Постанова № 16072040, 12.05.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 травня 2011 р. м. Львів№ 2а-12681/10/1370 14 год. 20 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Москаль Р.М., судді Коморний О.І., Сакалош В.М., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я., представників позивача Жили В.С., Накловича І.М., Остапенко А.В., представників відповідача Петровського Ю.І., Бурими Г.І., Іськів Н.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Львові, за участі прокуратури м. Львова, третьої особи ДПІ у Сихівському районі м. Львова, про скасування податкового повідомлення - рішення,

Зміст позовних вимог та позиції сторін:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява закритого акціонерного товариства «Завод комунального транспорту»до державної податкової інспекції у місті Львові про скасування податкового повідомлення - рішення № 0001472301/0/3398 від 16.12.2010 року про визначення податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 312312123,40 грн.

Представники позивача просили позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях від 18.03.2011 року на обґрунтування позовних вимог. Вважають, що позивачем на підставі Закону України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні»правомірно застосовано нульову ставку податку на додану вартість (далі - ПДВ) при оподаткуванні коштів, отриманих у якості передоплати на підставі договорів комісії від посередників ТОВ «Львівські автобусні заводи», ВАТ «Автотранспортне підприємство № 12327», ТОВ «Українські комерційні автомобілі». Як правову підставу такої позицій позивач покликається на п. 4.7 ст. 4, п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та стверджує, що правомірно видав посередникам податкові накладні із застосуванням нульової ставки ПДВ по першій події (отримання передоплати). При відвантаженні продукції у 2007-2010 роках суми ПДВ не перераховувалися, оскільки Закон такого обовязку не передбачає. Щодо аргументів органу державної податкової служби (далі орган ДПС) про скасування пільг для автовиробників по сплаті ПДВ згідно Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України», то такі не слід брати до уваги, оскільки до позивача застосовується Закон України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні»як спеціальний. З огляду на це, висновки органу ДПС про заниження податкового зобовязання по ПДВ в сумі 208208082,30 грн. не відповідають дійсності. Позивач також вважає, що наданими до перевірки первинними документами доведено реальність господарських операцій з контрагентом ТОВ «Дніпрометснаб», а отже і правомірність формування податкового кредиту з ПДВ в жовтні 2007 року в сумі 92525,76 грн. Наполягає, що отримані від контрагента ТОВ «Ліга Партнерів»протягом липня 2007 року вересня 2008 року послуги по переоформленню будівель на загальну суму 569591,37 грн. повязані з господарською діяльністю підприємства, відповідно, за рахунок сплаченого в ціні послуг ПДВ на загальну суму 113918,27 грн. позивачем правомірно сформовано податковий кредит на вказану суму.

У звязку із реорганізацією сторони суд замінив відповідача державну податкову інспекцію у місті Львові його правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові. Відповідач позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву № 1734/10-010/153 від 04.02.2011 року, поясненнях до заперечення від 13.04.2011 року, додаткових поясненнях від 10.05.2011 року.

В ході перевірки орган ДПС встановив, що позивач отримав у якості передоплати від комісіонерів кошти на загальну суму 1032197413 грн., в т.ч. від: 1) ТОВ «Львівські автобусні заводи»в межах договору посередництва №10/10 від 10.10.2007 р. кошти на загальну суму 912138413 грн.; 2) ТОВ «Українські комерційні автомобілі»в межах договору посередництва № 07/22 від 01.11.2007р. кошти на загальну суму 20059000 грн.; 3) ВАТ «АТП 12327»в межах договору посередництва від 20.12.2007 року № 128 кошти на загальну суму 100000000 грн.

Відповідач вважає, що ЗАТ «Завод комунального транспорту»неправомірно застосовано нульову ставку ПДВ при отриманні вказаних коштів від комісіонерів, оскільки підприємство на неодноразові вимоги ревізорів не надало будь-яких документів, що підтверджували факт поставки (продажу) автомобілів власного виробництва в період дії пільги (до 01.01.2008 року). Як вбачається зі змісту згаданих договорів посередництва, такі є договорами комісії, передача автомобіля комісіонеру для реалізації не тягне переходу права власності на таку річ. Згідно умов договорів посередництва посередники не придбавали товару (автомобілів), оскільки не є покупцями у даних правовідносинах, а тому перерахування ними коштів ЗАТ «Завод комунального транспорту»(комітенту) до моменту реалізації товарів третім особам покупцям не підпадає під визначення поняття «поставка товару»згідно норм Закону України «Про податок на додану вартість»та Цивільного кодексу України. Звертає увагу, що позивач не надав до перевірки та суду доказів переходу станом на 01.01.2008 року права власності на автомобілі до покупців (контрагентів згаданих комісіонерів); станом на дату завершення перевірки заборгованість позивача перед комісіонерами становить понад 800 млн.грн., відвантаження автомобілів комісіонерам в 2008-2010 року відбувається із застосуванням нульової ставки ПДВ.

На запитання суду представник позивача пояснив, що отримання від комісіонерів таких значних сум передоплати не суперечить умовам укладених договорів посередництва. Як станом на дату отримання передоплати підприємство, так і станом на дату судового засідання підприємство не має готової продукції (автомобілів) на всю суму передоплати; автобуси виготовляються і відвантажуються посередникам в міру необхідності; отримані від посередників кошти скеровано в т.ч. на розвиток виробництва.

