Рішення № 16100886, 12.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.05.11р.Справа № 5005/3635/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецпрокат", м.Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ВАСІЛ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 116 902,82 грн.

Суддя Петренко Н.Е.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1., представник за довіреністю № б/н від 01.03.11р.

від відповідача: ОСОБА_2., представник за довіреністю № 11/05 від 11.05.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецпрокат", м. Дніпропетровськ (далі-позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ВАСІЛ", м Дніпропетровськ (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 116 902,82 грн.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за договором № 04/01-1 від 04.01.2010 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

12.05.11р. представник позивача заявив клопотання про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 86 381,34 грн.

Представник відповідача не заперечував щодо існування заборгованості перед позивачем у розмірі 86 381,34 грн., що також підтверджує надана довідка та Акт звірки, які за клопотанням відповідача долучено до матеріалів справи.

За згодою представників сторін, в судовому засіданні 12.05.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

04.01.2010 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 04/01-1 (далі-Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язується передати у власність відповідачу, а відповідач належним чином прийняти та сплатити у строки, передбачені дійсним договором, продукцію в кількості та по ціні згідно виставленим позивачем рахунку.

Загальна сума даного договору складає 2 000 000,00 грн. (п.1.2. Договору).

Сплата продукції здійснюється по факту завантаження автомобіля відповідача на складі позивача (п.2.1. Договору).

Відповідно до п. 2.1., 2.2. Договору, оплата продукції здійснюється по факту завантаження автомобіля відповідача на складі позивача у розмірі 100%.

Строк дії договору до 31.12.10р. (п. 5.4. Договору).

На виконання умов Договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 117 574,03 грн., що підтверджують накладні № 626 від 23.09.2010 року, №721/1 від 29.10.2010 року, № 748 від 10.11.2010 року.

В порушення умов договору відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем на суму 117574,03грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем було направлено на адресу відповідача лист з вих. № 21/02-11 від 21.02.2011 року з проханням негайно погасити заборгованість за поставлений товар у розмірі 117 574,03 грн., що підтверджується фіскальним чеком № 3507 від 17.03.2011 року.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар у розмірі 116 902,82 грн.

12.05.11р. у судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про зменшення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 86 381,34 грн.

Представник відповідача не заперечував щодо існування заборгованості перед позивачем у розмірі 86 381,34 грн., що підтверджується наданою відповідачем довідкою та Актом звірки, які долучено до матеріалів справи.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 86 381,34 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 266 Господарського кодексу України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками. Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Стягненню з відповідача підлягають витрати по сплаті державного мита у розмірі 863,81 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 174,38 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265, 266 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ФІРМА "ВАСІЛ" (49000, м.Дніпропетровськ, вул. Робоча, буд. 25а, ЄДРПОУ 06728470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецпрокат" (49069, м. Дніпропетровськ, вул. Артема, буд. 90, ЄДРПОУ 32466206) заборгованість за поставлений товар у розмірі 86 381,34 грн. (вісімдесят шість тисяч триста вісімдесят одна грн. 34 коп.), витрати по сплаті державного мита у розмірі 863,81 грн. (вісімсот шістдесят три грн. 81 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 174,38 грн. (сто сімдесят чотири грн. 38 коп.).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяН.Е. Петренко Повне рішення складено 12.05.11р.