Рішення № 16100142, 11.05.2011, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.05.11р.Справа № 5005/4584/2011 За позовом Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", 69035, м.Запоріжжя, вул. Діагональна, 11

до

відповідача-1 Державного підприємства "Придніпровська залізниця", 49602, м.Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108

відповідача-2 Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", 87500, м. Маріуполь, Донецька обл., вул. Лепорського, 1

про стягнення 787,93 грн.

Суддя Панна С.П.

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 - юрисконсульт юридичного відділу, довіреність № 18-56 від 06.12.2010 року

Від відповідача-1 ОСОБА_2. - провідний юрисконсульт юридичного сектора, довіреність № 488 від 01.01.2011 року

Від відповідача-2 не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" та Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення суми шкоди в розмірі 787,93 грн. та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані спричиненням позивачу майнової шкоди із-за недостачі вантажу.

Відповідач-1 позовні вимоги не визнає (відзив на позовну заяву від 22.04.2011 року) посилаючись на що, що відправник вантажу не підготував належним чином вагон та вантаж для перевезення вантажу дрібної фракції, що призвело до втрати вантажу під час перевезення, що є порушенням п. 5, п. 6 Правил перевезення вантажів на вагонах відкритого типу.

Відповідач-2 мотивований відзив на позовну заяву не надав, в судові засідання 26.04.2011 року, 17.05.2011 року не з'явився.

Відповідача-2 було совєчансо та належним чином повідомлено про місце, час і дату розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення за №№ 4900095763192, 8750000168104 (а. с. 25, 40).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Справа, згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 1.1 статуту Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", затвердженого Загальними зборами акціонерів Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (протокол № 1/2011 від 08.04.2011 року), Публічне акціонерне товариство "Запорізький завод феросплавів" є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів", заснованого відповідно до рішення регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області від 3 травня 1995 року № 462, шляхом перетворення державного підприємства "Запорізький державний завод феросплавів" у відкрите акціонерне товариство ""Запорізький завод феросплавів" відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", Постанови Кабінету Міністрів України від 07.12.1992 року № 686 про затвердження "Порядку перетворення в процесі приватизації" державних підприємств у відкриті акціонерні товариства", Указу Президента України від 26 листопада 1994 року № 699/94 "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" та діє на підставі закону України "Про акціонерні товариства".

30.03.2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Нікопольський завод феросплавів", як постачальником, та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький завод феросплавів", як покупцем, було укладено договір поставки № 1001682, згідно п. 1.1 якого, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця коксову продукцію, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити вказану продукцію, асортимент, кількість, строки поставки і ціна якої зазначені у специфікаціях до даного договору, які є його невід'ємними частинами.

Як встановлено матеріалами справи, 14.11.2010 року на адресу позивача за залізничною накладною № 52651630 зі станції відправлення Сартана Донецької залізниці на станцію Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці прибув вагон № 56118086 з вантажем коксового горішку (а. с. 15).

Вартість коксового горішку, який поставлений у вищевказаному вагоні, повністю сплачена позивачем відповідно до рахунку-фактури № 10110613 від 15.11.2010 року (а. с. 18), що підтверджується платіжним дорученням № 161210 від 30.03.2010 року на суму 73000000,00 грн. (а. с. 19).

Відповідно до зазначеної залізничної накладної вантажовідправником коксового горішку є ВАТ "МК "Азовсталь" (відповідач-2).

Зазначений вагон був виданий позивачу згідно зі ст. 52, 129 Статуту залізниць України зі складанням комерційного акту № 019849/659 від 14.11.2010 року, в якому зафіксовані ознаки незбережного перевезення, такі як порушення маркування, виїмка вантажу та недостача у розмірі 820 кг.

