Рішення № 16095214, 05.04.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 320

РІШЕННЯ

Іменем України

05.04.2011Справа №5002-11/7216.2-2008 За позовом Вінницьке обласне комунальне підприємство водопровідно каналізаційного господарства «Вінницяводоканал», (м. Вінниця. вул. Київська, 173);

до відповідача АТЗТ «Аспект», (м. Сімферополь, вул. Самохвалова, 19);

про стягнення 829 989,75 грн.

За зустрічною позовом - АТЗТ «Аспект», (м. Сімферополь, вул.. Самохвалова, 19);

до Вінницьке обласне комунальне підприємство водопровідно каналізаційного господарства «Вінницяводоканал», (м. Вінниця, вул. Київська, 173);

Треті особи 1) АТЗТ «Канон», (95000, м. Сімферополь, вул. Самохвалова, 19);

2) Вінницька міська рада, (21000, м. Вінниця, вул. Соборна, 59);

3) Виконавчий комітет Вінницької міської ради, (21000, м. Вінниця, вул. Соборна, 59);

про стягнення 2 041 093,66 грн.

Суддя С.С. Потопальський

Представники:

Від позивача (по первісн. позову) не зявився.

Від відповідача (по первісн. позову) - ОСОБА_1., представ. по дов.

Від третіх осіб 1) не зявився;

2) не зявився;

3) не зявився.

Сутність справи:

Вінницьке обласне комунальне підприємство водопровідно каналізаційного господарства «Вінницяводоканал» звернулось до Господарського суду АРК до відповідача АТЗТ «Аспект» з позовними вимогами про стягнення згідно з договором санації і графіком погашення заборгованості, а саме: 199000 грн. за 2005 р., 349250 грн. за 2006 р., 3 відсотки річних за 2005 р. в сумі 5970 грн., а всього на суму 554220 грн.

АТЗТ «Аспект» було подано зустрічний позов до Вінницького обласного комунального підприємства водопровідно каналізаційного господарства «Вінницяводоканал» про стягнення збитків у розмірі 1194941,78 грн.

Ухвалою ГС АР Крим від 16.07.2007 р. зустрічна позовна було прийнята до сумісного розгляду з первісною позовною заявою.

Рішенням ГС АР Крим від 04.02. 27.02.2008 р. по справі №2-2/8382 -2007 ( суддя ГС АР Крим Толпиго В. І. ) первісні позовні вимоги були задоволені, з АТЗТ «Аспект» на користь Вінницького обласного комунального підприємства водопровідно каналізаційного господарства «Вінницяводоканал» стягнуто 548250,00 грн. боргу, 5970 грн. річних та судові витрати, а у зустрічному позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2008 р. вказане судове рішення було скасовано та справу було направлено на новий розгляд.

23.07.2007 р. позивач по первісному позову збільшив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 548250,00 грн. основного боргу, 5970,00 грн. 3 % річних, 275769,75 грн. збитків від інфляції за період з 01.01.2006 р. по 01.01.2008 р.

02.07.2009р. у судовому засіданні представник відповідача (позивача за зустрічним позовом) надав клопотання про призначення комплексної судової будівельно-технічної та бухгалтерської експертизи.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 02.07.2009р. провадження по справі № "2-11/7216.2-2008р. зупинено та призначена комплексна судова будівельно-технічна та бухгалтерська експертиза.

До Господарського суду АР Крим від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інституту обліку та аудиту» надійшов висновок № 78 комплексної судової будівельно-технічної та бухгалтерської експертизи по матеріалам справи № 2-11/7216.2-2009.

Провадження по справі № 2-11/7216.2-2009 судом поновлено.

22.02.2011р. позивачем за зустрічним позовом були збільшені позовні вимоги, якими АТЗТ «Аспект» просить стягнути с ВОКВП ВКГ «Вінницяводоканал» сумму в розмірі 3617361,41 грн. Підставою для збільшення послужив висновок № 78 комплексної судової будівельно-технічної та бухгалтерської експертизи по матеріалам справи № 2-11/7216.2-2009.

Первісні позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з договором № 28 від 05.03.1997р. „Вінницяводоканал" надав ВО “Жовтень" (нині - Вінницький ламповий завод) послуги по підпуску і споживанню води, скиду і прийманню стічних вод. Договором передбачена щомісячна оплата наданих послуг згідно розрахунків, які виставляються ОКВП ВКГ „Вінницяводоканал" на підставі щомісячних записів в маршрутних листах про кількість води і стоків, згідно показників приладів обліку, завірених обопільними підписами сторін. Однак ця домовленість споживачем систематично не виконувалась.