Відповідач додатково обґрунтовує законність прийнятого рішення тим, що відповідно до норми Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»із Закону України «Про податок на додану вартість»виключено пункт 11.19, який передбачав застосування нульової ставки ПДВ щодо операцій по поставці автомобілів власного виробництва. З огляду на це, з 31.03.2005 року (дати набрання чинності вказаним законом) позивач не мав підстав для застосування нульової ставки ПДВ по вказаних операціях.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «Дніпрометснаб»відповідач пояснив, що підприємством за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. отримано від вказаного контрагента товарно-матеріальні цінності на суму 555154,60 грн. (в тому числі ПДВ 92525,76 грн.). Оплату за даний товар не проведено. Суми ПДВ по вищевказаних операціях включено ЗАТ «Завод комунального транспорту»до складу податкового кредиту в декларації за жовтень 2007 р. Органом ДПС встановлено, що постановою господарського суду м. Києва від 16.11.2006 року №15/726-6 ТОВ «Дніпрометснаб»оголошено банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором. Надані до перевірки накладні від імені контрагента підписані не ліквідатором, а колишнім керівником ОСОБА_1, який, будучи допитаним в ході розслідування кримінальної справи пояснив, що з червня 2005 року будь-якого відношення до діяльності підприємства не має. Тому відповідач вважає, що вказані операції оформлялися без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування шляхом завищення суми податкового кредиту на 92 525,76 грн.

Щодо правовідносин позивача з ТОВ «Ліга партнерів»відповідач пояснив, що підприємством включено до складу валових витрат витрати по оплаті отриманих від контрагента послуг по переоформленню будівель та споруд в БТІ в розмірі 569591,37 грн. та включено до податкового кредиту ПДВ у сумі 113918,27 грн. На вимогу ревізорів платник податку не надав первинних документів, що розкривають зміст господарських операцій та підтверджують факт використання отриманих послуг у власній господарській діяльності. Тому орган ДПС дійшов висновку, що позивачем завищено суму податкового кредиту по операціях із ТОВ «Ліга партнерів»на 113918,27 грн.

Суд за заявою прокуратури міста Львова допустив таку до участі у справі з метою захисту інтересів держави. Прокурор підтримав позицію відповідача, просить в задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 21.03.2011 року за клопотанням відповідача до участі у справі залучено у якості третьої особи на його стороні, що не заявляє вимог на предмет спору, ДПІ у Сихівському районі м. Львова, оскільки позивач станом на дату судового розгляду справи перебуває на обліку як платник податків саме в цьому органі державної податкової служби. Третя особа по суті позовних вимог не висловилася.

Суд заслухав пояснення осіб, що беруть участь у розгляді справи, думку прокурора, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні обставини справи:

Позивач, закрите акціонерне товариство «Львівський автомобільний завод»(після зміни найменування - ЗАТ «Завод комунального транспорту») зареєстроване як юридична особа 07.05.2003 року; з 12.05.2003 р. перебуває на обліку в органах ДПС як платник податків. Підприємство з 23.05.2003 року зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом (том І, а.с. 161-164). З відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (том ІІІ, а.с. 199-201) вбачається, що основним видом діяльності підприємства є виробництво автомобілів.

ДПІ у м. Львові проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Завод комунального транспорту»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої складений акт №1070/23-2/32483661 від 30.11.2010 року (том І, а.с. 19-158, далі акт перевірки).

За наслідками перевірки повноти визначення податкових зобовязань з ПДВ (том І, а.с. 75-94) орган ДПС дійшов висновку, що ЗАТ «Завод комунального транспорту»в порушення п.1.6 ст.1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.7 ст. 4, пп.7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»занижено податкове зобовязання по податку на додану вартість за перевірений період на суму 208238182,60 грн., в тому числі: заниження за грудень 2007 року в сумі 207373180 грн., за січень 2008 року в сумі 1220002,60 грн., за лютий 2008 року в сумі 70000 грн., за березень 2008 року в сумі 135000 грн., завищення за квітень 2009 року в сумі 560000 грн. Зокрема, орган ДПС встановив, що позивач отримав у якості передоплати від комісіонерів кошти на загальну суму 1032197413 грн., в т.ч. від: 1) ТОВ «Львівські автобусні заводи»в межах договору посередництва №10/10 від 10.10.2007 р. кошти на загальну суму 912138413 грн.; 2) ТОВ «Українські комерційні автомобілі»в межах договору посередництва № 07/22 від 01.11.2007р. кошти на загальну суму 20059000 грн.; 3) ВАТ «АТП 12327»в межах договору посередництва від 20.12.2007 року № 128 кошти на загальну суму 100000000 грн. Орган ДПС дійшов висновку, що ЗАТ «Завод комунального транспорту»неправомірно застосовано нульову ставку ПДВ при отриманні вказаних коштів від комісіонерів, оскільки підприємство на неодноразові вимоги ревізорів не надало будь-яких документів, що підтверджували факт поставки (відчуження) автомобілів власного виробництва в період дії пільги (до 01.01.2008 року). Згідно умов договорів посередництва перелічені посередники не придбавали товару (автомобілів), оскільки не є покупцями у даних правовідносинах, а тому операція по перерахуванню ними коштів ЗАТ «Завод комунального транспорту»(комітенту) до моменту відчуження автомобілів третім особам (покупцям) не підпадає під визначення поняття «поставка товару»згідно норм Закону України «Про податок на додану вартість»та Цивільного кодексу України. Орган ДПС також покликається на те, що на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»із Закону України «Про податок на додану вартість»виключено пункт 11.19 ст. 11, який передбачав застосування нульової ставки ПДВ щодо операцій по поставці автобусів. З огляду на це, позивач не мав підстав для застосування нульової ставки ПДВ по операціях з поставки автомобілів власного виробництва.

За наслідками перевірки (повноти визначення як податкових зобовязань, так і податкового кредиту за період, охоплений перевіркою) орган ДПС встановив порушення п. 1.6 ст.1, пп. 3.1.1 п.3.1 ст.3, п.4.5, п.4.7 ст.4, пп. 7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року на загальну суму 208208082,26 грн. та завищено залишок відємного значення податку на додану вартість, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.26 Декларації) за червень 2010 року на суму 1546627 грн. (том І, а.с.155).

На підставі висновків акта перевірки від 30.11.2011 року ДПІ у м. Львові винесла податкове повідомлення - рішення № 0001472301/0/3398 від 16.12.2010 року про визначення ЗАТ «Завод комунального транспорту»податкового зобовязання з ПДВ в сумі 312312123,40 грн., в т.ч. за основним платежем у сумі 208208082,30 грн., а також 104104041,10 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Під час судового розгляду справи на неодноразову вимогу суду відповідач лише 26.04.2011 року надав суду розрахунок суми основного зобовязання, визначеного позивачу на підставі оскаржуваного податкового повідомлення рішення, а також пояснення до нього (том ІІІ, а.с. 224, 246-249). З долучених документів вбачається, що визначене оскаржуваним податковим повідомленням рішенням від 30.12.20010 р. податкове зобовязання з ПДВ у сумі 208208082,30 грн. визначене ЗАТ «Завод комунального транспорту»на підставі висновків акта перевірки щодо господарських операцій позивача з комісіонерами ТОВ «Львівські автобусні заводи», ТОВ «Українські комерційні автомобілі», ВАТ «АТП 12327». Висновки акта перевірки щодо інших господарських операцій, в т.ч. з контрагентами ТОВ «Дніпрометснаб»та ТОВ «Ліга партнерів»не лягли в основу оскаржуваного податкового повідомлення рішення. З огляду на це суд дає оцінку лише тим доказам, що мають значення для розгляду справи по суті.

Щодо правовідносин з ТОВ «Львівські автобусні заводи».

ЗАТ «Завод комунального транспорту»(надалі - Виробник) та ТОВ «Львівські автобусні заводи»(надалі - Посередник) уклали Договір посередництва №10/10 від 10.10.2007 р. з додатком (том І, а.с. 172-174).

Відповідно до умов вказаного Договору, зокрема, його п.1, 2.4, 3.1.4, 3.2.4, 3.2.5, 4.1, 4.5, 6.1, Посередник зобовязується від власного імені реалізувати продукцію, вироблену Виробником (надалі - Товар), шляхом укладення з третіми особами (офіційними дилерами) договорів купівлі-продажу або інших договорів, які передбачають зміну/перехід права власності за ціною вказаною у специфікації до таких договорів купівлі-продажу, але не нижче мінімальних продажних цін, вказаних у додатку. Сторони погодили, що при виконанні даного договору, в т.ч. при передачі товару, право власності на товар від Виробника до Посередника не переходить.

Виробник зобовязується забезпечити посередника Товаром належної якості, та комплектації, моделі, вузлів та агрегатів для реалізації згідно специфікацій; сплачувати Посереднику винагороду у розмірі 5% від продажу ціни товару, реалізованого посередником, за реалізацію кожної окремої партії Товару. Посередник зобовязаний переказувати все одержане у звязку з виконанням умов даного договору, не пізніше 30 банківських днів після передачі (продажу) товару третім особам.

Посередник отримує товар від виробника на підставі письмової заявки. Заявка на товар (партію Товару) оформляється та подається Посередником Виробнику. Прийом товару здійснюється в присутності уповноважених осіб представників Виробника та Посередника, про що підписується Акт прийому передачі. Вартість Товару, що передається згідно з умовами Даного договору та специфікації до нього, визначається у національній валюті України та вказується у специфікаціях. Оплата товару проводиться з поточного рахунку Посередника та поточний рахунок Виробника протягом 30 днів з моменту реалізації Товару. За згодою сторін можлива попередня оплата або вексельний розрахунок.

Посередник зобовязується повідомляти виробника письмово, не рідше одного разу на місяць до 10 числа наступного за звітним, про хід виконання обовязків даного Договору. Після виконання своїх обовязків за даним договором, надати Виробнику звіт про виконану роботу в письмовому вигляді. Після факту реалізації Товару Посередником третім особам, у разі виникнення у таких третіх осіб претензій стосовно якості, комплектності, наявності товарно-супровідної документації та Товар, відповідність Товару специфікації на нього, несе Посередник, крім випадків, коли Посередник доведе провину Виробника.

Згідно наданих ЗАТ «Завод комунального транспорту»до перевірки документів, в т.ч. Договору, банківських виписок, накладних, податкових накладних, аналізу субконто по контрагенту ТОВ «Львівські автобусні заводи», карточки рахунку 6811, 361, картки клієнта ТОВ «Львівські автобусні заводи»за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. встановлено, що за вказаний період на розрахунковий рахунок ЗАТ «Завод комунального транспорту»в межах вищевказаного Договору поступили кошти (попередня оплата) за автобуси та тролейбуси в сумі 912138413 грн., в т.ч. за ІІ півріччя 2007 р. - 906681400 грн., за 2008 рік - 5457013 грн.

За охоплений перевіркою період ЗАТ «Завод комунального транспорту»на підставі видаткових накладних (том І а.с. 80-82, том ІІІ, а.с.76-173) передало на підставі вищевказаного договору Посереднику Товар (автобуси та тролейбуси) на суму 155983564,35 грн., в т.ч. в 2007 році на суму 29540000 грн.

На письмові вимоги ревізорів (отримані під час перевірки бухгалтером підприємства, том ІІ, а.с. 133-134) ЗАТ «Завод комунального транспорту»не надало органу ДПС звітів Посередника чи будь-яких документів, що підтверджували факт реалізації переданого Виробником Посереднику Товару третім особам. Зокрема, платник податку (Виробник) не надав доказів того, що переданий ним Посереднику у грудні 2007 році Товар на суму 29540000 грн. було реалізовано у грудні 2007 року третім особам на підставі договорів купівлі-продажу чи інших угод, що передбачають перехід права власності на Товар. Про існування таких документів платник податку не вказував у Запереченні від 08.12.2010 р. на акт перевірки від 30.11.2010 р. (том ІІІ, а.с. 18-26), поданому ДПІ у м. Львові. Суд констатує, що позивач також не надав таких доказів в ході підготовки справи та її судового розгляду.

Згідно представлених до перевірки податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, декларацій по ПДВ встановлено, що на вищевказані операції в межах договору №10/10 від 10.10.2007 року ЗАТ «Завод комунального транспорту»виписало ТОВ «Львівські автобусні заводи»податкові накладні, які відображені в реєстрі виданих податкових накладних та деклараціях по ПДВ за відповідні податкові періоди, в т.ч.: від 13.12.07р. № 1564 на суму 10000000 грн., від 14.12.07р. № 1565 на суму 8680000, від 18.12.07р. №1566 на суму 1000000 грн., від 19.12.07р. № 1567 на суму 11700000 грн., від 20.12.07р. № 1568 на суму 25110000 грн., від 21.12.07 р. № 1569 на суму 500000000 грн., від 26.12.07 р. № 1570 на суму 350000000 грн., від 26.12.07р. № 1574 на суму 50000 грн., від 27.12.07р. № 1577 на суму 28000 грн., від 28.12.07р. № 1578 на суму 109600 грн., від 29.12.07р. № 1579 на суму 3800 грн., всього за грудень 2007 року 906681400 грн. (без ПДВ); від 04.01.08р. № 19 на суму 792000 грн., від 10.01.08р. №37 на суму 1466325 грн., від 12.01.08р. № 87 на суму 441000 грн., від 17.01.08р. №149 на суму 1050000 грн., від 18.01.08р. № 223 на суму 25000 грн., від 21.01.08р. № 226 на суму 36688 грн., від 29.01.08р. №227 на суму 546000 грн., від 15.01.08р. № 147 на суму 110000 грн., всього за січень 2008 року 5457013 грн. без ПДВ (том І, а.с. 83). Зі змісту податкових накладних, копії яких позивач долучив до справи (том І, а.с. 211-323) вбачається, що такі виписувалися по факту отримання коштів на підставі договору №10/10 від 10.10.2007р.

За охоплений перевіркою період ЗАТ «Завод комунального транспорту»подав звіт про застосування пільги зі сплати ПДВ за 2007 рік у сумі 199269698 грн. ПДВ.

Орган ДПС наполягає, що ЗАТ «Завод комунального транспорту»занижено податкове зобовязання з ПДВ по вищеописаних взаєморозрахунках із ТОВ «Львівські автобусні заводи»в межах договору №10/10 від 10.10.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ на суму 182427682,60 грн., в т.ч. за грудень 2007 р. на суму 181336280 грн., за січень 2008 р. на суму 1091402,60 грн. Розрахунок вказаних сум долучено акта перевірки як додаток (том ІІ, а.с. 42).

Щодо правовідносин з ВАТ «АТП 12327».

ЗАТ «Завод комунального транспорту»та ВАТ «Автотранспортне підприємство №12327»уклали Договір посередництва №128 від 20.12.2007 р. з додатком та додатковою угодою (том І, а.с. 175-180).

Умови вказаного Договору є ідентичними до умов Договору посередництва №10/10 від 10.10.2007р., описаного вище.

Згідно наданих ЗАТ «Завод комунального транспорту»до перевірки документів, в т.ч. Договору, банківських виписок, накладних, податкових накладних, аналізу субконто по контрагенту, карточки рахунку 6811, 361, картки клієнта за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р. встановлено, що за вказаний період в межах Договору посередництва від 20.12.2007р. платнику податків поступили кошти (попередня оплата за автобуси та тролейбуси) в сумі 100000000 грн., в т.ч. за ІІ півріччя 2007 року 100000000 грн. Згідно представлених до перевірки первинних документів (видаткових накладних, том ІІІ, а.с. 174-177), ЗАТ «Завод комунального транспорту»реалізувало в межах вищевказаного договору ВАТ «АТП 12327»в ІІ півріччі 2008 року Товар на суму 2800000 грн. В квітні 2009 року Товар (автобуси) вартістю 2800000 грн. були повернуті ЗАТ «Завод комунального транспорту»(том І, а.с. 87).

На вищевказані операції в межах Договору посередництва від 20.12.2007 року №128 ЗАТ «Завод комунального транспорту»виписало ВАТ «АТП 12327»податкову накладну №1554 від 31.12.2007 р. на суму 100000000 грн. без ПДВ (том І, а.с. 221), яка відображена в реєстрі виданих податкових накладних та декларації по ПДВ за грудень 2007 року.

За охоплений перевіркою період платник податку подав звіт про застосування пільги зі сплати ПДВ за 2007 рік у сумі 199269698 грн. ПДВ.

Орган ДПС наполягає, що ЗАТ «Завод комунального транспорту»занижено податкове зобовязання з ПДВ по вищеописаних взаєморозрахунках із ВАТ «АТП 12327»в межах договору №128 від 20.12.2007 року за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ на суму 19440000 грн., в тому числі за грудень 2007 року занижено податкове зобовязання на суму 20000000 грн., за квітень 2009 року завищено податкове зобовязання на суму 560000 грн. Розрахунок вказаних сум долучено акта перевірки як додаток (том ІІ, а.с. 41).

Щодо правовідносин з ТОВ «Українські комерційні автомобілі».

ЗАТ «Завод комунального транспорту»та ТОВ «Українські комерційні автомобілі»уклали Договір посередництва №07/22 від 01.11.2007 р. з додатком (том І, а.с. 181-185). Умови долученого позивачем до справи Договору посередництва є ідентичними до умов Договору посередництва №10/10 від 10.10.2007р., описаного вище. Як вбачається зі змісту Акта перевірки, ЗАТ «Завод комунального транспорту»на вимоги від 27.10.2010 року №20512/23-213/2536, від 04.10.2010 року №2, від 12.10.2010 року б/н не надало ревізорам до перевірки Договір №07/22 від 01.11.2007 р.

Згідно наданих ЗАТ «Завод комунального транспорту»до перевірки документів (аналіз субконто по контрагенту ТОВ «Українські комерційні автомобілі», карточки рахунку 6811, 361, картки клієнта ТОВ «Українські комерційні автомобілі»за період з 01.07.2007 року по 03.06.2010 року) встановлено наступне. В грудні 2007 року по контрагенту ТОВ «Українські комерційні автомобілі»відображено поступлення коштів на розрахунковий рахунок ЗАТ «Завод комунального транспорту»в межах договору №07/22 від 01.11.2007 року як: 1) оплата за товар в сумі 11793500,00 грн., в т.ч.: банківська виписка від 11.12.07 № ЗА-0000675 на суму 2400000 грн., банківська виписка від 12.12.07 № ЗА-0000670 на суму 600000 грн., банківська виписка від 13.12.07 № ЗА-0000683 на суму 1615000 грн., банківська виписка від 17.12.07 № ЗА-0000683 на суму 85000 грн., банківська виписка від 24.12.07 № ЗА-0000701на суму 4337500 грн., банківська виписка від 26.12.07 № ЗА-0000703 на суму 2080500 грн., банківська виписка від 28.12.07№ ЗА-0000708 на суму 675500 грн.; 2) попередня оплата за товар в межах договору 07/22 від 01.11.2007 року на суму 18391000 грн., в т.ч. банківська виписка від 17.12.07 № ЗА-0000683 на суму 722500 грн., банківська виписка від 18.12.07 № ЗА-0000689 на суму 1900000 грн., банківська виписка від 20.12.07 № ЗА-0000696 на суму 1580000 грн., банківська виписка від 24.12.07 № ЗА-0000701на суму 559500 грн., банківська виписка від 25.12.07 №ЗА-0000702на суму 820000 грн., банківська виписка від 26.12.07№ ЗА-0000703 на суму 2884500, банківська виписка від 28.12.07 №ЗА-0000708 на суму 9924500 грн.

Протягом грудня 2007 року Виробник передав Посереднику (ТОВ «Українські комерційні автомобілі»в межах договору №07/22 від 01.11.2007 р. Товар (автобуси) на загальну суму 20260000 грн., що підтверджується видатковими накладними від 05.12.07 № ЗА-0001200 на суму 600000 грн., від 07.12.07 № ЗА-0001321 на суму 820000 грн., від 07.12.07 № ЗА-0001322 на суму 820000 грн., від 07.12.07 № ЗА-0001318 на суму 820000 грн., від 07.12.07 № ЗА-0001319 на суму 820000 грн., від 11.12.07 № ЗА-0001331 на суму 820000 грн., від 19.12.07 № ЗА-0001264 на суму 1010000 грн., від 20.12.07 № ЗА-0001252 на суму 650000 грн., від 20.12.07 № ЗА-0001270 на суму 820000 грн., від 21.12.07 № ЗА-0001285 на суму 860000 грн., від 21.12.07 № ЗА-0001286 на суму 860000 грн., від 21.12.07 № ЗА-0001287 на суму 880000 грн., від 21.12.07 № ЗА-0001288 на суму 880000 грн., від 21.12.07 № ЗА-0001289 на суму 860000 грн., від 21.12.07 № ЗА-0001290 на суму 860000 грн., від 21.12.07 № ЗА-0001291 на суму 860000 грн., від 25.12.07 № ЗА-0001301 на суму 860000 грн., від 25.12.07 № ЗА-0001328 на суму 860000 грн., від 25.12.07 № ЗА-0001329 на суму 860000 грн., від 25.12.07 № ЗА-0001330 на суму 880000 грн., від 27.12.07 № ЗА-0001311 на суму 890000 грн., від 27.12.07 № ЗА-0001312 на суму 890000 грн., від 27.12.07 № ЗА-0001313 на суму 890000 грн., від 27.12.07 № ЗА-0001314 на суму 890000 грн.

В 2008 році ЗАТ «Завод комунального транспорту»згідно картки рахунку 361 та видаткових накладних передало Посереднику ТОВ «Українські комерційні автомобілі»Товар (автобуси) за нульовою ставкою ПДВ на загальну суму 8170000,00 грн., в т.ч. від 21.02.08 № ЗА-0000209 на суму 900000 грн., від 21.02.08 № ЗА-0000210 на суму 900000 грн., від 03.03.08 № ЗА-0000283 на суму 860000 грн., від 03.03.08 № ЗА-0000256 на суму 860000 грн., від 03.03.08 № ЗА-0000258 на суму 900000 грн., від 03.03.08 № ЗА-0000259 на суму 850000 грн., від 03.03.08 № ЗА-0000260 на суму 850000 грн., від 25.03.08 № ЗА-0000284 на суму 1 150000 грн., від 20.04.08 № ЗА-0000282 на суму 900000 грн. протягом цього ж періоду (2008 р.) в карточці рахунку 6811 ЗАТ «Завод комунального транспорту»відображено поступлення коштів від ТОВ «Українські комерційні автомобілі»за автобуси в межах договору 07/22 від 01.11.2007 року в сумі 1668000 грн.

В 2009 року ЗАТ «Завод комунального транспорту»згідно представлених до перевірки накладних на відвантаження передало Посереднику ТОВ «Українські комерційні автомобілі»автобуси за нульовою ставкою ПДВ на суму 3422500 грн., в т.ч. згідно накладних від 10.07.09 №ЗА-0000055 на суму 864000 грн., від 10.07.09 № ЗА-0000055 на суму 864000 грн., від 06.08.09 №ЗА-0000060на суму 1110000 грн., від 06.08.09 № ЗА-0000060 на суму 1110000 грн., від 13.08.09 №ЗА-0000075 на суму 1448500 грн., від 13.08.09 № ЗА-0000075 на суму 1448500 грн.

Згідно представлених до перевірки реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, декларацій по ПДВ встановлено, що вищевказані операції в межах договору №07/22 від 01.11.2007 року ЗАТ «Завод комунального транспорту»виписало ТОВ «Українські комерційні автомобілі»податкові накладні, які відображені в реєстрі виданих податкових накладних та деклараціях по ПДВ за відповідні податкові періоди, в т.ч.: від 11.12.07 №1481 на суму 2400000 грн., від 12.12.07 № 1490 на суму 600000 від № 1491 на суму 1615000 грн., від 17.12.07 № 1571 на суму 807500 грн., від 18.12.07 № 1575 на суму 1900000 грн., від 20.12.07 № 1576 на суму 1580000 грн., від 24.12.07 № 1580 на суму 4897000 грн., від 25.12.07 № 1584 на суму 820000 грн., від 26.12.07 № 1586 на суму 4965000 грн., від 28.12.07 № 1587 на суму 10600000 грн., всього на суму 30184500 грн.; від 04.01.08 № 68 на суму 643000 грн., від 12.02.08 № 234 на суму 350000 грн., від 21.03.08 № 412 на суму 100000 грн., від 24.03.08 № 413 на суму 200000 грн., від 25.03.08 № 392 на суму 65000 грн., від 26.03.08 № 396 на суму 250000 грн., від 27.03.08 № 398на суму 60000 грн.

На письмові вимоги ревізорів (отримані під час перевірки бухгалтером підприємства, том ІІ, а.с. 133-134) ЗАТ «Завод комунального транспорту»не надало органу ДПС звітів Посередника чи будь-яких документів, що підтверджували факт реалізації переданого Виробником Посереднику Товару третім особам. Зокрема, платник податку (Виробник) не надав доказів того, що переданий ним Посереднику у грудні 2007 році Товар на загальну суму 20260000 грн. було реалізовано у грудні 2007 року третім особам на підставі договорів купівлі-продажу чи інших угод, що передбачають перехід права власності на Товар. Про існування таких документів платник податку не вказував у Запереченні від 08.12.2010 р. на акт перевірки від 30.11.2010 р. (том ІІІ, а.с. 18-26), поданому ДПІ у м. Львові. Суд констатує, що позивач також не надав таких доказів в ході підготовки справи та її судового розгляду.

Орган ДПС наполягає, що ЗАТ «Завод комунального транспорту»занижено податкове зобовязання з ПДВ по вищеописаних взаєморозрахунках із ТОВ «Українські комерційні автомобілі»в межах договору №07/22 від 01.11.2007 р. за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ на суму 6370500 грн., в т.ч. за грудень 2007 року - 6036900 грн., січень 2008 року 128600 грн., лютий 2008 року 70000 грн., березень 2008 року 135000 грн. Розрахунок вказаних сум долучено акта перевірки як додаток (том ІІ, а.с. 43-44).

При вирішенні спору суд виходить з наступного:

З метою створення умов для залучення інвестицій (у тому числі іноземних) у вітчизняне автомобілебудування Верховна Рада України 19 вересня 1997 року прийняла Закон України № 535/97-ВР «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні». Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування і діє до 1 січня 2008 року.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні»пільги, передбачені цим Законом для підприємств по виробництву автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них, набирають чинності після затвердження їх інвестиційних програм Кабінетом Міністрів України та внесення до статутного фонду такого підприємства інвестиції (у тому числі іноземної) виключно в грошовій формі, що зареєстрована у встановленому законодавством порядку та становить за офіційним валютним курсом Національного банку України на день її внесення суму, еквівалентну:

-не менше 150 мільйонам доларів США, - при виробництві легкових автомобілів;

-не менше 30 мільйонам доларів США, - при виробництві вантажних автомобілів і автобусів;

-не менше 10 мільйонам доларів США, - при виробництві комплектуючих виробів до автомобілів і автобусів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1100 від 17.07.2003 року відповідно до Закону України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні»затверджено «Інвестиційну програму виробництва вантажних автомобілів, автобусів, комплектуючих виробів і запасних частин до них закритим акціонерним товариством «Львівський автомобільний завод»(том ІІ, а.с. 22-23).

Відповідно до норми ч. 3 ст. 2 Закону України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні»статтю 11 Закону України «Про податок на додану вартість»доповнено пунктом 11.19 такого змісту: «До 1 січня 2008 року оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою операції з продажу автомобілів власного виробництва резидентів України, які мають інвестицію (у тому числі іноземну) виключно в грошовій формі, що становить суму, еквівалентну не менше 150 мільйонам доларів США за офіційним валютним курсом Національного банку України на день внесення такої інвестиції до їх статутного фонду, яка зареєстрована у встановленому законодавством порядку. Ці виробники-резиденти повинні зареєструвати у Кабінеті Міністрів України інвестиційну програму, що передбачає поетапне доведення ступеня локалізації виробництва складових частин такого автомобіля не менше 70 відсотків його кошторисної вартості на закінчення десятого року від початку реалізації інвестиційної програми».

Той факт, що ЗАТ «Завод комунального транспорту»відповідає критеріями вищезгаданого резидента підтверджується Постановою Кабінету Міністрів України № 1100 від 17.07.2003 року.

Статтею 4 Закону України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні»передбачено, що законодавчі акти, прийняті після набрання чинності цим Законом, які скасовують або скорочують пільги, визначені ним, не поширюються на підприємства по виробництву автомобілів, автобусів і комплектуючих виробів до них, які мають інвестицію (у тому числі іноземну) виключно в грошовій формі, що зареєстрована у встановленому законодавством порядку та становить за офіційним валютним курсом Національного банку України на день внесення такої інвестиції до статутного фонду зазначеного підприємства суму, еквівалентну: - не менше 150 мільйонам доларів США, - при виробництві легкових автомобілів; - не менше 30 мільйонам доларів США, - при виробництві вантажних автомобілів і автобусів; - не менше 10 мільйонам доларів США, - при виробництві комплектуючих виробів до автомобілів і автобусів. Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України»від 25.03.2005 № 2505-IV (далі Закон №2505) виключено п. 11.19 Закону України «Про податок на додану вартість».

Одним із аргументів на обґрунтування правових підстав прийняття ДПІ у м. Львові оскаржуваного податкового повідомлення рішення є скасування з 30.05.2005р. Законом № 2505 пільги, передбаченої п. 11.19 Закону України «Про податок на додану вартість». Суд не бере до уваги наведені доводи органу ДПС з наступних мотивів.

Закон N 2505-IV не містив положення, згідно з якими припинив дію, був скасований або змінений Закон України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні». У свою чергу Інвестиційна програма позивача, затверджена постановою Кабінету Міністрів України N 1100, не була скасована. Не зазнала змін і стаття 4 цього Закону, яка містить положення щодо стабілізаційного застереження та гарантій від погіршення законодавства. Стаття 4 Закону України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні»є складовою частиною механізму державної підтримки автомобілебудівної галузі України та спеціальною нормою по відношенню до норм Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" і має пріоритет у цьому випадку. Оподаткування податком на додану вартість позивача, як підприємства з виробництва автомобілів, автобусів та комплектуючих виробів до них з іноземною інвестицією, здійснюється тільки з застосуванням норм, що діяли до набрання чинності Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік». Така правова позиція суду узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, висловленою в постанові від 8 вересня 2009 року ( реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 5363721) та доведеною до відома адміністративних судів Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10.

Оцінюючи доводи органу ДПС про заниження ЗАТ «Завод комунального транспорту»податкового зобовязання з ПДВ по взаєморозрахунках з комісіонерами ТОВ «Українські комерційні автомобілі», ВАТ «АТП 12327», ТОВ «Львівські автобусні заводи»в межах договорів посередництва за рахунок неправомірного застосування нульової ставки ПДВ суд виходить з такого.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість»(положення якого діяли на момент виникнення спірних правовідносин), об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. Отже, відповідно до цього Закону операції з поставки товарів (в т.ч. автобусів) є об'єктом оподаткування ПДВ. Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Пунктом 11.19 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що «… до 1 січня 2008 року оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою операції з продажу автомобілів власного виробництва резидентів України, які …».

Відповідно до норми п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», для цілей цього Закону термін «поставка товарів» вживається у такому значенні: це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацією незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі.

Відповідно до п. 4.7 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобовязань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобовязань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

Датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для (робіт, послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до ст. 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Спеціальною правовою нормою, передбаченою ст. 664 ЦК України, встановлено, що обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1)вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обовязок продавця доставити товар;

2)надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

З системного аналізу наведених норм права суд дійшов висновку, що Закон України «Про податок на додану вартість»надавав платнику податку право до 01.01.2008 року застосовувати нульову ставку податку на додану вартість лише за умови здійснення операції продажу (поставки, реалізації тобто правочину, що передбачає перехід права власності) автомобіля власного виробництва.

Даючи правову оцінку договорам посередництва №10/10 від 10.10.2007 року, №128 від 20.12.2007 року, №07/22 від 01.11.2007 року (далі договори посередництва) суд дійшов висновку, що їх укладення не слід трактувати як «операції продажу автомобіля власного виробництва». За правовою природою названі правочини є договорами комісії та не передбачають переходу права власності на товар від комітента до комісіонера, що прямо передбачено їх змістом (п.2.4 кожного договорів).

За умовами вказаних правочинів посередники-комісіонери (ТОВ «Українські комерційні автомобілі», ВАТ «АТП 12327», ТОВ «Львівські автобусні заводи») зобовязувалися від власного імені, але за рахунок та в інтересах виробника-комітента (ЗАТ «Завод комунального транспорту») реалізовувати Товар (автобуси), вироблений Виробником, в порядку на умовах, визначених зазначеним договором, шляхом укладення з третіми особами договорів купівлі-продажу та інших договорів, що передбачають перехід права власності на товар за плату від ЗАТ «Завод комунального транспорту»до третіх осіб.

Отже, згідно з умовами договорів посередництва комісіонер не придбаває товар; передача комітентом Товару комісіонеру не тягне переходу права власності та жодним чином не свідчить про продаж такого Товару. З наведеного вбачається, що факт перерахування комісіонером коштів комітенту у якості попередньої оплати за товар, щодо якого комісіонер ще не уклав правочину про продаж з третьою особою, не підпадає під визначення поняття «поставка», «продаж».

Суд констатує, що на письмові вимоги ревізорів (отримані під час перевірки бухгалтером підприємства, том ІІ, а.с. 133-134, 131) ЗАТ «Завод комунального транспорту»не надало під час проведення перевірки органу ДПС звітів Посередників чи будь-яких документів, що підтверджували б факт реалізації до 01.01.2008 року третім особам товару, переданого Виробником Посередникам в межах договорів посередництва. Виробник також не надав доказів того, що переданий Посередникам у грудні 2007 році Товар на загальну суму 49800000 грн. (в т.ч. ТОВ «Львівські автобусні заводи»на суму 29540000 грн., ТОВ «Українські комерційні автомобілі»на суму 20260000 грн.) було реалізовано до 01.01.2008 року (в період дії пільги по ПДВ) третім особам на підставі договорів купівлі-продажу чи інших угод, що передбачають перехід права власності на Товар. Про існування таких правочинів платник податку також не вказав у Запереченні від 08.12.2010 р. на акт перевірки від 30.11.2010 р. (том ІІІ, а.с. 18-26). Суд констатує, що позивач в ході підготовки справи до судового розгляду визнав їх відсутність.

Суд не бере до уваги усні твердження представника позивача про те, що викладені в акті перевірки обставини про перерахування Посередниками коштів на рахунки Виробника у 2008 році в межах договорів посередництва не відповідають дійсності, оскільки платіжні документи мали інше призначення платежу. По-перше, на вимогу процесуальної ухвали суду представник позивача не надав письмових пояснень (про які конкретно суми в розрізі періодів/контрагентів йдеться) та документів (платіжних доручень, банківських виписок тощо) на підтвердження. Незважаючи на тривалий період підготовки справи до судового розгляду таких доказів суду не було подано, тому суд розцінює такі твердження як голослівні та спрямовані на затягування розгляду справи по суті, понад встановлені КАС України розумні строки. По-друге, у випадку виявлення невідповідності викладених в акті перевірки органу ДПС обставин фактичним обставинам справи платник податку зобовязаний був подати заперечення на акт, вказавши такі суперечності. Суд констатує, що в запереченнях від 08.12.2010 року на акт перевірки позивач про такі обставини не згадує.

Оцінивши долучені до справи докази в сукупності, суд погоджується з висновками органу ДПС про те, що ЗАТ «Завод комунального транспорту»безпідставно застосував нульову ставку ПДВ при отриманні коштів від комісіонерів на підставі Договорів посередництва, що призвело до заниження податкових зобовязань з ПДВ.

Відповідно до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що висновки ДПІ у м. Львові про заниження ЗАТ «Завод комунального транспорту»податкового зобовязання з податку на додану вартість за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року на загальну суму 208208082,26 грн. підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість податкового повідомлення рішення ДПІ у м. Львові № 0001472301/0/3398 від 16.12.2010 року. Долучений до матеріалів справи розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій (том ІІ, а.с. 40) ґрунтується на ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав. Оскільки суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Москаль Р.М.

Суддя Коморний О.І.

Суддя Сакалош В.М.

Повний текст постанови виготовлено 17 травня 2011 року.