Рішення № 16093206, 24.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 319

РІШЕННЯ

Іменем України

24.02.2011Справа №5002-12/314-2011 За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Обрій» ( 96143, Джанкойський район, с. Маслово, вул. Шкільна,1)

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю « Продпоставка» (96500, Сакський район, с. Лиманне, вул. Лиманівська,94)

про стягнення 60 482,05 грн.

Суддя Іллічов М.М.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність від 15.11.2008 р.

Від відповідача не зявився;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Обрій» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» про стягнення суми заборгованості в розмірі 55516,0 грн., суми інфляційних збитків в розмірі 3243,93 грн., 3% річних в розмірі 776,90 грн., пеню в розмірі 945,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.07.2010р. між сторонами був укладений договір поставки, на підставі якого, позивачем було здійснено поставку товару пшениці, вартість якої відповідачем було оплачено частково, у звязку з чим, на основну суму заборгованості були нараховані пеня, інфляційні збитки та три відсотка річних. Враховуючі відмову відповідача добровільно сплатити суму боргу, позивач звернувся до суду.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, сповіщений належним чином, про причини незявлення суд не повідомив, витребуваних документів суду не надано.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Обрій» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» (Покупець) був укладений Договір поставки, пунктом 1.1. якого передбачено, що Постачальник зобовязується поставити Покупцю пшеницю у кількості 50 тон, про що вказано в накладних, яки являються невідємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 1.3. Договору, Покупець зобовязується прийняти та своєчасно оплатити товар.

Пунктом 5.1. Договору визначено, що ціна товару, вказаного в п. 1.1. Договору складає 60000,00 грн., з розрахунку 1200,00 грн. за тону та вказується в товарно-транспортних накладних, яки являються невідємною частиною даного договору.

Відповідно до пункту 5.2. Договору, Покупець сплачує товар шляхом перерахування 100%-ої суми за кожну партію товару, що відпускається по накладної на розрахунковий рахунок Постачальник протягом 21 робочого дня, після прийому товару.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що проданий товар вважається зданим та прийнятим у власність Покупцем по якості та кількості на підставі накладної Поставника, підписаної обома сторонами.

На підставі довіреності № 42 від 27.06.2010р. на імя Харченко Ю. В. на отримання відповідно до договору 50 тон пшениці, відповідно до накладної № 130 від 29.06.2010 р. та товарно-транспортної накладної від 29.06.2010р. позивачем було поставлено на адресу відповідача товару на загальну суму 28320,00 грн.

У подальшому, відповідно до накладної № 40 від 01.07.2010р. та товарно-транспортної накладної від 01.07.2010р. позивачем на адресу відповідача було зроблено поставку товару на суму 29196,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 332 від 03.09.2010р., на виконання зобовязань по договору поставки від 29.07.2010р., відповідачем було перераховано позивачу сума в розмірі 2000,00 грн. Доказів здійснення інших платежів суду не подавалось.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем зобовязань по Договору, позивачем було нараховано суму інфляційних збитків в розмірі 3243,93 грн., 3% річних в розмірі 776,90 грн., пеню в розмірі 945,22 грн.

Таким чином, заборгованість по сплаті вартості поставленого позивачем товару складає 60 482,05 грн., яку відповідач в добровільному порядку не сплачує.

Згідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.2. Договору передбачено, що за порушення строків виконання зобовязань по договору з винної сторони стягується на користь іншої сторони пеня в розмірі 0,01 % від вартості товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо поставки товару та оплати, періодів та сум нарахованих відсотків річних, пені, інфляційних витрат.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Продпоставка» (96526 Сакський район, с. Лиманне, вул. Лиманівська, буд. 94, р/р 260090110234 ОКПО 31427737 в ВАТ Банк «Морський» м. Севастополь МФО 324742) на користь ТОВ «Обрій» (96143 Джанкойський район, с. Маслово, вул. шкільна, 1, р/р 260065388 в КРД АППБ «аваль» м. Сімферополь, МФО 334021 ОКПО 32066228) суму заборгованості в розмірі 55516,0 грн., 3% річних в розмірі 776,90 грн., інфляційні витрати в розмірі 3243,93 грн., пеню в розмірі 945,22 грн., судові витрати по сплаті державного мита 605,0 грн., за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236,0 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 28.02.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримІллічов М.М.