15.06.1997р. арбітражним судом Вінницької області порушено провадження по справі № 86/2 про банкрутство ВО „Жовтень" м. Вінниці.

Ухвалою суду від 21.07.97 р. ОКВП ВКГ „Вінницяводоканал" було включене до складу кредиторів.

17.02.1999 р. до суду із заявою про бажання взяти участь в санації боржника звернулось АТЗТ „Аспект" м. Сімферополь, яке взяло на себе зобов'язання задовольнити вимоги кредиторів до боржника.

17.03.1999р. збори кредиторів одноголосно погодились з „умовами санації, запропонованими АТЗТ „Аспект", з термінами виконання зобов'язань і з договором про переведення боргу.

17.03.1999 р. судом затверджений договір санації між ВАТ „ВЛЗ" і АТЗТ „Аспект" і договір від 16.02.99 р. про переведення боргу від ВАТ „ВЛЗ" до АТЗТ „Аспект".

Судом також затверджений графік погашення заборгованості перед кредиторами, якого включене ОКВП ВКГ „Вінницяводоканал" з сумою боргу 621868,67 грн. з погашенням по термінах: 1999 р.- 2000 р. - 31,0 тис.грн., 2001р. - 62,0 тис.грн., 2002 р. -81,0 тис.грн., 2003 - 199,0 тис.грн., 2004 р. - 248868,67грн.

Ухвалою ГС АРК від 18-21.3.2003р. у справі №2-8/5307-2003, затверджена мирова угода, відповідно до якої відповідач у 2005р. зобовязаний сплатити позивачу 199000грн., в 2006р. - 349250грн.

Однак, відповідач порушив обовязки та не сплатив в 2005р. 199000 грн. а у 2006р. 349250грн.

У зустрічній позовній заяві АТЗТ “Аспект” просить стягнути збитки в сумі 1 194 941,78 грн., посилаючись на те, що експлуатація колектора, власником якого він є, здійснюється юридичними та фізичними особами, що уклали договори з Вінницьким обласним комунальним виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства “Вінницяводоканал” без відшкодування АТЗТ “Аспект” послуг по експлуатації, у зв'язку з чим, фізичний знос колектора щомісячно збільшується, чим, на думку позивача за зустрічним позовом, останньому спричинені збитки за період з 01.02.2005 по 30.06.2007.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом визнав частково, а саме: в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 548250 грн., іншу частину позовних вимог з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог за первісним позовом відповідач просив залишити без задоволення. Свої позовні вимоги за зустрічним позовом позивач підтримав в повному обсязі.

Представники третіх осіб в судове засідання не зявились, про час та дату розгляду справи були повідомлені належним чином.

Розгляд справи відкладався, провадження по справі зупинялась, в порядку ст.77, 79 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухав пояснення відповідача по первісному позову, суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.1996р. Арбітражним судом Вінницької області була порушена справа №86/2 про банкрутство ПО “Жовтень” м. Вінниця (Вінницький ламповий завод).

17.03.1999р. судом затверджений договір санації між ВАТ „ВЛЗ" і АТЗТ „Аспект" і договір від 16.02.99 р. про переведення боргу від ВАТ „ВЛЗ" до АТЗТ „Аспект", а також зобовязання санатора - АТЗТ „Аспект" відносно погашення заборгованості перед кредиторами.

Судом також затверджений графік погашення заборгованості перед кредиторами, до якого включене ОКВП ВКГ „Вінницяводоканал" з сумою боргу 621868,67 грн. з погашенням по термінах: 1999 р.- 2000 р. - 31,0 тис.грн., 2001р. - 62,0 тис.грн., 2002 р. -81,0 тис.грн., 2003 - 199,0 тис.грн., 2004 р. - 248868,67грн.

Ухвалою ГС АРК від 18.03-21.03.03р. у справі № 2-8/5307-03, була затверджена мирова угода від 19.3.2003р., що укладена між АТЗТ „Аспект" та ВАТ „ВЛЗ", якою внесені зміни в графік погашення кредиторської заборгованості ВАТ “ВЛЗ”.

Вищенаведеною угодою були встановлені інші, змінені строки погашення заборгованості з 1999р. по 2006р., зокрема у 2005р. 199000грн. у 2006р. 349250грн.

Ухвала ГС АРК від 18.03-21.03.03р. у справі № 2-8/5307-03 набрала законної сили.

Як вбачається з позовних вимог з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 548250,00грн., а також три проценти річних в розмірі 5970,00 грн, та коефіцієнт інфляції в сумі 275769,75 грн.

Судом встановлено, що строк виконання зобовязань за наведеними сумами вже настав. Однак, відповідач порушує умови договору санації і зміненого затвердженого мировою угодою (що набрала законної сили) графіку погашення кредиторської заборгованості не сплативши ОКВП ВКГ “Вінницяводоканал” в 2005р. 199,00тис грн.. та в 2006р. - 349250грн.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у позивача за первісним позовом є законні підстави для стягнення заборгованості у розмірі 199000 грн. за 2005 рік та у розмірі 349250 грн. за 2006 рік.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Позивачем за первісним позовом заявлена вимога про стягнення річних у сумі 5970 грн. за 2006 р. (365днів), нарахованих на суму боргу 2005р., тобто на 199000грн., задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Згідно з ухвалою господарського суду від 18-21.03.2003р. у справі № 2-8/5307-2003 затверджена мирова угода, відповідно до якої відповідач у 2005 році зобов'язаний сплатити позивачу 199 000,00 грн., і в 2006 році - 349 250,00 грн., тобто останній строк виконання по сумі 199000,00 грн. наступив 31.12.2005 р. та нарахування штрафних санкцій позивач мав здійснювати по сумі 199000 грн. з 01.01.2006 р., по сумі 349250,00 грн., з 01.01.2007 р.

Також відповідачем заявлено до стягнення інфляційні у розмірі 275 769,75 грн. за період з 01.01.2006 р. по червень 2008 р., які підлягають стягненню частково, з нарахуванням інфляційних на суму заборгованості в сумі 199000 грн. з 01.01.2006 р. по 01.01.2008 р.; по сумі 349250,00 грн., з 01.01.2007 р. по 01.01.2008 р. Втрати від інфляції підлягають стягненню в сумі 117922,98 грн., з наступного розрахунку суду:

З 01.01.2006 р. по 01.01.2008 р., по сумі 119000,00 грн.:

199000,00 грн. х 1,30142772 199000,00 грн. = 59984,11 грн.;

З 01.01.2007 р. по 01.01.2008 р., по сумі 349250:

349250 грн. х 1, 16589512 349250,00 грн. = 57938,87 грн.

З урахуванням викладеного, первісні позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині стягнення заборгованості у розмірі 199000 грн. за 2005 рік, у розмірі 349250 грн. за 2006 рік, втрат від інфляції в сумі 117922,98 грн.

Що стосується зустрічного позову, то суд вважає його таким, що підлягає задоволенню.

Згідно акту державної приймальної комісії про приймання закінченого будівництвом обєкту в експлуатацію від 23.12.1989р. ВО «Жовтень» був прийнятий в експлуатацію каналізаційний колектор.

Згідно з рішенням від 1990 р. про затвердження акту державної приймальної комісії 27.12. 1989р. прийнято до експлуатації пусковий комплекс, до складу якого входять позамайданчикові мережі каналізації (колектор). Генеральному директору ВО «Жовтень» доручено прийняти на баланс обєкти, які входять до складу пускового комплексу.

26.08.1993р. рішенням Вінницької міської ради народних депутатів № 580 замовником по будівництву каналізаційного колектору від КНС 9 до вул. Баженова та запуску КНС 9 був визначен ВО «Жовтень». Згідно з планом графіком по виконанню комплексу робіт каналізації мікрорайону «Тяжелів» і запуску КНС 9, затвердженого вищевказаним рішенням ВО «Жовтень» були дорученні ремонтні роботи по відновленню каналізаційного колектору, який раніше був прийнятий до експлуатації.

В подальшому наказом від 10.10.1996р. № 44 ВО «Жовтень» був перейменований у відкрите акціонерне товариство «Вінницький ламповий завод», яке стало його правонаступником.

17.03.1999р. судом затверджений договір санації від 16.02.1999 згідно з яким санатор - АТЗТ «Аспект» отримав всі активи та пасиви ВО «Жовтень», нині ВАТ «Вінницький ламповий завод » за накладною № 1, у тому числі позамайданчикові мережі каналізації (колектор). Таким чином, АТЗТ «Аспект» набуло право власності на каналізаційний колектор 17.03.1999 р. на підставі ухвали суду по справі № 86/2, (т.1, а.с.10).

Також, підтвердженням права власності на вказаний колектор є акт балансової приналежності водопровідних, каналізаційних мереж і границь технічного обслуговування від 17.05.2004р. затвердженого начальником ВОКВП ВКГ «Вінницяводоканал».

Позивач по зустрічному позову стверджує, що ВО КП ВКГ «Вінницяводоканал», м.Вінниця з 1999 р. використовує цей колектор за призначенням, укладаючи господарські договори з промисловими підприємствами, фізичними особами, отримуючи за це оплату, що підтверджується матеріалами справи.

Слід також зазначити, що факт права власності на вказаний колектор за АТЗТ «Аспект» та факт використовування спірного колектору ВОКВП ВКГ «Вінницяводоканал» для власних потреб, вже встановлені рішенням ГС АРК від 11.10.2005 р. по справі № 2-3/823.1-2005, яке вступило в законну чинність.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Господарського кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, суд вважає, що «Вінницяводоканал», неправомірно використовує колектор, власником якого є АТЗТ «Аспект» і при цьому отримує від третіх осіб плату за користування цим колектором, без згоди власника та без укладення договору з ним. В процесі використовування відповідачем колектора йому спричиняється знос, тобто відбувається погіршення майна, відновлювати яке зобовязано АТЗТ «Аспект», як власник.

Згідно ч.3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушенні, має право на відшкодування заподіяної йому майнової та моральної шкоди.

Виходячи із висновку комплексної судової будівельно - технічної і бухгалтерської експертизи № 78 від 30.09.2010 р. вбачаєтся, що ВОКВП ВКГ «Вінницяводоканал» користується каналізаційним колектором, шляхом складання договорів з підприємствами та громадянами. Відновлювана вартість цього колектора станом на 01.02.2005р. з ПДВ склала - 10836792 грн., станом на 01.06.07р. з ПДВ склала - 15288538 грн.

Як вже зазначалось, експлуатація цього колектора здійснювалась підприємствами та фізичними особами, які уклали договори з ВО КП ВКГ «Вінницяводоканал», м.Винниця, без відшкодування послуг по експлуатації АТЗТ «Аспект». У зв`язку з чим, збільшився фізичний знос.

Враховуючі вищенаведене, сума майнової шкоди станом на 01.06.2007 р. складає 3617361,41 грн., виходячи з наступного розрахунку: 15288538 грн. (відновлювальна вартість станом на 01.06.2007 р. з ПДВ) 10836792 грн. (відновлювальна вартість станом на 01.02.2005 р. з ПДВ) 834384,59 грн., (сума яка стягнена по рішенню ГС АР Крим по справі № 2-3/823.1-2005 від 11.10.2005 р., за період з другого кварталу 1999 р. по 31.01.2005 р.) = 3617361,41 грн.

За таких обставин, зустрічні позовні вимоги також підлягають задоволенню з урахуванням збільшення позовних вимог, в сумі 3617361,41 грн.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на сторін пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене у відповідності до ст. 84 ГПК України і підписане 05.04.2011 року.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу «Аспект», (95033, м. Сімферополь, вул. Самохвалова, 19, ЗКПО 22278196) на користь Вінницького обласного комунального виробничого підприємства водопровідно каналізаційного господарства «Вінницяводоканал» (21022, м. Вінниця, вул.Київська, 173, інд. код 03339012) 548250,00 грн. заборгованості, 117922,98 грн. втрат від інфляції, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, держмито у розмірі 25000,00 грн.

3.У задоволенні 5970 грн. 3 % річних, 157846,77 грн. втрат від інфляції - відмовити.

4. Зустрічний позов задовольнити.

5.Стягнути з Вінницького обласного комунального виробничого підприємства водопровідно каналізаційного господарства «Вінницяводоканал» (21022, м. Вінниця, вул. Київська, 173, інд. код 03339012) на користь Акціонерного товариства закритого тину «Аспект» (95022, м. Сімферополь, вул. Самохвалова, 19, ЗКПО 22278196) 3 617 361, 41 грн. майнової шкоди.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримПотопальський С.С.