Рішення № 16094178, 25.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

25.02.2011Справа №5002-2/5144-2010 за позовом Кримської республіканської установи "Етнографічний музей" (95011, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 18/Гоголя, 14)

до Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" (95000, м. Сімферополь, вул. С. Ценського, 14)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Фонд майна Автономної Республіки Крим (95015, м.Сімферополь, вул.Севастопольська, 17);

2) Республіканський комітет з охорони культурної спадщини АР Крим (95011, м.Сімферополь, вул.Гоголя, 14)

про розірвання договору оренди та зобов'язання повернути майно

Суддя Толпиго В.І.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреності у справі.

Від відповідача не зявився;

Треті особи 1) ОСОБА_2 провідний спеціаліст, довіреність у справі. 2) не зявився;

Суть спору:

Кримська республіканська установа "Етнографічний музей" звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" про розірвання договору оренди нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна/Гоголя, 18/12 та зобовязання відповідача повернути позивачу будівлю площею 102,4 кв.м., що розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна/Гоголя, 18/12, на підставі акту прийому-передачі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Кримською республіканською установою "Етнографічний музей" та відповідачем було укладено договір оренди державного нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна/Гоголя, 18/12, відповідно до умов якого відповідач прийняв у тимчасове платне користування державне нерухоме майно. Однак, відповідач на протязі 9 років ухиляється від проведення заходів щодо ремонту, використання і збереження будівлі, що орендується. Вищенаведене і стало підставою для звернення із позовом до суду.

16.11.2010 року від Фонду майна Автономної Республіки Крим надійшло пояснення у справі від 11.11.210 року №08-14/8639, яким третя особа підтримує позовні вимоги позивача, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

02.12.2010 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, якою позивач просить суд розірвати договір оренди нерухомого майна та зобовязати відповідача повернути позивачу окремо розташовану будівлю площею 102,4 кв.м., яка розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна/Гоголя, 18/12.

17.01.2011 року від Республіканського комітету з охорони культурної спадщини АР Крим надійшло пояснення на позов, у якому вказано, що в результаті перевірки були виявлені факти порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини та порушення пунктів договору оренди нерухомого майна. У звязку із порушенням орендарем умов договору обєкт культурної спадщини частково руйнується. Враховуючи викладене у поясненні Республіканський комітет з охорони культурної спадщини АР Крим підтримує позовні вимоги. Крім того, просять суд провести судове засідання без у часті представника.

18.01.2011 року від відповідача надійшов відзив, яким зазначає, що жодного факту порушення договору оренди з боку відповідача не існує, у звязку із чим відповідач просить суд у задоволені позовних вимог відмовити.

31.01.2011 року від позивача і супровідним листом надійшли додаткові документи у справі.

24 лютого 2011 року судове засідання відбулося за участю представників позивача ОСОБА_1 (представник, довіреність у справі), Лаптев директор, Чайка (головний бухгалтер, наказ у справі), та за участю представника Фонду майна Автономної Республіки Крим - Храмцової І.В. (провідний спеціаліст, довіреність у справі) та представника Республіканського комітету з охорони культурної спадщини АР Крим - Вовк (провідний спеціаліст, довіреність у справі), представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Розяснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У разі не зявлення відповідача за викликом господарського суду, суд має право відкласти розгляд справи (стаття 77 ГПК), вжити заходів, передбачених пунктом 5 статті 83 ГПК або статтею 90 ГПК, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

24 лютого 2011 року у судовому засіданні була оголошена перерва на 25.02.2011р, після перерви судове засідання було продовжене.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд встановив:

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які предявили позов або в інтересах яких предявлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом установлення, зміни і припинення господарських правовідносин, іншими способами, передбаченими законом.

Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Стаття 23 Господарського кодексу України передбачає, що спори про поновлення порушених прав суб'єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3)припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5)примусове виконання обовязку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9)відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст..759, 762 Цивільного кодексу України).

Тотожні положення зафіксовані у ст. 283 Господарського кодексу України, згідно якої за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст.29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна/Гоголя, 18/12 літери «А», «Б», «Ж» відповідно до рішення Кримського облвиконкому від 22.05.1979 року № 284 взято на державний облік в статусі пам'ятки архітектури місцевого значення - Притулок для дівчаток графині Адлерберг.

Між Кримською республіканською установою "Етнографічний музей", як орендодавцем, і Кримським республіканським Об'єднанням інвалідних організацій Всеукраїнська організації інвалідів «Союз організації інвалідів "України», як орендарем, був укладений договір оренди від 01 травня 2001 року, відповідно до п.1.1, з урахуванням додаткової угоди №3 від 01.12.2009р, якого позивач надає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлову будівлю 102,4кв.м. по вул..Пушкіна/Гоголя, 18/12 у м.Сімферополі, що знаходиться на балансі та у повному господарському віданні орендодавця. Приміщення, що орендується використовується з метою: з 01.5.2001р. по 23.5.2007р для розміщення громадської організації, з 23.5.2007р та у подальшому для розміщення громадської організації інвалідів.

Згідно із Законом України «Про оренду державного та комунального майна», Фонд майна АРК здійснює контроль за використанням майна наданого за договором оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим.

21.5.2001р Фондом майна АРК, на підставі ст.5 Закону «Про оренду державного та комунального майна», п.3.2. Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що належить Автономній Республіці Крим, затвердженої постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19.11.1998 № 274-2/98 (із змінами та доповненнями), погоджено зазначений Договір.

У підпункті 2.3 пункту 2 договору вказано, що вартість майна, яке повертається орендарем орендодавцю, визначається на підставі передавального балансу та акту оцінки, складеного по даним інвентаризації майна на момент припинення дії договору оренди, звіреного з актом передачі майна, що належить АРК, в оренду. Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання передачі..

Відповідно до п. 3.2. договору сума орендної плати за кожен наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом корегування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, що встановлюється Мінстатом України, при тому, що відповідно до п.3.1. договору, базова ставка для розрахунку орендної плати на 01.5.2001р складає 109,22грн з ПДВ.

Оплата орендних платежів здійснюється орендодавцю щомісячно до 25 числа (п.3.4 договору з урахуванням додаткової угоди №3 від 01.12.2009р).

Відповідно до умов додаткової угоди №3 від 01.12.2009р до договору оперативної оренди від 01.5.2001р нерухомого майна, що належить АР Крим, сторонами було узгоджено доповнити р.3 пунктом 3.6, відповідно до якого за несвоєчасність розрахунків по орендній платі з орендодавцем та бюджетом АРК, нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

У відповідності с п. 4 договору, відповідач зобов'язаний: використовувати орендоване майно у відповідності з його призначенням та умовами договору; своєчасно здійснювати поточний ремонт орендованих основних фондів; приймати заходи щодо збереження орендованого майна, виконувати усі необхідні протипожежні та санітарні вимоги, утримувати у належному санітарному стані прилеглу територію; нести ризик випадкового знищення або пошкодження обєкту оренди; своєчасно та у повному обємі здійснювати розрахунки з орендної плати; та з урахуванням додаткової угоди №3 від 01.12.2009р, у продовж місяця з моменту підписання додаткової угоди застрахувати орендоване майно на суму не менш його ринкової вартості на користь орендодавця, як сторони, яка несе ризик випадкового знищення обєкту оренди, та надати орендодавцю копії договору страхування та платіжного доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоби на весь період оренди майно було застраховано.

Відповідно до п.7.1, 7.4 договору, договір діє з 01.5.2001р по 01.5.2031р. Договір може бути розірваний за вимогою однієї зі сторін по рішенню суду у випадках передбачених діючим законодавством.

Обєкт оренди був переданий орендарю 01.5.2001р по акту приймання передачі в оренду нерухомого майна, що належить АР Крим.

09 грудня 2009 року комісією у складі представника Республіканськомо комітету АРК по охороні культурної спадщини, представника Кримської республіканської установи "Етнографічний музей", представника РП «Кримська «Укрпроєктреставрация» був складений Акт технічного стану пам'ятника історії і культури і визначення плану робіт по пам'ятнику і впорядкуванню його території. У результаті перевірки було виявлено, що загальний стан обєкту оренди незадовільний та згідно виводів комісії, в цілях збереження і створення нормативних умов для використання пам'ятника культури «Орендар - користувач» зобов'язаний провести наступні роботи: виконати повний комплекс ремонтно - реставраційних робіт; виконати ремонтно - реставраційні роботи по будівлі пральні (літ. Ж); після проведення ремонтно - реставраційних робіт скласти Акт технічного стану; утримувати і використовувати приміщення згідно умов охоронного Договору і вимог законодавства України по охороні культурної спадщини.

04.03.2010 комісією, що створено на підставі наказу Міністерства культури і мистецтв Автономної Республіки Крим від 04.03.2010 № 32 «Про створення комісії» була проведена перевірка використання предмету оренди у відповідності до договору оренди від 01 травня 2001 року, за результатами якої складено акт обстеження технічного стану будівлі літ. «Ж» КРУ "Етнографічний музей", в якому встановлено порушення умов п.4.1.1, 4.1.2, 4.1.3 Договору, будівля знаходиться в аварійному стані, що в результаті приводить до її руйнування і піддає ризику загибелі вказаного нерухомого майна, що є пам'ятником культури і, відповідно, «Орендар -користувач» впродовж 9-ти років ухиляється від обов'язку проведення заходів щодо ремонту, використання і збереження будівлі, що орендується, а також дотримання необхідних протипожежних та санітарних вимог.

