Рішення № 16079250, 30.05.2011, Київський районний суд м. Сімферополя

Справа № 2-2147/2011

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 року м. Сімферополь

Київський районний суд м. Сімферополя у складі головуючого судді Тихопой О.О., при секретарі Халілової Е.С., за участю представника позивача Фоміних С.С., представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ВАТ «Санаторій для батьків з дітьми «Чорноморець», ТОВ «Донрекком», ТОВ «Центр інформаційних технологій», Підприємства «Албат», Підприємства «Октан-Сервіс» про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В с т а н о в и в :

Позивач ТОВ «Український промисловий банк» звернувся до суду із позовом до зазначених осіб, в якому просить стягнути з них солідарно 65571002,92 грн. суму заборгованості за кредитом, з яких: за тілом кредиту - 5946857,17 доларів США та 602303,86 євро; прострочену сума кредиту 100000,00 доларів США; сума процентів поточну 37209,86 доларів США та 3128,64 євро; прострочену сума процентів 816772,11 доларів США та 84105,09 євро; суму щомісячної комісії за управління кредитною лінією поточна 54127,18 грн.; прострочену суму щомісячної комісії за управління кредитною лінією 1566282,94 грн.; пені 1366598,10 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав, проте не заперечував проти визначення порядку виконання рішення суду.

Представник ВАТ «Санаторій для батьків з дітьми «Чорноморець» позовні вимоги визнала частково, суду пояснила, що в частині тіла кредиту заборгованість складає лише 34876138,28 грн., оскільки саме цю суму і саме в гривні було фактично отримано ВАТ «Санаторій для батьків з дітьми «Чорноморець» за кредитним договором, що підтверджується меморіальними ордерами. Стосовно стягнення заборгованості по пені, представник відповідача просить застосувати наслідки пропуску строку позовної давності для цієї вимоги. Заборгованість по комісії за управління кредитною лінією, представник відповідача також не визнала, та пояснила що відповідно до умов кредитного договору комісія нараховується виключно на заборгованості у іноземній валюті, проте така заборгованість у відповідача перед позивачем відсутня у звязку із фактичним отриманням кредиту у гривні. Також представник відповідача просила встановити розстрочку виконання рішення згідно із запропонованим графіком

Представник інших відповідачів із позовом не погодився, суду пояснив, що після укладення договорів поруки у якості забезпечення виконання кредитного зобовязання, між Банком та позичальником було укладено декілька додаткових договорів до кредитного договору, за якими було змінено суттєві умови договору, відносно першочергового договору. Поручителі про таку зміну умов, та, відповідно, рівня їх відповідальності, сповіщені не були, а тому, на його думку договори поруки припинили свою дію.

Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи та зясувавши обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 17 серпня 2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ВАТ «Санаторій для батьків з дітьми «Чорноморець» був укладений кредитний договір №72/КВ-07 на відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії з лімітом кредитування до 6046857,17 доларів США та 602303,86 Євро строком до 16 серпня 2017 року, з відповідними змінами, які було внесено в нього додатковими договорами від 23 серпня 2007 року № 1, від 28 серпня 2007 року № 2, від 10 грудня 2007 року № 3, від 21 грудня 2007 року № 4, від 17 березня 2008 року № 5, від 16 липня 2008 року № 6, від 01 жовтня 2008 року № 7 і від 09 січня 2009 року б\н.

За зазначеним договором, згідно із наданих до суду меморіальних ордерів і виписок з особового рахунку, позивач надав відповідачу ВАТ «Санаторій для батьків з дітьми «Чорноморець» кредит в загальній сумі 34876138,28 грн., і яка не повернена на час розгулу справи.

В забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, 22.08.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк» та Підприємством «Албат», ТОВ „Центр інформаційних технологій”, Підприємством «Октан Сервіс», ТОВ „Донрекком”, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 було укладено договори поруки, відповідно, №72/Zпор-07-01, №72/Zпор-07-02, №72/Zпор-07-03, №72/Zпор-07-04, №72/Zпор-07-05 і №72/Zпор-07-06, за яким зазначені поручителі поручилися перед банком за виконання ВАТ "Санаторій для батьків з дітьми "Чорноморець" зобовязань за кредитним договором.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Крім того, згідно п.3. договорів поруки, у випадку невиконання зобовязань по кредитному договору та даному договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Проте, відповідно до приписів ч.1 ст. 599 ЦК України, порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Як вже зазначено вище, між позивачем та відповідачем ВАТ «Санаторій для батьків з дітьми «Чорноморець» було укладено вісім додаткових угод про внесення змін до кредитного договору, проте не було на то отримано згоди поручителів. У звязку із цим договори поруки є такими, що припинили свою чинність через припинення поруки, а позовні вимоги в частині солідарного стягнення заборгованості з поручителів задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору (з урахуванням умов додаткового договору від 09.01.2009 року) передбачено, що за користування грошовими коштами, позичальник сплачує банку відсотки з розрахунку 13 % річних по заборгованості у доларах США, 11% річних по заборгованості у Євро, а також щомісячна комісія за управління кредитною лінією (без ПДВ) нараховується у розмірі 2% річних по заборгованості у доларах США, 3% річних по заборгованості у Євро.

Суд вважає, що оскільки грошові кошти були отримані позичальником в гривні, а комісія на гривневу заборгованість згідно із умовами кредитного договору не нараховується, то позовні вимоги в частині стягнення комісії задоволенню не підлягають.

Згідно із ст. 3 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" № 15-93 від 1993 року, національна валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України. Відповідно до ст. 13 цього Декрету, уповноважені банки, які отримали від НБ України генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за операціями, які здійснюють резиденти на території України через банківські заклади.

У звязку із чим ТОВ «Український промисловий банк», як агент валютного контролю, здійснюючи наведений нагляд за користуванням резидентами України грошовими коштами без здійснення розрахунків у іноземній валюті, видав грошові кошти за зазначеним вище договором кредиту саме в гривнях України.

З урахуванням вище наведеного, та наявності підтвердження в матеріалах справи отримання позичальником саме зазначеної вище грошової суми в розмірі 34876138,28 грн., в решті позовних вимог позивача щодо тіла кредиту суд відмовляє, так як вважає їх необґрунтованими.

В частині стягнення нарахованої пені, суд також відмовляє у звязку із пропуском строку позовної давності для звернення з вимогою виплати такого зобовязання, який встановлений ст. 258 ЦК України, щодо стягнення неустойки (один рік). Наслідком відмови у задоволенні позову, згідно до ст. 267 ЦК України, є відмова у задоволенні такої позовної вимоги, на чому наполягала представник відповідача.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк чи інша установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 3 ст. 1049 ЦК України кредит вважається поверненим у момент зарахування грошової суми, яка позичалася. За приписами ст. 533 ЦК України, грошове зобовязання має бути виконане у гривнях.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням. За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

На підставі цього в частині нарахування відсотків за користування кредитом суд позовні вимоги задовольняє в розмірі нарахованого зобовязання, та визначає загальну суму невиконаного грошового зобовязання, яке підлягає стягненню на користь позивача з ВАТ «Санаторій для батьків з дітьми «Чорноморець» за кредитним договором №72/КВ-07 від 17 серпня 2007 року в розмір 49086638 грн.

При цьому з урахуванням значного розміру грошової суми, що підлягає стягненню, суд, у відповідності до ст. 217 ЦПК України, вважає за можливе визначити порядок його виконання, встановивши графік погашення заборгованості шляхом її розстрочення з серпня 2011 року по грудень 2013 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, сплачені при подачі позову судові витрати підлягають стягненню з ВАТ «Санаторій для батьків з дітьми «Чорноморець».

На підставі наведеного, керуючись зазначеними нормами матеріального права, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 217 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ТОВ «Український промисловий банк» задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ «Санаторій для батьків з дітьми «Чорноморець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» 49086638 грн. грошового зобовязання, а також 1820 грн. судових витрат.

В частині стягнення грошового зобовязання встановити розстрочку виконання рішення суду з серпня 2011 року по грудень 2013 року згідно з таким графіком:

1 2011 рік Серпень 1000000 Вересень 50000 Жовтень 50000 Листопад 50000 Грудень 50000 2 2012 рік Січень 50000 Лютий 50000 Березень 50000 Квітень 50000 Травень 50000 Червень 50000 Липень 50000 Серпень 50000 Вересень 50000 Жовтень 50000 Листопад 50000 Грудень 50000 3 2013 рік. Січень 50000 Лютий 50000 Березень 50000 Квітень 50000 Травень 50000 Червень 50000 Липень 50000 Серпень 50000 Вересень 50000 Жовтень 50000 Листопад 18000000 Грудень 28786638

Всього: 49086638 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: