Постанова № 1608048, 18.02.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа №2а-324/08

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2008 року м.Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі: Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - СпірідоноваМ.О.

за участю секретаря - Свіргун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративний позов ДПІ у Московському районі м.Харкова до

1. СПД ФООСОБА_1,

2. ПП «Енер-тек» м.Київ

про визнання угоди недійсною -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до адміністративного з позовом до СПД ФООСОБА_1 та ПП «Енер-тек» м.Київ про визнання договору купівлі-продажу, укладеного між СПД ФООСОБА_1 та ПП „Енер-тек", недійсним на підставі ст. ст. 207, 208 Господарського Кодексу України, як такий, що укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, та не відповідає вимогам закону.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24.11.2004р. установчі документи та свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ ПП „Енер-тек" були визнані недійсними з моменту реєстрації. За таких обставин, зазначає позивач, договір між відповідачами укладено з порушенням вимог чинного законодавства та з метою приховати від оподаткування доходи, отримані ними, що завдало шкоди інтересам держави та суспільства.

Перший відповідач - СПД ФО ОСОБА_1, проти позову заперечує та зазначає, що на момент укладення договору купівлі-продажу ПП „Енер-тек" мало належним чином оформлені документи, та повністю виконало умови оскарженої угоди.

Другий відповідач - ПП „Енер-тек" відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Розглянувши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи і вважає можливим розглянути справу за відсутності другого відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП „Енер-тек" зареєстровано Шевченківською районною державною адміністрацією в м. Києві 22.09.2003 року, про що зроблено запис 22.09.2003 року у журналі обліку реєстраційних справ за № 19678. Як платник податку дане підприємство перебувало на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з 01.10.2003р. та мало індивідуальний податковий номер 326713826594. Підприємство зареєструвалось платником податку на додану вартість та отримало свідоцтво № 39046220.

Згідно з листом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 14.03.05р. ПП „Енер-тек" не звітує до ДПІ з грудня 2003р.

На підставі Довідки № 11393/03 Головного межрегіонального управління статистики у м. Києві про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 24.09.2003р., керівником даного підприємства є Нащинець Володимир Павлович. На теперішній час ПП „Енер-тек" знаходиться в ЄДРПОУ .

СПД ФООСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа РВК Московського району м. Харкова розпорядженням №0040069 25.02.2000р., з 25.02.2000р. знаходиться на обліку у ДПІ у Московському районі м. Харкова та 03.03.200р. СПД ФООСОБА_1 видано свідоцтво платника ПДВ НОМЕР_1.

Судом встановлено, що 12.01.2004р. між СПД ФООСОБА_1 та ПП „Енер-тек" був укладений договір купівлі-продажу без номеру на загальну суму 759129,72 грн., т.ч. ПДВ 126521,62 грн.

На виконання договору ПП „Енер-тек" продало, а СПД ФООСОБА_1 прийняв і оплатив готівкою соняшник в кількості 485 тон на загальну суму 759129,72 грн. і т.ч. ПДВ 126521,62 грн. Факт прийому-передачі соняшника згідно з договором підтверджується податковими накладними № 9 від 12.01.04р., № 14 від 16.01.04р., № 23 від 12.02.04р. та видатковими накладними № 9 від 12.01.04р., № 14 від 16.01.04р., № 23 від 12.02.04р.

Розрахунок за придбаний соняшник СПД боОСОБА_1 здійснив готівкою, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 5 на суму 97840 грн. від 12.01.04р., № 6 на суму 113500 грн. від 13.01.04р., № 7 на суму 98382,4 грн. від 1401.04р.,.№ 12 на суму 95230 грн. від 16.01.04р., № 13 на суму 98345 грн. від 19.01.04р., № 18 від 12.02.04р. на суму 97650 грн., № 19 від 13.02.04р. на суму 76540 грн., № 23 від 14.02.04р. на суму 81642,32 грн.

Тобто надані документи свідчать про укладання угоди на суму 759129,72 грн., в т.ч. ПДВ 126521,62 грн.

Шевченківським районним судом м. Києва у цивільній справі, було встановлено, що ПП "Енер-тек" було зареєстровано особою, яка не мала наміру здійснювати підприємницьку діяльність. В зв'язку з чим рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24.11.2004р. було вирішено - визнати недійсним установчі документи приватного підприємства "Енер-тек", від 03.09.2003р., свідоцтво про державну реєстрацію платника ПДВ № 39046220 від 15.10.02р. з моменту внесення до державного реєстру.

Суд вислухавши пояснення сторін дослідивши матеріали справи, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач наполягає на тому, що оскаржуваний договір купівлі-продажу підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 207 ГК України.

Згідно частини 1 ст.207 цього Кодексу господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції / спеціальної правосуб'єктності /, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу України слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною 1 ст. 203 та частиною 2 ст.215 ЦК України є нікчемним, тобто недійсним в силу закону, у зв'язку з чим визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Органи державної податкової служби, вказані в абзаці першому ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», можуть на підставі пункту 11 цієї статті звертатись до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Санкції, встановлені частиною 1 ст.208 Господарського кодексу України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків, зборів / обов'язкових платежів / однією із сторін договору. За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування таких санкцій необхідною умовою є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення фіктивного правочину з метою отримання права на валові витрати і податковий кредит або удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.

Оскільки санкції, передбачені вказаною правовою нормою, є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню частини 1 ст.238 Господарського кодексу України. З огляду на це, такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст.250 цього Кодексу у відповідності до якої адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

При укладенні спірного договору 12.01.2004 р. та обізнаності позивача з цим фактом 28.02.2005 року про, що свідчить акт перевірки № 110/17-141/141ОСОБА_1 позовна заява була подана до суду 08.07.2005 р., тобто вимога про застосування санкцій, встановлених ст.208 ГК України, була заявлена за межами граничного річного строку від вчинення правопорушення, передбаченого ст.250 цього Кодексу.

Зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору. Не посилається на такі обставини і позивач.

Що стосується посилання позивача на рішення про визнання недійсними установчих документів (статуту ПП «Енер-тек») з моменту його реєстрації та свідоцтва платника податків на додану вартість є неправомірним, оскільки встановити наявність умислу 2-го відповідача на здійснення оспорюваної угоди, яка підписанаОСОБА_2., з метою завідома суперечної інтересам держави і суспільства, можливо лише установивши умисел посадової особи, що приймала участь від імені юридичної особи в угоді, маючи на це належні повноваження.

Позивачем не надано доказів наявності притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб як ЧПОСОБА_1 та і ЧП «Єнер-Тек» за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні вимог, суд зазначає, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24.11.2004 року по справі №2-10598/04 р. не є доказом наявності умислу, оскільки не встановлено фактів, підтверджуючих наявність умислу посадових осіб ЧП «Енер-тек» на здійснення конкретної угоди договору купли-продажу від 12.01.2004 року з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, факт визнання недійсними установчих (статутних) документів, свідоцтва платника податків на додану вартість ЧП «Енер-тек», не може безумовно вказувати на зміст умислу особи, що укладала угоди під час його діяльності, оскільки вказані факти не вказують на умисел особи щодо конкретної угоди.

Суд зазначає , що доказів відсутності повноважень уОСОБА_2. на підписання такого договору в момент його укладання суду не надано.

Підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації, ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні». Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України. Даних щодо виключення 2-го відповідача з Державного реєстру України позивачем до суду не надано.

Отже саме лише наявність рішення про визнання установчих документів підприємства не є підставою для того, щоб вважати недійсними угоду, укладеною таким підприємством з іншим підприємством до моменту виключення його з державного реєстру.

Відтак суд не може погодиться з висновком позивача, що угода від 12.01.2004 року між ТОВ ЧПОСОБА_1 та ЧП «Енер-тек» суперечить інтересам держави та суспільства, не відповідає обставинам справи та ст.ст.207,208,250 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ДПІ у Московському районі м.Харкова до СПД ФООСОБА_1 та ПП «Енер-тек» м.Київ про визнання угоди недійсною -відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова у повному обсязі виготовлена 19.02.2008 року.

Суддя

Спірідонов М.О.