Рішення № 16094431, 21.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 307

РІШЕННЯ

Іменем України

21.03.2011Справа №5002-33/560-2011 за позовом орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а) в особі Євпаторійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» (м. Євпаторія, вул. Лінейна, 10)

до громадського формування «Євпаторійська міська організація сприяння органам внутрішніх справ «Кордон» (97420, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 1; 97400, м. Євпаторія, вул. Ситнікова, 13; 97400, м. Євпаторія, Радянська, 3)

про стягнення 6684,45 грн.

Суддя Радвановська Ю.А.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 представник, довіреність №02 від 04.01.2011 р., Євпаторійська філія ОП «Кримтеплокомуненерго».

Від відповідача: не зявився, громадське формування «Євпаторійська міська організація сприяння органам внутрішніх справ «Кордон».

Суть спору: орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача, громадського формування «Євпаторійська міська організація сприяння органам внутрішніх справ «Кордон», та просить суд стягнути 6684.45 грн., у тому числі: заборгованість за поставлену теплову енергію у сумі 6172.54 грн. та 511.91 грн. 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані порушенням відповідачем зобовязань за договором купівлі-продажу теплової енергії № 921 від 10 січня 2008 року в частині повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію та обґрунтовані посиланнями на статті 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 655, 629 Цивільного кодексу України та статті 173, 175, 193 Господарського кодексу України.

Відповідач у судове засідання жодного разу не зявився, явку уповноважених представників не забезпечив, витребуваних судом документів не надав, про час та дату судового засідання був сповіщений належним чином за усіма адресами, наявними у матеріалах справи (а.с. 2, 15, 95), зокрема, в довідці ЄДРПОУ, про причини відсутності суд не повідомив.

Так, згідно з частиною 4 статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Як вже зазначалося, в довідці ЄДРПОУ (а.с. 95) значиться місцезнаходження громадської організації «Євпаторійська міська організація сприяння органам внутрішніх справ «Кордон» за адресою м. Євпаторія, вул. Радянська, 3, за якою судом направлялася судова кореспонденція.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2007 року № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду від 02 червня 2006 року № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням представника позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 12 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

10 січня 2008 року між орендним підприємством «Критеплокомуненерго» (продавець) в особі Євпаторійської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» та громадським формуванням «Євпаторійська міська організація сприяння органам внутрішніх справ «Кордон» (покупець) укладений договір купівлі-продажу теплової енергії № 921 (а.с. 9-15).

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець взяв на себе зобовязання продати покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води для опалювання, вентиляції, технології та підігріву води на потреби гарячого водопостачання у кількості, передбаченій цим договором, з урахуванням температурного графіку, а покупець зобовязався прийняти від продавця теплову енергію та оплатити її за встановленими тарифами в строки, передбачені договором.

Пунктом 2.1 договору визначені обєми, в яких теплова енергія надається покупцю для опалення обєкту, розташованого по вул. Чапаєва, 1 у м. Євпаторії.

Фактичне споживання теплової енергії за приладами обліку тепла та гарячої води підтверджується актом-довідкою, підписаною уповноваженими представниками сторін та зданої покупцем не пізніше 29 числа розрахункового (поточного) місяця, яка є невідємною частиною договору. При ненаданні покупцем актів-довідок щомісячно у встановлений строк або відмові від підписання таких актів-довідок без аргументованого обґрунтування продавець має право провести розрахунок споживання теплової енергії розрахунковим засобом за проектними тепловими навантаженнями або за нормами споживання гарячої води без наступного перерахунку (пункт 2.3 договору).

Пунктом 3.2.2 договору передбачений обовязок покупця виконувати умови та порядок оплати спожитої електричної енергії в обємах та в строки, передбачені цим договором.

Розрахунки за теплову енергію проводяться покупцем в грошовій або іншій, не забороненій діючим законодавством формі, щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим:

-за приладами обліку теплової енергії за фактичне споживання з урахуванням теплових витрат, якщо вузол обліку встановлений не на межі балансовій приналежності;

-по площам щомісячно протягом одного року, розрахунковий період з 01 січня по 01 серпня та с 01 серпня по 01 січня наступного року;

Плата за опалення загальної площі 2-ої групи (організації) стягується в розмірі 86.57 кв.м. за тарифом 6.16 грн/кВ.м., щомісячно протягом всього року (пункт 6.1 договору).

Строк дії договору визначений в пункті 10.1 до 10 січня 2013 року, а в частині грошових зобовязань покупця перед продавцем до повного їх виконання.

10 грудня 2009 року сторонами підписана угода про розірвання договору № 921 від 10 січня 2008 року з 31 грудня 2009 року (а.с. 17).

Відповідно до умов зазначеного договору опалювальна площа складає 86.57 кв.м. за тарифом з квітня 2008 року 8.05 грн. за 1 кв.м. на місяць протягом року.

За твердженням позивача, з листопада 2008 року встановлений вузол обліку теплової енергії за тарифом 766.57 грн. за 1гКал, відповідно до рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 632 від 29 вересня 2008 року (а.с. 76), а з липня 2009 року тариф 919.42 грн. за 1гКал відповідно до рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської ради № 357 від 12 червня 2009 року (а.с. 77).

На виконання умов договору, відповідно до яких підставою для оплати покупцем теплової енергії є рахунок продавця, останнім на адресу відповідача були направлені рахунки за надані послуги з теплопостачання (а.с. 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46).

Однак, відповідач, в порушення умов укладеного договору, несвоєчасно та не в повному обсязі оплачував спожиту теплову енергію, у звязку з чим за ним склалась заборгованість в сумі 6172.54 грн.

У звязку з тим, що оплата за виставленими рахунками відповідачем проведена не була, позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій вимагав оплатити заборгованість за договором № 921 від 10 січня 2008 року в розмірі 6172.54 грн. (а.с. 78).

Оскільки відповідач не виконав вимоги позивача, це зявилося підставою для звернення орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії із даною позовною заявою до суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Оскільки зі змісту спірного договору у справі вбачається, що він за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, правовідносини, які виникли у звязку з його виконанням, повинні регулюватися положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 4 Правил користування тепловою енергією користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Договори укладаються відповідно до типових договорів. Форми типових договорів затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Пунктом 1.1 договору продавець взяв на себе зобовязання продати покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води для опалювання, вентиляції, технології та підігріву води на потреби гарячого водопостачання у кількості, передбаченій цим договором, з урахуванням температурного графіку, а покупець зобовязався прийняти від продавця теплову енергію та оплатити її за встановленими тарифами в строки, передбачені договором.

Пунктом 6.1 договору встановлено, що розрахунки за теплову енергію проводяться покупцем в грошовій або іншій, не забороненій діючим законодавством формі, щомісячно, не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим:

-за приладами обліку теплової енергії за фактичне споживання з урахуванням теплових витрат, якщо вузол обліку встановлений не на межі балансовій приналежності;

-по площам щомісячно протягом одного року, розрахунковий період з 01 січня по 01 серпня та с 01 серпня по 01 січня наступного року;

Плата за опалення загальної площі 2-ої групи (організації) стягується в розмірі 86.57 кв.м. за тарифом 6.16 грн/кВ.м., щомісячно протягом всього року.

Згідно з відомостями про обсяги фактично спожитої теплової енергії, викладеними в актах про облік витрат теплової енергії (а.с. 55-72), позивачем були виставлені відповідачу рахунки за надані послуги з теплопостачання (а.с. 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46).

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже відповідач, прийнявши від позивача товар, взяв на себе зобовязання щодо здійснення оплати його вартості, однак вони належним чином виконані не були.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказів оплати заборгованості в розмірі 6172.54 грн. відповідачем суду не представлено.

Таким чином, враховуючи факт наявності заборгованості та відсутність доказів її сплати, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 6172.54 грн. такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 511.94 грн.

Суд вважає ці вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий розрахунок суми 3% річних від простроченої суми боргу за період з 01 травня 2008 року по 01 лютого 2011 року (а.с. 19), яка складає 511.91 грн.

Судом перевірений розрахунок, наданий позивачем, який складений вірно, у зв'язку з чим вимоги про стягнення 3% річних в сумі 511.91 грн. також підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати, понесені позивачем при оплаті ним державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 23 березня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з громадського формування «Євпаторійська міська організація сприяння органам внутрішніх справ «Кордон» (97420, м. Євпаторія, вул. Чапаєва, 1; 97400, м. Євпаторія, вул. Ситнікова, 13; 97400, м. Євпаторія, Радянська, 3, р/р 260044202, КРД «Райффайзен банк «Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 260853766) на користь орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Євпаторійської філії (м. Сімферополь, вул. Гайдара, 3а, м. Євпаторія, вул. Лінейна, 10, р/р 260000205861 в АБ «Експрес-Банк», м. Сімферополь, МФО 384674, ЄДРПОУ 26178681) 6172.54 грн. заборгованості, 511.91 грн. 3% річних, 102.00 грн. державного мита та 236.00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримРадвановська Ю.А.