Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 206
РІШЕННЯ
Іменем України
12.04.2011Справа №5002-6/777-2011 за позовом Лівадійської селищної ради, смт. Лівадія, м. Ялта,
до Приватного підприємства «Алексвіт», м. Київ
про розірвання договору оренди та стягнення 403 540,00 грн.
Суддя В.М. Шкуро
представники:
Від позивача ОСОБА_1., представник, довіреність від 11.01.2011р.
Від відповідача не зявився, повідомлений належним чином.
Суть спору: Лівадійська селищна рада звернулась в господарський суд АР Крим з позовом до Приватного підприємства «Алексвіт» про розірвання договору оренди земельної ділянки, площею 3,6186 га для будівництва та обслуговування котеджного селища за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Виноградне, район музею «Поляна казок» на землях Лівадійської селищної ради, реєстраційний № 040800700004 від 11.02.2008р. та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 403540,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує свої зобовязання за договором оренди земельної ділянки в частині своєчасної сплати орендної плати.
Відповідач у засідання суду жодного разу не зявився, документи витребувані судом та відзив на позов не надав, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки відповідних документів по справі.
Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням 21 сесії 5 скликання Лівадійської селищної ради №80 від 26.12.2007р. затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки Приватному підприємству «Алексвіт» для будівництва та обслуговування котеджного селища та передано в оренду земельну ділянку загальною площею 3,6186 га, яка розташована за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Виноградне, в районі музею «Поляна казок» (а.с. 22-23).
23.01.2008р. між Лівадійською селищною радою АР Крим (орендодавець) та Приватним підприємством «Алексвіт» (орендар) укладено договір оренди вказаної земельної ділянки загальною площею 3,6186 га (кадастровий номер 0111947900:08:001:0617) для будівництва і обслуговування котеджного селища (а.с. 13-21).
В пункті 3.1 договору зазначено, що договір оренди земельної ділянки укладено строком на 50 років з моменту підписання його сторонами та державної реєстрації.
Відповідно пункту 4.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням коефіцієнту індексації і коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки на рік та складає 348541,72 грн. на рік до введення обєкту в експлуатацію, але не більш двох років з моменту отримання дозволу на будівництво та вноситься орендарем щомісяця до 30 числа місяця, наступного за розрахунковим, рівними частинами.
11.02.2008р. договір зареєстровано в Кримській регіональній філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України про що в Державному реєстрі земель зроблено запис за № 040800700004.
01.02.2009р. сторони уклали додаткову угоду, якою пункт 4 договору змінено в частині розміру орендної плати з 3% до 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з врахуванням коефіцієнту індексації і коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки на рік та орендна плата складає 666943,15 грн. на рік (а.с. 9).
Дослідивши надані сторонами у підтвердження своїх доводів і заперечень докази, заслухав представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про плату за землю» та виконуючи умови договору, відповідач повинен здійснювати сплату орендної плати у встановлені строки.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності є договір оренди такої земельної ділянки.
Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
Відповідно до довідки Державної податкової інспекції м.Ялта АР Крим про заборгованість по орендній платі за землю, станом на 25.02.2011р. податковий борг Приватного підприємства «Алексвіт» з орендної плати на земельну ділянку склав 403540,00 грн. Заборгованість з орендної плати не сплачена, а станом на день вирішення спору навіть зросла до 407278,84 грн., що підтверджується відповідною довідкою податкового органу (а.с. 52).
Стаття 96 Земельного Кодексу України передбачає обовязок землекористувачів своєчасно сплачувати орендну плату.
Відповідно до частини 1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні вимоги Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідачем не виконані умови договору в частині сплати орендної плати у сумі 403540,00 грн., яка і підлягає стягненню на користь позивача.
При вирішенні питання про розірвання договору оренди спірної земельної ділянки, суд виходить з того, що згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.
Сторони у пункту 12.4.2 договору обумовили, що при невиконанні однією із сторін умов цього договору він може бути розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду.
Відповідно статті 141 Земельного кодексу України систематична несплата земельного податку або орендної плати є підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою.
Оскільки основною метою договору оренди земельної ділянки та одним із визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому договором розмірі, то її невнесення орендарем є істотним порушенням договору, що значною мірою позбавляє орендодавця того, на що він розраховував при укладенні цього договору оренди.
Відтак, є всі підстави для визнання того, що відповідачем істотно порушені умови договору, що дає право позивачу вимагати його розірвання за рішенням суду.
За таких обставин позовні вимоги про розірвання договору оренди землі від 23.01.2008р. підлягають задоволенню.
Заявлене відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Умовою відкладення розгляду справи згідно статті 77 ГПК України є те, що за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відповідно до принципу диспозитивності, сторона вправі розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними права на власний розсуд.
Відповідно статті 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, брати участь у судових засіданнях.
Твердження відповідача про відсутність часу для ознайомлення з матеріалами справи спростовується тим, що повідомлення про судове засідання відповідачу було направлено рекомендованою кореспонденцією на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб і фізичних осіб підприємців ще 17.03.2011р. та повторно 31.03.2011р., що підтверджується відповідними ухвалами та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (а.с.39-40, 48, 50-51). Вказане свідчить про те, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи і підготовки письмового відзиву на позовну заяву.
Згідно статті 28 ГПК України сторони свої справи у господарському суді ведуть особисто або через свого представника, повноваження якого підтверджуються довіреністю. Тобто коло осіб, які можуть здійснювати представництво в суді чинним законодавством не обмежується.
Однак, відповідач не скористувався своїм правом взяти участь у судовому засіданні, надати суду усні або письмові пояснення, які б на його думку мали б вплинути на вирішення спору.
Таким чином, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін з приводу укладення і виконання договору оренди, суд вважає за можливе у відповідності із статтею 75 ГПК України вирішити спір у відсутності належно повідомленого про час і місце розгляду справи відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до підпунктів а, б пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» (з урахуванням внесених змін) при зверненні до господарського суду із позовними заявами ставки державного мита складають: за позовом немайнового характеру 85 грн., за позовом майнового характеру - 1% ціни позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У позовах, які складаються з кількох самостійних вимог сума державного мита визначається загальною сумою усіх вимог (п.3 ст.55 ГПК України).
Позивачем заявлено наступні дві самостійні вимоги: вимога майнового характеру про стягнення заборгованості у розмірі 403540,00 грн., яка підлягає оплаті державним митом в сумі 4035,40 грн. та вимога про зобовязання розірвати договір оренди землі, яка є вимогою немайнового характеру і підлягає оплаті державним митом у сумі 85,00 грн.
Згідно пункту 33 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної податкової інспекції України від 22.04.1993р. №15 з позовних заяв, що носять одночасно майновий і немайновий характер, державне мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового характеру, і за ставками, встановленими для позовних заяв немайнового характеру.
Позивачем сплачено державне мито тільки в сумі 1700,00 грн.
З урахування наведених положень Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» та вказаної Інструкції з позивача підлягає стягненню додатково 2420,40 грн. державного мита (4035,40+85)-1700).
Належні до сплати судові витрати по оплаті державного мита в розмірі 4120,40 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. судом відносяться на відповідача в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Вступна і резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 12 квітня 2011 року.
Рішення оформлене згідно зі ст.84 Господарського процесуального кодексу України і підписане 14 квітня 2011 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Укладений 23.01.2008р. між Лівадійською селищною радою АР Крим та Приватним підприємством «Алексвіт» договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,6186 га, за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Виноградне, в районі музею «Поляна казок» (кадастровий номер 0111947900:08:001:0617) розірвати.
Стягнути з Лівадійської селищної ради АР Крим (98655, АР Крим, м.Ялта, смт.Лівадія, вул.Батуріна, 8) в дохід державного бюджету м.Сімферополя (рахунок 31115095700002, код платежу 22090200, банк ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополя, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) суму 2420,40 грн. державного мита.
Стягнути з Приватного підприємства «Алексвіт» (01034, Україна, м.Київ, вул.Володимирська, 49-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 31985506) на користь Лівадійської селищної ради АР Крим (98655, АР Крим, м.Ялта, смт.Лівадія, вул.Батуріна, 8) заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 403540,00 грн.
Стягнути з Приватного підприємства «Алексвіт» (01034, Україна, м.Київ, вул.Володимирська, 49-Б, ідентифікаційний код юридичної особи 31985506) на користь Лівадійської селищної ради АР Крим (98655, АР Крим, м.Ялта, смт.Лівадія, вул.Батуріна, 8) судові витрати з оплати 4035,40 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки КримШкуро В.М.
Судове рішення № 16095853, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 12.04.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 777-2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: