Постанова № 16074651, 13.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2011 р. № 2а-772/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіКостецького Н.В.

при секретарі Бугара Д.Р.

з участю представників:

від позивача Антонюк О.О., Будна І.В.

від відповідача Томашівський О.Г.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Грін-Р»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Позивач - Приватне підприємство «Грін-Р»звернулося до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення №0000652320/0/8003 від 08.04.2010 року, №0000662320/0/8002 від 08.04.2010 року, та №0001782320/0/20789 від 01.09.2010 р. виданих Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова.

Позовні вимоги обґрунтовано доводами викладеними у позовній заяві, зокрема зазначає, що відповідач безпідставно видав оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки позивач нікчемних правочинів не укладав, здійснював діяльність спрямовану на реальне настання правових наслідків.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подали додаткові докази, просили позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні подав письмове заперечення, у якому викладені обставини, зазначені в акті перевірки, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку. При цьому, надання правової оцінки згаданим висновкам суд робить в розрізі обґрунтованості чи необґрунтованості податкової вигоди.

У період з 22.02.2010р. по 04.03.2010р. відповідачем проведена планова виїзна перевірка ПП «Грін-Р»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 15.11.2007 р. по 30.09.2009 р.

За наслідками перевірки відповідачем 10.03.2010р. складено акт, на підставі якого предявлено податкове повідомлення-рішення №0000652320/0/8003, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 1272428 грн., штрафна (фінансова) санкція 1046259 грн., разом 2318687 грн., та №0000662320/0/8002 яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 1014905 грн., штрафна (фінансова) санкція 507452 грн., разом 1522357 грн., а також за наслідками розгляду скарг позивача №0001782320/0/20789, яким донараховано суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 3038 грн., штрафна (фінансова) санкція 1519 грн., разом 4557 грн.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем встановлено, що ПП «Грін-Р» порушило п. 5.1 п. п. 5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму суму 1272428 грн., та п.п. 7.4.4, п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на суму 1014904 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Закріплений у ч.1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем укладено договори поставки, а саме: з ТзОВ «Славір» договір №09/1 від 01.09.2008 р., з ПП «Комфорт АВС»- № 06/1 від 02.06.2008 р., з ТзОВ «Профліга»від 01.06.2007р., а також договори про надання послуг з ПП «Будагрогурт», ПП «Фірма АМК», ТзОВ «Профліга». Результати виконання вказаних договорів сторонами стверджуються податковими накладними, актами виконаних робіт, копії яких долучено до матеріалів справи. Витрати на придбання вказаних товарів на підставі податкових накладних та вартість вказаних послуг на підставі вказаних актів приймання-передачі, позивачем віднесена до валових витрат за період з третього кварталу 2008 року по другий квартал 2009 року в сумі 5045592 грн. По згаданих господарських операціях позивачем було сформовано податковий кредит.

Орган державної податкової служби вважає, що згадані операції є безтоварними та нікчемними.

Підпункт 5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону, датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). За договорами про надання послуг, датою фактичного отримання послуг є дата підписання сторонами акту здачі-приймання послуг.

При цьому, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону визначає, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Із матеріалів перевірки не вбачається, що відповідачем встановлено факт невиконання ТзОВ «Славір», ПП «Комфорт АВС», ТзОВ «Профліга» зобовязань за договорами поставки товарів позивачу, а також з ПП «Будагрогурт», ПП «Фірма АМК», ТзОВ «Профліга»за договорами про надання послуг позивачу. Представлені податкові накладні, акти виконаних робіт, які зафіксовані перевіркою вказують, що сторонами такі зобовязання виконано, про що свідчить відсутність претензій з обох сторін щодо виконання договорів та оплата вартості позивачем. Представлені до перевірки та до матеріалів справи документи підтверджують факти здійснення господарських операцій з придбання позивачем відповідних товарів та послуг, тобто сторонами вчинені господарські операції, які є обєктом оподаткування та правомірно відображені позивачем у податковому обліку за правилом першої події.

Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинним документом визнається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно з статтею 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документами, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення є податкові накладні та акти виконаних робіт, оригінали яких були представленні на вимогу перевіряючих, які містять весь перелік відомостей та реквізити, передбачені статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Стосовно покликання відповідача на те, що свідоцтва платника ПДВ у ТзОВ «Славір», ПП «Комфорт АВС», ПП «Будагрогурт», ПП «Фірма АМК»були ліквідовані, то судом встановлено, що станом на час здійснення правочинів такі свідоцтва були дійсними, а крім цього чинним законодавством України не передбачено обов'язку платника податків перевіряти законність реєстрації контрагента, дійсність свідоцтва платника ПДВ.

ПП «Грін - Р»сформувало валові витрати на підставі належно оформлених розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і збереження яких передбачена правилами податкового обліку (п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»)

Щодо посилання органу державної податкової служби на непредставлення до перевірки товарно-транспортних накладних, то Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, в частині обовязковості складання товарно-транспортних накладних станом на сьогоднішній день є не чинними на підставі рішення Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 24.02. 2006 року № 27. А, отже, ТТН не є обовязковими для застосування.

Крім того, форма товарно-транспортної накладної встановлена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України від 29 грудня 1995 року №488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля». Однак, слід взяти до уваги те, що даний документ не було внесено до Державного реєстру нормативно-правових актів, у звязку з чим його норми носять рекомендаційний характер.

Також, судом на підставі наявних у матеріалах справи доказах (договори поставки товару, податкові накладні) встановлено, що ПП «Грін - Р»укладало з ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет», ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок», ТзОВ «Пузата хата», Мережа концептуальних авторських ресторанів «!Фест», ПП «Продекспорт», ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек»договори на поставку товарів, що були попередньо придбані у контрагентів господарську діяльність, з якими відповідач ставить під сумнів та не визнає відповідно укладені договори. Укладення таких договорів з ТзОВ «Торгова компанія «Інтермаркет», ТзОВ «Торгова мережа «Барвінок», ТзОВ «Пузата хата», Мережа концептуальних авторських ресторанів «!Фест», ПП «Продекспорт», ЗАТ «Ритейлінгова компанія «Євротек» про постачання продуктів (овочів та фруктів), які не ставляться відповідачем під сумнів, свідчить про те, що ПП «Грін - Р»реально здійснювало господарську діяльність по придбанню таких товарів.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку про правомірність віднесення позивачем до складу валових витрат за договорами з ТзОВ «Славір», ПП «Комфорт АВС», ТзОВ «Профліга», ПП «Будагрогурт»та ПП «Фірма АМК».

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент здійснення позивачем господарських операцій) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

У відповідності до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна має містити: порядковий номер податкової накладної; дату її виписування, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну назву отримувача; ціну продажу без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).

Законом "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час здійснення господарських операцій та проведення перевірки) передбачено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної.

З урахуванням зібраних у справі доказів, позивачем доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту податку на додану вартість (1017943 грн.), та доведено безпідставність та необґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та відповідно нарахування податку на прибуток в розмірі 1272428 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, суб'єкт владних повноважень, відповідно до ч.4 ст.71 КАС України повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Судом також досліджувались обставини добросовісності позивача при вчиненні ним господарських операцій.

Орган державної податкової служби в акті перевірки стверджує, що господарські операції щодо придбання ПП «Грін - Р»товарів та послуг фактично не відбувались, оскільки до перевірки не представили документи на переміщення товару, відсутні сертифікати відповідності товару.

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК України, згідно якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Дана позиція викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійснии».

З врахуванням того, що орган державної податкової служби при встановленні факту нікчемності правочину в акті перевірки покликався саме на ст.228 ЦК України, наведені обставини враховуються судом при прийнятті судового рішення.

Таким чином, наявні в матеріалах справи докази не підтверджують висновки органу державної податкової служби щодо безтоварності господарської операції між позивачем та ТзОВ «Славір», ПП «Комфорт АВС», ТзОВ «Профліга», ПП «Будагрогурт»та ПП «Фірма АМК».

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються прийняті відповідачем, субєктом владних повноважень, за результатами проведеної виїзної документальної перевірки податкові повідомлення-рішення, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

Таким чином, сукупність вищенаведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (3,40 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.7-14,17,18,49,51,158,160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України , суд -

п о с т а н о в и в:

1.Позов задовольнити повністю

2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000652320/0/8003 від 08.04.2010 року, №0000662320/0/8002 від 08.04.2010 року та №0001782320/4/20789 від 01.09.2010 року видані Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова.

3.Стягнути з державного бюджету України в користь Приватного підприємства «Грін-Р» (м. Львів-Винники вул. Корчевського, 18 код ЄДРПОУ 35563203) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено та підписано 20.05.2011р.

Суддя /підпис/ Костецький Н.В.

З оригіналом згідно

Суддя Костецький Н.В.