Постанова № 16092533, 01.06.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01.06.11 місто СевастопольСправа №2а-1344/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: головуючого судді Прохорчук О.В.;

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

за участю представників:

позивача Салагаєв Андрій Борисович, директор,

відповідача ОСОБА_2, довіреність № 13766 від 05.01.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, та зобовязання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»звернулось до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнення, просить визнати протиправним та скасувати рішення Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради від 15.04.2011 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»у державній реєстрації права власності на обєкт незавершеного будівництва Базу матеріально-технічного постачання «Інкерман»в місті Севастополі оздоровчого комплексу «Таврія», який розташований за адресою: місто Севастополь, вул.Нефтяна, 23, прийнятого за результатами розгляду заяви від 12.04.2011; зобовязати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»право спільної часткової власності на обєкт незавершеного будівництва Базу матеріально-технічного постачання «Інкерман»в місті Севастополі оздоровчого комплексу «Таврія», який розташований за адресою: місто Севастополь, Балаклавський район, с.Сахарна голівка, вул.Нефтяна, 23, з ідеальною часткою 90 %.

Позов обґрунтовано виникненням у позивача права власності на зазначене майно на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, та порушенням відповідачем норм діючого законодавства про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 12.05.2011 відкрито провадження у справі. Іншою ухвалою від 12.05.2011 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 24.05.2011 до 01.06.2011.

Представник позивача у судовому засіданні повністю підтримав уточнені позовні вимоги, наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача позов не визнав з тих підстав, що позивачем разом з заявою про реєстрацію права власності було надано судове рішення про розподіл часток, а не про визнання права власності на спірний обєкт.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт» зареєстровано в якості юридичної особи Ленінською районною державною адміністрацією міста Севастополя 26.05.2004.

12.04.2011 позивач звернувся до Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради з заявою про реєстрацію за ним права власності на обєкт незавершеного будівництва Базу матеріально-технічного постачання «Інкерман»в місті Севастополі оздоровчого комплексу «Таврія», який розташований за адресою: місто Севастополь, вул.Нефтяна, 23 на підставі рішення господарського суду міста Севастополя від 13.07.2010 у справі № 5020-9/395.

Рішенням Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради від 15.04.2011 позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на зазначений обєкт незавершеного будівництва у звязку з невідповідністю поданих документів вимогам, встановленим Тимчасовим положенням (пункт 3.5.4 пункту 3.5) та діючому законодавству, тому що рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.07.2010 у справі № 5020-9/395 не визнано право власності на нерухоме майно, а лише розподілено частки майна у спільній власності.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 13.07.2010 у справі № 5020-9/395 обєкт незавершеного будівництва Базу матеріально-технічного постачання «Інкерман»в місті Севастополі оздоровчого комплексу «Таврія», який розташований за адресою: місто Севастополь, вул.Нефтяна, 20 визнано спільною частковою власністю Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»:

- з ідеальною часткою 10 %, що належить Управлінню капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації;

- з ідеальною часткою 90 %, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт».

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 у справі № 5020-9/395 зазначене судове рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Згідно з частиною 3 статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Таким чином, рішення господарського суду міста Севастополя від 13.07.2010 у справі № 5020-9/395 на час звернення позивача з заявою про реєстрацію права власності до відповідача набрало законної сили.

Управлінням містобудування і архітектури Севастопольської міської державної адміністрації майновому комплексу «Обєкт незавершеного будівництва База матеріально-технічного постачання в місті Севастополі оздоровчого комплексу «Таврія», поіменованому у рішенні господарського суду міста Севастополі від 13.07.2010 у справі № 5020-9/395 та постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 29.09.2010 за адресою: «Сахарна голівка, вул.Нефтяна, № 20»у звязку з наявністю обєктів з дублюючими адресами, з метою впорядкування адресної схеми, привласнена адреса: місто Севастополь, вул.Нефтяна, 23, що підтверджується довідкою № 5-2/5570 від 08.11.2010.

Згідно з преамбулою Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” № 1952-IV від 01.07.2004 цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Відповідно до статті 4 цього Закону обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, зокрема, право власності на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації. Пунктом 5 частини 1 статті 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 (у редакції наказу Міністерства юстиції України № 1692/5 від 28.07.2010) затверджено Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 за № 157/6445), яке визначає порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; довірчого управління нерухомим майном; права власності на об'єкти незавершеного будівництва (далі - державна реєстрація прав), а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.

Згідно з пунктом 1.4 вказаного Тимчасового положення обов'язковій державній реєстрації підлягають право власності та інші речові права на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування. Відповідно до підпункту 3.5.4 пункту 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. Пунктом 10 додатку 2 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно визначений Перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно, серед яких зазначено рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. Підставою для відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»у державній реєстрації права власності на обєкт незавершеного будівництва стало те, що рішення суду саме про визнання права власності є підставою для державної реєстрації права власності, тоді як позивач звертався до господарського суду з позовом про розподіл часток обєкту.

Але, як вбачається з рішення господарського суду міста Севастополя від 13.07.2010 у справі № 5020-9/395, яке набрало законної сили, Товариство з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»звернулось до суду саме з позовними вимогами про визнання обєкту незавершеного будівництва спільною частковою власністю з визначенням ідеальних часток.

Судовим рішенням спірний обєкт незавершеного будівництва визнано спільною частковою власністю Управління капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Товариства з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»: з ідеальною часткою 10 %, що належить Управлінню капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації та з ідеальною часткою 90 %, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт».

Також суд вважає необхідним зазначити, що Міністерством юстиції України 22.06.2007 надано розяснення за № 13-32/30 стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.

Зокрема, розяснено, що рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (пункт 10 додатка 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно).

Конституцією України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 07.02.2002 № 7/5, встановлено, що забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності (пункт 3.5).

Відповідно до частини 1 статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно з частиною 1 статті 72 цього Кодексу обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, право спільної часткової власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»на обєкт незавершеного будівництва Базу матеріально-технічного постачання «Інкерман»в місті Севастополі оздоровчого комплексу «Таврія»з ідеальною часткою 90 % визнано судовим рішенням та підлягає державній реєстрації.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вказаній нормі закону, відповідачем не доведено обґрунтованості заперечень проти позову та законності прийнятого рішення.

Отже, враховуючи викладене, рішення відповідача від 15.04.2010 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»у державній реєстрації права власності є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до статті 41 Конституції України, статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задовольняє позов у повному обсязі.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, суд присуджує позивачеві витрати по сплаті судового збору з Державного бюджету України у розмірі 3,40 грн.

Керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради від 15.04.2011 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»у державній реєстрації права власності на обєкт незавершеного будівництва Базу матеріально-технічного постачання «Інкерман»в місті Севастополі оздоровчого комплексу «Таврія», який розташований за адресою: місто Севастополь, вул.Нефтяна, 23.

3. Зобовязати Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації і державної реєстрації обєктів нерухомого майна»Севастопольської міської ради зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»право спільної часткової власності на обєкт незавершеного будівництва Базу матеріально-технічного постачання «Інкерман»в місті Севастополі оздоровчого комплексу «Таврія», який розташований за адресою: місто Севастополь, вул.Нефтяна, 23, з ідеальною часткою 90 %.

4. Повернути з місцевого бюджету Ленінського району міста Севастополя Товариству з обмеженою відповідальністю «Инкергазпорт»(99011, місто Севастополь, вул.В.Морська, 38, кв.4, ЄДРПОУ 32973170, р/р 26005945575451 в КРФ ПАТ «Укрсоцбанк») витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

СуддяО.В. Прохорчук Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 06 червня 2011 року.