Рішення № 16094757, 21.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

21.03.2011Справа №5002-30/4-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ в особі Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, вул. Набережна, 32 (ЄДРПОУ 20680287).

До відповідача Приватного підприємства «Рембудтрест» (ідентифікаційний код 2200306822), м. Сімферополь, вул. Субхи, 4, кв. 56А (м. Сімферополь, Суворовський спуск, 4\10).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, АДРЕСА_1

Про стягнення 97527,16 доларів США, що еквівалентно 775643,26 грн.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача ОСОБА_2., представник за довіреністю від 01.09.2010р., у справі.

Від відповідача ОСОБА_3, представник за довіреністю від 05.09.2010р., у справі.

Від третьої особи - ОСОБА_3, представник за довіреністю від 05.09.2010р., у справі.

Суть спору: позивач Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ в особі Кримської республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 20680287) звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Приватного підприємства «Рембудтрест», м. Сімферополь (ідентифікаційний код 2200306822) про стягнення заборгованості у розмірі 97527,16 доларів США, що еквівалентно 775643,26 грн. та судові витрати.

21 березня 2011 року під час судового засідання представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути заборгованість в сумі 105929,51дол. США, у тому числі: заборгованість за кредитом - 64811,79 дол. США, заборгованість за відсотками - 8402,45грн., пеня за прострочення платежів за кредит - 30980,04дол. США, пеня за порушення строків повернення процентів по кредиту 1735,23дол. США, що в гривневому еквіваленті складає 842467,99грн.

Заява прийнята судом до розгляду, оскільки не суперечить нормам цивільного законодавства та не порушує чиї-небудь права та обовязки.

Суд продовжує розглядати позов в межах збільшених позивачем вимог.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідачу - Приватному підприємству «Рембудтрест» Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» був виданий кредит у сумі 100000,00дол. США відповідно до кредитного договору №012/02-4/44-06 від 24.10.2006р. За умовами договору відповідач повинен був здійснювати погашення кредиту та процентів на рахунки кредитора, що ним систематично порушувалося. З цих підстав за Приватним підприємством «Рембудтрест» виникла заборгованість за кредитом 64811,79 дол. США, що в еквіваленті станом на 13.12.2010р. складає 515454,65грн., за відсотками 8402,45дол. США, що в еквіваленті станом на 13.12.2010р. складає 66825,53грн., пеня за порушення строків повернення кредиту 30980,04дол. США, що в еквіваленті станом на 13.12.2010р. складає 246387,36грн. та пеня за порушення строків повернення процентів по кредиту 1735,23дол. США, що в еквіваленті станом на 13.12.2010р. складає 13804,29грн.

На виконання вимог ухвал господарського суду АР Крим 21 лютого 2011 року від позивача надійшли належним чином засвідчені копії документів: кредитний договір №012/02/-4/44-06 від 24.10.2006р., додаткові угоди до договору, договір поруки від 24.10.2006р., паспорт та ідентифікаційний код громадянки ОСОБА_1., свідоцтво про державну реєстрацію Приватного підприємства «Рембудтрест», протокол зустрічі від 20.10.2010р., витяги курсу валют за період з 24.10.2006р. по 27.01.2011р. станом на 27.01.2011р., довіреність на ОСОБА_4., статуту ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у новій редакції, свідоцтво про державну реєстрацію та довідка з ЄДРПОУ на ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», які прошиті позивачем та скріплені печаткою (а.с. 48 77).

Оригінали наданих позивачем документів були оглянуті в судовому засіданні 22 лютого 2011 року.

Крім того, у забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором №012/02-4/44-06 від 24.10.2006р. банком був укладений з ОСОБА_1 договір поруки від 24.10.2006р. за умовами якого, ОСОБА_1 взяла на себе зобовязання перед кредитором відповідальності по зобовязанням боржника, а тому ухвалою від 18.01.2011р. господарський суд АР Крим залучив до участі у справі в порядку ст. 27 ГПК України у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_1

Представник відповідача у судовому засіданні надав заперечення на позовну заяву, в яких проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що кредитний договір був укладений в іноземній валюті, гроші отримувались траншами, після чого валюта була конвертована та використана для цілей кредитного договору, тобто для розрахунків з іншими резидентами України на території України. Відповідач посилається на те, що чинним законодавством України заборонено використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, а тому просить визнати кредитний договір №012/02-4/44-06 від 24.10.2006р. недійсним, оскільки він спрямований на створення умов для правопорушення.

21.03.2011р. у судовому засіданні представником третьої особи ОСОБА_1 було надано заперечення на позов, якими проти позовних вимог заперечує з тих підстав, що кредитний договір був укладений в іноземній валюті для розрахунків з іншими резидентами України на території України, а чинним законодавством України заборонено використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, а тому вважає кредитний договір №012/02-4/44-06 від 24.10.2006р. недійсним, у звязку з чим просить визнати недійсним договір іпотеки від 31.10.2006р., укладений між третьою особою та банком для забезпечення кредитного договору, якій повязаний з предметом спору.

Під час розгляду справи 07 лютого 2011 р. до канцелярії суду надійшов зустрічний позов Приватного підприємства «Рембудтрест» про визнання недійсним кредитного договору № 012/02-4/44-06 від 24.10.2006 р. Ухвалою від 08.02.2011 р. господарський суд повернув зустрічний позов з посиланням на ст. 22 ГПК України з підстав, що зустрічний позов був поданий відповідачем після початку розгляду справи по суті.

Також 07 лютого 2011 р. від третьої особи ОСОБА_1 надійшла позовна заява з посиланням на ст. 26 ГПК України про визнання недійсним договору іпотеки від 31.10.2006 р. Ухвалою від 08.02.2011 р. господарський суд відмовив в прийнятті заяви.

Ухвали суду були оскаржені відповідачем та третьою особою та скеровані в Севастопольський апеляційний господарський суд для розгляду з копіями матеріалів справи.

14 березня 2011 року від відповідача надійшла заява в якій він просить суд повідомити з яких підстав справа разом із скаргою не направлена до суду апеляційної інстанції та направити справу із скаргою до Севастопольського апеляційного господарського суду.

Крім того, 17.03.2011р. від відповідача та третьої особи надійшли клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду апеляційних скарг по справі на ухвали господарського суду АР Крим від 08.02.2011р. про повернення зустрічного позову та відмову в прийнятті заяви третьої особи.

Представник позивача проти зупинення провадження у справі заперечує.

Розглянувши заявлені клопотання, заслухавши пояснення представників сторін суд вважає за необхідне залишити вказані заяви без задоволення, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 106 ГПК України подання апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду не перешкоджає продовженню розгляду справи цим судом, а тому немає підстав для зупинення провадження у справі по ст. 79 ГПК України.

В поряду ст. 69 ГПК України ухвалою господарського суду АР Крим від 22.02.2011 р. строк розгляду справи був продовжений на п'ятнадцять днів до 21.03.2011р.

Судове засідання фіксувалося технічними засобами.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Інших доказів представлено не було.

Розглянув матеріали справи, заслухав доводи представника позивача, відповідача та третьої особи, суд

в с т а н о в и в:

24 жовтня 2006 року між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської Республіканської дирекції АППБ «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та Приватним підприємством «Рембудтрест» (позичальник) був укладений кредитний договір №012/02-4/44-06 (а.с. 49-50).

Протоколом Загальних Зборів акціонерів №3б-45 від 14.10.2009р. прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», яке, відповідно до п. 1.3 Статуту, є правонаступником за всіма правами та обовязками Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (а.с. 74-75).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Згідно п. 1.1 договору кредитор, на положеннях та умовах цього договору, відкриває позичальнику невідновлювану кредитну лінію (кредит) у сумі 100000,00дол. США строком до 24.10.2011р. зі сплатою 14% річних.

Під терміном «невідновлювальна кредитна лінія» розуміється кредитна лінія, при якій при отриманні позичальником повної суми кредитних коштів і досягненні ліміту кредитування подальша видача кредитних коштів позичальнику припиняється незалежно від фактичної суми заборгованості за кредитом на протязі дії кредит орного договору.

Пунктом 2.1 договору встановлено, що кредитні кошти призначені для придбання ТМЦ, оплати робіт та послуг, повязаних із виконанням СМР.

В пункті 3.2 договору сторони встановили, що обчислення строку надання кредиту, нарахування відсотків по договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом.

При цьому, відсотки за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом починаючи з дня надання кредиту до повного погашення заборгованості за кредитом.

Відповідно до п. 3.3 договору сторони встановили наступний порядок погашення заборгованості за цим договором:

-в першу чергу погашається заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом;

-в другу чергу погашається сума основної заборгованості за кредитом (позичкова заборгованість);

-в третю чергу погашається заборгованість за неустойкою, у випадку її нарахування кредитором, та інша безспірна заборгованість позичальника за цим договором.

У відповідності з діючим законодавством України забезпеченням цього договору є іпотека нерухомості цех пилорами, що розташована за адресою: АР Крим, м. Сімферополь, Московське шосе, 11 км. (п. 3.4 договору).

Пункт 6.1 договору неодноразово змінювався сторонами. Так відповідно до останніх змін, внесених 13.04.2009р. додатковою угодою до кредитного договору №012/02-4/44-06 від 24.10.2006р.(а.с. 52), пункт 6.1 викладений у такій редакції: «Позичальник зобовязується використати кредит на зазначені у договору цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та плату нарахованих відсотків на умовах, передбачених цим договором.

Відсотки за кредит позичальник сплачує щомісячно платіжним дорученням на рахунок доходів кредитора №206831738 не пізніше останнього робочого дня кожного місяця та остаточно при погашенні кредиту.

Основна заборгованість за кредитом (позичкова заборгованість) погашається позичальником відповідно до Графіка погашення заборгованості (додаток №3 до цього договору), а у випадку, якщо такий не був укладений не пізніше останнього дня користування кредитом, зазначеного п. 1.1 цього договору».

Пунктом 7.4 договору сторони передбачили, що у випадку невиконання позичальником п. 6.1, 6.3, 6.4, 6.6, 6.8, 6.9, 6.10 цього договору негайно обмежити надання кредиту за відкритою кредитною лінією або достроково вимагати погашення заборгованості позичальника за кредитом, включаючи нараховані відсотки за користування кредитом та штрафні санкції.

Договір набуває чинності з моменту підписання та діє до часу повного погашення позичальником кредитної заборгованості (позики, відсотків за користування, штрафів та пені), що передбачено п. 9.1 договору.

24 жовтня 2006 року на виконання вказаного кредитного договору №012/02-4/44-06 від 24.10.2006р. між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) був укладений договір поруки б/н (а.с. 53).

Пунктом 1.2 договору сторони встановили, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед кредитором відповідати по зобовязанням боржника ПП «Рембудтрест», які виникають з умов кредитного договору №012/02-4/44-06 від 24.10.2006р., в повному обсязі цих зобовязань.

Відповідно до п. 2.1 договору сторони визначили, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

У порушення взятих на себе зобовязань Приватне підприємство «Рембудтрест» несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувало нараховані відсотки за користування кредитом та основну заборгованість за кредитом.

Так, станом на 13.12.2010р. по підрахунку позивача борг за кредитом становить 105929,51дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2010р. становить 842467,99грн. Борг складається з розміру простроченої заборгованості за кредитом - 64811,79 дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2010р. складає 515454,65грн., простроченої заборгованості по нарахованим/несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 8402,45дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2010р. складає 66825,53грн., пені за порушення строків повернення кредиту 30980,04дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2010р. складає 246387,36грн., пені за порушення строків повернення процентів по кредиту 1735,23дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2010р. складає 13804,29грн.

Згідно з витягом курсів валют Національного Банку України станом на 13.12.2010р. 100 доларів США дорівнювали 795,3100грн. (а.с 148).

Дослідивши надані докази, суд вважає що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та пункту 1 ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Фінансове посередництво здійснюється банками у формі банківських операцій. Основними видами банківських операцій є депозитні, розрахункові, кредитні, факторингові та лізингові операції (ч. 1 ст. 339 ГК України).

Згідно статті 345 Господарського кодексу України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Як встановлено ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Учасники господарських відносин згідно зі статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

При цьому, згідно зі статтею 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

В розумінні статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Суд вважає, що наданий позивачем розрахунок пені (а.с. 8) за невиконання відповідачем зобовязань за кредитним договором, складений відповідно до вимог чинного законодавства на підставі кредитного договору, та є обґрунтованим.

Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не надав доказів повернення кредиту у строки, передбачені у кредитному договорі, не представив доказів невірного нарахування позивачем суми заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» обґрунтовані, основані на матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі, а борг за кредитним договором стягненню з відповідача.

Заперечення відповідача щодо порушення під час укладання договору вимог чинного законодавства, а саме заборони використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, що на його думку є підставою для визнання кредитного договору №012/02-4/44-06 від 24.10.2006р. недійсним, та заперечення третьої особи щодо визнання недійсним договору іпотеки від 31.10.2006р. з тих самих підстав, суд не приймає до уваги, з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2010р. рішенням господарського суду у справі №5002-1/3822-2010 за позовом Приватного підприємства «Рембудтрест» до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання кредитного договору, договору іпотеки та стягнення 1037370,69грн., у задоволенні позову відмовлено. Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 01.02.2011р. у справі №5002-1/3822-2010 апеляційну скаргу Приватного підприємства «Рембудтрест» задоволено частково. Рішення господарського суду АР Крим від 02.11.2010р. у справі №5002-1/3822-2010 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено повністю (а.с.78-84).

Судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги було встановлено, що банк мав право здійснювати операції з іноземною валютою, у тому числі операції з надання кредитів в іноземній валюті на підставі отриманої від Національного Банку України ліцензії та дозволу на здійснення валютних операцій, а тому вираження в іноземній валюті грошового зобовязання за кредитним договором відповідає вимогам чинного законодавства

Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду в силу ст. 105 ГПК України набрала законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, суд вважає доведеним факт того, що кредитний договір є дійсним, укладений сторонами у відповідності з нормами цивільного законодавства, а тому розглядається та приймається судом як належний та допустимий доказ.

З огляду на викладене, суд вважає заперечення відповідача безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Крім того, частиною 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову.

Як вбачається з матеріалів справи, при збільшенні розміру позовних вимог заявою від 21.03.2011р., позивач не доплатив державне мито виходячи зі збільшеної суми позову, а тому відповідно до ст. 46 ГПК України суд вважає за необхідне стягнути з позивача недоплачену суму державного мита в розмірі 668,25 грн. в дохід державного бюджету.

У судовому засіданні, яке відбулося 21 березня 2011р. оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 28 березня 2011р.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 46, 49, ст. 75, 82 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШІВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Рембудтрест», м. Сімферополь, вул. Субхи, 4, кв. 56А (р/р2600812419 в КРД АППБ «Аваль» МФО 324021, ідентифікаційний код 2200306822) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ (м. Київ, вул. Лєскова, 9) в особі Кримської Республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, вул. Набережна, 32 (р/р 29099516 в КРД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ОКПО 20680287) борг за кредитом в сумі 105929,51дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2010р. становить 842467,99грн., яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 64811,79дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2010р. становить 515454,65грн., простроченої заборгованості по нарахованим/несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 8402,45дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2010р. становить 66825,53грн., пені за порушення строків повернення кредиту 30980,04дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2010р. становить 246387,36грн., пені за порушення строків повернення процентів по кредиту 1735,23дол. США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.12.2010р. становить 13804,29грн., державне мито в сумі 8424,68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00грн.

3.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ (м. Київ, вул. Лєскова, 9) в особі Кримської Республіканської дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Сімферополь, вул. Набережна, 32 (р/р 29099516 в КРД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ОКПО 20680287) ) в дохід державного бюджету України (р\р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Дербюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) недоплачене держмито в сумі 668,25 грн.

4.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЛовягіна Ю.Ю.