Постанова № 16078095, 12.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2011 р. Справа №2а-2013/11/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Москаленка С.А., при секретарі судового засідання Бурдейній Г.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою Державного підприємства рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння «Укрчорметгеологія»

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про часткове скасування податкових повідомлень-рішень.

Суть спору: Державне підприємство рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння «Укрчорметгеологія» (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі – відповідач) про (з урахування уточнення позовних вимог) скасування податкових повідомлень-рішень №0001911502/0 від 03.08.2010р., №0001911502/1 від 03.09.2010р., №0001911502/2 від 16.11.2010р., №0001911502/3 від 0.02.2011р. в частині визначення штрафних санкцій у сумі 16880,99грн.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача щодо несвоєчасного перерахування позивачем узгодженого податкового зобов’язання за жовтень-листопад 2009р. та неправомірним застосуванням відповідачем п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі Закон 2181).

Ухвалою суду від 18.02.2011 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином-судовою повісткою, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, направив клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представником відповідача надані письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що сплачені позивачем кошти зараховувались у погашення податкового боргу за цим податком, що виник раніше, незалежно від призначення платежу, вказаному у платіжних документах.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, (ідентифікаційний код 00193737), перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Керч АР Крим.

Відповідно до Декларацій з податку на додану вартість, поданих позивачем в порядку звітності сума узгодженого податкового зобов’язання за жовтень 2009р. складає 4741грн., (а.с.43-44) за листопад - 19292грн. (а.с.45-46). Крім того, позивачем до органів ДПІ подано уточнюючий розрахунок зобов’язання з податку на додану вартість за жовтень 2009р., яким донараховано податкове зобов’язання з ПДВ за жовтень у сумі 9729грн.(а.с.42).

Крім того, податковим повідомленням-рішенням №0002162301 від 03.11.2009р. позивачу відповідачем визначено податкове зобов’язання з ПДВ у сумі 13597грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржено, а відтак сума визначеного в ньому ПДВ є узгодженою(а.с.41).

Таким чином, сума узгодженого позивачем зобов’язання за жовтень, листопад 2009р. та за податковим повідомленням-рішенням №0002162301 від 03.11.2009р. склала 47359грн.

Судом в судовому засіданні досліджено документи податкової звітності позивача, платіжні документи на перерахування до бюджету сум податків, встановлено, що у період з листопада до грудня 2009р. позивачем здійснені наступні платежі із зазначенням призначення платежу у платіжних дорученнях:

п/д №885 від 10.11.2009р. на суму 7445,00грн. (призначення платежу - ПДВ за жовтень 2009р.);

п/д №886 від 10.11.2009р. на суму 7000,00грн. (призначення платежу – ПДВ за листопад 2009р.);

п/д №930 від 26.11.2009р. на суму 104,00грн. (призначення платежу – ПДВ за жовтень 2010р.);

п/д №946 від 15.12.2009р. на суму 800,00грн. (призначення платежу – ПДВ за листопад 2009р.);

п/д №972 від 22.12.2009р. на суму 2000,00грн. (призначення платежу – ПДВ за листопад 2009р.);

п/д №991 від 29.12.2009р. на суму 4000,00грн. (призначення платежу – ПДВ за листопад 2009р.);

п/д №1034 від 30.12.2009р. на суму 10000,00грн. (призначення платежу – ПДВ за листопад 2009р.);

п/д №1039 від 30.12.2009р. на суму 3000,00грн. (призначення платежу – ПДВ за листопад 2009р.).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи у листопаді та грудні 2010р. позивачем були здійснені платежі згідно податковому повідомленню-рішенню №0002162301/0 від 03.11.2009р.,а саме:

п/д №857 від 10.11.2010р. на суму 2574,00грн.

п/д №918 від 01.12.2010р. на суму 11023,00грн.

Відповідачем зарахування грошових коштів здійснено не за призначенням платежу, яке вказано у графі «призначення платежу» платіжних доручень, що підтверджується актом перевірки про результати невиїзної документальної перевірки з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку на додану вартість №1043/15-2/00193737 від 29.07.2010р. (а.с.54-55) та розрахунком штрафних санкцій, який є додатком до вищезазначеного акту (зворотній бік а.с.55).

На підставі акту перевірки №1043/15-2/00193737 від 29.07.2010р. відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0001911502/0 від 03.08.2010р., яким до позивача застосовано штраф у сумі 23679,50грн.

Позивач погодився із рішенням №0001911502/0 від 03.08.2010р. в частині 6798,50грн., в іншій частині зазначене рішення позивачем оскаржене у встановленому порядку до ДПІ в м. Керч АР Крим.

Рішенням про результати розгляду первинної скарги №18821/10/25-0 від 03.09.2010р. скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення №0001911502/0 від 03.08.2010р. без змін.

За результатами розгляду скарги ДПІ в м. Керч винесене податкове повідомлення-рішення №0001911502/1 від 03.09.2010р.

Позивачем подано повторну скаргу до ДПА в АР Крим.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги №2889/10/25-023 від 11.11.2010р. скарга залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення №0001911502/0 від 03.08.2010р. без змін.

За результатами розгляду скарги ДПІ в м. Керч винесене податкове повідомлення-рішення №0001911502/2 від 16.11.2010р.

Позивачем подано повторну скаргу до ДПА України.

Рішенням про результати розгляду повторної скарги №1304/6/25-0215 від 25.01.2011р. скарга залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення №0001911502/0 від 03.08.2010р., №0001911502/1 від 03.09.2010р., №0001911502/2 від 16.11.2010р. без змін.

За результатами розгляду скарги ДПІ в м. Керч винесене податкове повідомлення-рішення №0001911502/3 від 02.02.2011р.

Згідно ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» N 1251-XII від 25.06.1991р., в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Як встановлено судом, позивач в установлений законом строк сплатив самостійно узгоджені податкові зобов’язання з ПДВ за жовтень 2009р. у сумі 7549грн. та за листопад 2009р. у сумі 19292грн., що підтверджується копією платіжних доручень, а відтак зобов’язання зі сплаті ПДВ припинилося у зв’язку зі сплатою податку.

Відповідно до п.п. 17.1.7. ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N 2181-III від 21.12.2000р., чинного на момент прийняття оскаржуваних рішень, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Із наведеної норми випливає, що штрафні санкції нараховуються на суму погашеного податкового боргу.

За таких обставин, оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині нарахування штрафу у сумі 50 % від самостійно погашеної позивачем суми податкового зобов’язання, тобто у сумі 13420,5грн.(19292,00грн.+7549,00грн.)х50%) є протиправним.

Крім того, як вбачається із акту перевірки, на підставі якого було прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, відповідач зарахував суми коштів, які сплачені позивачем в рахунок погашення поточних податкових зобов’язань, в рахунок погашення податкового боргу за жовтень, листопад 2009р. та за податковим повідомленням рішенням від 03.11.2009р. за №0002162301.

Копії платіжних доручень, які зазначені в акті перевірки та суми ПДВ по яких направлені відповідачем на погашення податкових зобов’язань (податкового боргу) з ПДВ за жовтень, листопад 2009р. та за податковим повідомленням рішенням від 03.11.2009р. за №0002162301 долучені судом до матеріалів справи. Зазначені платіжні документи містять інше призначення платежу аніж те, куди відповідачем ці суми ПДВ були направлені.

Щодо правомірності зарахування відповідачем грошових коштів позивача, без врахування призначення платежу, суд зазначає наступне.

Спеціальним нормативним актом, який регулює завдання, права, обв’язки, посадових осіб податкових органів є Закон України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-ХІІ.

Орган державної податкової служби України, відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов’язань.

Згідно з п. 7.7 ст. 7 Закону №2181(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях. Проте порядок такого погашення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатись за рахунок інших платежів платника податків.

Аналіз норм Закону №2181 та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов’язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 177 Цивільного кодексу України гроші є об’єктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 05.04.2001 №2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст.ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що жодна норма податкового законодавства, в період виникнення спірних правовідносин, не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів в платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Відповідач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу, здійсненого платником податків, та зарахування коштів платника на свій розсуд.

Щодо джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення необхідно зазначити, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин)). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти.

За наявності податкового боргу у позивача відповідач мав право та можливість на підставі п. 10 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» звернутися до суду з позовом про стягнення даного боргу.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 71 КАС України обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб’єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правомірність зарахування грошових коштів не за призначенням, вказаним у графі «призначення платежу» не доведено податковим органом у встановленому порядку.

Судом встановлено неправомірність зарахування грошових коштів не за призначенням, вказаним у графі «призначення платежу», таким чином у відповідача не було підстав для нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податку на додану вартість позивачем. Податкові повідомлення-рішення №0001911502/0 від 03.08.2010р., №0001911502/1 від 03.09.2010р., №0001911502/2 від 16.11.2010р., №0001911502/3 від 02.02.2011р., винесені на підставі неправомірних дій відповідача, є протиправними.

Оскільки позивач просить взнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення в частині нарахування штрафних санкцій у сумі 16880,99грн., позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

В судовому засіданні 12.04.2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 18.04.2011 року.

Керуючись статтями 94, 122, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АР Крим №0001911502/0 від 03.08.2010р., №0001911502/1 від 03.09.2010р., №0001911502/2 від 16.11.2010р., №0001911502/3 від 02.02.2011р. в частині нарахування Державному підприємству рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння «Укрчорметгеологія» (ідентифікаційний код 00193737) штрафних санкцій у сумі 16880,99грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства рудникової геології, промислових геологорозвідувальних робіт і технічного буріння «Укрчорметгеологія» 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя                                                   Москаленко С.А.