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача про розірвання договору оренди нерухомого майна, що розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул.Пушкіна /Гоголя, 18/12 та зобовязання відповідача повернути позивачу окремо розташовану будівлю площею 102,4 кв.м., що розташована за адресою: м.Сімферополь, вул.Пушкіна/Гоголя, 18/12, мотивуючи свої вимоги тим, що до теперішнього часу орендар науково-проектну документацію по ремонту пам'ятника в Республіканський комітет АРК з охорони культурної спадщини не надав і необхідні науково-дослідні роботи, в тому числі археологічні та геологічні відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не провів.

Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).

Дослідивши представлені докази, суд дійшов до висновку, що позову частині розірвання договору оренди нерухомого майна, що розташоване за адресою: м.Сімферополь, вул.Пушкіна /Гоголя, 18/12 обґрунтований та підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Частина 4 ст.188 Господарського кодексу України передбачає право заінтересованої особи у розірванні договору звернутися з позовом до суду з вимогою про розірвання договору.

Згідно статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, який змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п.3 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як було встановлено в ході розгляду справи, та підтверджується матеріалами справи, у тому числі актами звірки заборгованості, платіжними дорученнями відповідача, Кримське республіканське об'єднання інвалідних організацій Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" припускало порушення умов договору щодо щомісячної сплати орендної плати.

Як вже зазначалося, актом від 09 грудня 2009 року технічного стану пам'ятника історії і культури і визначення плану робіт по пам'ятнику і впорядкуванню його території було зобовязано відповідача провести наступні роботи: виконати повний комплекс ремонтно - реставраційних робіт; виконати ремонтно - реставраційні роботи по будівлі пральні (літ. Ж); після проведення ремонтно - реставраційних робіт скласти Акт технічного стану; утримувати і використовувати приміщення згідно умов охоронного Договору і вимог законодавства України по охороні культурної спадщини.

На вимогу суду 11 лютого 2011 року о 11год.00хв. спеціально створеною комісією було знов проведено обстеження технічного стану окремо розташованої двоповерхової будівлі, розташованої за адресою: м.Сімферополь, вул.Пушкіна/Гоголя, 18/12, що знаходиться на балансі позивача та перевірка у натурі виконаних робіт, про що було повідомлено відповідача листом №44 від 02.02.2011р, яке було отримано, відповідно до повідомлення про вручення, Кримським республіканським об'єднанням інвалідних організацій Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" 07.02.2011р. За результатами перевірки було складено акт від 11.02.2011р «обстеження технічного стану окремо розташованої двоповерхової будівлі, розташованої за адресою: м.Сімферополь, вул.Пушкіна/Гоголя, 18/12, що знаходиться на балансі КРУ "Етнографічний музей" та перевірка у натурі виконаних робіт по капітальному ремонту крівлі на підставі документів, наданих орендарем у Господарському суді АРК», у якому було зафіксовано, що будівля піддається руйнуванню та знаходиться у аварійному стані, що свідчить про ухилення орендаря на протязі 9-ти років від зобовязань проведення заходів по ремонту, реставрації та збереженню орендованої будівлі.

Отже, судом встановлено, що орендар науково-проектну документацію по ремонту пам'ятника в Республіканський комітет АРК з охорони культурної спадщини не надав і необхідні науково-дослідні роботи, в тому числі археологічні та геологічні відповідно до вимог статті 26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» не провів, під час дії договору оренди не зберігав майно в належному стані і не забезпечив пожежну безпеку орендованого майна. Відповідачем не представлено суду доказів страхування орендованого майна.

Більш того, відповідач, розташовується за адресою: м.Сімферополь, вул.Сергєєва-Ценського, 14, що підтверджується відповідною довідкою та по місцю знаходження орендованого майна не знаходиться і ніякої господарської діяльності не веде.

