Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 травня 2011 р. справа № 2а/0570/4924/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Стойки В.В.
при секретаріБарковій В.Ю.
за участю
представника позивача Максимчук С.П.
представника відповідача Чистякова О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Державного підприємства “Селидіввугілля” до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про визнання неправомірними дії, визнання недійсною постанови від 16 березня 2011 року,
В С Т А Н О В И В :
Державне підприємство “Селидіввугілля” звернулося до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про визнання неправомірними дії, визнання недійсною постанови від 16 березня 2011 року.
В обгронтування позову позивач зазначив, що на його адресу надійшов лист з постановою від 16 березня 2011 року про арешт грошових коштів ДП «Селидіввугілля» в розмірі 7004,91 грн. на рахунку підприємства №26002300125231 у філії ВАТ ДОБУ №5484 в місті Селидове, яке було прийнято на підставі того, що боржником сплачується заборгованість по трудовим правовідносинам за рішенням судів, але з суми, яка підлягає до сплати утримується прибутковий податок у розмірі 15%, тому рішення суду вважається невиконаним і державний виконавець не може закрити виконавче провадження в повному обсязі. На теперішній час сума утриманого податку склала 7004,91 грн. Позивач з прийнятою відповідачем не погоджується, вважає її прийнятою з порушенням вимог діючого законодавства, тому просить суд визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції стосовно прийняття постанови від 16 березня 2011 року про арешт грошових коштів розмірі 7004,91 грн. на рахунку Державного підприємства “Селидіввугілля” №26002300125231 у філії ВАТ ДОБУ №5484 в місті Селидове та визнати недійсною постанову Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції від 16 березня 2011 року про арешт грошових коштів розмірі 7004,91 грн. на рахунку Державного підприємства “Селидіввугілля” №26002300125231 у філії ВАТ ДОБУ №5484 в місті Селидове.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Надав суду письмове заперечення від 22 квітня 2011 року /а.с. 23-25/.
Розгляд справи здійснювався за допомогою автоматизованої системи звукозапису та протоколювання судових засідань «Камертон».
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Позивач, Державне підприємство “Селидіввугілля” є юридичною особою та зареєстровано виконавчим комітетом Селидівської міської ради Донецької області 06 червня 2005 року /а.с. 9/.
Відповідач, Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції, в своїй діяльності керується Конституцією, Законом України “Про державну виконавчу службу” та іншими нормативно-правовими актами, здійснює покладені на нього державою обовязки.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України “Про виконавче провадження”.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Державний виконавець як працівник органу державної виконавчої служби за ст. 7 Закону України “Про виконавчу службу”, зобов'язаний сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати у своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України та законами України, а з огляду на ст. 7 Закону України “Про виконавче провадження” - використовувати надані йому права у точній відповідності до закону.
В силу ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Судом встановлено, що на виконанні у Відділі державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження №170185 від 10 січня 2006 року, де боржником є Державне підприємство «Селидіввугілля». До складу цього зведеного виконавчого провадження входять також виконавчі документи щодо заборгованості по трудовим правовідносинам, а саме: компенсація та моральна шкода за несвоєчасну виплату заробітної плати, середній заробіток за дні затримки при розрахунку та несвоєчасної виплати заробітної плати, інші витрати, пов*язані з несвоєчасною виплатою заробітної плати за рішенням суду, у кількості 1348 виконавчих документів на суму 1231764,00 грн., відносно яких виконавче провадження було поновлено в зв*язку з внесенням змін до діючого законодавства.
09 лютого 2011 року Державним підприємством «Селидіввугілля» надано до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції графік погашення заборгованості в розмірі 1231764,00 грн. у період з лютого по червень 2011 року та за лютий, березень 2011 року підприємством погашався борг згідно графіку. При цьому позивачем утримувався податок з доходів фізичних осіб в розмірі 15% з сум які підлягали виплаті за рішеннями суду.
16 березня 2011 року заступник начальника відділу ДВС Селидівського міського управління юстиції Манойло О.В. прийняла постанову про накладення арешту на грошові кошти в розмірі 7004,91 грн., що знаходяться на рахунках ДП «Селидіввугілля» код ЄДРПОУ 33426253 у філії ВАТ БОБУ в м. Селидове №26002300125231, керуючись ст.ст. 11, 52 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», листа національного банку України №18-311/3482-78652 від 08 серпня 2005 р., та п. 10.3 глави 10 Постанови НБУ №22 від 21 січня 2004 року.
У зазначеній постанові зазначено, що у звязку з тим позивачем з сум, які підлягають до сплати утримується прибутковий податок у розмірі 15%, тому рішення вважається невиконаним, державний виконавець не може закрити виконавче провадження в повному обсязі.
Згідно з п. 162.1., 162.1.1., 162.1.2., 162.1.3. ст.. 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи з фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до п.п. 14.1.180. п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;
Стаття 18. Податкового кодексу України визначає, що податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Платником податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні, податковий агент та об'єктом оподаткування резидента є:
загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України; об'єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні, доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). що передбачено ст.ст. 162, 163 Податкового кодексу України.
Згідно зі ст. 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку; особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: а) податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні; б) платник податку - для іноземних доходів та доходів, джерело виплати яких належить особам, звільненим від обов'язків нарахування, утримання або сплати (перерахування) податку до бюджету.
Як вбачається з п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.
Відповідно до п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається. У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до органу державної податкової служби за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку; в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) подавати органу державної податкової служби інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом II цього Кодексу; ґ) нести відповідальність відповідно до закону в разі неподання або несвоєчасного подання податкового розрахунку. Зазначені в ньому суми податку, що сплачуються до бюджету, є узгодженими сумами податкових зобов'язань податкового агента та в разі неповної чи несвоєчасної сплати стягуються до бюджету разом із сплатою штрафів та пені, які нараховуються від першого до останнього дня строку подання податкового розрахунку, встановленого цим Кодексом.
Відповідно до п. 167.1. ст.167 Податкового кодексу України ставка податку на доходи з фізичних осіб становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, одержаних (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.4 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами; виграшу у державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри
Суд зазначає, що ст. 165 Податкового кодексу встановлюється вичерпний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загально місячного (річного) оподаткованого доходу, втім компенсація та моральна шкода за несвоєчасну виплату заробітної плати, середній заробіток за дні затримки при розрахунку та несвоєчасної виплати заробітної плати, інші витрати, пов*язані з несвоєчасною виплатою заробітної плати за рішенням суду не входить до переліку встановлених цією статтею.
Крім того, п.п. 168.4.7 п. 168.4 ст. 168 Податкового кодексу України встановлює відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.
Відповідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4)безсторонньо (неупереджено);
5)добросовісно;
6)розсудливо;
7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що Державне підприємство «Селидіввугілля» правильно застосовувало норми Податкового Кодексу України при виконанні рішень суду, а саме при нарахуванні особам сум, які підлягають виплаті з врахуванням обов*язкових утримань в тому числі і податку з доходів фізичних осіб. Субєкт владних повноважень на час винесення постанови від 16 березня 2011 року про арешт грошових коштів діяв на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, що передбачені законодавством, чим порушив права та законні інтереси позивача.
Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Державного підприємства “Селидіввугілля” до Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про визнання неправомірними дії, визнання недійсною постанови від 16 березня 2011 року задовольнити.
Визнати неправомірними дії Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції стосовно прийняття постанови від 16 березня 2011 року про арешт грошових коштів розмірі 7004,91 грн. на рахунку Державного підприємства “Селидіввугілля” №26002300125231 у філії ВАТ ДОБУ №5484 в місті Селидове.
Визнати недійсною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції від 16 березня 2011 року про арешт грошових коштів розмірі 7004,91 грн. на рахунку Державного підприємства “Селидіввугілля” №26002300125231 у філії ВАТ ДОБУ №5484 в місті Селидове.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 23 травня 2011 року у присутності сторін.
Повний текст постанови виготовлений 27 травня 2011 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Суддя Стойка В. В.
Судове рішення № 16064144, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 23.05.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/4924/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: