Постанова № 16074956, 19.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 р. № 2а-3265/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого судді: Крутько О.В.

за участю секретаря судового засідання: Чернишенко Н.А.

представника позивача: Хоп'яка В.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова про визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 14.03.2011 року № 0000032341,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія»звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова, та просить з наведених в ньому підстав визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.03.2011 року № 0000032341 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2010 року у розмірі 12594,35 коп. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»включило суму ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні.

Представник позивача Хопяк В.З. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, 19.04.2011 року подав до суду заперечення на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що в порушення пп.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 та п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97- ВР ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія» завищило заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 року на суму 12594,35 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 13093,33 грн. Вважає спірне податкове повідомлення-рішення законним. Просив в задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За результатами проведеної ДПІ у Галицькому районі м.Львова позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в серпні 2010 року, за жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в вересні 2010 року, за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в жовтні 2010 року та за грудень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в жовтні, листопаді 2010 року складено акт № 246/23-409/30823262 від 02.03.2011 року, на підставі якого ДПІ у Галицькому районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2011 року № 0000032341, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 12594,35 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97- ВР.

Відповідно до пп.7.7.1. п.7.1 ст.7 Закону № 168/97- ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону №168/97 якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Враховуючи те, що сума ПДВ, яка віднесена платником податку до складу податкового кредиту, є величиною, яка впливає на суму бюджетного відшкодування цього податку, суд, вирішуючи питання про наявність у особи права на бюджетне відшкодування ПДВ, повинен встановити факт правомірності формування податкового кредиту такого платника податку за відповідні періоди.

Згідно п.1.7. ст.1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначеного згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом та виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

Відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп.7.2.8. п.7.2. цієї ж статті платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної, не включення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку. Форма і порядок заповнення реєстрів отриманих та виданих податкових накладних встановлюються центральним податковим органом.

При проведенні документальної (планової або позапланової виїзної) перевірки платник податку зобовязаний забезпечити доступ податковому інспектору до реєстру податкових накладних.

Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Оригінали податкових накладних і реєстрів були в наявності та представлялись позивачем податковому органу при проведенні позапланової виїзної перевірки, що вбачається зі складеного за наслідками перевірки акту № 246/23-409/30823262 від 02.03.2011 року.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (зарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами відповідно до статті 7.2.6 цього Закону).

Представленими позивачем та наявними в матеріалах справи податковими накладними, рахунками підтверджені всі суми сплаченого ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»податку у звязку з придбанням товарів (послуг).

За таких обставин суд приходить до висновку, що дата отримання податкової накладної за придбані товариством товари є датою виникнення права у позивача на податковий кредит, а відтак, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суму ПДВ 12594,32 грн. у вересні 2010 року.

З урахуванням викладеного, суд прийшов до висновку, що податковим органом неправомірно винесено податкове повідомлення рішення № 0000032341 від 14.03.2011 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов ТзОВ «Львівська ізоляторна компанія»підлягає задоволенню, а податкове повідомлення - рішення відповідача від 14.03.2011 року № 0000032341 - визнанню протиправним та скасуванню.

Керуючись ст.ст. 71, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м.Львова № 0000032341 від 14.03.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія»судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.