Ухвала суду № 16094238, 09.03.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 216

УХВАЛА

09.03.2011

Справа №5002-989/

Суддя Мокрушин В.І. розглянувши матеріали

За заявою – Товариства з обмеженою відповідальністю «Копі Майстер - А», АР Крим, м.Сімферополь (ідентифікаційний код 34862897)

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Копі Майстер - А» звернулось до господарського суду АР Крим із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Дана заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якщо вартості майна боржника –юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов’язані звернутися в господарський суд із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

Частиною 2 статті 51 Закону передбачено, що за результатами розгляду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується банкрутом.

Отже, метою заяви боржника є остаточне з’ясування майнового та фінансового положення боржника, за результатами якого суд при наявності підстав виносить постанову про визнання боржника банкрутом за спрощеною ліквідаційною процедурою.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється дійсним Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

У постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 «Про судову практику в справах про банкрутство» зазначається, що судам слід застосовувати положення Закону в системному взаємозв’язку з приписами інших законів.

Відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України учасники юридичної особи, суд або орган, який прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов’язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. Комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи.

Відповідно до ст.111 Цивільного кодексу України ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно ст.110 Цивільного кодексу України, якщо вартість майна юридичної особи, що ліквідується, є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених вимог закону, необхідними передумовами для звернення ліквідаційної комісії боржника із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство у порядку статті 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є: оцінка вартості наявного майна боржника, публікація оголошення згідно з вимогами статті 105 Цивільного кодексу України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, повідомлення органу державної реєстрації про ліквідацію підприємства та складання проміжного ліквідаційного балансу.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідаційна комісія боржника звернулась з заявою про визнання його банкрутом без передумов необхідних для такого звернення, зокрема, у заяві про банкрутство відсутні та заявником не надані суду відомості про те, чи проводилася належним чином оцінка наявного майна боржника у разі його наявності, чи повідомлявся орган державної реєстрації про ліквідацію вказаного підприємства у встановленому законом порядку та чи складався проміжний ліквідаційний баланс, відсутній Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних – підприємців щодо стану юридичної особи.

Боржником у заяві не наведено та не надано суду доказів недостатності вартості майна для задоволення вимог кредиторів.

Не надано суду також проміжного ліквідаційного балансу, складеного ліквідаційною комісією після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та затвердженого органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи, який повинен містити відомостями про склад майна підприємства, що ліквідується, перелік пред’явлених кредиторських вимог та результат їх розгляду.

Також не надано суду відомостей про результат розгляду ліквідаційною комісією боржника заявлених кредиторських вимог у разі їх наявності, після публікації оголошення у газеті «Голос України» від 18.02.2011 р. №31 (5031), чи визнані вони ліквідаційною комісією, чи задоволені в період проведення ліквідації або визнані такими, що погашені через відсутність майна підприємства, що ліквідується.

Встановити та з’ясувати дійсне фінансове положення боржника шляхом проведення аналізу фінансового стану боржника щодо виявлення неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства чи доведення до банкрутства також неможливо через ненадання заявником фінансових документів.

Суд зазначає, що приписи ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» пов’язують обов’язок ліквідаційної комісії звернутися до суду із завою про порушення справи про банкрутство боржника лише з наявністю такої ознаки як недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів, а не відсутність майна взагалі.

Підставами для звернення до суду із даною заявою є рішення Михайлика Володимира Олександровича від 07.02.2011 р. про ліквідацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Копі Майстер - А» (ідентифікаційний код 34862897).

Відповідно до Листа Вищого господарського суду України від 05.02.2010 р. № 05-06/520/78 необхідною передумовою для звернення з такою заявою є дотримання ліквідатором (ліквідаційною комісією) вимог цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи, зокрема: повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства. У зв'язку з чим органи державної податкової служби після публікації оголошення та отримання повідомлення про ліквідацію підприємства повинні здійснити позапланову перевірку суб'єкта господарювання в двомісячний термін (ч.4 ст.105 Цивільного кодексу України).

Виходячи з системного аналізу наведених вище вимог закону в їх взаємному зв’язку з приписами ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вказані обставини не можуть бути достатніми підставами для визнання боржника банкрутом в порядку ст.51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки заявником не дотримано зазначеного порядку проведення ліквідації підприємства за відповідним рішенням про ліквідацію підприємства, що свідчить про відсутність необхідних передумов для звернення із даною заявою про банкрутство.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне повернути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Копі Майстер - А» без розгляду, в порядку абз.6 п.1 ст.9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 року №2343-XII із змінами і доповненнями), п.3 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями).

Керуючись абз.6 п.1 ст.9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (від 14.05.1992 року № 2343-XII із змінами і доповненнями), п.3 ч.1 ст.63, 86 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями), суд

УХВАЛИВ:

· Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Копі Майстер - А» (ідентифікаційний код 34862897) заяву про порушення справи про банкрутство із доданими до неї матеріалами без розгляду.

Додаток: заява з додатком на 33 аркушах.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.