Постанова № 16087317, 06.06.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

06 червня 2011 р. № 2-а- 3196/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Чалого І.С.,

при секретарі судового засідання Бутенко С.В.,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Підприємства Харківської виправної колонії № 43 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.03.2011 р. касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова задоволено частково. Постанову Господарського суду Харківської області від 16.02.2007 р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2007 р. скасовано. Справу за позовом Підприємства Харківської виправної колонії № 43 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про зобов'язання відповідача виключити суму податкового боргу по земельному податку з облікової картки підприємства, яка рахується станом на дату набрання законної сили рішення суду та зобов'язання відповідача зняти підприємство з податкового обліку як платника земельного податку, посилаючись на відсутність обов'язку нараховувати та сплачувати цей податок, направлено на новий розгляд до Харківського окружного адміністративного суду за належністю.

Позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги в повному та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутністю не надавав.

Згідно з ст.35 КАС України відповідач є належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався.

Суд вважає, що не явка відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач заснований Управлінням по виконанню покарань УМВС України в Харківській області і зареєстрований як юридична особа 30.09.1996, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію, код ЄДРПОУ 08680885.

З дня державної реєстрації позивач зареєстрований у відповідача як землекористувач та платник земельного податку по земельній ділянці площею 33426 кв.м., розташованої по вул. Таджицька, 17 у м. Харкові.

Згідно облікової картки платника податків станом на 01.12.2006 у позивача існує податковий борг зі сплати податку на землю у сумі 88999,27 грн. та пені в сумі 1633,41 грн.

Вказана заборгованість виникла у позивача внаслідок несплати ним податкового зобов'язання зі сплати податку на землю визначеного податковим повідомленням-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова №1297/23-204/08680885/0 від 28.11.2003р., винесеного на підставі виявлених порушень при проведенні перевірки позивача за період з 01.07.2002р. по 30.09.2003р. (акт №1213/23-18680885 від 26.11.03р.).

В акті перевірки №1213/23-08680885 від 26.11.03р. зазначено, що позивач , згідно даних державного земельного кадастру, має в своєму розпорядженні земельну ділянку в розмірі 33426 кв.м.

Як вбачається з акту, при проведенні перевірки не досліджувалися документи, які надавали підприємству право користуватися земельною ділянкою в розмірі 33426 кв.м.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про плату за землю»підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Державний земельний кадастр, згідно ст. 193 Земельного кодексу України, - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Суд зазначає, що згідно даних Державного земельного кадастру, наданих для подання в Орджонікідзевському районі м. Харкова для нарахування земельного податку, зазначено, що вказаний документ виданий Харківській виправній колонії №43 (код 08564558). Вказана установа є самостійним господарюючим суб'єктом зі своїми правами та обов'язками. Вона є бюджетною установою та повністю фінансується з державного бюджету.

Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.05.1961р. вищевказаній установі було відведено земельну ділянку з існуючими будівлями. Вказана земельна обліковується на балансі установи, згідно даних Державного земельного кадастру, загальною площею 61629 квадратних метра, яка розташована за адресою: 61089, м. Харків, вул. Таджицька. 17, що підтверджується матеріалами справи..

Згідно Акту узгодження меж фактичного користування земельною ділянкою, користувачем була записана саме Харківська виправна колонія №43 з визначеною площею 61,62864 кв. м.

Відповідно до Закону України „Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. При цьому суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно Земельному Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. В Кодексі встановлено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Позивачем в ході судового розгляду справи було зазначено, що ним не отримувався акт користування земельною ділянкою, ні укладався договір оренди.

Суд зазначає, що як свідчать матеріали справи землекористувачем є інша юридична особа - Харківська виправна колонія № 43.

Відповідно до Положення „Про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України" Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України - це автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про підприємства та організації всіх форм власності, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо). Для включення до Державного реєстру суб'єкт господарської діяльності в десятиденний термін після його державної реєстрації (перереєстрації) або прийняття рішення (постанови, розпорядження, наказу) про створення, в тому числі філії, відділення, представництва тощо, подає до відповідного органу державної статистики заповнену облікову картку встановленого зразка, а також нормативні та установчі документи. У разі включення суб'єкта господарської діяльності до ЄДРПОУ йому присвоюються ідентифікаційний код і коди класифікаційних ознак. Ідентифікаційний код є єдиним для всього інформаційного простору України і зберігається за суб'єктом протягом усього періоду його існування.

Зважаючи на вище вказане, у відповідача не було законного права ототожнювати самостійні юридичні особи (Харківську виправну колонію № 43 та підприємство Харківська виправна колонія № 43) і розповсюджувати обов'язок землекористувача по сплаті земельного податку на юридичну особу, яка не отримувала землі в користування.

Таким чином суд зазначає, що відповідачем при проведенні перевірки та при винесенні податкового повідомлення-рішення №1297/23-204/08680885/0 від 28.11.2003р. не враховувалися приписи ст. 15 Закону України „Про плату за землю", яка встановлює, що саме власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Разом з цим суд зазначає, що відповідно до Закону України „Про плату за землю" органи державної влади, установи та організації, які утримуються за рахунок бюджету повністю звільняються зі сплати земельного податку.

Відповідно до ст.. 19 Конституції України правовий порядок в України ґрунтується на відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Виходячи з вищевикладеного, судом було встановлено, що з вищезазначених підстав позивач не міг вважатися платником земельного податку та не мав зобов'язань сплачувати цей податок.

Крім того, слід відмітити, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, проводяться відповідачем з використанням автоматизованої інформаційної системи, засобами якої забезпечується автоматизоване виконання всіх операцій, в т.ч. ведення особових рахунків платників податків (п. 1.8 Інструкції „Про порядок ведення органами ДПС оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), що надходять до бюджетів та до державних цільових фондів", затверджену наказом ДПА України № 37 від 12.05.94 р в редакції наказу № 342 від 03.09.01 р.). Згідно п. 10.1 Інструкції в особових рахунках платника податків щомісяця підводяться підсумки та виводиться сальдо розрахунків платника з бюджетом. На підставі даних карток в автоматичному режимі формуються податкові вимоги (п. 13.1), складаються довідки про наявність у платника податків податкового боргу. Зважаючи на наведене, у платника податків є матеріально-правовий інтерес, який полягає у тому, щоб картки особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджетів.

Тому, зважаючи на те, що подальше ведення обліку (особової картки) щодо нарахування та спати земельного податку підприємством може негативно вплинути на фінансовий стан позивача у зв'язку із здійснення заходів, передбачених наведеними нормами, слід вважати доцільним виключення позивача з переліку платників земельного податку і в цій частині позов підлягає задоволенню.

Суд вважає необхідним відмітити, що вимога, заявлена у позові, стосується не оскарження самостійно визначеного податкового зобов'язання, а заявлена щодо внесення змін в облікову картку платника у зв'язку із встановленими цим платником обставин, які свідчать про те, що підприємство ніколи не було ні власником землі, ні землекористувачем в розумінні Земельного Кодексу України.

Відповідно положенням ст. 19 Конституції України ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, позивач, який неправомірно визначався платником податку на землю, не повинен і надалі нести тягар зобов'язань по земельному податку.

На підставі вищезазначеного суд вважає позов законним і обґрунтованим, та таким що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Підприємства Харківської виправної колонії № 43 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі міста Харкова виключити суму податкового боргу по земельному податку з облікової картки Підприємства Харківської виправної колонії № 43 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області, яка рахується станом на дату набрання законної сили рішення суду.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію в Орджонікідзевському районі міста Харкова зняти Підприємство Харківської виправної колонії № 43 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Харківській області з податкового обліку як платника земельного податку.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 08 червня 2011 року.

Суддя І.С.Чалий