Вирок № 16095676, 26.05.2011, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №1-326/11

Номер статистичного звіту 46

Код суду 0707

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді Фазикош О.В.,

при секретарі Смужаниця А.О.,

з участю прокурора Гнідий О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, військово не зобов”язаного, раніше не судимого

за ст. 286 ч. 2 КК України,

встановив:

11 грудня 2010 року, приблизно о 01 годині ночі, керуючи по дорученню автомобілем марки «ВАЗ-21099»державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, який згідно висновку експерта №-61\9 від 14.01.2011 року, знаходився в технічно справному стані і системи рульового керування та робочої гальмівної системи відповідали вимогам на експлуатацію, рухаючись у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості зі сторони с.В.Лучки в напрямку центра села Страбичево Мукачівського району, грубо порушуючи правила дорожнього руху, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не впоравшись з керуванням транспортного засобу, виїхав за межі проїзної частини дороги, де допустив зіткнення з бетонним містком напроти будинку №-178 по вул. Центральній в с.Страбичево Мукачівського району.

В результаті зіткнення пасажир автомобіля марки «ВАЗ-21099»ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, жит. АДРЕСА_2, отримав тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи №-1\2011 від 09.02.2011 року, у вигляді: поєднаної тупої травми голови, грудної клітки , важкої закритої черепно-мозкової травми, перелому кісток основи та склепіння черепа, субарахоїдального крововиливу, розриву тканини правої та лівої легень, гемотораксу, травматичного шоку та знаходяться у прямому причинно- наслідковому зв»язку з дорожньо-транспортною пригодою, як такі що потягли за собою смерть потерпілого, а пасажир ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, жит.АДРЕСА_3, отримав тілесні ушкодження у вигляді набр»яку та деформації в ділянці нижньої третини правої гомілки, двох ран по передній поверхні правої гомілки, пальпаторно патологічної рухомості та кісткової крепітації нижньої третини правої гомілки , різано-рваних ран в ділянці обличчя, набряку м»яких тканин грудної клітини, закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку І-го ступені, що проявилося обмеженістю рухів очних яблук та зниженістю сухожильних та періостальних рефлексів, забійні рани обличчя, відкритого уламкового перелому нижньої третини правої велико-гомілкової кістки та середньої третини правої малогомілкової кістки зі зміщенням і які згідно висновку судово-медичної експертизи №-97\2011 від 11 лютого 2011 року відносяться до групи тілесних ушкоджень середньої ступені тяжкості, згідно п.2.2.2 Правил судово- медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень, як такі, що потягли за собою розлад здоров»я на строк понад 21 день.

Згідно висновку експерта №-59\10 від 14.01.2011 року, з технічної точки зору причиною дорожньо-транспортної пригоди стали дії водія автомобіля марки «ВАЗ-21099»державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ОСОБА_1, який при виборі безпечної швидкості руху , не урахував дорожню обстановку , стан транспортного засобу та його завантаження, що привело до втрати керування автомобілем та виїзду його за межі проїзної частини дороги , де допустив зіткнення з бетонним містком.

Водій ОСОБА_1, порушив вимоги:

П.12.1 ПДРУ під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку а також особливості вантажу , що перевозиться , і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

П.12.2.- у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.

П.12.3 ПДРУ- у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об»єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу.

Порушення водієм ОСОБА_1, п.12.1., 12.2., 12.3 ПДР України знаходиться в прямому причинному зв”язку з настанням наслідків, а саме: смерті ОСОБА_2 та отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень середнього ступеня важкості.

Своїми діями ОСОБА_1, скоїв злочин, передбачений ст.286 ч.2 КК України, за кваліфікуючими ознаками, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та смерть потерпілого.

Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчинені ним злочину передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнавав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що він має у своєму користуванні автомобіль марки „ ВАЗ-21099„ д/н НОМЕР_1 ,2007 року випуску. Вказаним автомобілем керує близько 10-11 місяців, по дорученню. Автомобіль технічно справний. Водійський стаж має близько 7 років. Порушень правил дорожнього руху не допускав, учасником дорожньо-транспортної пригоди не був.

