Постанова № 16083098, 23.12.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-5336/10/1770

23 грудня 2010 року 09 год. 40 хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув;

відповідач: не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дубровицька міжрайонна державна податкова інспекція

доСуб"єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ :

Дубровицька міжрайонна державна податкова інспекція звернулася з позовом до суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати за землю у сумі 778,65 грн.

У судове засідання представник позивача не прибув, у поданому клопотанні позовні вимоги підтримав та просить розглянути справу за відсутності представника.

Відповідач заперечень суду не надав, у судове засідання двічі не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Згідно з ч.1 ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі ( у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно і всебічно з’ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець Дубровицької районною державною адміністрацією 04.09.2006 року (а.с.5). Фізична особа- підприємець перебуває на обліку як платник податків у Дубровицькій міжрайонній податковій інспекції з 04.09.2006 року за №25940000000000727 (а.с.6).

Заборгованість відповідача зі сплати земельного податку виникла у зв’язку із несплатою узгодженої суми податкових зобов’язань на підставі самостійно складеного та поданого відповідачем до податкового органу розрахунку від 06.02.2010 року (а.с.7).

За несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання на підставі пп.17.1.7 п.17.1 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000р. (далі - Закон №2181-ІІІ) застосовано штрафну санкцію в сумі 474,12 грн., що підтверджується корінцями податкових повідомлень- рішень від 29.06.2010 року №0016061740/0 на суму 12,53 грн. (а.с.9), №0016041740/0 на суму 436,41 грн.(а.с.9), №0016061740/0 на суму 25,18 грн.(а.с.9).

Виставлені податкові повідомлення - рішення в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалися.

На виконання п.6.2 ст.6 Закону №2181-ІІІ позивачем відповідачу було надіслано податкові вимоги: першу №1/229 від 14 липня 2010 року (а.с.10) та другу №2/255 від 19.08.2010 року.

Вказані податкові вимоги суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 отримані, у встановленому порядку нею не оскаржувалися.

Стаття 67 Конституції України передбачає обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Стаття 2 Закону України "Про плату за землю" від 03.07.1992р. №2535-XII (далі - Закон №2535-XII) передбачає, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відповідно до ст.15 Закону №2535-XII, власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з ч.8 ст.14 Закону України "Про систему оподаткування" від 25.06.1991р. №1251-XII (далі - Закон №1251-XII) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) належить до загальнодержавних і справляються на всій території України.

Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону №1251-XII встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №2181-III податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 Закону №2181-III платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону №2181-III встановлено, що платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього ж Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.4.2.1 ст.4 Закону №2181-III, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки відповідач не оскаржувла суми податкового зобов'язання, то загальна сума податкової заборгованості є узгодженою і підлягає сплаті.

Відповідно до п.3.1.1 ст.3 Закону №2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.2009р. встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, зважаючи на те, що доказів сплати податкового боргу у сумі 778,65 грн. відповідачем суду не надано, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Згідно із ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути із суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість зі сплати земельного податку в сумі 778,65 грн. на рахунок 31118029700128 код платежу 13050306, одержувач: УДК в Дубровицькому районі 23309415, банк одержувача ГДКУ в Рівненській області, 833017.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                               Томчук А.В.