Постанова № 1608736, 16.11.2007, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-3020/07

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

  "16" листопада2007 р.                                                                                                     м.Харків 

 Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - СпірідоноваМ.О.

за участю секретаря - Ус Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний  Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові до відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та приватної фірми «Орнатус» про зобов'язання вчинити певні дії,, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач, Спеціалізована податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Харкові звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить зобов’язати Відкрите акціонерне товариство „Всеукраїнський Акціонерний Банк” та приватну фірму „Орнатус” оплатити 178 податкових векселя по податку на додану вартість до державного бюджету на загальну суму 8608196,32 грн., видані при імпорті товарів на митну територію України в липень 2007 року.

          В судовому засіданні позивач підтримує позов з тих же підстав.В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що на протязі липня 2007 року підприємство при імпорті на митну територію України товарів надавав органам митного контролю податкові векселі згідно з переліком, наведеним у додатку 5 до адміністративного позову; шляхом авалю дані векселі були підтверджені Харківською філією ВАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк” у м.Києві, код 19017842; видані ПФ „Орнатус” векселі є такими, що відповідають ознакам, наведеним у абз.5 п.11.5 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”.

В позові зазначає, що згідно з п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість" платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов’язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку; податковий вексель підлягає обов’язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю; комерційні банки зобов’язані оплатити податковий вексель у разі його не погашення платником у строк. Крім того, вказує, що всі вищезазначені векселі були відповідно до вимог закону авальовані ХФ Відкритого акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк” та по одному з примірників векселів були митним органом надіслані до СДПІ ВПП у м.Харкові. Позивач зазначає, що по всім вищезазначеним векселям термін сплати зобов’язань виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за відповідний звітний (податковий) період, у яких відбулася їх поставка органу митного контролю, платник не включає суму зобов’язань по векселю до складу податкових зобов’язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. Позивач вважає, що у ПФ „Орнатус” право на погашення податкових векселівза липень 2007 року на загальну суму 8608196,32 грн., доданих до адміністративного позову, шляхом заліку суми бюджетного відшкодування не виникало, оскільки загальна сума- 8608196,32 грн. податкових векселів, наданих за липень 2007 року, перевищує підтверджену суму бюджетного відшкодування у розмірі 1937408,86 грн.Таким чином, на теперішній час непогашеними є податкові векселі (реєстр векселів додається - Додаток 5), надані ПФ „Орнатус" за липень 2007 року на загальну суму 8608196,32 грн., які були авальовані ХФ Відкритого акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк”. В позові вказує, що особами, що є відповідальними за оплату податкового векселя, є: платник податків та банк-аваліст. Обов'язок банка-аваліста по оплаті податкового векселю виникає у разі, якщо у встановлений строк він не був погашений платником , як то передбачено абз.З  п. 11.5 ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість". Оскільки, ХФ Відкритого акціонерного товариства „Всеукраїнський Акціонерний Банк” – це відокремлений структурний підрозділ банку, який не має статусу юридичної особи і здійснює свою діяльність від ім’я банку, позивач звернувся з позовною заявою до ВАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк”„ВАБанк” у м. Києві.

Перший відповідач, Відкрите акціонерне товариство „Всеукраїнський Акціонерний Банк” в особі філії у м.Харкові проти позову заперечує, вважає вимоги позивача безпідставними, незаконними і необґрунтованими, вважає податкові векселі ПФ „Орнатус" за липень 2007 року, які були авальовані ХФ ВАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк”(надалі ХФ Банку) погашеними за рахунок бюджетного відшкодування. Свої заперечення обґрунтовує з посиланням на Закон України від 03.04.1997р. №168/197-ВР „Про податок на додану вартість" та Постанову КМУ від 01.10.1997р. №1104 „Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України", якими визначається порядок погашення податкових векселів та вказує, що податковий вексель-це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені Законом, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України. Протест податкового векселя не здійснюється, сума, зазначена у непогашеному векселі, розглядається як податкова заборгованість, яка погашається у порядку, передбаченому законодавством для погашення податкового боргу; сума, зазначена у податковому векселі, включається до суми податкових зобов’язань платника податку в податковому періоді, який припадає на тридцятий календарний день з дня надання такого податкового векселя органу митного контролю. При цьому, зазначає перший відповідач, податковий вексель вважається погашеним, а сума податку, визначена у векселі, окремо до бюджету не сплачується та враховується у розрахунках податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, в якому податковий вексель погашено. Сума податку на додану вартість, зазначена в податковому векселі, відображається в податковій декларації окремим рядком, при цьому вексель вважається погашеним. Оскільки ніяких додаткових документів для підтвердження сплати зобов’язань по податковому векселю не передбачено, надалі ХФ Банку контролює оплату авальованих ним векселів шляхом одержання від клієнта копій зданих в ДПІ декларацій по ПДВ з додатками, які містять вичерпну інформацію щодо погашених в поточному місяці векселів. Після звітного періоду ПФ „Орнатус" було надано до Банку податкові декларації з реєстром погашених векселів за липень 2007 року на загальну суму 8608196,32 грн., з включенням цих зобов'язань до складу податкових зобов'язань.При оформленні ПФ „Орнатус” податкових векселів, сума по кожному з них знаходилась у межах підтвердженого бюджетного відшкодування, а саме не перевищувала суми в 1937408,86 грн. Тобто, стверджує перший відповідач, в поясненнях позивача відсутнє обгрунтування підстав для зобов’язання підприємства  сплатити податковий вексель грошима; не надано письмового підтвердження податкових органів України про непогашення авальованих надалі ХФ Банку за договором векселів. Крім того, вказує перший відповідач, надані копії декларацій по ПДВ за період липень 2007р. свідчать про те, що декларації прийняті без зауважень, в т.ч. по рядку 6, дані саме цього рядка декларації та наведені до нього розшифровки засвідчують для надалі ХФ Банку-аваліста факт погашення податкових векселів. Згідно з цими даними, всі авальовані надалі ХФ Банкув липень 2007 року векселі погашені і не потребують повторного погашення, а у податкової інспекції відсутнє право вимагати у надалі ХФ Банку-аваліста повторного погашення.

Другий відповідач, ПФ „Орнатус" з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує з посиланням на абз.4, 7 п.11.5 ст.11 Закону України від 03.04.1997р. №168/197-ВР „Про податок на додану вартість" в яких зазначає, що платник податків може по самостійному рішенню достроково погасити вексель шляхом перерахування грошових коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом; крім того зазначив, що податкові векселі відповідають критеріям, встановленим саме абз.7 п.11.5 Закону оскільки ПФ „Орнатус" на дату поставки кожного податкового векселя органу митного контролю мало підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування в розмірі 1937408,86 млн. грн., і не один з векселів цю суму не перевищував; сума по кожному податковому векселю знаходилась в межах суми задекларованого бюджетного відшкодування. Всі  зазначені ДПІ в додатках до адміністративного позову податкові векселі, що видані ПФ „Орнатус" за липень 2007року на суму 8608196,32 грн.та авальовані ХФ ВАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк”погашені у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.01.2007р. на податковий облік СДПІ по роботі з ВПП у м.Харкові був взятий платник податків - Приватна фірма «Орнатус», що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 17.01.2007р.  № 1124 . У зв’язку з чим, даний платник був перереєстрований як платник ПДВ, в результаті чого йому було видано відповідне свідоцтво від 01.01.2007р. за № 100015028. Індивідуальний податковий номер Приватної фірми «Орнатус» - 2859806448.

На протязі липня 2007 року другий відповідач - ПФ «Орнатус» при імпорті на митну територію України товарів надавав органам митного контролю податкові векселі, реєстр таких векселів та їх копії надані до матеріалів справи (а.с.17-107). Дані векселі були авальовані Харківською філією ВАТ «ВАБанк» у м. Києві.

Видані ПФ «Орнатус» векселі є такими, що відповідають ознакам, наведеним у п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.11.5 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон «Про ПДВ») платники податків мають право за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов’язання з строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю при імпорті товарів на митну територію України, при умові оформлення податкової декларації.

Видача податкового векселя здійснюється у відповідності з вимогами Закону «Про ПДВ» і розділу ІІ Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів ні митну територію України, затвердженого Постановою КМ України від 01.10.1997 року № 1104.

Згідно з абз.5 п.11.5 ст.11 Закону України «Про ПДВ» якщо термін сплати зобов’язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов’язань по векселю до складу податкових зобов’язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов’язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата.

Відповідно до абз.6 п.11.5 ст.11 Закону України «Про ПДВ» якщо термін сплати зобов’язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов’язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов’язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов’язань шляхом перерахування коштів до бюджету.

Згідно з абз.7 п.11.5 ст.11 Закону «Про ПДВ» якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов’язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов’язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Приписи абз.4 п.11.5 ст.11 Закону України «Про ПДВ» наділяють платника податку правом самостійного рішення щодо дострокового погашення векселю шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом.

            Аналізуючи приписи ст..11 Закону «Про ПДВ» суд доходить до висновку, що погашення  податкового векселя грошовими коштами або за рахунок суми підтвердженого бюджетного відшкодування, є одними з варіантів дострокового погашення такого векселя, яке може прийматися платником податків добровільно.

            Таким чином, норми абз.7 п.11.5 ст.11 Закону України «Про ПДВ» встановлюють безумовне право платника податку включати суму зобов’язань по податковому векселю до складу податкових зобов’язань за звітний період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, якщо такий платник податку на дату такої поставки податкового векселю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більше ніж сума зобов’язання по такому векселю.

Як вбачається з матеріалів справи, ПФ «Орнатус» для погашення податкового векселя  відображало його суму у складі податкових зобов’язань в Декларації по ПДВ в місяці погашення, а в наступному звітному періоді – у складі сум податкового кредиту.

Судом встановлено, що видані ПФ «Орнатус» у липень 2007 року податкові векселі відповідають критеріям, встановленим абз.7 п.11.5 ст.11 Закону України «Про ПДВ», оскільки на дату поставки кожного податкового векселя органу митного контролюю підприємство мало підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування в розмірі 1937408,86 грн. і жоден з векселів цю суму не перевищив. Дана сума ПДВ до відшкодування виникла підтверджується листом Начальника СДПІ по роботі з великими платниками у м.Харкові від 08.05.2007 року № 5814/10/46-063/1285.

Крім того, згідно листа від   08.05.2007 року № 5814/10/46-063/1285по роботі з ВПП у м.Харкові підтверджує суму ПДВ, задекларовану до відшкодування, у розмірі 1937408,86 грн. і жоден виданий підприємством вексель також не перевищив цю суму.

Як встановлено судом, дана сума станом на момент розгляду справи не відшкодована другому відповідачу.

Щодо посилання відповідача на те, що  сума  податкових векселів не диванна перевищувати суму підтвердженого бюджетного відшкодування, суд звертає увагу, що норма абз.7 п.11.5 ст.11 Закону України «Про ПДВ» наведена з використанням однини векселя по відношенню до суми підтвердженого бюджетного відшкодування для можливості визначення критеріїв використання вказаної норми платником податків по погашенню податкових векселів.

Таким чином, при наявності у підприємства на дату поставки податкового векселя органу митного контролю, підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування, що дорівнює або більше ніж сума зобов’язання по такому податковому векселю, платник податків, відповідно до абз.7 ст. 11.5 Закону України «Про ПДВ» - може включити суму, що підлягає оплаті в Декларацію по ПДВ того звітного періоду, в якому такий вексель виданий державній митній службі. При цьому, вексель буде рахуватися погашеним, а у платника податків в наступному податковому періоді виникає право на податковий кредит.

Представник позивача в ході судового засідання підтвердив наявну суму бюджетного відшкодування в розмірі достатньому для кожного з приведених векселів.

Також, матеріали справи свідчать про те, що кожний податковий вексель оформлений та авальований на суму ПДВ в межах суми бюджетного відшкодування, підтвердженого ДПІ. В деклараціях по ПДВ другого відповідача суми податкових векселів, виписаних в звітному місяці, і по яким не прийнято рішення про дострокове погашення, відображаються в рядку 19.2 (збільшення податкових зобов’язань). До декларацій оформлені додатки з повним переліком погашених таким чином веселів за липень 2007 року на загальну суму 8608196,32 грн.

Таким чином у позивача відсутнє право вимагати у першого та другого відповідача повторного погашення спірних податкових векселів.

За таких обставин, з урахуванням приписів п.1 ст.71 КАС України, правомірність вимог позивача про зобов’язання оплатити податкові векселі не доведена, позивач не обґрунтував і не підтвердила наявність правомірних підстав для відсутності у платника податків права використання абз.7 п.11.5 ст.11 Закону України «Про ПДВ», а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.94 КАС України судовий збір з відповідачів не стягується.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 8 Конституції України, ст.ст. 4, 8, 17, 86, 87, 94, 138, 143, ч.1 ст.158, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість", Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові до відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» та приватної фірми «Орнатус» - відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

 Постанова в повному обсязі виготовлена 19.11.2007р..

Суддя                                                      Спірідонов М.О.