Рішення № 160694, 25.09.2006, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2006 р.

Справа № 15/179

за позовом: ТзОВ "Люна", вул. Курбаса,4, м..Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Дочірнього підприємства "Трансмаш", вул.Б.Хмельницького,88, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300

про стягнення 8388грн. 30 коп.

Cуддя Деделюк Борис Васильович

При секретарі Суфрищук Леся Василівна

Представники:

Від позивача: Інкін В.І., довіреність №0208-01 від 02.08.2006року;

Від відповідача: не з"явився,

Представнику позивача роз”яснено права та обов”язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Згідно поданого клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється. Відводу складу суду не заявлено.

СУТЬ СПОРУ: ТзОВ "Люна" звернулося в суд із позовом до Дочірнього підприємства "Трансмаш" про стягнення 8388грн.30 коп., в тому числі 7351,05 грн. основного боргу та 144,15 грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтвердив.

Відповідач в судове засідання не з”явився, вимоги суду, вказані в ухвалах від 11.07.06р. та 03.08.06, 11.09.06 не виконав, зокрема, відзиву на позов та документи, що підтверджують заперечення проти позову суду не подав.

За таких обставин відповідно до положень ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в :

02.02.05 року між ТзОВ "Люна" та Дочірним підприємством "Трансмаш" " укладено договір купівлі - продажу № 2/02 згідно умов якого позивач зобов"язувався продати нафтопродукти , а відповідач прийняти та оплатити отриману ним продукцію на умовах, визначених даним договором (п.1.1).

Як вбачається з долучених до позовної заяви документів, зокрема, накладних №16/12- ЗА від 16.12.2005 року, №12/01-ІА від 12.01.2006 року відповідачем через Даниліва В.П., згідно довіреностей №871940 серія ЯЛГ від 16.12.2005 року та №871945 серія ЯЛГ від 12.01.2006 року, отримано дизпаливо та бензин.

Вищезазначені документи є належними доказами, що підтверджують факт отримання відповідачем нафтопродуктів та виконання позивачем умов вищевказаного договору.

Відповідач в порушення умов договору № 2/02 щодо повноти і своєчасності розрахунків за отриману продукцію, розрахувався частково, в зв"язку з чим позивачем направлена вимога, щодо сплати заборгованості. Після отримання вимоги (претензія від 27.03.06р.) відповідач частково здійснив оплату за отриманий товар. Станом на час подання позовної заяви та вирішення справи фактична заборгованість відповідача перед позивачем на день становить 7351 грн 05 коп. Зазначений факт підтверджується матеріалами справи та не спростований відповідачем.

ідповідно до приписів ч.1.ст.509 ЦК України, з

”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, в тому числі сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Частиною 2 вищевказаної статті встановлено, що зобов”язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, зокрема такими підставами є договори та інші правочини (п.п.1 п.2) та інші юридичні факти, (п.п.4.п.2). Найбільш поширеним видом юридичних фактів у цивільному праві є саме правочини- вольові дії особи спрямованні на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов”язків (п.1, ст.202 ЦК України). Презумпція правомірності правочину встановлено ст. 204 ЦК України.

Згідно ст.ст.525, 526 та п.2 ст.530 ЦК України, зобов”язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, зокрема: якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов”язок у 7-ний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від виконання зобов»язання не допускається.

В розумінні ст.174 ГК України, господарські зобов»язання можуть виникати з договору та інших угод, передбачених законодавствам, а також з угод, які не передбачені законом, але таких, які йому не суперечать. Відповідно до ст.193 ГК України, господарські зобов»язання повинні виконуватись належним чином. Відповідачем не подано доказів про здійснення повного розрахунку за отриману ним продукцію, отже вимоги позивача про стягнення 7351 грн 05 коп. суми основної заборгованості є обгрунтованими, а позов в цій частині таким що підлягає задоволенню. Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі1044 грн.15коп, то в цій частині в задоволенні позову слід відмовити, в зв’язку з безпідставністю та необґрунтованості заявленої позовної вимоги, оскільки позивачем не доведено факт поставки нафтопродуктів згідно умов договору №2/02 від 02.02.05р.Окрім цього судом беруться до уваги умови укладеного сторонами договору, зокрема п.5.1 та п.8.2.

Згідно приписів, встановлених ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо суми основного боргу.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 7351 грн 05 коп. суми основного боргу.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, на нього відповідно до приписів ст. 49 ГПК України слід покласти судові витрати понесені позивачем. Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Трансмаш", вул.Б.Хмельницького,88, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300 (код 33407094) на користь ТзОВ "Люна", вул. Курбаса,4, м.Івано-Франківськ,76000 - 7351 грн 05 коп. основного боргу., 102 грн. державного мита, 118 грн. витрат інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в позові в частині стягнення пені в розмірі 1044 грн.15коп

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Деделюк Борис Васильович

Рішення складено в повному обсязі 29.09.06.

Внесено в дідоводство 29.09.06

Вінтоняк О.І.__