При складанні комерційного акту при візуальному огляді вантажу в вагонах було виявлено наступне: згідно групової накладної значиться маса вантажу 263850 кг, кількість вагонів 6, вагон № 56118086 маса вантажу 41550 кг; тара 23350 кг. Фактично у вагоні № 56118086 виявлено вагу брутто 64080 кг, тара з докум. 23350 кг, нетто 40730 кг, що менше ваги, зазначеної в документі на 820 кг. Вагон технічно справний, бездверний, люки закриті плотно, теча вантажу відсутня. В комерційному відношенні навантаження вантажу на рівні бортів нерівномірне, вантаж маркований вапняком, зліва по ходу поїзда над 1, 2 люками порушено маркування, виїмка довжиною 200 см шириною 120 см глибиною 40 см. При повторному переважуванні вагонів комісією в тому ж складі результат не змінився (а. с. 17).

Пунктом 2 ст. 308 Господарського кодексу України передбачено, що відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 314 Господарського кодексу України, перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини (п. 2 ст. 924 Цивільного кодексу України).

У разі пошкодження вантажу внаслідок неправильного розміщення та кріплення, відповідальність покладається на відправника, доки він не докаже вину залізниці (п. 3.8 розяснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству (ст. 110 Статуту залізниць України).

Згідно зі ст. 31 Статуту залізниць України, яка передбачає, що залізниця зобов'язана надавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а в необхідних випадках - продезінфіковані вагони і контейнери.

Завантаження і розміщення коксового горішку у вагоні № 56118086 було виконано у відповідності з вимогами СБ 17 гл. 1 п. п. 6, 7, 8 ТУ розділу 2, про що свідчить графа 3 зворотної сторони залізничної накладної № 52651630 (а. с. 16).

Поверхня продукції, яка знаходилась у вагоні, була промаркована вапняним розчином, про що в графі 1 зворотної сторони залізничної накладної також наявний відповідний запис вантажовідправника.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач-1 прийняв спірний вагон без будь-яких зауважень з його сторони відносно повноти його завантаження, наявності течі і технічного стану вагону, тобто ДП "Придніпровська залізниця" не застосувала у відношенні спірного вагону такий правовий засіб, як відмова в прийнятті вагону, який недовантажений до технічних норм або повного вміщення, або вимоги здійснення дозавантаження вагону, оскільки для цього існували правові підстави, що свідчить про те, що вагон був завантажений до повного вміщення.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року № 644, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, на піввагони тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагону, а під час приймання зазначеного вагону зауважень, щодо неповноти навантаження металопродукції не було заявлено представниками Придніпровської залізниці, тобто недостача виникла під час перевезення залізницею металопродукції внаслідок чого наявна вина відповідача-1. Крім того, відповідно до комерційного акту, відповідач-1 не виконав вимоги збірника ТУ п.п. 7.2 розділу 2, § 5 ТУ, ст. 31 Статуту залізниць України, які виключають втрату вантажу на шляху проходження.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів. Такі заходи розробляються відправником окремо для кожного виду вантажу (п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу).

У випадках коли під завантаження поданий несправний вагон за своїм технічним станом, відправник повинен відмовитись від його використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника (п. 3.9 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 року № 04-5/225).

З наявних матеріалів справи пошкоджень спірних вагонів не виявлено, тобто вина відповідача-2 відсутня.

Позовні вимоги позивача підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню щодо стягнення з відповідача-1 завданої шкоди в сумі 787,93 грн., підстави щодо стягнення шкоди з відповідача-2 відсутні.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 113, 114 Статуту залізниць України, ст. ст. 307, 308, 314 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 599, 909, 924 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпропетровськ, пр. К.Маркса, 108, р/р 26036000002003 в Дніпропетровській філії АБ "ЕкспресБанк", МФО 306964, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Публічного акціонерного товариства "Запорізький завод феросплавів" (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, р/р 26005130029045 в ПАТ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 00186542) 787 (сімсот вісімдесят сім) грн. 93 коп. - шкоди, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат на держмито, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.

В позовних вимогах щодо стягнення шкоди з відповідача-2 - відмовити.

СуддяС.П. Панна