Постанова № 16078216, 27.05.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2011 р. Справа № 2а-14617/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. при секретаріГудим І.В. за участю: представника позивача представника відповідача Усатенко В.І. Ковбаса Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Фірма Регалія" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання недійсними податкових повідомленнь-рішеннь, - ВСТАНОВИВ: До суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «Фірма Регалія» про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 01.11.2010р. № 48039-0000982305/1, від 20.08.2010р. № 0000982305/0 з податку на додану вартість на загальну суму 2915325,00 грн. у т.ч. основний платіж 1 943550,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 971775,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення згідно із якими визначено ПП «Фірма Регалія» до сплати 1943550,00 грн. податку на додану вартість, та на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 971 775,00 грн. Позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки, та податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать нормам законодавства України та такими, що порушує та обмежує його права.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, письмово виклавши свої заперечення та пояснив, що прийнятті рішення є правомірними, оскільки прийняті на підставі обґрунтованих висновках перевірки позивача.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що протягом періоду з 21 по 23 червня 2010р. ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було проведено невиїзну документальну перевірку з питань правильності дотримання приватним підприємством «Фірма Регалія» вимог податкового та іншого законодавства за березень 2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт від 29 липня 2010 р. №3594/233/35446800, відповідно до висновків якого встановлено, що позивачем в порушення пп.7.4.1 і 7.5.1 п.7.4 і 7.5 ст.7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», було завищено податковий кредит в декларації за березень 2010 року на суму 1943550,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем 20 серпня 2010 р. було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000982305/0, яким визначено ПП «Фірма Регалія» до сплати 1943550,00 грн. податку на додану вартість, а також на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 971 775,00 грн.

09.09.2010р. зазначене рішення № 21 було оскаржено до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська. За результатами розгляду первинної скарги ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 48216/10/23-329 від 01.11.2010 р., яким залишене без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №0000982305/0 від 20.08.2010 р. а скарга ТОВ «Фірма Регалія» без задоволення. Також відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 48039-0000982305/1 від 01.11.2010 р. аналогічне за змістом податковому повідомленню-рішенню № 0000982305/0.

Суд вбачає, що висновок викладений в акті ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська та прийняті податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими що не відповідають нормам законодавства з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що основним постачальником ТМЦ ПП «Фірма Регалія» виступає ТОВ «ДЕРЕКС-21». На підставі копій документів, отриманих від Харківській ОДПІ, відповідачем встановлено, що ТОВ «ДЕРЕКС 21» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 25.12.2008 р. Відповідно до копії декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 р. (від 20.04.2010 р. № 9001222971) ТОВ «ДЕРЕКС 21» декларує суму валових доходів від усіх видів діяльності (ряд.1) - 0.0 грн., суму валових витрат (ряд. 4) - 0,0 грн. Відповідно до копій декларацій з податку на додану вартість (не завірених належних чином) за січень 2010 р. (від 08.02.10 №9000147257), лютий 2010 р. (від 22.03.10 №9000748684), березень 2010 р. (від 20.04.10 №9001222832) ТОВ «ДЕРЕКС 21» податкові зобов'язання та податковий кредит відображено з нульовими показниками. Згідно бази «Переліку платників ПДВ за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» ТОВ «ДЕРЕКС 21» у податковій декларації з ПДВ за квітень 2010 р. відкориговані податкові зобов'язання за березень 2010 р., а саме ряд. 8.1 «самостійне виправлення помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації» на суму обсягу поставки без ПДВ 182 425 620,00 грн., суму ПДВ 36 484 124,00 грн. та податковий кредит, ряд.16.1 «Самостійне виправлення платником помилки, що міститься в раніше поданій податковій декларації» на суму обсягу поставки 182 271770,00 грн., суму ПДВ 36454354,00 грн.

Основним постачальником ТОВ «ДЕРЕКС-21» виступає ТОВ «Гавас-52». Згідно довідки про встановлення фактичного місцезнаходження платника податків від 20.08.2009р. за № 709/7/23-036 ВПМ у ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, місцезнаходження платника податків не встановлено. На даний час стан платника 8 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням. Відповідно до копії декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року ТОВ «Гавас-52» декларує суму валових доходів від усіх видів діяльності (ряд.1) - 64" 248 грн., суму валових витрат (ряд. 4) - 645 536 грн. (на даний час декларації присвоєне статус «До відома» згідно п. 4.5 Наказу 827). Відповідно до наданих, завірених належним чином, копій декларацій з податку на додану вартість ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова за період січень - березень 2010 р. та згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» ТОВ «ДЕРЕКС-21» (код ЄДРПОУ 36308261) не значиться у складі контрагентів, які формують податкові зобов'язання ТОВ «Гавас-52».

