Постанова № 16088257, 30.05.2011, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2011 р.

10 год.15 хв.Справа № 2-а-1294/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Кравченко А.О.,

за участю:

представників позивача - Ройтмана П.Е., М'ясникова К.К., Саюшкіної Н.І.,

представників відповідача - Шевченка О.А., Тітова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Епоха"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Епоха" (далі позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.11.2010р. № 0004362301/0, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість на 450411,24 грн., у тому числі за основним платежем на 300274,16 грн. та за штрафними санкціями на 150137,08 грн., № 0004352301/0, яким позивачу визначено зобовязання з податку на прибуток на 444282,00 грн., у тому числі за основним платежем на 296188,00 грн. та за штрафними санкціями на 148094,00 грн.

Також ТОВ "Епоха" звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.12.2010р. № 0004712301/0, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість на 4251,00 грн., у тому числі за основним платежем на 2834,00 грн. та за штрафними санкціями на 1417 грн., № 0004702301/0, яким позивачу визначено зобовязання з податку на прибуток на 196519,30 грн., у тому числі за основним платежем на 135580,00 грн. та за штрафними санкціями на 60939,30 грн.

Ухвалою суду справи були обєднані в одне провадження.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, суду пояснили, що спірні податкові повідомлення-рішення складені на підставі протиправних висновків актів перевірки від 27.10.2010р. №4545/23-2/21297323 та від 10.12.2010р. № 5307/23-5/21297323. У актах перевірки зроблено висновок про нікчемність угод, укладених позивачем із ФОП ОСОБА_6 про постачання мазуту, бітуму, будівельних матеріалів, оскільки ДПІ у м. Херсоні під час перевірки ФОП ОСОБА_6, дійшла висновку, що всі угоди укладені ФОП ОСОБА_6 із його постачальниками є нікчемними, а тому і всі подальші угоди із даним товаром не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Позивач вважає, що висновок про відсутність реальності поставки товару, зроблений лише на підставі даних, наведених у деклараціях його постачальника без дослідження первииних бухгалтерських документів є порушенням. Факт реальності поставки товару та виконання договорів із ФОП ОСОБА_6 підтверджується угодами, платіжними дорученнями про перерахування коштів, видатковими накладними, податковими накладними, товарно - транспортними накладними, паспортами якості.

Представник відповідача проти позову заперечує, вважає висновки актів перевірки та спірні податкові повідомлення-рішення такими, що складені на базі діючого податкового законодавства України та достовірного аналізу господарських відносин позивача і тому просить суд відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог. В обгрунтування заперечень зазначив, що оскільки угоди ФОП ОСОБА_6 про придбання товару визнані нікчемними, то відповідно нікчемними є і всі подальші угоди по ланцюгу до вигодонабувача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Спірні податкові повідомлення-рішення від 17.11.2010р. № 0004362301/0, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість на 450411,24 грн., у тому числі за основним платежем на 300274,16 грн. та за штрафними санкціями на 150137,08 грн., № 0004352301/0, яким позивачу визначено зобовязання з податку на прибуток на 444282,00 грн., у тому числі за основним платежем на 296188,00 грн. та за штрафними санкціями на 148094,00 грн. складені на підставі висновків акту невиїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_6 за жовтень, листопад, грудень 2008 р., вересень, жовтень, грудень 2009р. від 27.10.2010р. №4545/23-2/21297323.

Спірні податкові повідомлення-рішення від 20.12.2010р. № 0004712301/0, яким позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість на 4251,00 грн., у тому числі за основним платежем на 2834,00 грн. та за штрафними санкціями на 1417 грн., № 0004702301/0, яким позивачу визначено зобовязання з податку на прибуток на 196519,30 грн., у тому числі за основним платежем на 135580,00 грн. та за штрафними санкціями на 60939,30 грн., складені на підставі висновків акту планової виїзної перевірки позивача за період 01.04.2009р. по 30.06.2010р. 2009р. від 10.12.2010р. № 5307/23-5/21297323.

За актами перевірки позивачу визначено зобовязання з податку на додану вартість та податку на прибуток за наслідками взаємовідносин з контрагентом постачальником ФОП ОСОБА_6

При проведені перевірки ФОП ОСОБА_6, який є постачальником позивача, відповідач встановив, що цей постачальник порушив вимоги статей 203, 215, 228, 662, 655 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ППКФ «Техагротрейд». Відповідач вважає, що оскільки постачальники ФОП ОСОБА_6 - ФОП ОСОБА_7 та ФОП ОСОБА_8 зареєстровані на втрачені паспорта, а установчі документи ППКФ «Техагротрейд» визнані недійсними з моменту перереєстрації 20.07.2005р., то усі правочини зазначених субєктів підприємницької діяльності є нікчемними, а податковий кредит, сформований від цих постачальників та задекларовані обсяги подальшої реалізації цих товарів є також нікчемними і підлягають виключенню відповідно з податкового кредиту та з податкових зобовязань з податку на додану вартість ФОП ОСОБА_6, а відповідно і позивача.

Основним аргументом відповідача, на якому грунтується його позиція є твердження, про те, що угоди, укладені позивачем із ФОП ОСОБА_6, є нікчемними, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що товар не перевозився і не зберігався, а угоди оформлені лише документально. Такий висновок зроблений у звязку із визнанням нікчемними угод поставок товару ФОП ОСОБА_6 його контрагентами - ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ППКФ «Техагротрейд».

На підставі зазначеного відповідач вважає, що позивач в порушення пп. 7.4.1 пп. 7.4.5. п. 7.4. пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР ) неправомірно занизив суму податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2008 р., вересень, жовтень, грудень 2009р. на 300274,16 грн. (акт від 27.10.2010р. №4545/23-2/21297323) та за грудень 2009р. на 2834,00 грн. (акт від 10.12.2010р. № 5307/23-5/21297323). А також в порушення п. 5.1., п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) занизив податок на прибуток на 296188,00 грн. (акт від 27.10.2010р. №4545/23-2/21297323) та на 135580,00 грн. (акт від 10.12.2010р. № 5307/23-5/21297323) за результатами взаємовідносин із ФОП ОСОБА_6

Дана позиція ДПІ у м. Херсоні спростовується наступним.

У судовому засіданні встановлено, що 01.08.2008р., 05.10.2008р., 04.09.2009р., 02.12.2009р. між позивачем та ФОП ОСОБА_6 укладено договори на поставку мазуту, бітуму шляхового, будівельних матеріалів, електрообладнання та обладнання для теплового пункту.

Відповідно до даних договорів ФОП ОСОБА_6 протягом 2008 - 2009 років поставив позивачу мазут паливний, бітум нафтовий дорожний вязкий, будівельні матеріали, електрообладнання та обладнання для теплового пункту.

Оплата за товар здійснена у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями, номери, дати та суми яких занесені до актів перевірки.

Податковий орган не піддає сумніву факт оплати зазначеного товару.

Позивач відніс до валових витрат сплачені за поставлений товар суми у 2008 р. 1184750,05 грн. та у 2009р. - 379944,95 грн., а також відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю у ціні товару, що відображено у актах перевірки.

Поставка товару підтверджена видатковими накладними, виписаними ФОП ОСОБА_6 та товарно-транспортними накладними по доставці товару, подорожніми листами вантажних автомобілів.

За наданими документами перевезення вантажу здійснене наступним транспортом:

водієм ОСОБА_9 автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_1. Вантажовідправник - ФОП ОСОБА_6, вантажоодержувач - ТОВ «Епоха», автопідприємство - ТОВ «Епоха», замовник - ТОВ «Епоха»;

водієм ОСОБА_10 автомобілем КРАЗ держ. номер НОМЕР_2. Вантажовідправник - ФОП ОСОБА_6, вантажоодержувач - ТОВ «Епоха», автопідприємство - ТОВ «Епоха», замовник - ТОВ «Епоха»;

водієм ОСОБА_11 автомобілем КРАЗ держ. номер 13-23 ХОТ. Вантажовідправник - ФОП ОСОБА_6, вантажоодержувач - ТОВ «Епоха», автопідприємство - ТОВ «Епоха», замовник - ТОВ «Епоха»;

водієм ОСОБА_12 автомобілем КРАЗ держ. номер НОМЕР_3. Вантажовідправник - ФОП ОСОБА_6, вантажоодержувач - ТОВ «Епоха», автопідприємство - ТОВ «Епоха», замовник - ТОВ «Епоха»;

водієм ОСОБА_13 автомобілем КРАЗ держ. номер НОМЕР_4. Вантажовідправник - ФОП ОСОБА_6, вантажоодержувач - ТОВ «Епоха»;

