Постанова № 16090548, 06.06.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/974/11

          Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Ватаманюк Р.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Чернівці до товариства з обмеженою відповідальністю «Пагол»про припинення юридичної особи, -

ВСТАНОВИВ :

В поданому до суду 28.04.2011 року адміністративному позовіпозивач просив суд припинити юридичну особу відповідача.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що відповідач являючись суб’єктом підприємницької діяльності, більше року не подає до органів державної податкової служби податкових декларацій передбачених чинним законодавством, що відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»є підставою для припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством в судовому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про наявність адміністративної справи в суді та вимоги при розгляді справи в порядку скороченого провадження - 20.04.2011 року, заяву про визнання позову або заперечень на позов до суду не направив.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідач виконавчим комітетом Чернівецької міської ради 21.07.1992 року та взято на податковий облік в ДПІ м. Чернівці 3.12.1992 року № БН. (а.с. 5-6).

Згідно довідки ДПІ у м. Чернівці відповідач більше року не подає до органів державної податкової служби податкових декларацій та розрахунків по платежах до бюджету, не звітує до ДПІ у м. Чернівці з 2005 року. (а.с. 3).

Заборгованість зі сплати податків і зборів до вказаних контролюючих органів у відповідача відсутня (а.с. 4).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.           

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи проводив такий платник податку7 господарську діяльність у звітному періоді.

Згідно до 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до ч. 1 ст. 59 ГК України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»від 15 травня 2003 року № 755-ІV підставою для постановлення судового рішення про припинення юридичної особи є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Судом встановлено, що відповідач являючись суб’єктом господарювання в порушення вказаних норм закону не подає протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, що є підставою для припинення його підприємницької діяльності, тому позовні вимоги позивача є правомірними.

          Таким чином суд вважає за доведені обставини на які посилається позивач, а адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів «Про державне мито»від 21.01.93 N 7-93 позивач звільнений від сплати державного мита. Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому суд не стягує судові витрати з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

          На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст. 183-2, ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.          Припинити юридичну особу –товариства з обмеженою відповідальністю «Пагол», ідентифікаційний код 14264665, юридична адреса –вул. Свердлова, 14/3, м. Чернівці.

3.          Копію постанови направити сторонам та державному реєстратору.

4.          Постанова підлягає негайному виконанню.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                                     Р.В. Ватаманюк