Таким чином, в ході проведення перевірки, згідно «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість» а також документів, які б підтверджували проведення операцій поставки товарі; (робіт, послуг) між ТОВ «ДЕРЕКС-21» та ТОВ «Гавас-52» не встановлено. У звязку з цим на думку відповідача операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Гавас-52» - ТОВ «Дерекс-21» - ПП «Фірма Регалія» не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продаж товарів та не спричиняють реального настання правових наслідків.

Таким чином, операції з поставки по ланцюгу ТОВ «Гавас - 52»- ТОВ «Дерекс-21» - ПП «Фірма Регалія» порушують ст.280 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

В ході перевірки встановлено не підтвердження факту поставок товарів по ланцюгу ТОВ «Гавас-52»- ТОВ «Дерекс-21»- ПП «Фірма Регалія», що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Отже, договір відповідно укладений між ТОВ «Дерекс-21» та ПП «Фірма Регалія» відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215, п.п.1, ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу Україні: не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Таким чином в порушення пп.7.4.1 і 7.5.1 п.7.4 і 7.5 ст.7 Закону України від 3 квітня 1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», позивачем було завищено податковий кредит в декларації за березень 2010 р. на суму 1943 550,00 грн.

Відповідно до п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст.6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" закріплено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється за засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів, і доведенні перед судом їх переконливості.

Як підтверджено матеріалами справи, 01 березня 2010 р. між ПП «Фірма Регалія» та ТОВ «Дерекс-21» було укладено договір купівлі-продажу за №Д-031001 на придбання товару номенклатурою та за ціною згідно накладних і рахунків-фактур. Згідно з первинними документами, оборотно-сальдовими відомостями рахунків бухгалтерського обліку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» і 6442 «Податковий кредит», реєстрів отриманих податкових накладних за березень 2010 року, за договором купівлі-продажу №Д-031001 позивачем отримані папір, канцелярське приладдя, акумулятори, картриджи, стретч, інструменти, запчастини на загальну суму 11661299,22 грн., в тому числі податок на додану вартість -1943549,87 грн., а саме:

-видаткові накладні від 1 березня 2010 року за №№10309, 103014, 10313, 10312, 10311, 99923, РН-10316 на загальну суму 6825419,58 грн., у тому числі ПДВ - 1137569,93 грн. (податкові накладні від 1 березня 2010 року №№8909, 99911, 99910, 99908, 99907, 99923, 58141, відповідно знайшли своє відображення в реєстрі отриманих податкових накладних датою отримання підтверджуючого документу та, згідно з даними обов'язкової податкової звітності (рядок «10.1» Декларації з ПДВ), суми податку віднесені до складу податкового кредиту березня 2010 року);

-накладна від 2 березня 2010 року за №2003002, на суму 130438,18 грн. у тому числі ПДВ - 21739,70 грн. (податкова накладна від 2 березня 2010 року №99914, відповідно);

-видаткова накладна від 4 березня 2010 року за № 403003, на суму 4539913,45 грн. у тому числі ПДВ - 756652,24 грн. (податкова накладна від 4 березня 2010 року №99915, відповідно);

-видаткова накладна від 9 березня 2010 року за № 903003, на суму 78183,19 грн. у тому числі ПДВ - 13030,53 грн. (податкова накладна від 9 березня 2010 року №99917, відповідно);

-видаткова накладна від 11 березня 2010 року за № 1100032, на суму 19634,84 грн. у тому числі ПДВ - 3272,47 грн. (податкова накладна від 11 березня 2010 року №99912, відповідно);

-видаткова накладна від 24 березня 2010 року за № 243003 на суму 67709,98 грн., у тому числі ПДВ - 11285,00 грн. (податкова накладна від 24 березня 2010 року №99919, відповідно).

ТОВ «Дерекс-21» у повному обсязі виконувало свої зобов'язання по договору, а всі платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, оформлені належним чином, підписані повноважними особами та скріплені оригіналами печаток.

Окрім того, позивачем доведено належним чином оформленими бухгалтерськими та товарно-транспортними документами подальшу реалізацію товару з отриманням прибутку від здійснення господарської операції.

В судовому засіданні було доведено, що на момент здійснення господарських операцій, обґрунтованість віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, які не визнала податкова інспекція, продавець знаходився в Єдиному державному реєстрі, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не несе відповідальність як за несплату податків продавцями, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Згідно ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

З урахуванням викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки видані податкові накладні були оформленні у відповідності до вимог закону, продавці знаходилися в державному реєстрі та були зареєстровані як платники ПДВ, відповідач безпідставно зробив висновок про завищення позивачем сум податкового кредиту через те, що в ланцюгу постачальників товарів, був контрагент відносно якого ДПІ мало сумніви та виходячи з цього незаконно винесла податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «Фірма Регалія» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська від 01.11.2010р. № 48039-0000982305/1, від 20.08.2010р. № 0000982305/0 з податку на додану вартість на загальну суму 2915325,00 грн. у т.ч. основний платіж 1 943550,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції 971775,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Фірма Регалія» судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги відповідно до ст. 186 України.

Якщо постанову проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 травня 2011 року.

Суддя О.В. Врона