Рішення № 16096371, 19.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2011Справа №5002-2/485-2011 за позовом Акціонерний банк "Діамант", м. Київ, в особі Кримської Дирекції АБ "Діамант" (95000,м. Сімферополь, вул. Довгоруківська/Жуковського/О.Невського, 1/1/6)

до Приватного підприємства "Перегін" (95000, м. Сімферополь вул. Залеська, 82; фактична адреса: 95044, м. Сімферополь, провулок Заводський, 33)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 АДРЕСА_2)

про звернення стягнення на предмет застави

Суддя Толпиго В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача ОСОБА_2 представник, довіреність у справі.

Від відповідача - не зявився;

Віт третьої особи - не зявився;

Обставини справи: Акціонерний банк "Діамант", м. Київ, в особі Кримської Дирекції АБ "Діамант" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Приватного підприємства "Перегін" про звернення стягнення на транспортні засоби, а саме, DAEWOO SENS, білого кольору, АК 5936АА, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АКС 052784; DAEWOO SENS, білого кольору, АК 5935АА, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АКС 052785, що належить на праві власності ПП «Перегін».

Позов мотивовано тим, що в забезпечення своєчасного виконання зобовязання за кредитним договором від 27.10.20009 року №09-10-27-0002 035/R94, який було укладено між Акціонерним банком "Діамант" та ОСОБА_1, між позивачем та відповідачем у даній справі було укладено договір застави транспортних засобів від 27.10.2009 року, відповідно до умов якого відповідач передав позивачу в заставу належні йому на праві власності транспортні засоби. Боржник порушив виконання зобовязання за кредитним договором, що і стало підставою для звернення Акціонерного банку "Діамант" в особі Кримської Дирекції АБ "Діамант" із позовом до суду про звернення стягнення на предмет застави.

Представник позивача 03.3.2011 року передав заяву, якою конкретизує прохальну частину позову, та просить суд звернути стягнення на предмет застави DAEWOO SENS, білого кольору, АК 5936АА, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АКС 052784; DAEWOO SENS, білого кольору, АК 5935АА, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АКС 052785 з метою погашення заборгованості перед позивачем у розмірі 30040грн23коп. Також у вказаній заяві зазначено, що другою адресою відповідача є 95044, м. Сімферополь, провулок Заводський, 33.

Відповідач та третя особа у судове засідання не зявились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Тим самим, судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість відповідачу захищати свої інтереси, але він своїми правами не скористався.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Згідно з частиною 2 статті 9 Цивільного кодексу України, майнові відносини у сфері господарювання регулюються цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, яке виникає між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний зробити певну дію господарського або управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію та ін.) або утриматись від виконання певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тім числі і кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Умовами кредитного договору іншого не встановлено.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом строк.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

У силу ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено параграфом №2 і не випливає із суті кредитного договору

Відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Між Акціонерним банком "Діамант" в особі Кримської Дирекції АБ "Діамант" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №09-10-27-0002_ 035/R94 від 27.10.2009 року, відповідно до п.1.1. якого кредитодавець з 27.10.2009 року надає позичальнику Передеренко Ігорю Олександровичу кредит у сумі 26000,00 грн. з терміном повернення до 26.04.2010 року.

Згідно пункту 3.6 Кредитного договору боржник зобов'язався повертати кредит рівними частинами у розмірі 4 333,33 грн., в термін до 05 числа кожного місяця, наступного за звітним місяцем користування кредитом, шляхом внесення готівки в касу кредитодавця, при цьому розмір останнього платежу в погашення кредиту перерахується кредитодавцем на дату повного погашення кредиту.

Відповідно п. 3.6.1. Кредитного договору боржник щомісячно, в термін до 05-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, сплачувати кредитодавцю проценти за кредитом у розмірі, визначеному в п. 1.3. кредитного договору, шляхом внесення готівкових коштів в касу кредитодавця.

Також умовами кредитного договору передбачено, що боржник зобов'язувався сплачувати кредитодавцю комісію, визначену у п.1.4. даного договору, яка складає 0,6 % від суми кредиту та становить 156,00 грн. (п. 3.6.3.).

Відповідно п. 2.1 кредитного договору №09-10-27-0002_ 035/R94 від 27.10.2009 року зобовязання ОСОБА_1 по кредитному договору забезпечено заставой двох транспортних засобів DAEWOO SENS, Т13110, 2006 року випуску, що належать Приватному підприємству "Перегін", в особі директора ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів АКС №052785, АКС№052784.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення кредитних зобовязань за кредитним договором №09-10-27-0002_ 035/R94 від 27.10.2009 року та на виконання п.2.1 кредитного договору між Акціонерним банком "Діамант" в особі Кримської Дирекції АБ "Діамант" та Приватним підприємства "Перегін" був укладений договір застави транспортних засобів від 27.10.2009 року, відповідно умов якого заставодавець в забезпечення своєчасного та в повному обсязі виконання зобовязання позичальника за кредитним договором передає заставодержателю в заставу належний йому на праві власності на момент укладення цього договору предмет застави (п.1.1).

Відповідно п. 1.2. договору застави транспортних засобів від 27.10.2009 року заставодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання зобовязання чи його частини, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.

Згідно п. 2.1 договору застави транспортних засобів від 27.10.2009 року предметом застави за договором застави є DAEWOO SENS, білого кольору, АК 5936АА, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АКС 052784; DAEWOO SENS, білого кольору, АК 5935АА, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АКС 052785, що належить на праві власності ПП «Перегін» (п.2.4).

Відповідно пункту 3.1.1. договору застави транспортних засобів заставодержатель має право отримати задоволення вимог за зобовязанням за рахунок предмету застави у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником зобовязання в цілому або в тій чи іншій його частині.

При настанні хоча б одного із випадків, передбачених п. 4.1 договору застави, заставодержатель має право своїм вибором звернути стягнення на предмет застави: відповідно до статті 20 Закону України «Про заставу», за рішенням суду. (п.4.4).

Статтею 572, 589 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом, а реалізація предмету застави, на який зверне стягнення, проводиться шляхом його продажу з публічних торгів. (ч.2ст.590, 591 Цивільного кодексу України).

Аналогічні положення передбачені Законом України “Про заставу”. Так, відповідно до статті 19 цього Закону за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про заставу” заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою.

Відповідно статті 11 Закону України “Про заставу” заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Однак, позичальником ОСОБА_1 були порушені умови Кредитного договору №09-10-27-0002_035/R94 від 27.10.2009 року щодо погашення кредиту, сплати процентів та комісії.

Внаслідок вищенаведеного у відповідача станом на 26. 4.2010 рік виникла заборгованість у сумі 19633грн.81коп., з яких: заборгованість по повному погашенню кредиту складає 17 333,34 грн., заборгованість по сплаті нарахованих процентів - 1 832, 41 грн., по сплаті комісії - 468,00 грн.

Вказане вище свідчить про те, що ОСОБА_1 допустив односторонню відмову від виконання своїх зобов'язань перед банком, порушення кредитного договору в частині недотримання строку погашення кредиту і несплати процентів за користування кредитом.

Тоді як, законодавством, зокрема, ст 525 ЦК України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Листами від 19.01.2010 року №19/01-21.1 та від 09.02.2010 року №80/01-01/3 банк повідомив Передеренко Ігоря Олександровича про необхідність здійснити повне повернення кредиту, але відповіді отримано не було та кредит повернутий не був.

Також позивачем була нарахована неустойка за несплату (непогашення) боржником кредиту, комісії та процентів у відповідності до умов кредитного договору у розмірі 10406грн.42коп. з яких: 486грн.02коп. сума пені та 9920грн. 40коп. сума штрафу, які також не були оплачені ОСОБА_1

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7. Кредитного договору встановлено, що у разі хоча б одноразового порушення обов'язку по сплаті встановлених платежів, протягом одного банківського дня Відповідач повинен здійснити повне повернення кредиту, процентів за кредитом, а також сплатити нараховану згідно умов Кредитного договору неустойку.

Згідно п. 4.3 договору застави заставодержатель за рахунок предмета застави має право задовольнити в повному обсязі свої вимоги за зобовязанням, що випливає з Кредитного договору, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи суму кредиту, процентів, неустойки у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором, а також всі інші вимоги заставодержателя, які можуть бути задоволенні із вартості предмета застави згідно з чинним законодавством України.

Судом в ході розгляду спору встановлено, що рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2010 року у справі №2-5232/10 з ОСОБА_1 було стягнуто на користь Акціонерного банку "Діамант" в особі Кримської Дирекції АБ "Діамант" нараховані відповідно кредитного договору №09-10-27-0002_ 035/R94 від 27.10.2009 року сума боргу у розмірі 30 040грн23коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 17333грн34коп, заборгованості за комісію у сумі 468грн., відсотків у сумі 1832грн47коп., штрафу та пені у сумі 10406грн42коп.

ОСОБА_1 не представив суду доказів виконання рішення Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 серпня 2010 року у справі №2-5232/10.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". (ст..115 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст..64 Закону України «Про судоустрій України» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на території України.

Таким чином, обовязковість виконання судового рішення виникає у момент набрання ним чинності.

Враховуючи те, що відповідно ч. 4 статті 35 Господарського Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, сума боргу за кредитним договором №09-10-27-0002_ 035/R94 від 27.10.2009 року у розмірі 30 040грн23коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 17333грн34коп, заборгованості за комісію у сумі 468грн., відсотків у сумі 1832грн47коп., штрафу та пені у сумі 10406грн42коп. є доведеною Центральним районним судом м. Сімферополя Автономної Республіки Крим.

Як вже зазначалось вище, відповідно п. 1.2. договору застави транспортних засобів від 27.10.2009 року, якій укладено між сторонами, заставодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 зобовязання чи його частини за кредитним договором №09-10-27-0002_ 035/R94 від 27.10.2009 року одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тоді як відповідач не довів належне виконання умов договору.

Враховуючи вищенаведене, Акціонерний банк "Діамант" в особі Кримської Дирекції АБ "Діамант" - заставодержатель за договором застави транспортних засобів від 27.10.2009 року, набув право звернення стягнення на належні відповідачу заставодавцю транспортні засоби: DAEWOO SENS, білого кольору, АК 5936АА, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АКС 052784; DAEWOO SENS, білого кольору, АК 5935АА, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АКС 052785, внаслідок невиконання позичальником ОСОБА_1 зобовязання по поверненню кредиту в сумі 30 040грн23коп., яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 17333грн34коп, заборгованості за комісію у сумі 468грн., відсотків у сумі 1832грн47коп., штрафу та пені у сумі 10406грн42коп. по кредитному договору №09-10-27-0002_ 035/R94 від 27.10.2009 року, укладеного між позивачем та ОСОБА_1

Аналогічної думки дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 22.11.2006 року №18/466.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг згідно з ст. 44, 49 ГПК України відносяться на відповідача.

За згодою представника позивача в засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підготовлений і підписаний 22.4.2011р.

Керуючись ст. ст. 49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Перегін" (95000, м. Сімферополь вул. Залеська, 82; фактична адреса: 95044, м. Сімферополь, провулок Заводський, 33; ЄДРПОУ 31263902) на користь Акціонерного банку "Діамант" в особі Кримської Дирекції АБ "Діамант" (95000, м. Сімферополь, вул. Довгоруківська/Жуковського/О.Невського,1/1/6) заборгованість по повному погашенню кредиту - 17333грн34коп, заборгованості за комісію у сумі 468,00грн., заборгованість по сплаті нарахованих відсотків - 1832грн41коп, пені у сумі 486грн02коп., штрафу 9920грн.40коп., шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: транспортні засоби - DAEWOO SENS, білого кольору, АК 5936АА, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АКС 052784; DAEWOO SENS, білого кольору, АК 5935АА, 2006 року випуску, свідоцтво про реєстрацію ТЗ АКС 052785.

3.Стягнути з Приватного підприємства "Перегін" (95000, м. Сімферополь вул. Залеська, 82; фактична адреса: 95044, м. Сімферополь, провулок Заводський, 33; ЄДРПОУ 31263902) на користь Акціонерного банку "Діамант" в особі Кримської Дирекції АБ "Діамант" (95000, м. Сімферополь, вул. Довгоруківська/Жуковського/О.Невського,1/1/6) 300грн.40коп. державного мита, 236,00грн витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.