ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
04 травня 2011 р. (12:04) Справа №2а-2882/11/0170/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В., при секретарі Дрягіні В.П.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта АР Крим
до фізичної особи підприємця ОСОБА_1
про стягнення 1494,40 грн. заборгованості,
за участю представників:
від позивача не зявився
від відповідача не зявився
Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) 1494,40 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та штрафних санкцій.
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, 06.04.2011 року від нього надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач заперечення на позов до суду не надіслав, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, враховуючи клопотання позивача, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості його участі у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Ялта АРК за № 03ф9904.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування визначались у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон).
Згідно ст. 1 Закону (в редакції, яка діяла на момент виникнення заборгованості зі сплати страхових внесків та прийняття позивачем рішення про застосування фінансових санкцій) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Ст. 3 Закону визначала, що Пенсійний фонд і фізичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону виключно цім Законом визначався порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Страхувальники були зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду (ч. 6 ст. 20 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону, страхувальник був зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за жовтень 2009 року, поданого відповідачем позивачу в порядку звітності, за відповідачем утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 492,80 грн., з яких позивачем частково погашено 154,00 грн. в рахунок переплати, у звязку з чим залишок заборгованості складає 338,80 грн.
Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилали страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник був зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджував її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду мав право на оскарження вимоги в судовому порядку (ч. 3 ст. 106 Закону).
В порядку ст. 106 Закону позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу від 07.12.2009 року № ф 2877, яка отримана останнім 11.01.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 7408376.
Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості, вказана вимога є узгодженою.
Статтею 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, яка діяла на момент прийняття позивачем рішення про застосування фінансових санкцій) страхувальник був зобовязаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Частиною 1 статті 21 Закону було встановлено, що органи Пенсійного фонду вели облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходження страхових внесків, створювали і забезпечували функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб, здійснювали облік коштів Накопичувального фонду на накопичувальних пенсійних рахунках. Для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовувались відомості, що надходили зокрема від роботодавців.
Підпунктом 1 пункту 1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування затверженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року № 7-6 (що діяв на момент прийняття позивачем рішення про застосування фінансових санкцій) було передбачено, що страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.
В пункті 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» було зазначено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовувались в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ч. 13 ст. 106 Закону встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків, зокрема шляхом звернення до суду з позовом про стягнення.
За ненадання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду, в строки встановлені законодавством, позивачем було прийнято рішення № 1710 від 27.05.2010 року про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 985,60 грн. та рішення № 1711 від 27.05.2010 року про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 170,00 грн.
Зазначені рішення отримані відповідачем 02.06.2010 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 7993961.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення позивача у встановленому законом порядку не оскаржені.
У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів того, що рішення про застосування фінансових санкцій прийняті з порушенням діючого законодавства.
Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по фінансовим санкціям складає 1155,60 грн.
Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача зі сплати страхових внесків та фінансових санкцій, нарахованих за ненадання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до органів Пенсійного фонду, складає 1494,40 грн.
На підставі викладеного суд вважає, що позивач правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 1494,40 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Ялта Автономної Республіки Крим (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Садова, 4, р/р 2560670449012 у КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Сімферополь, МФО 324805, ЗКПО 22300300) 1494,40 грн. заборгованості.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Яковлєв С.В.
Судове рішення № 16078133, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 04.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-2882/11/0170/2. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: