікацією № 1 від 23.04.10р. до цієї угоди передав покупцю засоби захисту рослин (товар) на загальну суму 12714,46 грн., доказом чого є наявні в матеріалах справи двосторонні видаткові накладні (а.с. 19-20) та довіреності на отримання (а.с. 21-22). До того ж, названою специфікацією передбачено, що товар продається на умовах надання продавцем покупцю товарного кредиту з відстрочкою платежу.

Вивчивши документи долучені до матеріалів справи господарський суд зазначає, що 23.11.2010 року покупцем, насамперед на виконання приписів вищевказаної угоди, здійснено часткову оплату вартості поставлених засобів захисту рослин на суму 6000,00 грн., що підтверджується банківською випискою, яка є в матеріалах справи (а.с. 23).

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного договору купівлі-продажу, є господарськими зобовязаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Встановлено, що спірний товар був відпущений покупцю з наданням на 100% вартості засобів захисту рослин товарного кредиту з відстрочкою платежу, де остаточний термін сплати загальної кінцевої вартості товару 25.10.10р.

Статтею 530 п. 1 ЦК України встановлено, що якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, в порушення взятих на себе зобовязань станом на 04.04.11р. заборгованість відповідача-1 перед позивачем, з врахуванням проведеної часткової оплати вартості товару, повністю непогашена, отже і строки встановлені для повернення товарного кредиту порушені, а основна заборгованість покупця становить суму 6714,46 грн. (12714,46 6000,00 грн.).

Згідно приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 Господарського кодексу України, цивільні та господарські зобовязання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобовязання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобовязання, а ст. 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору відповідач не надав господарському суду доказів добровільної сплати спірного розміру основного боргу, а обставини на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог не спростовані.

Згідно положень ст.ст. 216-217, 230-231 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( ст. 551 ЦК України ).

Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

На підставі умов п. 7.1 Договору позивач нарахував покупцю пеню за подвійною обліковою ставкою НБУ, розмір якої за період з 26.10.10р. по 04.04.11р., з урахуванням часткової сплати 23.11.10р., становить суму 527,56 грн. та відображається в обґрунтованому розрахунку продавця.

Також, статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобовязання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положення ч. 1 ст. 694 Цивільного кодексу України передбачають, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати (ч. 5 ст. 694 ЦК України).

Частина 2 ст. 536 цього ж Кодексу вказує, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

В силу п. 7.2 Договору в разі несвоєчасного погашення заборгованості за товарним кредитом, згідно умов оплати, з дати виникнення заборгованості на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 0,15% за кожен день прострочення оплати, а згідно п. 7.3 цієї ж угоди, через 10 (десять) календарних днів з дати виникнення простроченої заборгованості на суму заборгованості нараховуються проценти за користування товарним кредитом з розрахунку 1% за кожний день прострочення оплати.

Згідно обґрунтованого розрахунку позивача загальна сума процентів за користування відповідачем-1 товарним кредитом становить суму 11342,41 грн., яка нарахована за період з 26.10.10р. по 05.11.10р. та з 06.11.10р. по 04.04.11р.

Окрім того, на забезпечення виконання зобовязання покупця, 22.04.10р. між продавцем та відповідачем-2 (поручителем) укладено договір поруки № 4944/2-ПОР.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (відповідачем-1 у справі).

Відповідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель(лі) відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Також, п. 1.4 названого договору поруки передбачена солідарна відповідальність позичальника та поручителів.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі (ст. 543 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; одностороння відмова від виконання зобовязань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В звязку з чим, суд дійшов висновку про належне виконання позивачем вимог ст. 33 ГПК України, оскільки було документально доведено ті обставини, на які останній посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог, та які не спростовані покупцем в ході розгляду спору.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів субєктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обовязку в натурі та застосування штрафних санкцій.

Наведене є підставою для повного задоволення позовних вимог.

Щодо посилань відповідача в обґрунтування своїх заперечень, а саме на нікчемність правочину з підстав підписання Договору, хоча і від імені голови фермерського господарства "Інгулець", проте фактично особою яка не наділена таким правом господарський суд зазначає, що проведений детальний аналіз Договору відображає наявність відбитку печатки підприємства відповідача, а оскільки останній є юридичною особою, тому несе відповідальність за належне зберігання та використання печатки господарства згідно вимог діючого законодавства, отже суд відхиляє їх за безпідставністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача-1, оскільки даний спір виник внаслідок його неправомірних дій.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Інгулець" (74000, смт. Високопілля Херсонської області, вул. Горького, 2/А; ЄДРПОУ 22757413) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Літосфера" (49080, м. Дніпропетровськ, вул. Таганрозька, 321-А; ЄДРПОУ 35124268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ЄДРПОУ 31320991) суму 6714,46 грн. (шість тисяч сімсот чотирнадцять грн. 46 коп.) основного боргу, 527,56 грн. (пятсот двадцять сім грн. 56 коп.) пені, 11342,41 грн. (одинадцять тисяч триста сорок дві грн. 41 коп.) відсотків за користування товарним кредитом.

Стягнути з Фермерського господарства "Інгулець" (74000, смт. Високопілля Херсонської області, вул. Горького, 2/А; ЄДРПОУ 22757413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросфера" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ЄДРПОУ 31320991) суму 185,84 грн. (сто вісімдесят пять грн. 84 коп.) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров

Рішення підписано ___