Рішення № 1607560, 14.02.2008, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа №2-114/2008 року

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 14 лютого 2008 року

 Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді Луньової Т.М.,

за участі секретаря - Абрамчук І.Ю.,

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

представника відповідачів - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ковелі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про захист честі і гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 у якому прохає визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують свободи, ганблять честь, гідність, ділову репутацію позивача відомості, поширені відповідачами у справі на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п*ятого скликання; зобов*язати відповідачів спростувати відомості, поширені ними 30 листопада 2007 року на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п*ятого скликання у спосіб, близький до способу їх поширення; стягнути компенсацію за нанесення моральної шкоди: з відповідача ОСОБА_4 - 699 грн та з відповідача ОСОБА_2 - 1000 грн.; зобов*язати відповідачів перерахувати суму моральної шкоди на розрахунковий рахунок № 35422004001434 в ГУЛКУ у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРОПОУ 03188205 Голобського дитячого будинку-інтернату з вказанням назви платежу " допомога на дітей депутата Ковельської районної ради ОСОБА_1" та стягнути з відповідачів в користь позивача у справі судові витрати у справі.

Позовні вимоги обгрунтовуються наступними обставинами: 30 листопада 2007 року на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п*ятого скликання депутатом Ковельської районної ради від Блоку Юлії Тимошенка ОСОБА_4 було публічно повідомлено інформацію, яка, як вважає позивач, не відповідає дійсності та ображає честь і гідність та ділову репутацію позивача, як депутата Ковельської районної ради. Зокрема, в присутності депутатів та запрошених осіб, відповідачем ОСОБА_4 була озвучена заява відповідача ОСОБА_2 у якій депутати Ковельської районної ради ОСОБА_1 та ОСОБА_5 характеризувались як такі, "які дозволяють собі порушувати закон, використовуючи в корисних цілях депутатські повноваження..., принижувати інших громадян та виборців..." . Не обмежившись озвученням заяви відповідач ОСОБА_4 підтримав озвучену заяву, зазначивши, що у заяві йдеться про той факт, що депутати приїздять, зривають замки, забирають продукцію і завозять собі на склад. Зазначені дії відповідачів у справі позивач розцінює, як звинувачення його у вчиненні злочину. Вважає, що поширені відповідачами відомості підлягають спростуванню з наступних підстав. Інформація, поширена відповідачами у справі є негативною та недостовірною. Зокрема, позивач вважає правомірними дії, щодо проникнення 23 жовтня 2007 року працівників СТ "Каскад-плюс", керівником якого є позивач у справі, в приміщення магазину, розташованого по вул. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області та звільненні приміщення магазину від речей, належних ТзОВ "Верес-еліт", керівником якого є ОСОБА_2, без згоди останнього, оскільки вважає зазначене приміщення магазину власністю СТ "Каскад-плюс", а тому інформація, щодо незаконного проникнення позивача в приміщення магазину по вул. Центральній,2 с. Воля Ковельська Ковельського району та незаконному звільненні приміщення від речей ТзОВ "Верес-еліт" є не лише недостовірною, а й негативною. Ні відповідачем ОСОБА_2 у заяві, ні відповідачем ОСОБА_4 під час виступу, жодних доказів достовірності оголошеної інформації не було подано. Зазначена у заяві відповідача ОСОБА_2 інформація розцінюється позивачем як така, що принижує його честь і гідність, як громадянина та депутата в громадськуій думці з точки зору додержання ним законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі і віддтак, внаслідок недостовірної інформації, поширеної відповідачами, позивачеві було заподіяно моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях позивача, пов*язаних з відчуттям сорому, нервозності , відчаю та занепокоєності. Позивач вимушений докладати додаткових зусиль для того, щоб реабілітувати себе в очах колег та виборців. Оцінює заподіяну йому моральну шкоду в 1699 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві і прохає його задовільнити. Прохає суд постановити рішення, яким визнати недостовірними, такими, що не відповідають дійсності, порушують свободи, ганблять честь, гідність, ділову репутацію позивача відпомості, поширені відповідачами у справі на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п*ятого скликання; зобов*язати відповідачів спростувати відомості, поширені ними 30 листопада 2007 року на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п*ятого скликання у спосіб, близький до способу їх поширення; стягнути компенсацію за нанесення моральної шкоди: з відповідача ОСОБА_4 - 699 грн та з відповідача ОСОБА_2 - 1000 грн.; зобов*язати відповідачів перерахувати суму моральної шкоди на розхрахунковий рахунок № 35422004001434 в ГУЛКУ у Волинській області, МФО 803014, код ЄДРОПОУ 03188205 Голобського дитячого будинку-інтернату з вказанням назви платежу " допомога на дітей депутата Ковельської районної ради ОСОБА_1" та стягнути з відповідачів в користь позивача у справі судові витрати у справі. Обгрунтовуючи позов покликається на ту обставину, що 30 листопада 2007 року на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п*ятого скликання депутатом Ковельської районної ради від Блоку Юлії Тимошенка ОСОБА_4 було публічно повідомлено інформацію, яка, як вважає позивач, не відповідає дійсності та ображає честь і гідність та ділову репутацію позивача, як депутата Ковельської районної ради. Зокрема, в присутності депутатів та запрошених осіб, відповідачем ОСОБА_4 була озвучена заява відповідача ОСОБА_2 у якій депутати Ковельської районної ради ОСОБА_1 та ОСОБА_5 звинувачувались у незаконному проникненні і зайнятті приміщеня, належного ТзОВ "Верес-еліт" і характеризувались як такі, "які дозволяють собі порушувати закон, використовуючи в корисних цілях депутатські повноваження..., принижувати інших громадян та виборців...". Зазначені у заяві ОСОБА_2 та оголошені на засіданні сесії відповідачем ОСОБА_4 відомості позивач вважає недостовірними, негативними і такими, що принижують його честь і гідність в громадській думці з точки зору дотримання позивачем законів. Вказуючи на недостовірність поширеноі відповідачами інформаціі, позивач покликається на ту обставину, що між СТ "Каскад-плюс", яке очолює позивач у справі та ТзОВ "Верес-еліт", яке очолює відповідач ОСОБА_2 є спір, щодо права на приміщення магазину, розташованого по вул. Центральній,2 в с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області. Не заперечуючи існування договору купівлі продажу спірного приміщення від 30 жовтня 2001 року, за яким СТ "Каскад-плюс" продав МП "Василина" приміщення магазину по вул. Центральній,2 в с. Воля Ковельська, факту перерахунку покупцем продавцеві коштів, зазначених, у договорі купівлі-продажу, передачі магазину МП "Василина", фактів укладення договорів оренди, за якими орендодавцем спірного магазину виступало ТзОВ "Верес-еліт", а орендарем ВКП "Каскад", позивач вважає свої дії, як керівника підприємства СТ "Каскад-плюс", які виразились у ініціюванні звільнення приміщення магазину по вул. Центральній,2 в с. Воля Ковельська Ковельського району, від майна ТзОВ "Верес-еліт" законними. Зокрема, вважає таким, що укладений всупереч вимогам чинного законодавства, договір купівлі -продажу приміщення магазину від 30 жовтня 2001 року, оскільки рішення про відчуження приміщення магазину вищим органом управління СТ "Каскад-плюс" не приймалось. Саме зазначені обставини лягли в основу рішення загальних зборів СТ "Каскад-плюс", щодо визнання такими, що не мають юридичних наслідків будь-яких операцій здійсенних без згоди загальних зборів членів товариства, щодо розпорядження майном товариства, а саме приміщення магазину по вул. Центральній2 в с.Воля Ковельська; зобов*язання повернути покупцеві - МП "Василина" коштів, отриманих від продажу магазину, та постановки приміщення на баланс СТ "Каскад-плюс"; зобов*язання позивача, як директора СТ "Каскад-плюс" здійснити дії по оформленню права влансості на приміщення магазину, розташоване по вул. Центральній,2 в с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області. Вважає, що за наявності обставин, зазначених у ст. 48 ЦК України в редакції 1963 року, потреби доводити недійсність угоди в судовому порядку немає і право на спірне майно у СТ "Каскад-плюс" не припинялось. Враховуючи зазначені обставини, позивачем були вжиті заходи для повідомлення відповідача ОСОБА_2, як керівника ТЗОВ "Верес-еліт" про необхідність звільнити спірне приміщення та про час, коли приміщення магазину буде звільнене від майна ТЗОВ "Верес-еліт". Крім цього проникнення працівників СТ "Каскад-плюс" в складське приміщення, опис майна та його перевезення відбувалось в присутності дільничного інспектора Ковельського МРВ УМВС України у Волинській області Змієвського Р.А., незалежного спостерігача - ОСОБА_5 У зв*язку з наведеними обставинами вважає, що інформація поширена відповідачами у справі, принижує його честь і гідність, як громадянина та депутата в громадськуій думці з точки зору додержання ним законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі і віддтак, внаслідок недостовірної інформації, поширеної відповідачами, позивачеві було заподіяно моральної шкоди, яка виразилась у душевних стражданнях позивача, пов*язаних з відчуттям сорому, нервозності , відчаю та занепокоєності. Позивач вимушений докладати додаткових зусиль для того, щоб реабілітувати себе в очах колег та виборців. Оцінює заподіяну йому моральну шкоду в 1699 грн.

Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав і заперечує проти його задоволення. Заперечуючи проти позову покликається на ті обставини, що подана ним заява  на ім*я депутата Ковельської районної ради ОСОБА_4, яка була озвучена останнім на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п*ятого скликання, містить достовірну інформацію, а тому підстав для задоволення позову немає.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з*явився, про місце та час розгляду справи був повідомелний у передбаченому законом порядку, що доводиться повідомленнями про вручення поштової кореспонденції. Враховуючи наведені обставини, а також те, що інтереси відповідача ОСОБА_4 в судовому засіданні представляє адвокат ОСОБА_3, суд приходить до висновку, що неявка відповідача ОСОБА_4 не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні представник відповідачів ОСОБА_3 позову не визнала і заперечує проти його задоволення. Заперечуючи проти позову покликається на наступні обставини: ухвалою господарського суду Волинської області від 26 жовтня 2001 року було затверджено мирову угоду, укладену між МП "Василина", власником якого був позивач у справі та споживчим товариством "Каскад-плюс" с.Любитів Квельського району, директором якого був і залишається позивач у справі. За умовами мирової угоди в термін до 01.11.2001 року СТ "Каскад-плюс" зобов*язувалось здійснити продаж МП "Василина" старої будівлі і інвентаря магазину, розташованого по вул. Центральній,2 в с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області. На виконання умов мирової угоди 30.10.2001 року між СТ "Каскад-плюс" і МП "Василина" було укладено догоір купівлі-продажу №3, згідно п.1.1 якого СТ "Каскад плюс" зобов*язалось передати у власність МП "Василина" будівлю і інвентар, які знаходяться по вул. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська Ковельського району, а МП "Василина" зобов*язалось сплатити 2270,40 грн., як еквівалент вартості споруди. Умови зазначеного договору купівлі-продажу сторонами було виконано, зокрема МП "Василина оплатило вартість будівлі, а СТ "Каскад плюс" передало будівлю покупцеві, що стверджується актом приймання-передачі приміщення магазину від 05 грудня 2001 року та довідкою філії "Відділення Промінвестбанку м. Ковеля Волинської області". За змістом чинного на час укладеня договору, законодавства право власності у набувача майна за договором купівлі-продажу виникало з моменту передачі речі. У жовтні 2000 року рішенням зборів засновників ТзОВ "Верес- еліт" було прийняте рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Верес-еліт", а в січні 2002 року, на підставі наказу по МП "Василина" приміщення магазину по вул. Центральній,2 в с.Воля Ковельська Ковельського району, було передане до статутного фонду ТЗОВ "Верес-еліт". Тож, відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 85 Господарського кодексу України ТзОВ "Верес-еліт" є власником приміщення магазину по вул. Центральній,2 в с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області. Оскільки позивач у справі був стороною у договорі купівлі-продажу приміщення магазину, як представник продавця СТ "Каскад Плюс", то факт належності приміщення магазину МП "Василина", а пізніше - ТзОВ "Верес-еліт", був і є для нього відомим, про що свідчать договори оренди приміщення магазину, укладені між ТзОВ "Верес-еліт", як орендодавцем та СТ "Каскад-плюс", ТзОВ "ВКП"Каскад", як орендарем, в період з січня 2002 року по січень 2007 року. Після того, як орендодавцем було відмовлено у продовженні договору оренди та заявлено претензію орендарю про негайне звільнення орендованого приміщення по вул. Центральній,2 в с. Воля Ковельська Ковельського району, позивачем, як керівником ВКП "Каскад"(орендарем), без будь-яких на те правових підстав, було надіслено листи на адресу власника приміщення магазину, з вимогами звільнити зазначене приміщення. Оскільки вимоги, щодо звільнення приміщеня від майна належного власнику приміщеня, були явно незаконними, відповідач зазначених вимог не виконав. Однак, 23 жовтня 2007 року працівниками ВКП "Каскад" в присутності керівника зазначеного підприємства ОСОБА_1, було зірвано замки з приміщення магазину, а майно, належне власнику приміщення, вивезене. Оскільки заходи, вживані відповідачем ОСОБА_2, як керівником ТзОВ "Верес-еліт", спрямовані на відновлення порушених прав власника приміщення, позитивних наслідків не дали, маючи підстави вважати, що позивач у справі використовуючи свій статус депутата районної ради, буде продовжувати порушувати права власника приміщення, відповідач звернувся до депутата Ковельської районної ради ОСОБА_4 з заявою, щодо вжиття заходів спрямованих на запобігання порушення норм Закону депутатами районної ради. Зазначена заява дійсно була озвучена на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п*ятого скликання. Ні в заяві, ні при озвученні заяві відповідачами не було вказано на вчинення позивачем злочину, а інформація викладена у зазначеній заяві хоча і є негативною, однак достовірна. Вважа, що озвучивши заяву ОСОБА_2 на засіданні сесії Ковельської районної ради відповідач ОСОБА_4 діяв у межах та у відповідності до норм Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" . Зокрема, у відповідності до вимог зазначеного Закону у разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, тощо з вимогою вжити заходів, щодо припинення порушень законності, пропонувати питання для розгляду іх радою та її органами. Крім цього, депутат місцевої ради не несе відповідальності за виступи на засіданнях ради та її органів, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. У той же час дії позивача, як депутата суперечать ст. 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад", яка зобов*язує депутата керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності. Відповідно, діями відповідачів у справі, не було заподіяно моральної шкоди позивачеві у справі.

Заслухавши пояснення сторін і дослідивши письмові докази у справі суд приходить до висновку, що позов безпідставний і задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій" при розгляді цивільних справ зазначеної категорії суди повинні з*ясувати, чи поширені відомості, про спростування яких пред*явлений позов, порочать вони честь, гідність і ділову репутацію позивача та чи відповідають дійсності.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

В судовому засіданні встановлено, не заперечується сторонами і доводиться витягом із стенограми 17 сесії Ковельської районної ради п*ятого скликання той факт, що 30 листопада 2007 року на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п*ятого скликання депутатом Ковельської районної ради від Блоку Юлії Тимошенко ОСОБА_4 було озвучено заяву відповідача ОСОБА_2, директора ТзОВ "Верес-еліт", у якій останній зазначив, що " ... 23.10.2007 року ОСОБА_1 в присутності депутата Ковельської районної ради, голови постійної комісії з питань регламенту місцевого самоврядування, депутатської діяльності та етики, захисту прав людини, забезпечення законності, боротьби із злочинністю ОСОБА_5 зірвали замок з приміщення, яке належить ТзОВ "Верес-еліт" і зайняли його. Дане питання законності чи незаконності спірних питань може вирішити тільки суд, і виникає питання, яке моральне право мали депутати Ковельської районної ради ОСОБА_1 і ОСОБА_5, які мають бути прикладами законослухняності, порушувати закон і принижувати інших громадян і виборців. Прошу надати посильну допомогу в вирішенні даного питання, розглянути на сесії Ковельської районної ради поведінку вищевказаних депутатів і щоб в подальшому такі люди, які дозволяють собі порушувати закон, використовуючи в корисних цілях депутатські повноваження, не ставали депутатами любого рівня". Озвучивши зазначену заяву на засідані сесії, відповідач ОСОБА_4, на зауваження головуючого, зазначив, що в заяві йдеться не про господарські спори, а йдеться про факт, що "два депутата приїзджають, зривають замки, забирають продукцію і завозять собі на склад..".

Дії відповідача ОСОБА_2, пов*язані з зверненням з зазначеною заявою до депутата ОСОБА_4, так і дії відповідача ОСОБА_4, пов*язані з озвученням зазначеної заяви на засіданні сесії, позивач розцінює як поширення щодо нього відомостей, що не відповідають дійсності та принижують честь, гідність, ділову репутацію позивача серед його колег.

За змістом ст. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 вересня 1990 року "Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі, гідності і ділової репутації громадян та організацій", до відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадян або організацій в громадській думці чи думці окремих громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Відповідно до вимог ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім*ї недостовірної інформації,має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації... Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила не доведене протилежного.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач у справі покликається на ту обставину, що інформація, викладена відповідачем ОСОБА_2 у заяві та озвучена відповідачем ОСОБА_4 є негативно та недостовірною. Разом з тим, в судовому засіданні було доведено ту обставину, що твердження позивача про недостовірність інформації не відповідає дійсності.

Так, в судовому засіданні позивач не заперечив тієї обставини, що саме він, як керівник СТ "Каскад-плюс" ініціював проникнення в приміщення магазину, розташованого по вул. Центральній,2 в с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області, працівників СТ "Каскад-плюс" та перевезення майна, належного ТзОВ "Верес-еліт" з заначеного приміщення на склад ТОВ "ВКП "Каскад", без відповідної на те згоди власника майна. Обгрунтовуючи свої висновки, щодо недостовірності інформації, поширеної відповідачами у справі, покликається на ту обставину, що вважає приміщення магазину по вул. Центральній,2 в м. Ковелі власністю СТ "Каскад-плюс", керівником якого він є. Як на доказ, покликається на рішення загальних зборів СТ "Каскад-плюс" від 21 серпня 2007 року, яким визнано такими, що не мають юридичних наслідків будь-які операціі здійсені без згоди загальних зборів членів товариства, щодо розпорядження майном товариства, а саме приміщення магазину по вул. Центральній2 в с.Воля Ковельська; зобов*язано головного бухгалтера повернути покупцеві - МП "Василина" коштів, отриманих від продажу магазину, та поставити приміщення на баланс СТ "Каскад-плюс"; зобов*язати позивача, як директора СТ "Каскад-плюс" здійснити дії по оформленню права влансості приміщення магазину, розташованого по вул. Центральній,2 в с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області.

Разом з тим, достовірність інформації, викладеної у заяві ОСОБА_2 на ім*я депутата ОСОБА_4 доводиться письмовими доказами, що маються в матеріалах цивільної справи, а саме: ухвалою господарського суду Волинської області від 26 жовтня 2001 року, якою було затверджено мирову угоду, укладену між МП "Василина", власником якого був відповідач ОСОБА_2 та споживчим товариством "Каскад-плюс" с.Любитів Квельського району, директором якого був і залишається позивач у справі; укладеним 30.10.2001 року на виконання зазначеної мирової угоди між СТ "Каскад-плюс" і МП "Василина" договором купівлі-продажу №3, згідно п.1.1 якого СТ "Каскад плюс" забов*язалось передати у власність МП "Василина" будівлю і інвентар, які знаходяться по вул. Центральній, 2 в с. Воля Ковельська Ковельського району, а МП "Василина" зобов*язалось сплатити продавцю 2270,40 грн., як еквівалент вартості споруди. Про виконання сторонами умов зазначеного договору купівлі-продажу свідчить накладна №1 від 05 грудня 2001 року, а також довідка відділення Промінвестбанку в місті Ковель Волинської області. Актом приймання-передачі приміщення магазину від 05 грудня 2001 року стверджується факт передачі СТ "Каскад плюс" приміщення магазину покупцев.

За змістом чинного, на час укладеня договору, законодавства право власності у набувача майна (МПП "Василина") за договором купівлі-продажу виникло з моменту передачі речі. У жовтні 2000 року рішенням зборів засновників ТзОВ "Верес- еліт" було прийняте рішення про створення товариства з обмеженою відповідальністю "Верес-еліт", а в січні 2002 року, на підставі наказу по МП "Василина" приміщення магазину по вул. Центральній,2 в с.Воля Ковельська Ковельського району, було передане до статутного фонду ТЗОВ "Верес-еліт". Тож, відповідно до ст. 12 Закону України "Про господарські товариства" та ст. 85 Господарського кодексу України ТзоВ "Верес-еліт" є власником приміщення магазину по вул. Центральній,2 в с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області.

В судовому засіданні позивач ствердив той факт, що про зазначені вище обставини йому було відомо, оскільки саме він представляв продавця - СТ "Каскад Плюс", при укладенні договору купівлі-продажу спірного приміщення. Не заперечив позивач і тієї обставини, що з січня 2002 року по січень 2007 року між ТзОВ "Верес-еліт", як орендодавцем та СТ "Каскад-плюс", ТзОВ "ВКП"Каскад", як орендарем укладались договори оренди приміщення магазину по вул. Центральній,2 в с. Воля Ковельська Ковельського району.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб*єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Таким чином, хоча позивач пояснює свої дії, що виразились в організації проникнення в приміщення магазину, розташованого по вул. Центральній,2 в с. Воля Ковельська Ковельського району Волинської області, працівників СТ "Каскад-плюс" та перевезення майна, належного ТзОВ "Верес-еліт" з зазначеного приміщення на склад ТОВ "ВКП "Каскад", без відповідної на те згоди власника майна, захистом порушених прав СТ "Каскад-плюс", зазначені дії суперечать вимогам чинного законодавства, яке регулює засади захисту права власності.

Враховуючи наведе, інформацію, яка міститься у заяві відповідача ОСОБА_2, і яка була оголошена 30 листопада 2007 року на засіданні 17 сесії Ковельської районної ради п*ятого скликання відповідачем ОСОБА_4 хоч і є негативною, однак не може розцінюватись як така, що порочить позивача, оскільки зазначена інформація є достовірною.

Згідно ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. На думку ж суду, межі критики щодо політичного діяча або депутата ширші, ніж коли йдеться про звичайного громадянина. Позивач має право на захист своєї репутації, але вимоги цього захисту треба урівноважувати з інтересами вільного обговорення питань, що мають суспільне значення.

У відповідності до вимог ст. 8 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" депутат місцевої ради повинен керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності, а згідно ст.15,19,30 зазначеного Закону у разі виявлення порушення законності депутат місцевої ради має право вимагати припинення порушень, а в необхідних випадках звернутися до відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, тощо з вимогою вжити заходів, щодо припинення порушень законності, пропонувати питання для розгляду іх радою та її органами. Крім цього, депутат місцевої ради не несе відповідальності за виступи на засіданнях ради та її органів, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Тож врахвуючи достовірність поширеної відповідачами інформації, їх право на поширення інформації, суд приходить до висновку, що у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про захист честі і гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди слід вімовити.

На підставі ст.ст.6,8,10,57,58,60,64,209,214,215,216,218 ЦПК України, ст. . 34 Конституції України, ст. 47 "Закону про інформацію", ст. 277, 386,386, 1167 ЦКУкраїни,ст. 10 Коніенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд -

В и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про захист честі і гідності, ділової репутації, спростування відомостей, які не відповідачють дійсності та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Судові витрати залишити за сторонами.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з часу його проголошення та подачею апеляційної скарги протягом 20 днів з часу подачі заяви про апеляційне оскарження.

Головуюча