Рішення № 16096355, 19.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

19.04.2011Справа №5002-2/233-2011 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, м.Сімферополь, вул. Київська, 74/6) в особі структурного підрозділу Бахчисарайського району електричних мереж ВАТ "Крименерго" (98400, м. Бахчисарай, вул. С.Чекаліна, 3)

до Бахчисарайського районного споживчого товариства (98400, м.Бахчисарай, вул.Сімферопольська, 5-а)

про стягнення 977,83 грн.

Суддя Толпиго В.І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність у справі.

Від відповідача не зявився.

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" в особі структурного підрозділу Бахчисарайського району електричних мереж ВАТ "Крименерго" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Бахчисарайського районного споживчого товариства про стягнення недооблікованої електроенергії у сумі 977,83грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії №61 від 27.11.2007 року, відповідно умов якого відповідач зобовязався керуватись договором та ПКЕЕ. При перевірці працівниками ВАТ "Крименерго" обєкту Бахчисарайського районного споживчого товариства були встановлені порушення. На підставі акта було здійснено розрахунок недооблікованої електричної енергії, проте, відповідач своєчасно не оплатив вартість недооблікованої електроенергії, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

16 лютого 2011 року до суду від відповідача надійшов відзив №10/51 від 15.02.2011р, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог мотивуючи тим, що пломба на засобі обліку пошкоджена не була, прилад обліку комісією не оглядався у звязку з тим, що був викрадений у відповідача, а отже позивач, нібито, не довів втручання у рахунковий механізм лічильника.

21 лютого 2011 року до суду від позивача надійшли заперечення №303 від 17.02.2011р на відзив відповідача, відповідно до якого просить суд задовольнити позов у повному обємі, та додатково обґрунтовує заявлені позовні вимоги та спростовує заперечення відповідача.

15.3.2011 року від позивача надійшло клопотання №412 від 12.3.2011р, яким просить суд в прохальній частині позовних вимог 977грн83коп. вважати збитками.

21.3.2011 року від позивача надійшло додаткове пояснення №460 від 21.3.2011р до позовних вимог, яким наполягають на стягненні з відповідача 977грн83коп суми споживаної електричної енергії, недооблікованої в результаті порушення споживачем ПКЕЕ.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не зявлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним|виробленого,справленого| належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до п. 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу або перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію використовуваного ним енергетичного обладнання.

Відповідно до ст.26 Закону України «Про електроенергетику» від 16.10.1997р №575/97-ВР споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричної енергії.

Абзацем 2 п.5.1 Правил користування електричною енергією також визначено, що споживання електричної енергії без договору не допускається.

Згідно зі ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку кваліфікується як крадіжка електричної і теплової енергії, що вже само по собі є правопорушенням, за яке чинним законодавством України передбачена відповідальність.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст.27 Закону України «Про електроенергетику» одним з правопорушень в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Самовільним підключенням вважається споживання електричної енергії без укладення з енергопостачальником договору про користування електричною енергією або підключення з порушенням встановлених правил.

Згідно з частиною 3 статті 27 Закону України „Про електроенергетику", суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці на підставі акту перевірки, оформленого у встановленому законом порядку, за наявності порушень, передбачених статтєю 27 Закону України „Про електроенергетику".

Між Бахчисарайським районним споживчим товариством, як споживачем, та ВАТ "Крименерго", як постачальником, було укладено договір №61 від 27.11.2007р про поставку електричної енергії, відповідно до р.1 якого предметом договору являється те, що постачальник постачає електричну енергію споживачу, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатків до договору, які є його невід'ємними частинами.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язалися керуватися чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку .

Відповідно до п.2.2.3 договору споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4.1, або № 4.2 "Порядок розрахунків".

Споживач оплачує постачальнику вартість електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ), у разі таких дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії крім засобів обліку; інших умов, визначених методичними рекомендаціями НКРЕ (п.4.2.3 договору).

Відповідно до п.4.2.4 договору споживач не несе відповідальність перед постачальником у відповідності з вимогами пунктів 4.2.1-4.2.3 договору якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника або в результаті дій обставин непереборної сили.

26 лютого 2010 року при перевірці представниками позивача об'єкту відповідача універсам у м. Бахчисарай, вул. Фрунзе, було встановлено, що споживач порушив Правила користування електричною енергією, що виразилося у «порушенні цілісності корпусу приладу обліку, виявлено отвір в корпусі електролічильника біля рахункового механізму». За фактом виявленого порушення представниками позивача було складено акт про порушення правил користування електричною енергією № 107944 від 26.02.2010 року.

24 березня 2010 року при перевірці представниками позивача об'єкту відповідача магазин №28 у Бахчисарайському районі, с.Сінапне, було встановлено, що споживач порушив Правила користування електричною енергією, що виразилося у «порушення цілісності корпусу розрахункового приладу обліку (свердління кожуха і лічильника у верхній частині приладу обліку над рахунковим механізмом)». За фактом виявленого порушення представниками позивача було складено акт про порушення правил користування електричною енергією № 108306 від 24.3.2010 року.

Відповідно п. 3.2. Правил користування електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р., (у редакції від 16.02.2009р) відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони знаходяться, або організація здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Крім того, згідно з п.3.3. ПКЕЕ відповідальність за зберігання і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власників або організацію на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

Відповідно до п. 6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року №28 (далі Правила) зі змінами та доповненнями встановлено, що у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.5.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.7.2006 за №782/12656.

Пунктом 6.41 Правил передбачено що, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії або передавальної організації порушень Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання

Як вбачається з матеріалів справи акти № 107944 від 26.02.2010 року та № 108306 від 24.3.2010 року були складені у присутності працівника відповідача Моісеєнко М.К. та були ним підписані, та відповідно до вказаних актів, відповідач був належним чином повідомлений про день та час розгляду актів на комісії по електронагляду.

Відповідно до п.6.42 Правил споживач має бути повідомлений про час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 5 робочих днів до призначеного дня засідання і має право бути присутнім на засіданні комісії.

Одночасно, суд зауважує, що пунктами 4 актів про порушення Правил КЕЕ споживача було зобов'язано представити лічильники на комісію.

Однак, зазначений обовязок відповідачем виконаний не був.

Посилання представника відповідача на крадіжку розрахункових приладів обліку, суд вважає неспроможними з огляду на їх недоведеність. Більш того, на відповідача покладено зобовязання збереження засобів обліку.

Відповідно до пункту 6.38 Правил КЕЕ за результатами технічної перевірки складається акт, в якому зазначаються виявлені недоліки. У разі потреби проводиться експертиза відповідних засобів обліку. Якщо експертиза виявить втручання споживача в роботу засобів обліку, споживачу проводиться перерахунок кількості спожитої електричної енергії відповідно до законодавства України.

Пунктом 6.39 Правил передбачено, що у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду.

Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акта, у якому фіксуються покази розрахункових засобів обліку електричної енергії.

Згідно з п. 6.42 Правил (у редакції від 16.02.2009р.) на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначається обсяг недорахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформлюється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.

Пункт 6.43 ПКЕЕ встановлює, що кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.

21 квітня 2010 року акти про порушення правил користування електричною енергією № 107944 від 26.02.2010 року та № 108306 від 24.3.2010 року були розглянуті на комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ та визнані законними та обґрунтованими, і на підставі вищевказаної Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ були визначені за період з 30.11.2009р по 26.02.2010р (по акту №107944) та за період з 24.9.2009р по 24.3.2010р (по акту №108306) обсяг і вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушень, зафіксованих 26.02.2010р. актом №107944 та 24.3.2010р актом №108306. Вказані рішення комісії були викладені у протоколах №5191 (по акту №107944 від 26.02.2010р) та №5194 (по акту №108306 від 24.3.2010р) від 21.4.2010р. Вартість електроенергії, що підлягає відшкодуванню, на підставі акту №107944 від 26.02.2010р. склала 876,72грн, а на підставі акту №108306 від 24.3.2010р. - 101,11 грн., всього 977,83 грн.

