Рішення № 16098117, 08.06.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

08 червня 2011 р. Справа 2/65/2011/5003

за позовом:Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі ЦТП Вінницької філії ВАТ "Укртелеком", 21001, м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 28, м.Вінниця, вул.Соборна, 8

до:Військової частини А-2656 21001, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, буд. 21

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління державного казначейства у Вінницькій області, 21100, м. Вінниця, вул. Пирогова, 29

про стягнення 15 208,99 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1. - за довіреністю;

відповідача : не з''явився;

третя особа: ОСОБА_2. - за довіреністю.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з Військової частини А-2656 на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" 15 208,99 грн. заборгованості, в тому рахунку 14 551,15 грн. - основного боргу, 186,81 грн. - пені, 342,18 грн. - індексу інфляції та 129,85 грн. - 3% річних за невиконання умов договору про взаємоз''єднання телекомунікаційної мережі № 356-15 від 01.09.2007 р.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 23.05.2011 року за вказаним позовом порушено провадження у справі № 2/65/2011/5003 та призначено до розгляду на 08.06.2011 року.

Також згідно вказаної ухвали до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління Державного казначейства у Вінницькій області.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 08.06.2011 року не з"явився, витребуваних ухвалою суду від 23.05.2011 року документів не надав, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що вбачається із повідомлення про вручення поштового відправлення №20810127 від 01.06.2011 р.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ними права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, а тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

01.09.2007 року між ВАТ "Укртелеком" в особі ЦТП Вінницької філії ВАТ "Укртелеком" та Військовою частиною А-2656 укладено договір про взаємоз''єднання телекомунікаційної мережі № 356-15, відповідно до умов якого Позивач зобов''язаний забезпечити з''єднання обладнання Споживача ЦСК "F- 1500" загальною ємністю 1780 номерів по волоконно - оптичній лінії, зі своєю телекомунікаційною мережею відповідно до проектн - технічних рішень, а Відповідач зобов''язаний (згідно п.2.4.13 та 3.8 Договору) щомісячно оплачувати вартість наданих позивачем телекомунікаційних послуг, згідно виставлених рахунків відповідно до діючих тарифів.

Позивач виконує свої зобов"язання та забезпечує з'єднання обладнання відповідача зі своєю телекомунікаційною мережею та надає рахунки для оплати.

Так, позивачем за період з 01.11.2010 р. по 01.05.2011 р. було надано послуги зв"язку на загальну суму 14 551,15 грн. Підтвердженням цього є виставлені відповідачу рахунки по оплаті за надані послуги, а також витяг з оборотної відомості відповідача.

Згідно п. 2.4.13. договору на відповідача покладено обов"язок щомісячно сплачувати Укртелекому вартість наданих телекомунікаційних послуг.

Однак, відповідач в порушення вказаних умов договору та у встановлені договором строки оплату за отримані послуги не здійснив. У зв"язку з цим, позивач був змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу, штрафних санкцій за договором про надання послуг.

В силу ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається із матеріалів справи позивачем виконувались свої зобов'язання по наданню послуг зв'язку та взаємоз'єднання телекомунікаційних мереж належним чином, про що свідчать виписка з обігової відомості відповідача та виставлені рахунки за період з 01.11.2010 р. по 01.05.2011 р.

Однак, відповідач не виконав свого обов"язку щодо оплати за надані послуги згідно умов договору, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 14 551,15 грн., про що свідчить відсутність доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 14 551,15 грн. заборгованості за надані послуги підлягають задоволенню, оскільки є обгрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов"язань позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 186,81 грн. - пені.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч.1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 3 ст. 198 Господарського кодексу України, відсотки за грошовими зобов'язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, що обчислюється у відсотках, розмір яких передбачений обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Згідно п. 4.6. договору за порушення строків проведення розрахунків Споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від суми заборгованості у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України "Про телекомунікації" у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Виходячи з матеріалів справи, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 186,81 грн. - пені заявлено правомірно.

Також судом розглянуто вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 342,18 грн. - індексу інфляції та 129,85 грн. - 3% річних, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з матеріалів справи, заявлені до стягнення позивачем 342,18 грн. - індексу інфляції та 129,85 грн. - 3% річних підлягають задоволенню, оскільки нараховані відповідно до чинного законодавства та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 23.05.2011 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 527, 530, 546, 549, 551, 610, 611, 625, 629, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193, 198, 231, 232 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовільнити.

2. Стягнути з Військової частини А-2656, 21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 21 (ідентифікаційний код - 07937980) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Вінницької філії ВАТ "Укртелеком", 21001, м.Вінниця, вул.Коцюбинського, 28 (ідентифікаційний код - 2150766) 14 551,15 грн. - основного боргу, 186,81 грн. - пені, 342,18 грн. - індексу інфляції, 129,85 грн. - 3% річних, 152,08 грн. - відшкодування витрат повязаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам та третій особі по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 09 червня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2, 3 - позивачу 21001, м. Вінниця, вул. Коцюбинського, 28, 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, б.8

4 - відповідачу 21001, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, буд. 21

5 -Головному управлінню державного казначейства у Вінницькій області, 21100, м. Вінниця, вул. Пирогова, 29