Так, 10 грудня 2010 року, вечером до нього додому прийшли його товариші ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, всі мешканці їхнього села, з якими він товаришує. Під час розмови з ними вони попросили його взяти свій автомобіль і на ньому поїхати до дівчат. На їх пропозицію він згодився, але сказав хлопцям, що автомобіль потрібно заправити паливом. Вони погодилися, що заправлять його автомобіль та підсудний попросив хлопців щоб вони допомогли йому виштовхати автомобіль. Коли виштовхали автомобіль з двору, він сів за кермо автомобіля, а хлопці сіли в салон автомобіля. На передньому пасажирському сидінні сидів ОСОБА_3, на задньому ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Це було близько 23 години. Направилися в напрямку бензозаправки, яка розташована при в»їзді в с,В.Лучки Мукачівського району. Цього вечора почував себе добре. Автомобіль знаходився в технічно справному стані, тобто на ньому працювали всі системи та агрегати, мається на увазі система керування автомобіля, паливна та гальмівна система.

Підґїхавши до бензозаправки, в автомобіль залили паливо, а потім зайшли в середину приміщення кафе, де хлопці випили спочатку по одному пиву ємкістю 0, 5 літри , а потім ємкістю 0, 3 літри. Він особисто пиво не виживав оскільки хлопці, які також були в приміщенні говорили, що біля с.Страбичево вони бачили працівників ДАІ. Коли хлопці випили пиво, вони знову таким самим чином як їхали до бензозаправки направилися в с.Страбичево. З с.В. Лучки в напрямку с.Страбичево Мукачівського району рухався з швидкістю близько 80 км\год. Коли заїхали в с.Страбичево, він трохи знизив швидкість автомобіля. Проїхавши деяку відстань у вищевказаному населеному пункті, ОСОБА_2 попросив його включити автомобільну магнітолу. Щоб виконати його прохання, не знижуючи швидкості, зігнув голову вниз, щоб включити магнітолу і трохи вельнув кермом автомобіля вправо. Внаслідок того, що він повернув кермо автомобіля вправо, з»їхав з проїздної частини дороги і почув сильний удар передньою частиною автомобіля об якийсь твердий предмет. Після вказаного зіткнення його автомобіль перекинуло на кришу і він отримав незначні тілесні ушкодження. Разом з ОСОБА_3 вийшли з салону автомобіля. Що стосується ОСОБА_2, який сидів на задньому сидінні, то його прижало кришею і він знаходився в салоні автомобіля, а тому він не міг його витягнути. ОСОБА_4 він не бачив. Тоді негайно став дзвонити в Мукачівську ЦРЛ, щоб вони викликали карету швидкої допомогою. Згодом приїхала карета швидкої допомоги її працівники витягнули з салону автомобіля ОСОБА_2, також забрали і ОСОБА_3 так як він скаргувався на болі в нозі і відвезли їх в лікарню.В подальшому він дочекався працівників міліції, які склали відповідні процесуальні документи, а потім повезли його на освідчення. Знаходячись в лікарні дізнався про те, що в той час коли везли в лікарню ОСОБА_2, від отриманих ним тілесних ушкоджень які він отримав внаслідок дорожньо-транспортної пригодив останній помер.

Коли рухався по дорозі, в той час коли намагався включити автомобільну магнітолу, ніякої перешкоди для нього не було, він втратив керування автомобілем , що і призвело до таких тяжких наслідків.

Чистосердечно розкаюється, просить суворо його не наказувати. Знайшов спільну мову з потерпілим ОСОБА_3 , та мамою покійного ОСОБА_2. Вони його порозуміли, пробачили йому, крім того він повністю відшкодував та усунув завдані їм збитки.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що її покійний син ОСОБА_2, не працював перебивався тимчасовими заробітками виїжджав за межі області де виконував різні будівельні роботи. Мав багато друзів та широке коло знайомих. По характеру був спокійний врівноважений.

10 грудня 2010 року, під вечір син знаходився вдома і відпочивав. Точно не пам»ятає , о якій годині до них додому прийшли товариші сина ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Останні викликали сина на вулицю. Через деякий час син повернувся і сказав, що йде з хлопцями відпочити. Так як він вже старший самостійний і вони з чоловіком його відпустили. Куди син пішов і до кого їй було не відомо. Близько 22 години разом з чоловіком та дочкою лягли спати. Проснулися від того, що дочці передзвонили на мобільний телефон і повідомили про те, що нас син ОСОБА_2 разом з своїми товаришами в с. Страбичево Мукачівського району потрапив в дорожньо-транспортну пригоду і його відвезли в лікарню. Вони разом з дочкою приїхали в лікарню, щоб дізнатися що трапилося з сином. Коли приїхали в лікарню то дізналися про те, що їх син потрапив разом з своїми товаришами в дорожньо-транспортну пригоду і внаслідок отриманих ним тілесних ушкоджень помер. 11 грудня 2010 року, вони сина похоронили.

Що стало причиною вказаної дорожньо-транспортної пригоди вона не знає. Доповнила свої покази тим, що до них приходив ОСОБА_1, з його слів їй стало відомо про те, що тієї ночі саме він керував своїм власним автомобілем, не впорався з керуванням внаслідок чого зіткнувся з містком, що веде на подвір»я одного з дворогосподарств. Крім того ОСОБА_1 попросив в них пробачення, дуже жаліє за тим, що трапилося, адже їх син також був і його товаришем. Не передбачав та не зажадав таких важких наслідків і вони як батьки простили йому вказане діяння. Він відшкодував їм повністю матеріальні затрати з похованням сина та інші розтрати. Написала розписку про те, що не має до нього ніяких матеріальних та моральних претензій в зв»язку з чим цивільний позов не заявляє і заявляти не буде.

Згідно показів потерпілого ОСОБА_3, покази якого (а.с. 60-66) були оголошені та досліджені в судовому засіданні, про те, що 10 грудня 2010 року, ввечері він разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в телефонному режимі через мобільні телефони передзвонилися між собою та як товаришують. В процесі телефонної розмови домовилися зустрітися на вулиці. Коли вони всі зустрілися на вулиці Лісній в с.В.Лучки та під час розмови вирішили сходити до ОСОБА_1 додому, щоб на його автомобілі поїхати до дівчат. Розмовляючи між собою попросили ОСОБА_1 взяти свій автомобіль і на ньому поїхати до дівчат. На їх пропозицію він згодився, але сказав їм, що автомобіль потрібно заправити паливом. Вони погодилися, виштовхали автомобіль з двору ОСОБА_1. На вказаному автомобілі направилися до ОСОБА_2. Викликали його на вулицю і сказали щоб він їхав з ними. На їх пропозицію він згодився. Спочатку вирішили поїхати на бензозаправку, що розташована при ви»їзді в село, щоб там заправити автомобіль. Від ОСОБА_2 направилися на бензозаправку. ОСОБА_1 сів за кермо автомобіля, а хлопці сіли в салон автомобіля. На передньому пасажирському сидінні сидів він, ОСОБА_4 разом з ОСОБА_2 сиділи на задньому пасажирському сидінні.

Під»їхавши до бензозаправки, залили в автомобіль паливо. Потім зайшли в середину приміщення кафе, де випили спочатку по одному пиву ємкістю 0, 5 літри , а потім ємкістю 0, 3 літри. ОСОБА_1 особисто пиво не виживав оскільки хлопці які також були в приміщенні говорили, що біля с.Страбичево вони бачили працівників ДАІ. Крім того хотіли їхати до дівчат в с.Страбичево, щоб їх забрати з собою і поїхати на бензозаправку яка розташована при в»їзді в с.Страбичево Мукачівського району, щоб продовжити відпочинок. Коли випили пиво, знову таким самим чином як і перед цим сиділи в салоні автомобіля як їхали до бензозаправки направилися в с.Страбичево.В салоні автомобіля сиділи так, керував автомобілем ОСОБА_1, на передньому пасажирському сидінні сидів він, ОСОБА_4 сидів за водієм,а ОСОБА_2 за ним.Рухаючись з с.В. Лучки в напрямку с.Страбичево Мукачівського району, він не бачив з якою швидкістю рухався автомобіль. Коли вони заїхали в с.Страбичево, ОСОБА_1 трохи знизив швидкість автомобіля. Проїхавши деяку відстань у вищевказаному населеному пункті, ОСОБА_2 попросив ОСОБА_1 включити автомобільну магнітолу, тобто добавити на ній звук. Останній хотів виконати його прохання, з цією метою, не знижуючи швидкості, зігнув голову вниз, щоб включити магнітолу і побачив, що ОСОБА_1 тримаючи кермо автомобіля правою рукою, схилив голову вниз і лівою рукою став «добавляти»звук на автомагнітолі. В цей час коли він виконував прохання ОСОБА_2 трохи вельнув кермом автомобіля вправо. Внаслідок чого автомобіль понесло вправу сторону і він почув сильний удар передньою частиною автомобіля об якийсь твердий предмет і втратив свідомість.

Прийшов до тями коли працівники швидкої положили його в карету швидкої допомоги, також положили в карету швидкої допомоги і ОСОБА_2.

В Мукачівській ЦРЛ його госпіталізували в травматологічне віділення, де він проходив стаціонарне лікування на протязі більше одного місяця, на даний час знаходиться на амбулаторному лікуванні.

Знаходячись на стаціонарному лікуванні також лікувався і ОСОБА_1. Він особисто та його батьки приходили до нього в лікарню, виплачували та виплати повністю за затрати пов»язані з його лікуванням та попросили в нього пробачення.

В зв»язку з чим я написав розписку про те, що не має до нього ніяких матеріальних та моральних претензій в зв»язку з чим цивільний позов не заявляє і заявляти не буде.

У подальшому, так як підсудний повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, державним обвинувачем по справі у судовому засіданні було заявлено клопотання визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Підсудний з даним клопотанням погодився.

Враховуючи те, що підсудний та всі інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснено їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно вказаних фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та провів судове слідство у справі із застосуванням правил ч. 3 ст. 299 КПК України.

Суд допитавши підсудного, потерпілу та дослідивши інші докази по справі вважає, що винність його підтверджується дослідженими доказами по справі, що в своїй сукупності узгоджуються між собою.

Крім показів підсудного даними в судовому засіданні, його вина підтверджується, також іншими матеріалами зібраними по справі:

ШПротоколом огляду місця події, схемою, фототаблицею /а.с. 3-11/

ШПротоколом огляду автомобіля /а.с. 14-21/

ШМатеріалами судово-медичної експертизи на ОСОБА_2 та ОСОБА_3 /а.с 94-107/

ШВисновками судово-автотехнічних експертиз по технічному стану транспортних засобів /а.с. 82 88/

ШВисновком автотехнічної експертизи по механізму ДТП від 14.01.2011 року № 59/10 /а.с.89-93/

На підставі наведеного суд визнає винним підсудного у тому, що він, скоїв злочин, передбачений ст.286 ч.2 КК України, за кваліфікуючими ознаками, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та смерть потерпілого.

При призначенні підсудному покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

До обставин, які помякшують покарання підсудного, суд відповідно до статті 66 КК України відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, вперше вчинення злочину (а.с. 132), позитивні характеристики з місця проживання (а.с. 113), шкоду потерпілим відшкодовано повністю та претензій не мають (а.с. 58, 65, 66).

Обтяжуючих покарання обставин, згідно статті 67 КК України, суд в діях підсудного не вбачає.

Згідно статті 50 КК України встановлено, що «покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами», а згідно статті 65 КК України встановлено, що «особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів», а тому суд враховуючи вищезазначене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, всі помякшуючі покарання обставини, відшкодування збитків потерпілим вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому суд вважає за необхідне застосувати до нього ст.75 КК України з встановленням йому обовязків згідно ст.76 КК України.

Саме таке покарання на думку суду буде необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування основного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком один рік з покладенням відповідно до ст.76 КК України обовязку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід відносно ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Стягнути на користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144 Банк УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 31256272210434, свід.плат.ПДВ 10119511, ІПН 255751407015, призначення платежу КЕКД 25010100 з ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 644,40 гривень за проведення експертиз.

Речові докази по справі: автомобіль ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_1, 2007 року випуску повернути ОСОБА_1.

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд.

Суддя Мукачівського

міськрайнного суду О.В.Фазикош