30.4.2010р. відповідачу для оплати предявлені рахунки № 61 за актом № 107944 від 26.02.2010р на суму 876,72грн. та за актом № 108306 від 24.3.2010р на суму 101,11 грн., отримання яких відповідачем підтверджується копіями повідомлень про вручення, які знаходяться у матеріалах справи.

Згідно з абзацом 5 пункту 6.42 ПКЕЕ споживач має право оскаржити рішення комісії в суді.

Однак, відповідач таким правом не скористався, рішення комісій від 21 квітня 2010 року оскаржені ним не були, що, на думку суду, свідчіть саме про згоду Бахчисарайського районного споживчого товариства з викладеними у цих рішеннях обставинами.

Отже, судом встановлено, що на момент розгляду спору заборгованість відповідача за актами про порушення ПКЕЕ № 107944 від 26.02.2010 року та № 108306 від 24.3.2010 року не погашена та складає 977,83 грн.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст.. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тоді як відповідачі не довели належне виконання умов договору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи та давши оцінку представленим доказам, суд прийшов до висновку, що, виходячи зі змісту ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, позов у частині стягнення 977,83грн. заборгованості по розрахунку за недовраховану електричну енергію, обчислену на підставі актів про порушення правил користування електричною енергією №107944 від 26.02.2010 року та № 108306 від 24.3.2010 року згідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Що стосується доводів відповідача, викладених у відзиві, то суд не може їх прийняти до уваги та вважає неспроможними на підставі наступного:

Як убачається з акту про порушення ПКЕЕ № 107944 від 26.02.2010р. та акту № 108306 від 24.03.2010р. було порушено цілісність корпусу приладу обліку, а саме малося свердління кожуха електролічильника, тобто при таких обставинах порушення цілісності приладу обліку у споживача є можливість втручання в рахунковий механізм, так як сам отвір на приладі обліку розташоване в максимальній близькості до самого рахункового механізму, і при механічному вплив через даний отвір можна загальмувати диск приладу обліку та провести інші дії, які можуть призвести до зміни показань приладу обліку.

Крім того, згідно підпункту 3 пункту 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією від 04.05.2006р № 562, затверджена постановою НКРЕ - методика застосовується у разі пошкодження розрахункового засобу обліку (розбите скло, пошкодження цілісності приладу обліку тощо), та інших дій споживача які призвели до зміни показань приладу обліку.

Згідно п.3.30 ПКЕЕ експертиза засобів обліку проводиться в частині дослідження його відповідності нормованим метрологічним характеристикам та умовам експлуатації здійснюється у присутності уповноважених представників власника засобу обліку або організації, яка відповідає за його збереження, постачальника електричної енергії, електропередавальної організації, представника територіального органу, уповноваженого центральним органом виконавчої влади у сфері метрології на проведення державних приймальних і контрольних випробувань і повірки засобів вимірювальної техніки та на проведення атестації методик виконання вимірювань, які використовуються у сфері та / або поза сферою поширення державного метрологічного нагляду.

Експертиза засобу обліку в частині дослідження матеріалів, речовин, з яких виготовлений прилад обліку та / або пломби, здійснюється спеціалізованими організаціями, які мають право на виконання таких робіт.

Відповідно до п. 1.2. ПКЕЕ експертиза засобу обліку - комплекс заходів, які здійснюються з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб обліку, їх відповідності пломб зацікавлених організацій, відповідності засобу обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.

Однак експертиза приладів обліку не проводилася у зв'язку з тим, що відповідачем дані прилади обліку не були надані в Енергонагляд, тоді як відповідно до актів про порушення ПКЕЕ № 107929; 107930, саме на споживача було покладено обов'язок доставити прилади обліку в Енергонагляд на перевірку.

Крім того, в 2009р. на об'єктах споживача проводилася технічна перевірка розрахункових засобів обліку у присутності представника споживача, за результатами якої жодних порушень чи претензій до приладів обліку не було як ні з боку енергопостачальника, так і ні з боку споживача.

Отже, не можна погодитися з доводами відповідача викладеними у відзиві, так як ці акти складені відповідно п. 6.41.ППЕЕ де чітко вказано, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач отримує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформлюється акт порушень.

Також судовою практикою Вищого Господарського суду України встановлено, що за своєю правовою природою акт про порушення ПКЕЕ, є фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки дотримання споживачем Правил.

Таким чином, ВАТ «Крименерго» вважає, що акти про порушення ПКЕЕ № 107944 від 26.02.2010р. та акту № 108306 від 24.03.2010р. є одним із доказів, на підставі якого позивачем обгрунтовуються факти безоблікового споживання електричної енергії споживачем.

Рішення комісії ВАТ «Крименерго», оформлені протоколами №5191 (по акту №107944 від 26.02.2010р) та №5194 (по акту №108306 від 24.3.2010р) від 21.4.2010р, та складені за результатами розгляду актів про порушення ПКЕЕ, у встановленому законодавством порядку оскаржені не були.

Згідно з положеннями ст. ст. 33,43 ГПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається, як на підставі своїх вимог або заперечень. Відповідач в судовому засіданні не надав жодного документа, що підтверджує відсутність ним порушення ПКЕЕ.

Що ж стосується доводів відповідача відносно того, що недорахована електроенергія являється збитками та розрахунок має проводитися не на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.5.2006 №562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.7.2006 за №782/12656, а на підставі норм порядку, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.2006р №122 «Про затвердження Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії», то вказане спростовується позицією Вищого Господарського суду України, викладеною у постанові від 24.3.2011року №14/181-10, відповідно до якої було залишено у силі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 16.9.2010р у справі №14/181-10 про стягнення вартості спожитої не облікованої електроенергії, розрахованої саме на підставі Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією.

Тем більш, що під збитками (з вини споживача), відповідно до п.1.2 ПКЕЕ, розуміється витрати, недоотримана вигода (за винятком доходу від реалізації недоврахованої електричної енергії) постачальника електричної енергії або електропередавальної організації (основного споживача), яких вони зазнали внаслідок пошкодження електроустановок через зловмисну чи недбалу діяльність споживача (субспоживача) або інших осіб, та вартість робіт і послуг, необхідних для відновлення електроустановок та електропостачання.

Клопотання позивача №412 від 12.3.2011р, яким просить суд в прохальній частині позовних вимог 977грн83коп. вважати збитками, не може бути прийнято судом, оскільки вказаним клопотанням позивач просить суд змінити предмет спору, а відповідно до ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України лише до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, тоді як вказане клопотання надійшло до Господарського суду АРК 15 березня 2011 року, тобто вже після початку розгляду господарським судом справи по суті.

Витрати по сплаті держмита, інформаційно-технічних забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 21.4.2011р.

Керуючись, ст. ст. 49,75,82,84,85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Бахчисарайського районного споживчого товариства (98400, м. Бахчисарай, вул.Сімферопольська, 5-а, р/р 260099558, ЗКПО 01757320, МФО 324021 в КРД АППБ «Аваль» м.Бахчисарай) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) в особі структурного підрозділу Бахчисарайського району електричних мереж ВАТ "Крименерго" (98400, м. Бахчисарай, вул. С.Чекаліна, 3, р/р зі спеціальним режимом використання 260393081142, МФО 324805, ЗКПО 00131400 Філія КРУ ВАТ «Сбербанк» в м.Бахчисарає) заборгованість за актом у розмірі 977,83 грн.

3.Стягнути з Бахчисарайського районного споживчого товариства (98400, м. Бахчисарай, вул.Сімферопольська, 5-а, р/р 260099558, ЗКПО 01757320, МФО 324021 в КРД АППБ «Аваль» м.Бахчисарай) на користь Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (95034, м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6) в особі структурного підрозділу Бахчисарайського району електричних мереж ВАТ "Крименерго" (98400, м. Бахчисарай, вул. С.Чекаліна, 3, р/р 26005301301628, МФО 324805, ЗКПО 00131400 в ТОБО № 10011/044 філії КРУ ВАТ «Ощадбанк») 102,00грндержавного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.