Єдиний державний реєстр судових рішень
Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Вступна та резолютивна частини
23.05.2011 р. Справа № 2а-2829/11/1470
м. Миколаїв
11:00
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський шкірсировинний завод»
до відповідачаВознесенської обєднаної державної податкової інспекції
за участю представників:
від позивача: Абакумов І.Л.
від відповідача: Шевчук І.М. про скасування податкового повідомлення-рішення На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, - П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення №000002231/0 від 04.03.11 Вознесенської ОДПІ про зменшення ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод» суми бюджетного відшкодування на 51684,50 гривень.
3. Судові витрати: сплату судового збору 3,4 гривень стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.
4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.
Суддя В. В. Біоносенко
МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2011 р. справа № 2а 2829/11/1470
м. Миколаїв
11:00
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Клець Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський шкірсировинний завод»
до відповідачаВознесенської обєднаної державної податкової інспекції
за участю представників:
від позивача: Абакумов І.Л.
від відповідача: Шевчук І.М. про скасування податкового повідомлення-рішення В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до адміністративного суду з вимогами про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2010 року на суму 51684,5 гривень. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що ним виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», але відповідачем протиправно зменшені суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року. Відповідач позов не визнав, прийняття спірних рішень пояснив тим, що податковий кредит позивача сформований на підставі податкових накладних, виданих підприємствами, у ланцюгах постачальників яких є підприємства з ознаками фіктивності, і неможливо підтвердити сплату ними цього податку до бюджету.
Дослідивши надані докази (пояснення сторін, письмові докази) та вислухавши промови сторін, суд дійшов до таких висновків.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенський шкіросировинний завод»зареєстрований як юридична особа 08.10.07 виконавчим комітетом Вознесенської міської ради (арк.спр.32).
Основним видом діяльності позивача є заготівля (закупівля), обробка та реалізація шкіросировини (шкури ВРХ, шкури свиней) ТОВ «Українська шкіропереробна компанія»(арк.спр.9).
05.05.10 ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод»уклав договір №14-к з ПП «КФ Украгроекспорт»про поставку шкур ВРХ та шкур свиней (арк.спр.17).
На виконання зазначеного договору позивач перерахував ПП «КФ Украгроекспорт»478993,5 гривень (арк.спр.19-23), з них 79832,25 гривень податку на додану вартість, а останнє в свою чергу поставило на його адресу 35,79 т шкури ВРХ (арк.спр.26-27).
Щодо зазначеної господарської операції ПП «КФ Украгроекспорт»видало дві податкові накладні від 05.05.10 №83 на суму ПДВ 40475,63 гривень (арк.спр.24) та від 28.05.05 №96 на суму ПДВ 39356,62 гривень (арк.спр.25).
17.06.10 ТОВ «Вознесеньский шкірсировинний завод»подало декларацію з податку на додану вартість за травень 2010, у ряду «17»якої відобразило суму податкового кредиту 1565583 гривень (арк.спр.48).
Відповідно до розшифрування суми податкового кредиту на 79832,25 гривень він сформований за рахунок сплати податку на додану вартість на користь ПП «КФ Украгроекспорт»(арк.спр.54).
28.02.11 Вознесенська ОДПІ провела невиїзну документальну перевірку позивача, результати якої були оформлені Актом №535/23/35433681 (арк.спр.7).
Під час перевірки податківці встановили, що постачальник позивача ПП «КФ Украгроекспорт»мав взаємовідносини з підприємством ТОВ «Локомотив-Промтех», яке за оперативним обліком є «податковою ямою»та використовується у схемах щодо мінімізації оподаткування. (арк.спр.11).
Фактично податок сплачений ТОВ «Вознесенський шкіросировинний завод»на користь ПП «КФ Украгроекспорт»був сплачений останнім на користь ТОВ «Локомотив-Промтех». В свою чергу ТОВ «Локомотив-Промтех»його до бюджету на сплатив.
04.03.11 уповноваженою особою Вознесенської ОДПІ ухвалене податкове повідомлення-рішення №0000022301/0 про зменшення ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод»суми бюджетного відшкодування на 51684,50 гривень (арк.спр.16).
Суд з позицією відповідача погодитись не може з огляду на нижчевикладене.
Пунктами 1.7, 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(діяв на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, а бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Положення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»містять в собі вимоги щодо процедури заповнення податкової накладної, яку платник податків зобовязаний надати покупцю.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платника податку визначає як особу, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість»платники податку, визначені у пунктах ”а”, ”в”, ”г”, ”д” пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
Чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.
Якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи.
Зазначена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР позивач по справі виконав обовязкові умови для виникнення права у платника податку на бюджетне відшкодування:
- податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;
- позивач сплатив на користь постачальників товар з урахуванням суми ПДВ, яка була заявлена ним в подальшому до відшкодування;
- позивач відповідно до закону мав належним чином оформлені декларації з ПДВ та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.
Позивач надав суду всі первинні документи щодо реальності поставок продукції: платіжні доручення, податкові накладні, товарні накладні, товарно-транспортні накладні (арк.спр.28-29), ветеринарні свідоцтва на шкури (арк.спр.30-31), що підтверджують отримання позивачем товару (послуг), який ним використовувався в господарській діяльності та банківські виписки, які свідчать, що отриманий товар позивачем оплачено.
За таких обставин суд вважає, що він має право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість сплаченого на користь цих підприємств, а спірне податкове повідомлення-рішення належить скасувати.
Зазначена правова позиції зокрема викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю»до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес»проти Болгарії.
Судові витрати: сплату судового збору 3,4 гривень стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення №000002231/0 від 04.03.11 Вознесенської ОДПІ про зменшення ТОВ «Вознесенський шкірсировинний завод»суми бюджетного відшкодування на 51684,50 гривень.
3. Судові витрати: сплату судового збору 3,4 гривень стягнути на користь позивача з Державного бюджету України.
4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.
Суддя В.В. Біоносенко
Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 26.05.11
Суддя В.В. Біоносенко
Судове рішення № 16079583, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 23.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2829/11/1470. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: