Постанова № 16067602, 19.05.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 року                               Справа № 2а-0870/1849/11

за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Південтрансенерго», м. Запоріжжя

до відповідачів:

1-          Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

2-          Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, м. Запоріжжя

про відшкодування з державного бюджету бюджетної заборгованості по податку на додану вартість у сумі 438 129,00 грн., -

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Бриль А.В.

за участі представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 12.04.2011)

від відповідача-1: ОСОБА_2 (довіреність № 19690/10/10 від 30.11.2010)

від відповідача-2: не прибув

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія “Південтрансенерго» (далі – ВАТ «Акціонерна компанія “Південтрансенерго», позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (далі – ДПІ у Ленінському районі, відповідач-1), Головного управління державного казначейства України в Запорізькій області (далі - відповідач-2) в якому просить відшкодування з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування по ПДВ у розмірі 438 129,00 грн.

31.03.2011 судом, на підставі ст.ст. 104-107 КАС України, винесено ухвалу про відкриття провадження у адміністративній справі № 2а-0870/1849/11 та призначення справи до судового розгляду на 18.04.2011. Ухвалою від 18.04.2011 провадження у справі зупинено до 19.05.2011.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та зазначив, що податковим органом не надається висновок про відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ), оскільки не можливо підтвердити суму бюджетного відшкодування, що пов’язано з проведенням зустрічних перевірок контрагентів позивача. Вважає такі дії протиправними та такими, що порушують приписи Закону України «Про податок на додану вартість». З урахуванням викладеного просить позов задовольнити.

Представник відповідача-1 у судовому засіданні проти позову заперечив та надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов від 19.05.2011. Зокрема вказує, що за результатами проведеної перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування, оскільки до податкового органу не надійшли результати зустрічних перевірок контрагентів позивача. Просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з’явився, проте 12.04.2011 надіслав суду пояснення по адміністративній справі, відповідно до яких просив розглянути справу за відсутності його представника та зазначив, що на момент виникнення спірних правовідносин бюджетне відшкодування ПДВ здійснювалось органами Державного казначейства України відповідно до встановленого Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженим спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004 № 451/501/132, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 за № 971/9570, розділом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за № 489/5680, якими було передбачено, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків згідно з реєстрами на відшкодування податку на додану вартість, які надаються як регіональними податковими органами, так і Державною податковою адміністрацією України.

Тобто відповідно до наданих повноважень територіальні управління Державного казначейства України не приймають самостійного рішення щодо перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У зв'язку з тим, що до Відповідача 2 не надходило вищевказаних документів на відшкодування позивачеві податку на додану вартість за вказаний в позовній заяві звітний період та на визначену суму, то і підстав для перерахування коштів на теперішній час немає.

На підставі ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), судом у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши подані документи, заслухавши пояснення сторін, судом установлені наступні обставини.

Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Південтрансенерго" є зареєстрованим Запорізькою міською радою народних депутатів суб'єктом господарювання згідно свідоцтва про державну реєстрацію від 19.11.2001 р. № 0020140 і платником податку на додану вартість відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (з змінами та доповненнями) (надалі - Закон України „Про ПДВ") та згідно свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість від 18.01.2007 року № 100013384, виданого ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 001109908241.

У строки, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість», Позивач керуючись п. 7.7.4 Закону України “Про податок на додану вартість” ”№168/97-ВР від 03.04.1997 (надалі Закон №168/97-ВР) подав Відповідачу 1 податкові декларації з податку на додану вартість: 19.04.2010 - за звітний (податковий) період березень 2010 року; 17.09.2010 - за звітний (податковий) період серпень 2010 року; 20.10.2010 - за звітний (податковий) період вересень 2010 року. 22.11.2010. Відповідачем 1 була остаточна прийнята податкова декларація Позивача з податку на додану вартість за звітний (податковий) період червень 2010 р. Також 22.11.2010 року Позивачем був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний (податковий) - березень 2010 року. Вказані декларації були податні з додатками, в тому числі заявою про відшкодування з Державного бюджету України бюджетної заборгованості по податку на додану вартість за визначені періоди. Вищевказаними податковими деклараціями з податку на додану вартість та уточнюючим розрахунком Позивачем були визначені суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядки 25, 25.1): за березень 2010 р. в сумі 97 478 гривень; за червень 2010 р. в сумі 297 251 грн.; за серпень 2010 року в сумі 459 096 грн., за вересень 2010 р. - 292 627 грн.

Копії вищевказаних податкових декларацій з ПДВ були подані Позивачем також і до Відповідача – 2, разом із Заявами, проте перерахування ПДВ здійснено не було.

-          По декларації березня 2010 року сума заявлена до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок складає 97478 грн. За результатами документальної виїзної перевірки складено акт від 29.12.2010 року №4717/23-08/00110993, де зазначено, що за результатами перевірки тимчасово не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за березень 2010 року у розмірі 97478 грн., що пов'язано з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок.

На теперішній час не підтверджено суму ПДВ по контрагенту:

ТОВ «Мір Інвест» (іпн 343667504643). Так, 25.06.2010 надіслано запит до Лівобережної міжрайонної ДПІ м. Дніпропетровська, але відповідь не отримана.

-          По декларації червня 2010 року сума заявлена до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок складає 297 251 грн. За результатами документальної виїзної перевірки складено акт від 29.12.2010 року №4717/23-08/00110993, де зазначено, що за результатами перевірки тимчасово не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 297 251 грн., що пов'язано:

по перше: на суму 143 832 грн. з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок по контрагенту:

ТОВ «Форма Сема ЛТД» (іпн 30709995). Направлено запит на проведення зустрічної перевірки до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Відповідь не отримана.

по друге: під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємством завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року у сумі 153419 грн. На підставі акту перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення № 0004092303\0 від 31.12.2010, яке вручене головному бухгалтеру підприємства. Вказане податкове повідомлення - рішення позивачем по справі в установленому законом порядку не оскаржено, у зв'язку із чим право на бюджетне відшкодування зазначеної суми у розмірі 153 419,00 грн. у нього відсутнє.

-          По декларації серпня 2010 року сума заявлена до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок складає 459 096 грн. (не відшкодована сума 54 854 грн.) За результатами документальної виїзної перевірки складено акт від 23.12.2010 року № 4620\23-08\00110993, де зазначено, що за результатами перевірки тимчасово не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2010 року у розмірі 54 854 грн., що пов'язано з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок.

На теперішній час непідтверджено суму ПДВ по контрагенту:

ТОВ «Метал Холдінг» (іпн 362545704072). Так, 09.12.2009 надіслано запит до Нікопольської ОДШ, але відповідь не отримана.

-          По декларації вересня 2010 року сума заявлена до бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок складає 292 627 грн. (не відшкодована сума 141 965 грн.) За результатами документальної виїзної перевірки складено акт від 23.12.2010 року № 4620\23-08\00110993, де зазначено, що за результатами перевірки тимчасово не можливо підтвердити заявлену суму, бюджетного відшкодування за вересень 2010 року у розмірі 141 965 грн., що пов'язано з ненадходженням на дату закінчення перевірки матеріалів зустрічних перевірок.

На теперішній час не підтверджено суму ПДВ по контрагентам:

ВАТ «Придніпровський ремонтно-механічний завод» (іпн 015285304683). Так, 09.12.2009 надіслано запит до СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровськ, але відповідь не отримана.

ТОВ «Металтрейд» (іпн 21903120075) надіслано запит до Нікопольської ОДПІ, але відповідь не отримана.

Представником відповідача 1 було зазначено, що оскільки не було отримано відповіді на запити по підприємствам-контрагентам позивача, тому сума бюджетного відшкодування, заявлена позивачем підтверджена не була, отже Відповідачем-2 правомірно не було надано Відповідачу 2 висновок про відшкодування наведеної суми ПДВ.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

З урахуванням вищевказаного на теперішній час є невідшкодованими наступні суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість: за звітний (податковий) період березень 2010 р. в сумі 97 478,00 гривень; за червень 2010 р. в сумі 143 832,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 54 854,00 грн., за вересень 2010 р. - 141 965,00 грн., що підтверджується листом Відповідача 1 від 23.03.2011 року вих. № 3839/10/19-11. Загальна сума не перерахованих з бюджетного рахунку на поточний рахунок ВАТ „АК „Південтрансенерго" коштів бюджетного відшкодування з податку на додану вартість складає 438 129,00 гривень.

На час виникнення спірних правовідносин питання здійснення бюджетного відшкодування ПДВ були врегульовані Законом №168/97-ВР.

Відповідно до п.1.8. ст.1 Закону №168/97-ВР, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, врегульовано п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР).

Так, за пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону №168/97-ВР.

Згідно пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

З вказаних вище фактичних обставин вбачається, що позивачем дотримано зазначених вимог Закону України “Про податок на додану вартість”№168/97-ВР від 03.04.1997 щодо визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, за березень 2010 р. в сумі 97 478,00 гривень; за червень 2010 р. в сумі 143 832,00 грн., за серпень 2010 року в сумі 54 854,00 грн., за вересень 2010 р. - 141965,00 грн.

Суд не приймає до уваги доводи ДПІ щодо правомірності ненадання висновку у зв’язку із наступним. Несплата постачальниками платника по ланцюгу не є підставою для позбавлення такого платника права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Проте, факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди-відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

До того ж, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

На підтвердження зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) і його господарською діяльністю у березні 2010 р; червні 2010 р., серпні 2010 р., вересні 2010 р. позивачем були надані первинні документи, які підтверджують взаємовідносини між позивачем та його основними постачальниками, а саме оригінали та копії накладних, ВМД.

Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-ХІV (далі-Закон №996-ХІV), встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов’язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 зазначеного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено розрахунок суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню з ПДВ оформлені у відповідності до приписів чинного законодавства, будь-яких зауважень з приводу неналежного їх заповнення податкових накладних з боку відповідача не зроблено, а тому суд вважає, що позивачем правомірно заявлено зазначену суму до бюджетного відшкодування.

Відповідач не надав суду належних доказів, які б підтверджували зроблені в акті висновки щодо неможливості підтвердження заявленої суми бюджетного відшкодування та щодо нікчемності і безтоварності договорів, крім того, виконання указаних договорів підтверджене відповідними бухгалтерськими документами, сумніви щодо яких відповідач не висловлював.

В зв'язку з цим, посилання податкового органу на те, що право позивача на відшкодування не підтверджено результатами зустрічних перевірок постачальника позивача визнається судом необґрунтованим, оскільки Закони №168/97-ВР не передбачає отримання результатів зустрічних перевірок контрагентів суб'єкта оподаткування у якості обов'язкової умови відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про наявність у останнього права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у сумі 438129,00 грн.

Відповідно до вищевикладених приписів Закону України “Про податок на додану вартість” ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя мала подати відповідний висновок до органу державного казначейства із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, а на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства повинен був перерахувати цю суму коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Обов'язок, передбачений Законом №168/97-ВР, не був виконаний ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, чим були порушені права позивача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.2.1. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 2 липня 1997 року №209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 року № 200/86), Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 року за №489/5680 (далі Порядок відшкодування ПДВ ) встановлено, що якщо за результатами звітного періоду різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від’ємне значення, то така сума підлягає (як надміру сплачена) відшкодуванню платнику з Державного бюджету України. Підставою для отримання відшкодування є дані виключно податкової декларації за звітний період.

Відповідно до п.4.3 Порядку встановлено, що на підставі висновків про відшкодування податку на додану вартість органи Державного казначейства України протягом п’яти днів своїми платіжними дорученнями перераховують кошти з рахунку обліку доходів державного бюджету на рахунок, указаний у висновку чи рішенні суду.

Спільним наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України від 03.08.2004 № 451/501/132, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 за №971/9570, розділом 4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 за № 489/5680, передбачено, що відшкодування податку на додану вартість здійснюється органами Державного казначейства України на підставі висновків згідно з реєстрами суб'єктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість, які надаються як регіональними податковими органами, так і Державною податковою адміністрацією України або за рішенням суду.

Також суд виходить з того, що при розгляді спору за позовом платника податків до податкового органу презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом в судовому процесі не буде доведено інше. Таке випливає з завдання адміністративного судочинства, суть якого розкрита в статті 2 КАС України, та процесуального обов’язку суб’єкта владних повноважень довести правомірність своїх дій, встановленого частиною 2 статті 71 зазначеного Кодексу.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем-1 не доведена правомірність своїй дій, у зв’язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Південтрансенерго» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя та Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області про відшкодування з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 438 129,00 грн., задовольнити.

2. Стягнути з Державного бюджету України (р/р № 31119030700006, Державний Бюджет Ленінського району м. Запоріжжя, банк платника - ГУ ДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код бюджетної класифікації 14010200 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами») на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Південтрансенерго», м. Запоріжжя (ЄДРПОУ 00110993) суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 438129,00 (чотириста тридцять вісім тисяч сто двадцять дев’ять) грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Південтрансенерго», м. Запоріжжя (ЄДРПОУ 00110993) судовий збір у розмірі 1700,00 (одна тисяча сімсот) грн.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 07.06.2011.

Суддя           (підпис)          О.М. Нечипуренко