Постанова № 16084565, 07.04.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/63/2011

07 квітня 2011 року 16год. 25хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. за участю секретаря судового засідання Ставер Ю.О. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Хмелюк М.В., Купира З.С.,Черніка П.М.;

відповідача: представник Новосад В.О.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Млинівський м'ясокомбінат"

доМлинівська міжрайонна державна податкова інспекція

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Млинівський мясокомбінат» звернулося до Рівненського окружногоадміністративного суду з позовом до Млинівської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000302320/0 від 25.06.2010 року, №0000302320/1 від 27.07.2010 року, №0000302320/2 від 05.10.2010 року, №000302320/3 від 17.12.2010 року, якими визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 79435,51 грн.

Свої позовні вимоги мотивує наступним: відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати це витрати виробництва та обігу, сума будь яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Протягом перевіряємого періоду позивачем укладено договори по надання мерчендайзингових послуг з ПП «Дніпро-Захід». Предметом цих договорів є опитування клієнтів з метою виявлення показника рівня лояльності до продукції ТОВ «Млинівський мясокомбінат», яка реалізовується; розповсюдження рекламних буклетів в торгових мережах, в які здійснюється поставка продукції ТОВ «Млинівський мясокомбінат» та по поштових скриньках потенційних покупців; здійснення моніторингу ринку товарів в торгових мережах; контроль за вчасною та правильною передпродажною підготовкою продукції представниками торгових мереж, в які здійснюється поставка продукції ТОВ «Млинівський мясокомбінат». Тобто ці послуги направлені на зростання обсягів реалізації товарів замовника, а значить зростання доходу від господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.4.4. п.5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» видатки на придбання таких послуг підлягають включенню до складу валових витрат.

Крім того, Законом передбачений вичерпний перелік витрат платника податку, які не включаються до складу валових витрат, серед яких послуги мерчендайзингу відсутні.

Зазначає, що документами, наданими до перевірки, господарські операції з придбання послуг мерчендайзингу у ПП «Дніпро-Захід», належним чином оформлені договорами про надання послуг мерчендайзингу, актами здачі приймання виконаних робіт (наданих послуг). Крім того, акти, що засвідчують надання послуг, не були визнані недійсними у встановленому чинним законодавством порядком, тому не можуть не прийматись до уваги в якості доказу факту виконання договору про надання мерчендайзингових послуг.

Таким чином, на думку позивача, відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.4.4. п.5.4 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «Млинівський мясокомбінат» має право віднести до складу валових витрат суми витрат на придбання послуг мерчендайзингу.

Відповідачем по справі, Млинівською міжрайонною державною податковою інспекцією, надано до суду заперечення, відповідно до яких, з позовними вимогами не згідні на підставі наступного:

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для її подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці ,у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктами 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерській облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Перевіркою встановлено, що в актах виконаних робіт та в інших інформаційних звітах, наданих ПП "Дніпро-Захід" відсутня інформація щодо реквізитів підприємств (постачальників, покупців, конкурентів), інформація щодо торгових марок, продукція яких підлягала послугам мерчендайзингу, інформація щодо цифрових даних про обсяги проданої продукції та будь-яка інша інформація, що підтверджує фактичне виконання проведених робіт. У зв'язку з цим, зазначає відповідач, неможливо за текстом звітів встановити, яка робота проведена, що є наслідком відсутності інформації, яку можливо використати замовнику у межах господарської діяльності.

Крім того, відповідач зазначає, що позивачем до перевірки надані деякі акти виконаних робіт, в яких відсутня можливість ідентифікувати осіб, які приймали участь у здійсненні господарської операції, тобто фактичне виконання послуг мерчендайзингу.

Враховуючи вищевикладене представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Млинівський мясокомбінат» 03.06.2004 року зареєстровано у якості юридичної особи та знаходиться в Єдиному державному реєстрі підприємств, установ та організацій України за номером 32936076, перебуває на податковому обліку у Млинівській міжрайонній державній податковій інспекції.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Млинівський мясокомбінат» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.03.2010 року.

В результаті проведеної перевірки складено акт про результати планової виїзної перевірки від 14.06.2010 року за №163/23/32936076, відповідно до якого визначено заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 64043,11 грн.

Позивач не погодився з висновками викладеними в акті, в зв'язку з чим розпочав процедуру адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарг позивача, податковий орган усіх рівнів дійшов висновку, що вказані скарги є необґрунтованими, а висновки викладені в акті перевірки відповідають чинному законодавству.

На підставі акту перевірки та за результатами процедури адміністративного оскарження відповідачем винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем укладено договори про надання послуг мерчендайзингу з ПП «Дніпро-Захід» за №6108 від 01.09.2008 року де термін дії договору до 31.12.2010 року та №6/08-1м від 01.10.2008 року де термін дії договору до 31.12.2009 року.

Вказані договори не розірвані та не визнані нікчемними. Також, відповідачем не надано доказів про притягнення посадових осіб контрагента до відповідальності за фіктивне підприємництво чи інші правопорушення.

Надання послуг мерчендайзингу не протирічить діючому законодавству, оскільки не існує нормативно-правового акту, який би забороняв чи обмежував таку діяльність.

Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Статтею 190 Господарського кодексу України передбачено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції і робіт, послуг, за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін.

Згідно вищезазначених договорів, мерчендайзинг визначається, як виявлення показника рівня лояльності до продукції ТОВ «Млинівський мясокомбінат», яка реалізовується; розповсюдження рекламних буклетів в торгових мережах, в які здійснюється поставка продукції ТОВ «Млинівський мясокомбінат» та по поштових скриньках потенційних покупців; здійснення моніторингу ринку товарів в торгових мережах; контроль за вчасною та правильною передпродажною підготовкою продукції представниками торгових мереж, в які здійснюється поставка продукції ТОВ «Млинівський мясокомбінат»; забезпечення просування всього асортименту продукції ТОВ «Млинівський мясокомбінат» в торгових мережах, які обслуговує ПП «Дніпро-Захід»; забезпечення розміщення продукції ТОВ «Млинівський мясокомбінат» в торгових залах клієнтів, яких обслуговує ПП «Дніпро-Захід», а саме з метою збільшення обсягів продажу такої продукції.

Згідно даних договорів, по закінченню кожного календарного місяця ПП «Дніпро-Захід» надає ТОВ «Млинівський мясокомбінат» акт виконаних робіт, де зазначається які послуги надані за даними угодами.

Відповідно до зазначених договорів ТОВ «Млинівський мясокомбінат» отримано послуги мерчендайзингу згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Відповідно до звітів виконавця, які надані до вказаних актів виконаних робіт замовнику (ТОВ "Млинівський мясокомбінат") виконавцем (ПП «Дніпро-Захід») були надані послуги, які полягали в здійсненні дослідження впливу місця розташування товару та інформаційно-довідкових матеріалів на обсяги проданого товару замовника, в результаті чого пропонується внесення певних корективів у маркетингову та рекламну політику; виконавець в телефонному режимі постійно інформує замовника про обсяг та асортимент проданого товару, що дає можливість оптимізувати товарні потоки продукції; періодично з ініціативи замовника сторонами проводяться зустрічі персоналу відділу збуту виконавця з питань реалізації договорів; передпродажної підготовки товару, що реалізується замовником; наданні замовнику послуг мерчендайзингу з метою отримання споживачем максимуму інформації про товари замовника; експозиції інформації про товари, що реалізуються замовником; надання виконавцем послуг по розпакуванню продукції замовника та послуг по розміщенню товару на стелажах.

Згідно з підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР (чинного на момент виникнення правовідносин) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно із статтею 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під господарською діяльністю законодавець визначає будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Протягом перевіряємого періоду позивач здійснював торгівлю мясопродуктами власного виробництва, тобто здійснював господарську діяльність, яка передбачена статутом.

Саме в межах здійснення господарської діяльності позивачем було укладено договори про надання послуг мерчендайзингу відповідно до яких предметом є послуги з передпродажної підготовки товарів замовника, мерчендайзингу, розміщення товарів на полицях, моніторинг споживчого попиту на товари замовника з метою збільшення обсягів продажу товарів замовника.

Відповідно до п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Аналіз матеріалів справи вказує на те, що послуги, які надавались позивачу, стосувалися товарів, які є господарською діяльністю позивача. Придбані послуги безпосередньо впливали на результати діяльності підприємства з продажу товарів та були направлені на отримання доходу. Так як вказані послуги надавалися на період дії договірних відносин з поставки товару, то послуги мали регулярний постійний характер.

Статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не вимагається підтвердження витрат на проведення маркетингових, мерчендайзингових, інформаційно-консультативних та інших послуг додатковими або спеціальними документам у вигляді звітів, висновків, аналізів, програм, графіків і ін. Чинне законодавство не передбачає спеціальних вимог щодо обов'язкової наявності певних документів для підтвердження факту надання маркетингових чи мерчендайзингових послуг.

Для підтвердження діяльності між ТОВ «Млинівський мясокомбінат» та ПП «Дніпро-Захід» позивачем надано договори, виписки банку щодо проплати коштів ТОВ «Млинівський мясокомбінат» до ПП «Дніпро-Захід» за мерчендайзингові послуги(т.1, а.с. 43-57), акти здачі-прийняття робіт(надання послуг)(т.1, а.с.58-73), звіти виконавця (т.1, а.с. 74-94), реєстр документів (т.1, а.с.95-96) податкові накладні (факт формування податкового кредиту) (а.с.97-112).

Відповідно до листа ПП «Дніпро-Захід» (т.1, а.с.163), повідомлено позивача, що згідно договору про мерчендайзингові послуги від 01.09.2008 року, з торговими точками перерахованими нижче проведені певні аналізи та надані рекомендації щодо розміщення ковбасних виробів ТОВ «Млинівський мясокомбінат».

Згідно довідки ПП «Дніпро-Захід» ( т.1, а.с.162), яка надана позивачем вбачається, що працівник ТОВ «Млинівський мясокомбінат» був присутній на зустрічі з працівниками ПП «Дніпро-Захід» - 21.01.2009 року, 16.03.2009 року, 26.05.2009 року, 09.07.2009 року, 06.10.2009 року, 23.12.2010 року, 24.02.2010 року, 29.03.2010 року.

Дана обставина підтверджується посвідченнями про відрядження (т.1, а.с.226-233), де мета відрядження зустріч з персоналом відділу збуту щодо надання меречендайзингових послуг, а також дана обставина підтверджується наказами про відрядження ТОВ «Млинівський мясокомбінат» (т.1, а.с.234-241) та звітами про використання коштів наданих на відрядження (т.2, а.с.29-36).

Крім того, позивачем надано копію договору №6/08 від 01.09.2008 року з якого вбачається, що ТОВ «Млинівський мясокомбінат» зобовязується передавати у власність ПП «Дніпро-Захід» ковбасні вироби, а також надано розрахунки сум мерчендайзингових послуг (т.1, а.с.210-225).

Отже, судом вбачається, реальність виконання договорів щодо надання мерчендайзингових послуг укладених між ТОВ «Млинівський мясокомбінат» та ПП «Дніпро-Захід».

Необхідно зазначити, що досліджені судом первинні документи спростовують висновки відповідача стосовно їх невідповідності вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, податкові накладні, акти виконаних робіт та звіти про виконану роботу містять обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Посилання відповідача на лист №10094/23-416/585 від 23.06.2010 року ДПІ у Галицькому районі м.Львова (т.1, а.с.144-145) щодо неможливості здійснення господарської діяльності ПП «Дніпро-Захід», оскільки за підприємством рахується 1 співробітник, судом не береться до уваги враховуючи той факт, що дана обставина встановлена після здійснення правовідносин між ТОВ «Млинівський мясокомбінат» та ПП «Дніпро-Захід».

Таким чином, позивач на підставі норм п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п. 5.3, п.п.5.4.4 п.5.4 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. за № 334/94-ВР має право включити до складу валових витрат відповідних періодів, суми за придбані послуги мерчендайзингу, які в свою чергу безпосередньо сприяли продажу виготовленої продукції і являються частиною господарської діяльності підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.

У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішень.

Таким чином, суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, тому адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені нимсудові витрати судовий збір в сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Млинівської міжрайонної державної податкової інспекції: №0000302320/0 від 25.06.2010р., №0000302320/1 від 27.07.2010р., №0000302320/2 від 05.10.2010р., №0000302320/3 від 17.12.2010р.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Млинівський м'ясокомбінат" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук А.В.