Рішення № 160809, 16.08.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 20/437

16.08.06

За позовом Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий

центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів

(Укрметртестстандарт)

До Державного підприємства «Державний центр стандартизації, метрології та

сертифікації у м. Києві

Про стягнення 55 000,00грн.

Суддя В.В. Палій

Секретар Н.С. Молочна

Представники:

Від позивача Лукашевич Д.Г.- начал. юрид. служби, (дов. від 05.01.2006р.)

Від відповідача Колійчук К.О.- предст. (дов. від 01.04.2006р.)

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 55 000,00грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов’язання за договором позики №1 від 01.02.2006р.

У судовому засіданні 16.08.2006р. позивач подав заяву про зменшення суми позовних вимог, а саме, просить суд стягнути з відповідача 50 000,00грн. заборгованості, оскільки після пред’явлення позивачем позову до суду відповідач сплатив заборгованість у сумі 5 000,00грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги у сумі 50 000,00грн. та не заперечив проти стягнення з відповідача на користь позивача понесених позивачем судових витрат.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В :

01.02.2006р. між сторонами укладено договір позики №1, відповідно до умов якого позикодавець (позивач) передає у власність позичальника (відповідач) гроші в сумі 80000,00грн.

Позикодавець зобов’язується передати у власність позичальника гроші в сумі, вказаній в п. 1.1 даного договору, шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника. (п. 2.1).

Позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей на протязі терміну дії договору. (п. 2.2).

Відповідно до п. 4.1 договору цей договір вважається укладеним з моменту передачі грошей позикодавцем позичальнику і дії до 01.04.2006р.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору позики №1 від 01.02.2006р. п. 4.1 договору викладено у наступній редакції: «Цей договір вважається укладеним з моменту передачі грошей позикодавцем позичальнику і діє до 01.06.2006р.».

Як вбачається із ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики)або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до платіжного доручення №489 від 02.02.2006р. позивач передав відповідачу кошти у розмірі 80 000,00грн. Призначення платежу: матеріальна допомога.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

27.06.2006р. позивач пред’явив до відповідача вимогу про повернення коштів.

Листом від 04.07.2006р. відповідач не заперечив проти факту існування заборгованості перед позивачем, у якій відповідач визнав заборгованість перед позивачем та зобов’язався повернути позику.

На день подання позову до суду, сума заборгованості відповідача перед позивачем складала 55 000,00грн.

Після пред’явлення позивачем позову до суду відповідач сплатив заборгованість у сумі 5000,00грн. Таким чином, станом на час прийняття рішення по справі сума боргу відповідача перед позивачем складає 50000,00грн.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. (ст. 526 ЦК України).

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача 50 000,00грн.-заборгованості визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача у повному обсязі, оскільки заборгованість була частково сплачена відповідачем після пред’явлення позивачем позову до суду.

Враховуючи наведене, позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Державний центр стандартизації, метрології та сертифікації у м. Києві»(м. Київ, вул. Краснова, 7/1, р/р 260040130589 в КРУ ТОВ «Укрпромбанк», МФО 380076, ЄДРПОУ 33155268) на користь Державного підприємства Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів (Укрметртестстандарт) (м. Київ, вул. Метрологічна, 4, р/р 260040053900 в АБ «Брокбізнесбанк»м. Києва, МФО 300249, ЄДРПОУ 02568182), а у випадку відсутності коштів, з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, 50 000,00грн.- основного боргу, 550,00 грн. - державного мита, 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня підписання.

Суддя В.В. Палій