Рішення № 16097138, 05.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

05.05.2011Справа №5002-11/839-2011 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАФ», (98600, м. Ялта, вул. Курчатова, 2а);

до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (98600, АДРЕСА_1);

про стягнення 77867,62 грн.

Суддя С. С. Потопальський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_2., дов. від 01.03.2011 р.

Від відповідача ОСОБА_3., дов. від 04.04.2011 р.

Сутьспору: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАФ», м. Ялта звернулось з позовом до Господарського суду АР Крим до відповідача - Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Ялта, про стягнення 77867,62 грн. заборгованості.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем не сплачена орендна плата по договорам оренди № 3 від 01.12.2008 р., № 9 від 01.12.2009 р. в сумі 77867,62, що і стало підставою для звернення з позовом до суду.

Відповідач проти позову заперечує по мотивам, викладеним у відзиві, основні з яких ґрунтуються на тому, що у період з січня 2010 р. по 15.03.2011 р. він не міг використовувати об`єкт за призначенням, в зв`язку з протіканням даху.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, суд

Встановив :

01 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАФ", (орендодавець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1, (Орендар) був укладений Договір № 3 оренди нежилих приміщень, розташованих за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 443 кв.м.

Відповідно до умов Договору, орендна плата складає 11075 гривень на місяць, з розрахунку 25 грн. за 1 кв.м., (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 4.1. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату не пізніше 10-го числа поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що орендна плата вноситься як попередня оплата за місяць в перед.

Пунктом 7.1 договору встановлено, що вказаний договір укладений на строк з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р.

У зв'язку з закінченням строку дії Договору №3 оренди нежилих приміщень між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАФ" та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 01.12.2009 року був укладений новий Договір №9 оренди нежилих приміщень, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в орендне користування: нежиле приміщення площею 443 кв.м.

Відповідно до умов п. 1.1. Договору, орендна плата за базовий місяць грудень 2009 року складала 11075 грн., з розрахунку 25 грн. за один кв.м.

Відповідно до п. 4.1. Орендар зобов'язаний вносити орендну плату не пізніше 10-го числа поточного місяця, з урахуванням індексу інфляції.

01.03.2010 року між ТОВ 'ТАФ" та Відповідачем була укладена Додаткова угода до Договору №9 оренди нежилих приміщень від 01.12.2009 року.

Відповідно до вказаної угоди, Сторони дійшли згоди про внесення змін у п. 1.1. Договору, а саме розмір орендної плати за 1 кв. м. складатиме 20 грн., тобто 8860,00 грн.

01.11.2010 року Сторони уклали Додаткову угоду про зменшення площі приміщень, які передані в оренду з 443 кв.м. до 363 кв.м.

Матеріали справи свідчать, що зобовязання орендодавця з передачі речі орендарю у користування виконано, доказом чого є підписані акти виконаних робіт та акти звірки взаємних рахунків та вказаний факт не заперечується відповідачем, тому у орендаря, в силу Договору, ч. 1 ст. 762 ЦК України та оплатного характеру зобовязань з оренди, виник обовязок сплачувати орендодавцю плату за користування обєктом оренди.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки за період з 01.01.2009 року по 01.12.2009 рік, на загальну суму 148107,69 грн., з котрих орендна плата складає 132900,00 грн, відшкодування спожитої електроенергії 13489,38 грн, відшкодування спожитої води 402,07 грн, та 1316,27 грн. відшкодування за вивіз ТПВ.

Однак відповідач сплатив заборгованість не повністю, в зв`язку з чим заборгованість по орендній платі та по відшкодуванню спожитих комунальних послуг за вказаний період склала 30796, 69 грн.

Також, відповідно до виставлених рахунків у період з 01.01.2010 року по 01.12.2010 року, відповідач повинен був сплатити 122 347,90 грн., з котрих орендна плата складає 107 550,00 грн., відшкодування спожитої електроенергії 12819,56 грн., відшкодування спожитої води 530,03 грн., та 1448,04 грн. відшкодування за вивіз ТПВ.

Але у 2010 році Відповідачем було сплачено 75 276,52 грн. Отже заборгованість Відповідача перед ТОВ "ТАФ" за 12 місяців 2010 року складає 47071,38 грн.

Сам факт існування заборгованості по орендній платі та її розмір згідно виставлених рахунків відповідач не заперечує та підписав акти звірки взаємних розрахунків від 01.01.2010 р., 10.10.2010 р., 01.01.2011 р. та акти виконаних робіт. Однак відповідач просить врахувати те, що ним було виконано ремонт даху орендованого приміщення, тому згідно ч. 6 ст.762 ЦК України просить не нараховувати орендну плату за період з 01.01.2010 р. по 15.03.2011 р., оскільки приміщення, на думку відповідача, не могло використовуватися за призначенням. Також відповідач просить згідно ч. 3 ст.776 ЦК України зарахувати вартість ремонту в рахунок орендної плати. Відповідач зазначив, що повідомив орендодавця про протікання даху про що зробив написи на акті звірки взаємних розрахунків від 01.01.2010 р., від 01.01.2011 р., актах виконаних робіт від 01.12.2009 р.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦК України, наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Відповідачем не надано доказів що він не використовував вказане приміщення у період з 01.01.2010 року по 01.12.2010 року. Окрім того, вказані у поясненнях на позов доводи відповідача щодо неможливості використання орендованого приміщення в період з 01.01.2010 року по 01.12.2010 року (а.с. 45), не мають відношення до предмету спору, оскільки позивачем стягується заборгованість за період до 01.12.2010 року.

Окрім того, як свідчать матеріали справи, відповідачем підписувались акти виконаних робіт, (а.с.17-20), акти звірки розрахунків від 01.01.2010 р., 10.10.2010 р., 01.01.2011 р., якими відповідач визнавав заборгованість за вказані періоди, а отже і факт користування приміщеннями.

Посилання відповідача на ч. 3 ст.776 ЦК України щодо необхідності зарахування вартості ремонту в рахунок орендної плати суд відхиляє з огляду на наступне.

Так, відповідно до ч. 3 ст.776 ЦК України якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту.

Наведена стаття передбачає право наймодавця у разі проведення капітального ремонту

обрати лише один із способів компенсації затрат: зарахування вартості ремонту в рахунок плати за користування річчю або відшкодування вартості ремонту.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до суду з окремим позовом про відшкодування вартості ремонту, що є предметом спору у справі № 5002-8/1390-2011 Господарського суду Автономної республіки Крим (а.с.82-88).

Отже, відшкодування вартості ремонту у справі № 5002-8/1390-2011 є предметом окремого спору та не впливає на розгляд спору щодо стягнення заборгованості по договору оренди.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем під час розгляду справи не був доведений факт оплати 77867,62 грн. заборгованості.

За таких обставин позов підлягає задоволенню повністю.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представників сторін, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 10.05.2011 року.

Керуючись ст. ст. 49, ст. ст. 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (98600, АДРЕСА_1, іпн НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАФ», (98600, м. Ялта, вул. Курчатова, 2а, ЗКПО 31592965) 77867,62 грн. заборгованості, 778,67 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в закону силу.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПотопальський С.С.