водієм ОСОБА_14 автомобілем КРАЗ держ. номер НОМЕР_5. Вантажовідправник - ФОП ОСОБА_6, вантажоодержувач - ТОВ «Епоха», автопідприємство - ТОВ «Епоха», замовник - ТОВ «Епоха»;

водієм ОСОБА_15 автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_6. Вантажовідправник - ФОП ОСОБА_6, вантажоодержувач - ТОВ «Епоха», автопідприємство - ТОВ «Епоха», замовник - ТОВ «Епоха»;

водієм ОСОБА_16 автомобілем КРАЗ держ. номер НОМЕР_7. Вантажовідправник - ФОП ОСОБА_6, вантажоодержувач - ТОВ «Епоха», автопідприємство - ТОВ «Епоха», замовник - ТОВ «Епоха»;

водієм ОСОБА_17 автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_8. Вантажовідправник - ФОП ОСОБА_6, вантажоодержувач - ТОВ «Епоха», автопідприємство - ТОВ «Епоха», замовник - ТОВ «Епоха»;

водієм ОСОБА_18 автомобілем КАМАЗ держ. номер НОМЕР_9. Вантажовідправник - ФОП ОСОБА_6, вантажоодержувач - ТОВ «Епоха», автопідприємство - ТОВ «Епоха», замовник - ТОВ «Епоха»;

водієм ОСОБА_19 автомобілем КРАЗ держ. номер НОМЕР_10. Вантажовідправник - ФОП ОСОБА_6, вантажоодержувач - ТОВ «Епоха», автопідприємство - ТОВ «Епоха», замовник - ТОВ «Епоха»;

водієм ОСОБА_20 автомобілем КРАЗ держ. номер НОМЕР_11. Вантажовідправник - ФОП ОСОБА_6, вантажоодержувач - ТОВ «Епоха», автопідприємство - ТОВ «Епоха», замовник - ТОВ «Епоха», ін.

Перевезення вантажу проводилось транспортом позивача.

Позивачем до суду надані копії свідоцтв про реєстрацію даних транспортних засобів та докази проходження їх державного технічного огляду.

Крім цього у судовому засіданні досліджені подорожні листи вантажного автомобіля, що підтверджують факт перевезення вантажів.

Також позивачем суду надані паспорти на бітум нафтовий дорожній, вязкий марки БНД 69/90, видані ПАТ «ТФПНК «Укртатнафта» м. Кременчуг, паспорти на мазут паливний 100 зольний малосірчистий, ДСТУ 4058-2001, видані ТОВ «МІС» м. Кременчуг. Дані паспорти містять відбиток печатки ФОП ОСОБА_6

Поставлені будівельні матеріали та обладнання були використані позивачем у власній господарській діяльності наданні послуг із ремонту автомобільних шляхів, проведення будівельно-монтажних робіт, будівництва багатоквартирного житлового будинку.

У судовому засіданні досліджені акти виконаних підрядних робіт, відомості ресурсів витрат по будівництву, ремонту та благоустрою наступних обєктів: житлового будинку у м. Херсоні по вул. Перекопській,10, напірного каналізаційного колектора, самоточного каналазаційного колектора № 8 у м. Херсоні, онкологічного диспансера у м. Херсоні по Кіндійському шоссе, очисних споруд ДІК-7 у с. Стара Збурївка Херсонської області, торгівельно-виставкового центру із офісами у м. Херсоні по пр. 200-років Херсону,5, дорожньої мережі м. Херсона.

Оскільки зазначені роботи по більшості обєктів виконувались за державні кошти, було здійснено перевірки використання бюджетних коштів, дотримання ліцензійних умов та законодавства у сфері здійснення господарської діяльності за спірний період наступними контролюючими органами: головним контрольно-ревізійним управлінням Херсонської області, управлінням Державної служби боротьби з економічною злочинністю УМВС України у Херсонській області, територіальним управлінням по Одеській, Миколаївській та Херсонській областях Рахункової палати України.

До суду позивачем надано акти про результати перевірки, які не виявили жодних порушень зі сторони позивача.

За приписами п.1.32 ст.1 та п. 5.1 ст.5 Закону № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до Закону № 334/94-ВР для віднесення понесених витрат до складу валових витрат Декларації з податку на прибуток для платника податків необхідним є належне документальне підтвердження цих витрат та безпосередню участь цих витрат в отримані оподатковуваних доходів в межах господарської діяльності платника податків.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст.11 Закону № 334/94-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

За п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (п.п. 7.4.1.).

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.п. 7.4.5.)

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду (п.п. 7.7.1.).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За пп. 7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Отже з точки зору податкового законодавства України головними умовами для віднесення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат, а сплаченого при цьому ПДВ до складу податкового кредиту є використання придбаних товарів (робіт, послуг у власній господарській діяльності платника податків у межах оподатковуваних операцій та належне документування валових витрат та сплаченого ПДВ.

Відповідно до ч. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі Закон N 996-XIV) первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

На думку суду головним у складанні бухгалтерських та податкових документів є повне відображення здійсненої господарської операції та наявність на цих документах реквізитів достатніх для ідентифікації юридичної особи як платника податку, в тому числі і ПДВ при цьому реквізити безпосереднього складача цих документів мають допоміжний характер та не можуть свідчити або спростовувати відомості про здійснення господарських операцій.

При огляді документів, що підтверджують спірні валові доходи та податковий кредит позивача по операціям з ФОП ОСОБА_6 суд приходить до висновку що реквізити цих документів повністю відповідають вимогам Законів України N 996-XIV, № 168/97-ВР, № 334/94-ВР і дозволяють ідентифікувати проведені операції на предмет їх приналежності до складу валових витрат та податкового кредиту для складання податкової звітності позивача.

Таким чином, визнаючи правочини з придбання та продажу товарів платників податків нікчемними та досліджуючи подальше проходження цих товарів, відповідач не зміг підтвердити висновок щодо безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту позивача відповідними положеннями Законів України № 168/97-ВР, № 334/94-ВР.

У своїх висновках відповідач вважає, що постачальник позивача ФОП ОСОБА_6 фактично не здійснював господарської діяльності, а лише документував операції із товаром, на які не мав права власності.

Єдиною підставою для такого висновку послужило те, що податковий орган визнав нікчемними угоди поставки товарів ФОП ОСОБА_6 його постачальниками, а тому даний товар, на думку податкового органу, не міг бути реалізований далі позивачу.

Суд не погоджується із такою позицією податкового органу з огляду на наступне.

За дослідженими договорами поставки, укладеним між позивачем та ФОП ОСОБА_6, останнім здійснювались поставки протягом 2008 - 2009 років. Будівельні та пально-мастильні матеріали товар (річ), який не має індивідуально-визначених ознак. Тому суд погоджується із позицією позивача, що податковим органом не доведено, що ТОВ «Епоха» придбав у ФОП ОСОБА_6 саме товар, придбаний останнім у ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ППКФ «Техагротрейд».

Суд вважає, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків ТОВ «Епоха» з такими постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобовязань може слугувати підставою для визначення податкових зобовязань у звязку із визнання нікчемними угод ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ППКФ «Техагротрейд».

З метою об'єктивного вирішення справи, зясування всіх обставин у справі, суд зобовязав ДПІ в обґрунтування своїх заперечень надати докази, які підтверджують її доводи що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали контрагенти його контрагента та, що без участі покупця податкова вигода не може бути одержана та докази фіктивності здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_6

Податкова інспекція не навела жодних доводів щодо наявності в діях позивача ознак таких дій, а наведені податковою інспекцією доводи підстав для зменшення валових витрат та бюджетного відшкодування не є такими, що відповідають правовим нормам Законів України № 168/97-ВР, № 334/94-ВР.

Також суд відмічає, що відповідальність за податковим законодавством настає за винне порушення встановлених нормами цього законодавства вимог і має індивідуальний характер, а відтак платник податків ТОВ «Епоха» не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства, допущені іншими платниками податків.

Отже позивач сформував валові витрати та податковий кредит по операціям із ФОП ОСОБА_6, субєктом підприємницької діяльності, інформація про якого внесена до ЄДР, який зареєстрований платником податку на додану вартість, що є правомірним з урахуванням до ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Факт поставки товару та використання його позивачем у господарській діяльності підтверджений дослідженими у судовому засіданні документами.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

В порушення ч. 2 ст. 71 КАС України ДПІ у м. Херсоні як субєкт владних повноважень не довела правомірність своїх дій по визначенню позивачу зобовязань з податку на прибуток та ПДВ.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Епоха" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Епоха" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 17.11.2010р. № 0004352301/0, № 0004362301/0, від 20.12.2010р. № 0004712301/0, № 0004702301/0.

Стягнути із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Епоха" понесені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 6,80 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 червня 2011 р..

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1