Постанова № 16069827, 28.04.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2011 р. № 2а-11711/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-суддіЛанкевича А.З.

за участі секретаряГіщинської С.Я.

та представників

позивача Шимчишина І.С.

відповідачаОртинської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Захід-клас»до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 19 серпня 2010 року №№0001922321/0 та 0001932321/0, від 10 листопада 2010 року №№0001922321/1 та 0001932321/1.

В письмових та даних в судовому засіданні усних поясненнях посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року складено Акт перевірки №1992/23-2/30162974 від 10 серпня 2010 року, на підставі якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення. Стверджує, що висновки перевірки не відповідають фактичним обставинам справи. Так, вказує, що відповідач неправомірно дійшов до висновку про те, що позивачем не відображено у складі валового доходу дохід у вигляді отриманої поворотної фінансової допомоги від фізичної особи ОСОБА_3 згідно договору №26/02 від 10 березня 2007 року, що призвело до заниження скоригованого валового доходу за 2 квартал 2007 року на суму 126800 грн. та до заниження суми зобовязання по податку на прибуток в розмірі 31 700грн. Зазначає, що такий висновок зроблений за відсутності будь-яких підтверджуючих документів, оскільки жодного договору щодо надання позивачу безповоротної фінансової допомоги не укладалось, а відтак і не отримувалось жодних коштів. Крім цього зазначає, що відповідач неправомірно відмовив у формуванні податкового кредиту в сумі 21684 грн. згідно операцій з ТзОВ «Фортуна-стиль», здійснених за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, підтверджених відповідними податковими накладними, складеними з дотриманням встановленої форми.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки №1992/23-2/30162974 від 10 серпня 2010 року. Перевіркою зроблено висновок про те, що позивачем не відображено у складі валового доходу дохід у вигляді отриманої поворотної фінансової допомоги від фізичної особи ОСОБА_3 згідно договору від 10 березня 2007 року №26/02, що призвело до заниження скоригованого валового доходу за 2 квартал 2007 року на суму 126800 грн., а відтак і до заниження суми зобовязання по податку на прибуток в розмірі 31 700грн. Крім цього, вказує на те, що перевіркою встановлено факти проведення взаєморозрахунків позивача з ТзОВ «Фортуна-стиль»в період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року. Так по операціях з цим контрагентом згідно податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит за березень 2008 року в сумі 10016, 67 грн. та жовтень 2008 року 11666, 67 грн. Однак ТзОВ «Фортуна-стиль»в поданій податковій звітності за вказаний період не відобразила вказані суми, а відтак не сплатила податок на додану вартість, що позбавляє права позивача формувати податковий кредит з таких операцій. Повідомляє, що на підставі вищенаведеного Акту перевірки винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2010 року №№0001922321/0 та 0001932321/0, а за результатами адміністративного оскарження винесені податкові повідомлення-рішення від 10 листопада 2010 року №№0001922321/1 та 0001932321/1, в яких суми податкового зобовязання залишилися без змін. Вказує на те, що аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Акті перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить задоволити позов з підстав наведених в позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечила, просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

В період з 16 липня по 05 серпня 2010 року на підставі направлення №505 від 16 липня 2010 року працівниками Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання останнім вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період його господарської діяльності з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки №1992/23-2/30162974 від 10 серпня 2010 року.

Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, зокрема, що стосується предмету спору, відповідачем встановлено факти допущення позивачем порушень вимог: пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено суму зобовязання з податку на прибуток в розмірі 31 700грн.; пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податку на додану вартість у сумі 21684 грн., в тому числі за березень 2008 року на суму 10016, 67 грн., за жовтень 2008 року на суму 11666, 67 грн.

На підтвердження вищенаведених порушень відповідач в Акті перевірки вказує на те, що позивачем не відображено у складі валового доходу дохід у вигляді отриманої поворотної фінансової допомоги від фізичної особи ОСОБА_3 згідно договору від 10 березня 2007 року №26/02, що призвело до заниження скоригованого валового доходу за 2 квартал 2007 року на суму 126800 грн., а відтак і до заниження суми зобовязання по податку на прибуток в розмірі 31 700грн. Крім цього, вказує на те, що перевіркою встановлено факти проведення взаєморозрахунків позивача з ТзОВ «Фортуна-стиль»в період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року. Так по операціях з цим контрагентом згідно податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит за березень 2008 року в сумі 10016, 67 грн. та жовтень 2008 року 11666, 67 грн. Однак ТзОВ «Фортуна-стиль»в поданій податковій звітності за вказаний період не відобразила вказані суми, а відтак не сплатила податок на додану вартість, що позбавляє права позивача формувати податковий кредит з таких операцій.

Відповідачем на підставі вищенаведеного Акту перевірки винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 19 серпня 2010 року: №0001922321/0, яким визначено позивачу суму зобовязання з податку на прибуток в розмірі 47 550 грн., в тому числі основний платіж 31 700 грн., штрафні (фінансові) санкції 15 850 грн.; №0001932321/0, яким визначено суму зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 32 526 грн., в тому числі основний платіж 21 684 грн., штрафні (фінансові) санкції 10 842 грн.

За результатами адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень, рішенням Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова №14276/25-005 від 27 жовтня 2010 року скаргу позивача залишено без задоволення, а суми визначені оскаржуваними повідомленнями-рішеннями без змін; винесено податкові повідомлення-рішення від 10 листопада 2010 року №№0001922321/1, 0001932321/1.

Як вбачається з пояснень представника позивача, сторона інтереси якої він представляє не визнає факт наявності жодних договірних відносин з фізичної особи ОСОБА_3 щодо отримання поворотної фінансової допомоги.

На пропозицію суду відповідачем не представлено жодних доказів на підтвердження наявності договору укладеного між позивачем та фізичної особи ОСОБА_3 про надання поворотної фінансової допомоги №26/02 від 10 березня 2007 року, на який йде посилання в Акті перевірки. Крім цього не представлено жодних доказів, які б підтверджували факт отримання поворотної фінансової допомоги в сумі 126800 грн.

Згідно пунктів 1, 11 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: 1) здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); 11) застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до частин 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 86 вищенаведеного Кодексу передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 вищенаведеного Закону, поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Підпунктом 4.1.6 п.4.1 ст.4 вищенаведеного Закону передбачено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів.

Відповідно п.1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року №327, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за №925/11205, з наступними змінами та доповненнями, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка. Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

У відповідності до п.2.3.4 п.2.3 вищенаведеного Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Враховуючи те, що твердження відповідача про отримання позивачем поворотної фінансової допомоги від фізичної особи ОСОБА_3 за перевірений період в сумі 126800 грн. не підтверджене жодними доказами, суд приходить до висновку про безпідставне включення відповідачем вищенавененої суми до складу валового доходу, а відтак формування зобовязання по податку на прибуток з цієї суми.

Відповідно до змісту пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 вищенаведеного Закону передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вищенаведеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Судом встановлено, що суми податкового кредиту, які не були визнані відповідачем, сформовані позивачем на підставі виписаних ТзОВ «Фортуна-стиль»та належним чином оформлених податкових накладних №2802-01 від 28 лютого 2008 року, №2810-01 від 28 жовтня 2008 року.

Вищенаведені операції також підтверджуються видатковими накладними №Ф-2810-01 від 29 жовтня 2008 року та №Ф-2802-01 від 28 лютого 2008 року.

Із змісту норм Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що ймовірні порушення податкового законодавства контрагентом позивача, зокрема в частині неподання податкової звітності чи достовірності даних наведених в податковій звітності, не позбавляє права позивача на формування податкового кредиту з операцій за участі такого контрагента за наявності відповідних підтверджуючих документів щодо таких операцій (податкової накладної, митної декларації).

Крім цього, суд враховує те, що відповідач не посилається на безтоварність операцій проведених між позивачем та його контрагентом - ТзОВ «Фортуна-стиль»та не клопотав перед судом витребувати документи на підтвердження цього.

Тому, зазначені в Акті перевірки висновки про безпідставне формування позивачем за перевірений період податкового кредиту в сумі 21 684 грн. є неправомірними.

А відтак, позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, а податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова від 19 серпня 2010 року №№0001922321/0 та 0001932321/0, від 10 листопада 2010 року №№0001922321/1 та 0001932321/1 скасуванню.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задоволити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м.Львова від 19 серпня 2010 року №№0001922321/0 та 0001932321/0, від 10 листопада 2010 року №№0001922321/1 та 0001932321/1.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений вищенаведеним Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 03 травня 2011 року.

Головуючий Ланкевич А.З.