Рішення № 16093221, 24.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

24.02.2011Справа №5002-7/5492-2010

За позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» (95040, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 23, ідентифікаційний код 31469850)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Фірма «Союз-Віктан» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 38Б, кв. 12); 2) ОСОБА_1 (АДРЕСА_1

Про стягнення 25237040,13 грн.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_2 предст., дов. №281 від 08.09.2010 р.

Від відповідача не зявився.

Від третіх осіб: 1) не зявився; 2) не зявився.

Сутьспору: Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» частину заборгованості за договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808 від 15.08.2008 р. з усіма наступними змінами і доповненнями та Договором поруки від 19.08.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. і зареєстрованого в реєстрі за №21528, у розмірі 25237040,13 грн., що є частиною комісії за обслуговування резервного і документарних акредитивів, відкритих у відповідності з Договором про акредитив.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.08.2008 р. між ним та Фірмою «Союз-Віктан» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю), заборгованості був укладений договір на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808, на виконання якого шляхом укладення відповідних додаткових угод №2 та №3 від 19.08.2008 р. та №6 від 29.11.2008 р. клієнту були відкриті акредитиви на загальну суму 27489724,50 доларів США. Позивач стверджує, що Фірмою «Союз-Віктан» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) були порушені умови договору та додаткових угод, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 33061824,10 доларів США та 53748003,27 грн., з яких:

- 27489402,88 доларів США загальна сума заборгованості за акредитивами;

- 49237040,13 грн. комісія за обслуговування акредитивів;

- 5572421,22 доларів США пеня за прострочення сплати заборгованості за акредитиву;

- 4510963,14 грн. пеня за прострочення сплати комісії за обслуговування акредитивів.

Оскільки з метою забезпечення виконання Фірмою «Союз-Віктан» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) своїх зобовязань за договором та додатковими угодами між Публічним акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії» та Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» був укладений договір поруки від 19.08.2008 р., позивач просить стягнути з відповідача, як солідарного боржника, 25237040,13 грн., що є частиною заборгованості з несплаченої комісії за обслуговування резервного і документарних акредитивів, відкритих у відповідності з Договором про акредитив.

Ухвалою ГС АР Крим від 12.11.2010 р. позовна заява була прийнята до розгляду та до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, була залучена Фірма «Союз-Віктан» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю).

Ухвалою ГС АР Крим від 21.12.2010 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, був залучений ОСОБА_1. Цією ж ухвалою за клопотанням сторін строк розгляду справи був продовжений на пятнадцять днів в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що 26.11.2008 р. між позивачем та Фірмою «Союз-Віктан» ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю) була укладена додаткова угода №6 про збільшення розміру винагороди за обслуговування акредитивів, на що згода ТОВ «СВ-Плюс» отримана не була, внаслідок чого порука є припиненою.

У відповідних поясненнях представник позивача пояснив, що розмір комісійної винагороди був збільшений на підставі пункту 8.1 договору про акредитив, яким закріплені умови збільшення процентів у випадку порушення строків платежів, у звязку з чим згода поручителя на таке збільшення не потрібна. Крім того, позивач зазначив, що комісійна винагорода стягується за період з 01.04.2010 р. по 26.10.2010 р.

Відповідач та треті особи у судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

15 серпня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дочірній Банк Сбербанку Росії», та Фірмою «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД було укладено Договір на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів № LC/150808, відповідно до якого Банк відкрив Товариству відновлювальний ліміт для проведення операцій з відкриття документарних та (або) резервних акредитивів у сумі 27 500 000 доларів США терміном дії до 30.08.2010 р.

Згідно з п. 1.3 Договору про акредитив сума кожного акредитива, строк його відкриття та сплати, дата платежу Фірми «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ), строки і розмір сплати винагороди за відкриття акредитиву, назва бенефіціара та інші істотні умови, сторони погодили, що будуть визначаться сторонами в додаткових угодах до Договору про акредитив, що мають бути укладені для відкриття кожного акредитиву та будуть невід'ємною частиною Договору про акредитив.

19 серпня 2008 року між AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» та Фірмою «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ) було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору про акредитив, відповідно до якої AT СБЕРБАНК РОСІЇ» на підставі наданої йому заяви на акредитив №1 від 19.08.2008 року відкрив Фірмі «СОЮЗ-ВІКТАН»ЛТД (ТОВ) резервний акредитив на суму 15 970 312 доларів 50 центів США з датою платежу Фірми «СОЮЗ-ВІКТАН»ЛТД (ТОВ) за акредитивом - не пізніше 20 серпня 2009 року і терміном дії до 20 серпня 2009 року. Акредитив був відкритий для оплати згідно угоди про торговий кредит №1514-2008 від 18.08.2008 р., укладеної між Клієнтом та Cargill Financial Services International, Inc., який є Бенефіціаром за акредитивом щодо забезпечення повернення позики.

19 серпня 2008 року Фірма «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ) і AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» уклали Додаткову угоду №3 до Договору про акредитив, відповідно до якої останній на підставі наданої йому заяви на акредитив №2 від 19 серпня 2008 року відкрив Фірмі «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ) документарний акредитив на суму 8 540 000,00 доларів США терміном дії до 08 вересня 2009 року і з датою платежу за акредитивом - 20 серпня 2009 року. Акредитив відкритий для оплати згідно угоди про торговий кредит №1513-2008 від 18.08.2008 р., укладеної між Клієнтом та Cargill Financial Services International, Inc., який є Бенефіціаром за акредитивом щодо забезпечення повернення позики.

26 листопада 2008 року між AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» та Фірмою «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ) було укладено Додаткову угоду №6 до Договору про акредитив, згідно якої AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» на підставі наданої йому заяви на акредитив №3 від 26 листопада 2008 року, відкрив Фірмі «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ) документарний акредитив на суму 2 979 412,00 доларів США терміном дії до 27 грудня 2008 року і з датою платежу Фірми «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ) за акредитивом - 23 листопада 2009 року. Акредитив був відкритий для оплати згідно угоди про торгову позику №1558-2008 від 11.11.2008 р., укладеної між Клієнтом та Cargill Financial Services International, Inc., який є Бенефіціаром за акредитивом щодо забезпечення повернення позики.

01 грудня 2008 року AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» і Фірма «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ) уклали Додаткову угоду №7 до Договору про акредитив, якою встановили нову дату платежу останнього за акредитивом, випущеним AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» на підставі заяви на акредитив №3 від 26 листопада 2008 року - 27 листопада 2009 року.

04 серпня 2009 року між AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» та Фірмою «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ) було укладено Додаткову угоду №8 до Договору про акредитив, згідно з якою сторони встановили нову дату платежу Фірми «СОЮЗ-ВІКТАН»ЛТД (ТОВ) за акредитивом, випущеним AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» на підставі заяви на акредитив №1 від 19 серпня 2008 року - 18 вересня 2009 року.

Згідно з положеннями Договору про акредитив (розділ 5) та Додаткових угод, Фірма «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ) зобов'язана сплатити AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» винагороду за відкриття акредитиву в загальній сумі 68 722 долари 66 центів США, а також щомісяця, у строк по 5 (п'ятий) робочий день місяця, наступного за розрахунковим, сплачувати комісійну винагороду AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» в розмірі 4 відсотка річних від суми акредитиву, зазначеної в заяві на акредитив №1 від 19 серпня 2008 року, заяві на акредитив №2 від 19 серпня 2008 року та комісійну винагороду у розмірі 4,6 відсотка річних від суми акредитиву, зазначеної в заяві на акредитив №3 від 26 листопада 2008 року.

З метою забезпечення належного виконання Фірмою «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ) взятих на себе зобов'язань за Договором про акредитив з всіма змінами і доповненнями до нього, 19 серпня 2008 року між AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ-ПЛЮС» було укладено Договір поруки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. і зареєстрованого в реєстрі за №21528.

Відповідно до ст. 2 Договору поруки порукою забезпечуються наступні зобов'язання Фірми «Союз-BIKTAH» ЛТД (ТОВ), які випливають із Договору про акредитив та можуть виникнути в майбутньому за Договором про акредитив:

- зобов'язання в відшкодувати суми акредитивів згідно Договору про акредитив;

- зобов'язання в строк/и та в порядку, які передбачені в Розділі 5 Договору про акредитив, а у випадках передбачених законодавством України та/або Договором про акредитив та/або Договором застави, - до настання термінів, зазначених в Розділі 5 Договору про акредитив - сплатити/чувати AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» комісійну винагороду за обслуговування акредитивів за Договором про акредитив з розрахунку 4% річних (з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених розділом 5 Договору про акредитив;

- зобов'язання відшкодувати збитки, завдані AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань по Договору про акредитив;

- зобов'язання сплатити AT «СБЕРБАНК РОСІЇ» штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по Договору про акредитив у строки та у розмірах, передбачених Договором про акредитив, тощо.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що грошві кошти за відкритими акредитивами були отримані кінцевим бенефіціаром Cargill Financial Services International, Inc., що підтверджується, зокрема, листом Сбербанку Росії №06-203 від 24.01.2011 р. та власними підтвердженнями бенефіціару (т. І, а. с. 115-118). Отже, договірні обовязки з боку Закритого акціонерного товариства «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ» були виконані в повному обсязі.

Однак, Фірмою «СОЮЗ-ВІКТАН»ЛТД (ТОВ) були порушені вищевказані умови Договору про акредитив та Додаткових угод до нього, а саме:

- за Договором про акредитив та за Додатковою угодою № 2 до Договору про акредитив не сплачена сума резервного акредитиву у розмірі 15 970 312 доларів 50 центів США;

- за Договором про акредитив та за Додатковою угодою № 3 до Договору про акредитив не сплачена сума документарного акредитиву у розмірі 8 540 000,00 доларів США;

- за Договором про акредитив та за Додатковою угодою № 6 до Договору про акредитивне сплачена сума документарного акредитиву у розмірі 2 979 412,00 доларів США;

- за Договором про акредитив та за Додатковими угодами № 2, 3, 6 до Договору про акредитив не сплачена комісійна винагорода у розмірі 46 095 587 грн. 82 коп.

Матеріалами справи доведено і Відповідачами не спростовано, що станом на 27.10.2010 р. загальна сума заборгованості Фірми «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ) за договором про акредитив становить 33 061 824,10 доларів США та 53 748 003,27 грн., з яких :

- 27 489 402,88 доларів США загальна сума заборгованості за акредитивом;

- 49 237 040,13 грн. - комісія за обслуговування акредитиву;

- 5 572 421,22 доларів США пеня за прострочення повернення заборгованості за акредитивом;

- 4 510 963,14 грн. - пеня за прострочення сплати комісії за обслуговування акредитиву.

Вказані факти, серед іншого, були встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 р. у справі №4/469, а тому в порядку статті 35 Господарського процесуального кодексу України визнаються судом преюдиціальними та не потребують додаткового доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до п.5.1 ст.5 Договору поруки, у разі невиконання Фірмою «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ) своїх зобовязань за договором про акредитив, Позивач має право предявляти свої вимоги безпосередньо до поручителя - Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс».

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

05.03.2010 р. Позивач направив на адресу Фірми «СОЮЗ-ВІКТАН»ЛТД (ТОВ) Повідомлення-вимогу за №677/5/06-2-2 про сплату всієї суми заборгованості та застосування до останнього штрафних санкцій за невиконання взятих на себе зобовязань.

Суду доведено, що дане повідомлення-вимогу було отримано Фірмою «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД (ТОВ) 18.03.2010 р., але станом на час звернення Позивача до суду заборгованість останньою не сплачена, відповідь Позивачу не надано.

28.07.2010 р. Позивач направив на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» Повідомлення-вимогу за №2120/5/06/-2-2 про сплату всієї суми заборгованості, як поручителем.

Дане повідомлення-вимогу було отримано Товариством з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» 27.08.2010 р., але станом на час звернення Позивача до суду заборгованість поручителем не сплачена, відповідь Позивачу не надано.

Відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів виконання отриманого ним повідомлення-вимоги, у звязку з чим висування Закритим акціонерним товариством «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ» до нього вимоги про стягнення заборгованості в примусовому порядку суд вважає обґрунтованим.

При цьому, суд не може погодитися з твердженням Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» про те, що порука є припиненою на підставі статті 559 Цивільного кодексу України та зазначає наступне.

Так, відповідно до частини 1 статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Отже, закон повязує припинення договору поруки із зміною основного зобовязання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя а не із зміною будь-яких умов основного зобовязання, забезпеченого порукою.

Такий висновок щодо умови застосування частини 1 статті 559 Цивільного кодексу України, зокрема, викладений в постанові Верховного суду України від 17.01.2011 р. у справі №5020-10/012.

Відповідно до статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже, вищевказана постанова Верховного суду України від 17.01.2011 р. у справі №5020-10/012 має бути обовязково застосована до спірних правовідносин стосовно передбачених частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України умов припинення поруки.

З урахуванням цього, суд зазначає, що підписання між Закритим акціонерним товариством «Дочірній банк СБЕРБАНКУ РОСІЇ» та Фірмою «СОЮЗ-ВІКТАН» ЛТД додаткової угоди №6 від 26.11.2008 р., якою комісійна винагорода за обслуговування акредитиву була визначена в розмірі (4,6%), відмінному від зазначеного в розділі 5 Договору про акредитив (4,0%), не є підставою для припинення поруки.

Крім того, суд зазначає, що в пункті 2.1 Договору поруки сторони передбачили можливість зміни розміру процентів та строків їх сплати у випадках, передбачених статтею 5 Основного договору).

Суд також звертає увагу на те, що в пункті 8 Основного договору про акредитив зазначено, що Клієнт зобовязаний в дату платежі клієнта, зазначену в Додатковій угоді, перерахувати Банку зазначену в повідомленні суму. При невиконанні цієї умови ставка, зазначена в пункті 5.2 Договору, змінюється і становить:

-15 відсотків річних протягом перших пяти календарних днів, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні (п. 6.4 Договору);

-20 відсотків річних, починаючи із шостого календарного дня після дати, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні.

З урахуванням цього, суд вважає, що позивачем правомірно обчислена комісія за обслуговування акредитиву, відкритого на підставі Додаткової угоди №2 від 19.08.2008 р., за період з 01.09.2009 р. по 15.09.2009 р. виходячи зі ставки 4%, за період з 16.09.2009 р. по 20.09.2009 р. за ставкою 15%, за період з 21.09.2009 р. по 26.10.2010 р. за ставкою 20%. Аналогічно, вірним є і порядок обчислення комісії за обслуговування акредитивів. Відкритих за Додатковими угодами №3 від 19.08.2008 р. та №6 від 26.11.2008 р.

З матеріалів справи вбачається, що загальний розмір комісії за обслуговування акредитивів за період з 01.04.2010 р. по 26.10.2010 р. складає 25243365,95 грн.

У той же час, в рамках цієї справи позивачем заявлено до відшкодування нараховану за цей період комісію в сумі 25237040,13 грн., тобто в межах граничного розміру, що є правом позивача.

З урахуванням цього, враховуючи ненадання відповідачем доказів сплати ним, як поручителем, комісії за обслуговування акредитивів за період з 01.04.2010 р. по 26.10.2010 р. в сумі 25237040,13 грн., суд вважає позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати у вигляді державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу суд покладає на відповідача згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» (95040, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 23, ідентифікаційний код 31469850) на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784) частину заборгованості за договором на встановлення ліміту для проведення операцій з відкриття та сплати документарних акредитивів №LC/150808 від 15.08.2008 р. з усіма наступними змінами і доповненнями та Договором поруки від 19.08.2008 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3. і зареєстрованого в реєстрі за №21528, у розмірі 25237040,13 грн., що є частиною комісії за обслуговування резервного і документарних акредитивів, відкритих у відповідності з Договором про акредитив.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» (95040, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 23, ідентифікаційний код 31469850) на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784) 25500,00 грн. державного мита.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СВ-Плюс» (95040, м. Сімферополь, вул. Генерала Васильєва, 23, ідентифікаційний код 31469850) на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній банк Сбербанку Росії» (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, ідентифікаційний код 25959784) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 01.03.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.