Постанова № 16073973, 30.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2011 р. № 2а-1505/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Дака Т.П.,

представника позивача Завалишина Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення

в с т а н о в и в:

Державне територіально-галузеве обєднання «Львівська залізниця»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді №0000232341/0 від 31.01.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що платником податку на прибуток є юридична особа ДТГО «Львівська залізниця». Відповідно структурні підрозділи обєднання, які не мають статусу юридичної особи, не сплачують такий податок. При цьому, позивач керується п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», роз'ясненнями ДПА України від 13.09.2004 №7979/6/15-1116, від 13.09.2004 №7979/6/15-1116, від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

В судовому засіданні 30.05.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові.

Відповідач явки повноважного представника у судове засідання не забезпечив, подав письмове заперечення на адміністративний позов, в якому зазначає, що відокремленим підрозділом «Ужгородська дирекція залізничних перевезень»ДТГО «Львівська залізниця»(правонаступником Відокремленого підрозділу «Станція Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця») порушено п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Постанову Кабінету Міністрів України від 16.02.1998р. № 173 «Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту», не задекларовано та не оподатковано доходи від підсобно-допоміжної діяльності залізничного транспорту за спірний період.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Львові явки повноважного представника у судове засідання не забезпечила, письмових пояснень по суті позовних вимог не надала.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.

Представниками ДПІ у м. Ужгороді було проведено планову виїзну перевірку відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень»ДТГО «Львівська залізниця», яка є правонаступником Відокремленого підрозділу «Станція Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця». За наслідками проведеної перевірки представниками ДПІ у м. Ужгороді складено акт № 72/23-1/10/25449675 «Про результати документальної невиїзної перевірки відокремленого підрозділу «Ужгородська дирекція залізничних перевезень»ДТГО «Львівська залізниця»(правонаступника Відокремленого підрозділу «Станція Ужгород»ДТГО «Львівська залізниця») щодо правильності нарахування та сплати податку на прибуток не від господарської діяльності за період з 01.10.2008 р. по 30.06.2010 р.

В акті перевірки зафіксовано порушення п.п. 2.2.2. п. 2.2. ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у звязку з тим, що відокремленим підрозділом ДТГО «Львівська залізниця» не визначено суму податкового зобовязання та занижено податок на прибуток, який одержано не від господарської діяльності залізничного транспорту.

На підставі зазначеного акту, за податковим повідомленням-рішенням від 31.01.2011 № 0000232341/0 ВП «Ужгородська дирекція залізничних перевезень»ДТГО «Львівська залізниця»визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 9009,75 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 2 252,44 грн., разом 11 262,19 грн.

Відповідно до п.2.2 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Підпунктом 2.2.2. тієї ж статті передбачено, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт»від 04.07.1996р. № 273/96-ВР (із змінами та доповненнями) залізничний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Частиною п'ятою ст. 4 Закону України «Про залізничний транспорт»передбачено, що крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємства залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), підпорядкованим Міністерству транспорту та зв'язку України.

Отже поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи»і «структурні підрозділи залізниці»не можна ототожнювати, оскільки вони є різними.

У статті 5 цього ж Закону визначено, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю і управління ним здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею. Крім того, передача в оренду, обмін та надання в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.

Пунктом 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою КМУ від 29.02.1996р. № 262, визначено, що до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.

Згідно з п. 1 ст.62 Господарського кодексу України, підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до п.п.3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

З матеріалів справи вбачається, що відокремлений підрозділ «Ужгородська дирекція залізничних перевезень»не відповідає ознакам встановленим законодавством для підприємства, оскільки не являється юридичною особою, діє на підставі Положення, а не Статуту.

Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця»у відповідності до вищевказаних вимог ГК України діє на підставі Статуту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.01.2006р. №80 та зареєстрованого державним реєстратором 06.02.2006 за №14151050051000929.

Отже, згідно наведеного, відокремлений підрозділ залізниці Ужгородська дирекція залізничних перевезень не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток. У зв'язку з чим, суд погоджується з доводами позивача, що Ужгородська дирекція залізничних перевезень не зобов'язана була подавати декларації з податку на прибуток в ДПІ у м. Ужгороді.

Нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.

Згідно пункту 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Крім того, спірні правовідносини регламентовані листами-роз'ясненнями ДПА України від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116, від 13.09.2004 № 7979/6/15-1116 від 10.07.2002 № 10777/7/15-1117, згідно з якими платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

В роз'ясненні ДПА України від 13.09.2004р. № 7979/6/15-1116 вказано, що платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, є підприємства залізничного транспорту та їх Структурні Підрозділи, які мають статус юридичних осіб.

З вказаного вбачається, що в роз'ясненні визначено два суб'єкти господарювання, які є платниками податку на прибуток, що одержаний від інших складових загальної господарської діяльності, а саме:

1) підприємство залізничного транспорту, яке є юридичною особою.

2)структурний підрозділ підприємства залізничного транспорту, який є юридичною особою.

А відтак, оскільки Ужгородська дирекція залізничних перевезень не відноситься ні до першої, ні до другої категорії, податок на прибуток, одержаний від діяльності цього відокремленого підрозділу, правомірно задекларований і сплачений юридичною особою - ДТГО «Львівська залізниця».

Відповідно до пп. "д" п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення.

Згідно із ч.1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.3 ст.2 та ст.11 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця»підлягає задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Ужгороді № 0000232341/0 від 31.01.2011 року скасуванню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ужгороді № 0000232341/0 від 31.01.2011 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова виготовлена у повному обсязі 01 червня 2011 року.

СуддяВ.М. Сакалош