Постанова № 16078634, 02.06.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2011 р. № 2а-5975/08/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Андрушакевич Т.В.,

представника позивача Комаревцева О.С.,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом військової частини А 0780 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання неправомірними дій, зобовязання вчинити дій та визнання неправомірною постанови про відкриття виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в :

військова частина А 0780 звернулася до суду з вказаним вище адміністративним позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, в якому просить суд: визнати дії головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Грабовенської Л.О. щодо винесення постанови про відкриття 20.10.2008 року виконавчого провадження щодо примусового виконання дубліката виконавчого листа № 2-1023, виданого 23.09.2008 року військовим місцевим судом Львівського гарнізону про стягнення з військової частини А 0150 на користь держави суми державного мита неправомірними та скасувати її як таку, що винесена з порушенням чинного законодавства України; зобовязати головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Грабовенську Л.О. виконати дії, передбачені абзацом 4 ст. 11, ст.ст. 21, 23, 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою суду від 09.02.2009 року, провадження у справі № 2а-5975/08/1370 зупинено до набрання законної сили рішенням Військового місцевого суду Львівського гарнізону про заміну сторони виконавчого провадження та зобовязано сторін, при отриманні процесуальних документів, які вказуватимуть на усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі, письмово повідомити про це суд з наданням відповідних доказів.

Військова частина А 0780 подала до суду клопотання про поновлення провадження у справі № 2а-5975/08/1370 та надала копію постанови Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про заміну сторони виконавчого провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2008 року винесена щодо неіснуючого боржника, а також щодо примусового виконання виконавчого документа, строк предявлення якого до виконання минув, а відтак є протиправною та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце його проведення. Проте, подав до суду клопотання від 31.05.2011 року В-5/9774 про розгляд справи без його участі.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на які сторони посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Під час розгляду справи судом встановлено, що головним державним виконавцем Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Грабовенською Л.О., керуючись ст.ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2008 року ВП № 9565376 на підставі дубліката виконавчого листа № 2-1023, виданого 23.09.2008 року Військовим місцевим судом Львівського гарнізону про стягнення з військової частини А 0150 державного мита в дохід держави в розмірі 51 грн. 00 коп., з розясненням порядку та права на її оскарження. Позивачу надано строк для добровільного виконання рішення суду до 23.09.2008 року.

Як вбачається із довідки від 23.05.2008 року № 165/106, відповідно до директиви Головнокомандувача Повітряних Сил Збройних Сил України від 02.12.2004 року № 350/120/1/05, військова частина А 0150 з 31.05.2005 року розформована. Правонаступником військової частини А 0150 визначена військова частина А 0780 (м. Львів).

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 13.05.2009 року про заміну сторони виконавчого провадження, замінено сторону виконавчого провадження, а саме військову частину А 0150 її правонаступником військовою частиною А 0780.

На підставі вказаного вище рішення суду, керуючись ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», відповідачем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження від 25.05.2009 року ВП № 9565376, якою замінено сторону виконавчого провадження, а саме боржника військову частину А 0150 військовою частиною А 0780.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у Законі України «Про виконавче провадження», спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження»визначено, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів. Так, відповідно до вказаної вище статті, державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, такі виконавчі документи, як виконавчі листи, що видаються судами.

Положення ст. 5 вказаного Закону передбачає, що державний виконавець здійснює заходи щодо своєчасного і повного виконання рішень, зазначеного у документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Обовязковою умовою виконання рішень судів, у разі невиконання їх у добровільному порядку є дотримання строків предявлення виконавчих документів до виконання, які визначаються ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 вказаного Закону, виконавчі листи та інші судові документи можуть бути предявлені до виконання протягом трьох років. При цьому, як вбачається з положення п. 1 ч. 2 цієї статті, строк для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень встановлюється з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Судом встановлено, що дублікат виконавчого листа № 2-1023, виданого 23.09.2008 року Військовим місцевим судом Львівського гарнізону, на підставі якого 20.10.2008 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, набрав законної сили 18.01.2005 року. Враховуючи положення ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження»вказаний вище виконавчий документ міг бути предявлений до виконання протягом трьох років, а саме до 18.01.2008 року. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, виконавчий документ поданий до примусового виконання 26.09.2008 року, а отже з порушенням встановленого Законом України «Про виконавче провадження» строку предявлення виконавчого документу до виконання.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази існування передбачених ст.ст. 22, 23 Закону України «Про виконавче провадження»підстав для переривання строку давності предявлення вказаного вище виконавчого документа до виконання або ж поновлення пропущеного строку його предявлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та предявлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Положення п. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону передбачають, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку предявлення документів до виконання.

Окрім того, вказана вище стаття зазначає, що про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавецьу 3-денний строк після надходження до нього виконавчого документа виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові.

За таких обставин, суд вважає, що проаналізовані вище норми Закону України «Про виконавче провадження»унеможливлюють відкриття виконавчого провадження за умов пропущення строку предявлення виконавчого документа до виконання та відсутності передбачених цим Законом підстав для переривання чи поновлення вказаного строку.

Отже, у разі пропущення встановленого Законом України «Про виконавче провадження»строку предявлення виконавчого документу до виконання, державний виконавець зобовязаний відмовити у відкритті виконавчого провадження на підставі такого документа, про що винести відповідну постанову.

Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні докази існування законних підстав для переривання чи поновлення строку предявлення виконавчого документа до виконання, оцінюючи доводи сторони, суд вважає, що пропущення вказаного строку є підставою для визнання неправомірними дії відповідача щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2008 року ВП № 9565376.

Щодо позовної вимоги про зобовязання головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Грабовенську Л.О. виконати дії, передбачені абзацом 4 ст. 11, ст.ст. 21, 23, 26 Закону України «Про виконавче провадження», суд вважає, що така задоволенню не підлягає, оскільки вчинення дій щодо примусового виконання рішень судів належить до виключної компетенції органів державної виконавчої служби.

Згідно з ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобовязані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, на користь позивача належить присудити судові витрати відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати неправомірними дії головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівської міського управління юстиції Грабовенської Л.О. щодо винесення постанови про відкриття 20.10.2008 року виконавчого провадження щодо примусового виконання дубліката виконавчого листа № 2-1023 виданого 23.09.2008 року військовим місцевим судом Львівського гарнізону про стягнення з військової частини А-0150 на користь держави суми державного мита.

3.Визнати протиправною постанову головного державного виконавця Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції Грабовенської Л.О. від 20.10.2008 року ВП № 9565376.

4.Присудити на користь військової частини А 0780 (місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Лисенка, 12, код - 24981468) суму судові витрати в розмірі 02 грн. 27 коп. (дві гривні двадцять сім копійок) з Державного бюджету.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 07 червня 2011 року.

Суддя Гулик А.Г.

З оригіналом згідно

Суддя Гулик А.Г.