Постанова № 16068474, 28.03.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 року 1416/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брагіної О.Є.;

при секретарі судового засідання –Варченко І.В.,

представник позивача –не прибув;          

представника відповідача –не прибув;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомуправління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області

довідкритого акціонерного товариства «Стайки-керамік»

простягнення заборгованості в сумі 1 565,07 грн., ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду, 17.03.2011, звернулось управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області (далі –позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства «Стайки-керамік»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості по виплаті пільгових пенсій за лютий 2011 року в сумі 1565,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач згідно ст.15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі –Закон № 1058-IV) є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, зобов’язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески, в порушення вимог Закону № 1058-IV не здійснив відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, за лютий 2011 р. у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 1565,07 грн., яку позивач просить стягнути.

Територіальні органи Пенсійного фонду України в силу закону здійснюють функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю сплати страхувальниками внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також стягнення заборгованості за страховими внесками.

Оскільки, зазначена сума заборгованості відповідачем не сплачена, позивач, на підставі частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за № 64/8663 (далі –Інструкція про порядок обчислення і сплати підприємствами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України), просив суд стягнути суму заборгованості з відповідача у судовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2011 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 25.03.2011 р..

У судове засідання, 25.03.2011 р. сторони не з’явились, були належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується реєстром на відправлення кореспонденції Київського окружного адміністративного суду за 18.03.2011 р. та фіскальним чеком № 0264 від 22.03.2011 р., відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надали.

У судове засідання, 08.04.2011 р., з’явилась представник позивача, яка підтримала позовні вимоги та просила позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Уповноважені представники відповідача в судове засідання, 08.04.2011 р., не з’явились. Відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення за № 09667599. За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

У судове засідання, 14.04.2011 р., сторони не з’явились. Представник позивача була належним чином повідомлена судом про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується розпискою від 08.04.2011 р.. Відповідач не був повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду справи, оскільки не відповідав на телефонні дзвінки за номером, який зазначений в позовній заяві, що підтверджується актом від 13.04.2011 р..

14.04.2011 р., до суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи за її відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з таких підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Відповідно до ч. 4 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з частиною другою розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV у разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 р. №1788-XII «Про пенсійне забезпечення»(далі –Закон України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII).

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України № 1058-IV. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004 р., тобто до набрання чинності цим Законом.

Коло осіб, які мають право на пенсію на пільгових умовах, визначено ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII.

До 15.03.2000 р. згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII (в редакції Закону України від 16.05.96 р. N 198/96-ВР) підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б»- «з»цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року.

У лютому 2000 року ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII виключено згідно із Законом України від 17.02.2000 №1461-III. Цим же Законом внесено зміни до Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII, віднесено до об'єкту оподаткування збором на обов’язкове державне пенсійне страхування.

До січня 2004 року порядок відшкодування підприємствами фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»- «з»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-XII, визначався п. 3.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.10.2001 за №16-6, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2001 за №998/6189.

Таким чином, з 01.01.2004 законом України №1058-IV покладено на відповідача обов’язок відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, що виплачуються на користь вказаних вище осіб, з поступовим збільшенням таких витрат до набуття особою права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.8 розділу 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-IV та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 18.01.2007 р. №2-2), страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною 9 Закону України № 1058-IV встановлено, що днем сплати страхових внесків вважається, у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Як юридичну особу відкрите акціонерне товариство «Стайки-Керамік»зареєстровано Кагарлицькою районною державною адміністрацією Київської області 14.07.1995 р. та присвоєно ідентифікаційний код 00291032 суб’єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області, а отже є страхувальником відповідно до ч.1 ст.15 Закону України № 1058-IV.

Позивачем на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України №1058-IV в частині пенсій призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за лютий 2011 року у розмірі 1565,07 грн..

Листом від 13.04.2011 р. № 5, яке підписане головним бухгалтером ВАТ «Стайки-керамік», підтверджено, що відкритим акціонерним товариством «Стайки-керамік»визначену заборгованість не сплачено.

Згідно з ч.3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З урахуванням викладеного, відповідач не довів суду правомірність своїх дій щодо виникнення та невиплати заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату пільгових пенсій за лютий 2011 року в сумі 1565, 07 грн..

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Стайки-керамік»заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 1565,07 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони—суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Стягнути з р/р 2600601004485 МФО 321897 відкритого акціонерного товариства «Стайки-керамік»на користь управління Пенсійного фонду України у Кагарлицькому районі Київської області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пільгових пенсій за лютий 2011 року в сумі 1 565грн. 07 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                           Брагіна О.Є.

Постанова у повному обсязі виготовлена