Як вже зазначалося, відповідно до р.4 договору орендар зобовязався використовувати орендоване майно у відповідності з його призначенням та умовами договору; своєчасно здійснювати поточний ремонт орендованих основних фондів; приймати заходи щодо збереження орендованого майна, виконувати усі необхідні протипожежні та санітарні вимоги, утримувати у належному санітарному стані прилеглу територію; нести ризик випадкового знищення або пошкодження обєкту оренди; своєчасно та у повному обємі здійснювати розрахунки з орендної плати; з урахуванням додаткової угоди №3 від 01.12.2009р, у продовж місяця з моменту підписання додаткової угоди застрахувати орендоване майно на суму не менш його ринкової вартості на користь орендодавця, як сторони, яка несе ризик випадкового знищення обєкту оренди, та надати орендодавцю копії договору страхування та платіжного доручення про сплату страхового внеску. Постійно поновлювати договір страхування таким чином, щоби на весь період оренди майно було застраховано. А відповідно до п.7.4 договору він може бути розірваний за вимогою однієї зі сторін по рішенню суду у випадках передбачених діючим законодавством.

Приймаючі до уваги, що матеріалами справи підтверджений факт невиконання відповідачем обовязків за договором оренди від 01 травня 2001 року, враховуючі, що Кримським республіканським об'єднанням інвалідних організацій Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" у порушення вимог статей 33,34 Господарського кодексу України не надано суду жодних доказів належного виконання зобовязань за договором, а також при таких обстави нах, що відповідно до вимог діючого законодавства та умов договору, позивач вправі вимагати розірвання з відповіда чем договору оренди в судовому порядку, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині розірвання договору оренди від 01 травня 2001 року укладеного між сторонами.

А враховуючи те, що відповідно до ст.ст. 27, 29 Закону України «Про охорону культурної спадщини», особа, яка придбала право користування пам'ятником, у випадку коли визначній пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування або знищення, зобов'язана привести цю визначну пам'ятку до належного стану, то відповідачем порушено не тільки істотні умови договору, а також ст.ст. 27, 29 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Відповідно до п. 5 ст. 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку не встановлено за рішенням суду.

Те саме убачається з норм Цивільного кодексу України, у ч.3 ст.653 якого зазначено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Також Кримською республіканською установою "Етнографічний музей" заявлена вимога про зобовязання відповідача повернути позивачу окремо розташовану будівлю площею 102,4 кв.м., що розташована за адресою: м.Сімферополь, вул.Пушкіна/Гоголя, 18/12, яка також підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Правові наслідки розірвання договору оренди визначені у ч. 1 статті 785 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відповідно до яких у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, і на умовах, зазначених у договорі оренди, за актом приймання-передачі.

Отже, враховуючи вищевказане, а також те, що суд дійшов висновку, що договір оренди від 01 травня 2001 року підлягає розірванню, правові підстави для знаходження обєкту оренди у Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" відсутні.

Виходячи з вищевказаного, позовні вимоги Кримської республіканської установи "Етнографічний музей" до Кримського республіканського об'єднання інвалідних організацій Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організації інвалідів України" обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44,49 ГПК України витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню відносяться на відповідача.

В засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення підготовлений та підписаний 01.3.2010р.

Керуючись ст.ст. 44,49,75,77,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати укладений між Кримською республіканською установою «Етнографічний музей» (95011, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 18/Гоголя, 14, р/р 35427002004292 в МУ МКУ в АРК, МФО 824026, ЗКПО 36646119) і Кримським республіканським Об'єднанням інвалідних організацій Всеукраїнська організації інвалідів «Союз організації інвалідів «України» (95000, м. Сімферополь, вул. С. Ценського, 14, р/р 35239001002159 в МУ МКУ в АРК, МФО 824026, ЗКПО 13780198) договір оренди нерухомого майна, розташованого за адресою: м.Сімферополь, вул..Пушкіна/Гоголя, 18/12.

3.Зобовязати Кримське республіканське Об'єднання інвалідних організацій Всеукраїнська організації інвалідів «Союз організації інвалідів «України» (95000, м. Сімферополь, вул. С. Ценського, 14, р/р 35239001002159 в МУ МКУ в АРК, МФО 824026, ЗКПО 13780198) повернути Кримській республіканській установі «Етнографічний музей» (95011, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 18/Гоголя, 14, р/р 35427002004292 в МУ МКУ в АРК, МФО 824026, ЗКПО 36646119) окремо розташовану будівлю площею 102,4кв.м., розташовану за адресою: м.Сімферополь, вул..Пушкіна/Гоголя, 18/12.

4.Стягнути з Кримського республіканського Об'єднання інвалідних організацій Всеукраїнська організації інвалідів «Союз організації інвалідів «України» (95000, м. Сімферополь, вул. С. Ценського, 14, р/р 35239001002159 в МУ МКУ в АРК, МФО 824026, ЗКПО 13780198) на користь Кримської республіканської установи «Етнографічний музей» (95011, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 18/Гоголя, 14, р/р 35427002004292 в МУ МКУ в АРК, МФО 824026, ЗКПО 36646119) 85,00грн. державного мита, 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримТолпиго В.І.