Постанова № 16072243, 19.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2011 р. № 2а-3117/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костіва М.В.,

при секретарі судового засіданняБилень Н.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сорока В.С.;

від відповідача: не зявилися;

від прокуратури: Яворівська Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області, поданого прокурором Залізничного району м. Львова до ФО-П ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій,

встановив:

Прокурор Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі Територіального органу Держспоживстандарту у Львівській області - управління у справах захисту прав споживачів (далі - Управління) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення штрафних санкцій в розмірі 1700,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем самовільно встановлено спеціальну конструкцію зовнішньої реклами та, в порушення вимог п. 6 ст. 27 Закону України ?Про рекламу?, не подано жодних підтверджуючих документів про вартість розповсюдженої реклами або виготовлення реклами, у звязку з чим позивачем винесено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу. У передбачений законом строк сума штрафу відповідачем не сплачена, а тому позивач звернувся з позовом до суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Відповідач до суду не зявився, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, заперечень суду не подав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами справи відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України).

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд встановив наступне.

Статтею 26 Закону України ?Про рекламу? від 03.07.1996 року № 270-96-ВР (зі змінами та доповненнями) передбачено, що контроль за дотриманням законодавства України ?Про рекламу? здійснюють у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів щодо захисту прав споживачів реклами.

Судом встановлено, що Департаментом економічної політики Львівської міської ради скеровано в управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області Подання № 23/р-2-1191 від 16.08.2010 року про порушення відповідачем вимог ч. 1 ст. 16 Закону України ?Про рекламу? щодо встановлення самовільно без дозволу виконкому Львівської міської ради спеціальної конструкції зовнішньої реклами за адресою у м. Львові: вул. Городоцька 355, та направлено ОСОБА_3 вимогу № 23/Р-2-1039 про дане порушення, яка не була виконана у вказаний термін.

Відповідно до вимог п.2 ст. 26 Закону України ?Про рекламу? на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобовязані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео - та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" органи виконавчої влади, уповноважені від імені держави здійснювати перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, проводять планові та позапланові виїзні перевірки. Проведення планових та позапланових перевірок також передбачено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 14.03.2003 N 42 "Про підвищення ефективності роботи державних органів у справах захисту прав споживачів при здійсненні перевірок суб'єктів господарської діяльності".

Відповідно до п.п. 8-18 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, право накладення штрафів на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають, зокрема, начальники територіальних органів Держспоживстандарту. Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою відповідного територіального органу. Справа про порушення законодавства про рекламу розглядається за участю представника особи, щодо якої порушено справу. За результатами розгляду справи приймається рішення.

Органи державної влади зобовязані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках не пізніш як за один день, у звязку з чим фізична особа-підприємець ОСОБА_3 був повідомлений про розгляд справи про порушення законодавства про рекламу, що підтверджується листом від 22.10.2010р. № 3753.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.

Як вбачається з ч.1 ст.27 Закону України ?Про рекламу? особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. З частини другої вказаної статті вбачається, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами.

Згідно з ч. 6 ст. 27 Закону України ?Про рекламу? за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як встановлено судом в судових засіданнях, відповідач не звертався до Львівської міської ради з заявою про надання дозволу чи щодо розяснення питання розміщення зовнішньої реклами за адресою у м. Львові, вул. Городоцька 355. Доказів протилежного суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.11.2010 року позивачем прийнято рішення № 0158 відповідно до якого на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. за самовільне встановлення спеціальних рекламних конструкцій зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування в порушення вимог ст. 16 п.1 Закону України "Про рекламу".

В матеріалах справи відсутні докази надання відповідачем територіальному органу Держспоживстандарту у Львівській області управлінню у справах захисту прав споживачів інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або її виготовлення та/або вартості її розповсюдження.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень. При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, адміністративний суд перевіряє не лише вчинення дії чи бездіяльності на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а й чи вчинені вони з використанням повноважень з тією метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії, добросовісно, розсудливо і своєчасно.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги грунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 86, 161-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (79057, АДРЕСА_1; ідент. код НОМЕР_1) до державного бюджету м. Львова: р/р 31110106700002, ЗКПО 23949066, МФО 825014, код 21081100 1 700 грн. штрафу.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

СуддяМ.В. Костів

Повний текст постанови виготовлено 24.05.2011 року.