Постанова № 16091630, 13.05.2011, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.05.11 місто СевастопольСправа №2а-1233/11/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

головуючого судді - Прохорчук О.В.,

секретар судового засідання - Іванов Д.Б.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, довіреність № 34 від 15.04.2011,

відповідача ОСОБА_2, довіреність № 7909/9/10-035 від 01.12.2010,

відповідача ОСОБА_3, довіреність № 7910/9/10-035 від 01.02.2010,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за адміністративним позовом Кредитної спілки «Швидка фінансова допомога»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Кредитна спілка «Швидка фінансова допомога»звернулась до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 04.04.2011: № 0000720172/0 про визначення грошового зобовязання Кредитній спілці «Швидка фінансова допомога»з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 546414,56 грн., з яких: за основним платежем 437131,65 грн., за штрафними санкціями 109282,91 грн.; № 0000750172/0 про визначення грошового зобовязання Центральній філії Кредитної спілки «Швидка фінансова допомога»з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 335,14 грн., з яких: за основним платежем 268,11 грн., за штрафними санкціями 67,03 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невірним застосуванням відповідачем норм Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” при прийнятті зазначених податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 14.04.2011 відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою суду від 15.04.2011 відмовлено в задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Іншою ухвалою від 15.04.2011 закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Представники відповідача позов не визнали з підстав, викладених у запереченнях, просили у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.03.2011 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя проведено планову виїзну перевірку Кредитної спілки «Швидка фінансова допомога»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт № 803/10/22-018/26407680.

У ході перевірки встановлено порушення позивачем підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4, підпунктів 8.1.4, 8.1.1 пункту 8.1 статті 8, підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме: наявність податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб на доходи від нарахування членами кредитної спілки відсотків на додаткові пайові внески членів кредитної спілки згідно з їх заявами, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у розмірі 436432,69 грн.; відшкодування витрат робітників підприємства без наявності оригіналів підтверджуючих документів у загальному розмірі 4659,74 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у розмірі 698,96 грн.

За результатами перевірки керівником Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя згідно з пунктом 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, 04.04.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000720172/0 про визначення грошового зобовязання Кредитній спілці «Швидка фінансова допомога» у розмірі 546414,56 грн., з яких: за основним платежем 437131,65 грн., за штрафними санкціями 109282,91 грн.

Згідно зі статутом, свідоцтвом про реєстрацію в якості юридичної особи та свідоцтвом про реєстрацію як фінансової установи позивач є кредитною спілкою, статус якої, як неприбуткової організації, визначається Законом України «Про кредитні спілки».

Податковим органом визначено грошове зобовязання за порушення позивачем пункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб». Згідно з вказаною нормою Закону оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.

Але, суд не погоджується із застосуванням у даних правовідносинах пункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки правильність нарахування прибуткового податку (податку з доходів фізичних осіб) для такого виду податкового агента як кредитна спілка, регламентується пунктом 9.2.1 пункту 9.2 статті 9 зазначеного Закону, відповідно до якого податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату). Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.

Як встановлено підпунктом 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2013 року.

Зі змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Законом передбачено відстрочення оподаткування процентів за певними видами операцій.

Перелік операцій, проценти за якими тимчасово не оподатковуються, визначається, виходячи з переліку таких операцій, безпосередньо наведеним у підпункті 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», але з урахуванням відсилання до змісту підпунктів 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону.

При цьому безпосередньо у підпункті 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»зазначені такі види пільгових доходів: проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або проценти (дисконтні доходи) на депозитний (ощадний) сертифікат.

У той же час, відстрочення оподаткування, передбачене підпунктом 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 розглядуваного Закону, також стосується процентів, що оподатковуються згідно з підпунктом 9.2.1 та 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

У свою чергу, підпункт 9.2.1 та 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»містить відсилання до пункту 7.2 статті 7 цього ж Закону. Саме підпункт 7.2 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»містить перелік процентів, які мають спеціальний режим оподаткування.

До таких процентів належать:

- процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок);

-процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;

- процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

Таким чином, системне тлумачення підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»разом із підпунктами 9.2.1 та 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у поєднанні зі змістом підпункту 7.2 статті 7 цього ж Закону дає підстави для висновків, що передбачене статтею 22 відстрочення оподаткування поширюється на всі види процентних доходів, як тих, що перелічені у підпункті 22.1.4, так і тих, що передбачені пунктом 7.2 статті 7 зазначеного Закону.

Виходячи з наведеного, до процентних доходів, оподаткування яких відстрочено в силу підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», належать, зокрема, процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.

У свою чергу, порядок формування і виплати процентів на вклад (внесок) до кредитної спілки визначається Законом України “Про кредитні спілки” № 2908-III від 20.12.2001.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України № 2908-III від 20.12.2001 майно кредитної спілки формується за рахунок, зокрема, вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки).

Згідно з частиною 2 статті 20 Закону України “Про кредитні спілки” пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов'язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.

Водночас, як вбачається з абзацу четвертого частини 1 статті 21 зазначеного Закону, кредитна спілка залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі. Зобов'язання кредитної спілки перед одним своїм членом не можуть бути більше 10 відсотків від загальних зобов'язань кредитної спілки.

Отже, розглядуваний Закон виокремлює пайові внески членів кредитної спілки (що є частиною майна спілки і становлять її пайовий капітал), та внески (вклади) на депозитні рахунки, що є частиною структури зобовязань кредитної спілки.

Таким чином, у кредитній спілці передбачено існування двох видів внесків:

1) пайові, що становлять пайовий фонд спілки;

2) внески (вклади) на депозитний рахунок.

На підставі частини 2 статті 21 цього ж Закону кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки.

Таким чином, доходи, що нараховуються як на пайові, так і на депозитні внески членів кредитної спілки, незважаючи на різну правову природу цих внесків, визначені законодавством як проценти.

У свою чергу, підпунктом 7.2 статті 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»передбачено особливий порядок оподаткування процентів на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону. При цьому, в силу системного тлумачення підпункту 22.1.4 пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»оподаткування таких процентів відстрочено.

Отже, у перевіряємий період у кредитної спілки, як у податкового агента, не виникло обовязку включати до загального місячного оподатковуваного доходу платників податку з доходів фізичних осіб доходу у вигляді розподілених спілкою процентів на вклад/внесок (пайовий членський внесок) до кредитної спілки та нараховувати, утримувати та перераховувати до бюджету цей податок, у звязку з чим визначення податковим органом грошового зобовязання за цей період з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 545540,86 грн. (436432,69 грн. за основним платежем та 109108,17 грн. за штрафними санкціями) визнається судом неправомірним.

Щодо визначення грошового зобовязання у розмірі 873,70 грн. (698,96 грн. за основним платежем + 174,74 грн. за штрафними санкціями) за відшкодування витрат робітників підприємства без наявності оригіналів підтверджуючих документів, судом встановлено наступне.

У ході перевірки з даного питання податковим органом встановлений факт відшкодування витрат робітників підприємства без наявності оригіналів підтверджуючих документів у загальному розмірі 4659,74 грн. на підставі авансових звітів: № 23 від 02.03.2010 на загальну суму 1842,30 грн.; № 46 від 30.04.2010 на загальну суму 1247,50 грн.; № 67 від 01.07.2010 на загальну суму 10,10 грн.; № 68 від 02.07.2010 на загальну суму 161,10 грн.; № 70 від 06.07.2010 на загальну суму 1005,74 грн.; № 88 від 09.09.2010 на загальну суму 313,00 грн.; № 93 від 21.09.2010 на загальну суму 197,00 грн.

Як вбачається з акту перевірки № 803/10/22018/26407680 від 21.03.2011, податковим органом встановлено порушення Кредитною спілкою “Швидка фінансова допомога” підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”. Заниження податку з доходів фізичних осіб склало 698,96 грн.

Згідно з підпунктом 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з пунктом 9.10 статті 9 цього Закону.

За вказаними фінансовими звітами позивачем надано наступні документи:

-за звітом № 23 від 02.03.2010 - копії квитанцій, засвідчених позивачем, про сплату державного мита за подачу позову до суду, а також про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на загальну суму 1820,00 грн. Оригінали квитанцій про сплату комісії при прийомі платежу банком на суму 20,30 позивачем не надані;

-за звітом № 46 від 30.04.2010 - копії квитанцій, засвідчених позивачем, про сплату державного мита за подачу позову до суду та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у загальному розмірі 1197,50 грн., оригінал квитанції № 766 від 29.04.2010 про сплату комісії при прийомі платежу банком на суму 5,00 грн. Оригінали квитанцій про сплату комісії при прийомі платежу банком на загальну суму 45,00 грн. позивачем не надано;

-за звітом № 67 від 01.07.2010 оригінал квитанції про сплату комісії при прийомі платежу банком на суму 5,00 грн. Оригіналу квитанції про сплату 10% вартості витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на суму 5,10 позивачем не надано;

-за звітом № 68 від 02.07.2010 оригінали квитанцій про сплату 5,00 грн. за розрахунково-касове обслуговування та оплату за користування Інтернетом і сплату комісії у розмірі 100,00 грн. Оригіналу квитанції про сплату вартості витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України у розмірі 56,10 грн. позивачем не надано;

-за звітом № 70 від 06.07.2010 дублікати квитанцій, виданих установами банків, про сплату державного мита за подачу позову до суду, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сплату комісії при прийомі платежу банком на загальну суму 1005,74 грн.;

-за звітом № 88 від 09.09.2010 - дублікати квитанції, виданих установами банків, про сплату державного мита за подачу позову до суду, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сплату комісії при прийомі платежу банком на загальну суму 313,00 грн.

-за звітом № 93 від 21.09.2010 - дублікати квитанцій, виданих установами банків, про сплату державного мита за подачу позову до суду, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сплату комісії при прийомі платежу банком на загальну суму 197,00 грн.

Відповідно до абзацу 10 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з пунктом 2 статті 9 зазначеного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з вимогами цивільного, господарського та адміністративного процесуального законодавства України при зверненні з позовом до суду до позовної заяви надається документ, що підтверджує сплату державного мита або судового збору у встановленому законодавством розмірі. Також у цивільному та господарському судочинстві вимагається сплатити вартість витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

При цьому, згідно з пунктом 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 № 15 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993 за № 50, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж.

Вказаними дублікатами та належним чином засвідченими копіями квитанцій підтверджується сплата Кредитною спілкою “Швидка фінансова допомога” державного мита при подачі позовів до судів та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Таким чином, суд вважає неправомірним визначення податковим органом позивачу грошового зобовязання у розмірі 546390,85 грн., у звязку з чим визнає протиправним та скасовує в цій частині податкове повідомлення-рішення.

Разом з тим, суд вважає законними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя про визначення позивачу грошового зобовязання за відшкодування витрат робітників підприємства без наявності оригіналів підтверджуючих документів у загальному розмірі 126,50 грн. (20,30 грн. + 45,00 грн. + 5,10 грн. + 56,10 грн.). Таким чином, судом визнається правомірним визначення позивачу грошового зобовязання податковим повідомленням-рішенням від 04.04.2011 № 0000720172/0 у розмірі 23,71 грн. (126,50 грн. х 15%), з яких 18,97 грн. за основним платежем та 4,74 грн. - за штрафними санкціями.

Також, судом встановлено, що 21.03.2011 Державною податковою інспекцією у Ленінському районі міста Севастополя проведено планову виїзну перевірку Центральної філії Кредитної спілки «Швидка фінансова допомога»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт № 804/10/22-018/26544989.

У ході перевірки встановлено порушення підпункту 4.2.15 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме - відшкодування витрат робітників підприємства без наявності оригіналів підтверджуючих документів у загальному розмірі 1787,42 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у розмірі 268,11 грн.

За результатами перевірки керівником Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя згідно з пунктом 54.3 статті 54 та відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, 04.04.2011 прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000750172/0 про визначення грошового зобовязання Центральній філії Кредитної спілки «Швидка фінансова допомога»у розмірі 335,14 грн., з яких: за основним платежем 268,11 грн., за штрафними санкціями 67,03 грн.

У ході перевірки з даного питання податковим органом встановлений факт відшкодування витрат робітників підприємства без наявності оригіналів підтверджуючих документів у загальному розмірі 1784,42 грн. на підставі авансових звітів: б/н від 07.09.2010 на загальну суму 1170,38 грн.; б/н від 30.04.2010 на загальну суму 1348,67 грн.; б/н від 31.03.2010 на загальну суму 595,37 грн.

За вказаними фінансовими звітами позивачем надано наступні документи:

-за звітом б/н від 07.09.2010 дублікати квитанцій, виданих установами банків, про сплату державного мита за подачу позову до суду, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сплату комісії при прийомі платежу банком на загальну суму 1170,38 грн.;

-за звітом б/н від 30.04.2010 оригінали товарного чеку та квитанції від 21.04.2010 про отримання товару для господарських потреб на суму 21,67 грн.;

-за звітом б/н від 31.03.2010 дублікати квитанцій, виданих установами банків, про сплату державного мита за подачу позову до суду, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та сплату комісії при прийомі платежу банком, на загальну суму 595,37 грн.

Вказаними дублікатами та оригіналами квитанцій та товарного чеку підтверджується правомірність відшкодування Центральною філією Кредитної спілки “Швидка фінансова допомога” витрат робітників підприємства.

Отже, з вищезазначених судом підстав, податкове-повідомлення рішення № 0000750172/0 від 04.04.2011 про визначення Центральній філії Кредитної спілки «Швидка фінансова допомога»грошового зобовязання у розмірі 335,14 грн. суд визнає протиправним та скасовує у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи позивача не спростовані відповідачем, як того прямо вимагає частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняті постанову про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Згідно з положеннями частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає за можливим в цієї частині вийти за межі заявлених позовних вимог, визнати протиправним та скасувати оскаржувані рішення субєкта владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 04.04.2011 № 0000720172/0 в частині визначення Кредитній спілці «Швидка фінансова допомога»грошового зобовязання у розмірі 546390,85 грн.: за основним платежем - у розмірі 437112,68 грн., за штрафними санкціями - у розмірі 109278,17 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя від 04.04.2011 № 0000750172/0 про визначення Центральній філії Кредитної спілки «Швидка фінансова допомога»грошового зобовязання у розмірі 335,14 грн.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Повернути з Державного бюджету України Кредитній спілці «Швидка фінансова допомога» (99011, місто Севастополь, вул. Новоросійська, 56, р/р 265000004798 в АТ КРФ ВАТ «Кредобанк»м.Сімферополь, МФО 324913, код ОКПО 26407680) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1,70 грн. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку, встановлені частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

СуддяО.В. Прохорчук Постанову складено та підписано в порядку частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України 18 травня 2011 року.