Постанова № 16063627, 09.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2011 р. Справа № 2а-15475/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції до ФОП ОСОБА_2 про стягнення заборгованості (вх.№68498 від 29.11.10), - ВСТАНОВИВ:

Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом та просить суд стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі за землю в сумі 1197,89 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що фізична особа підприємець ОСОБА_2 не сплатив орендну плату за землю у встановлені законом стоки, що призвело до виникнення заборгованості, яка на момент подачі адміністративного позову відповідачем не погашена.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши подані до суду докази, суд встановив наступне.

Фізична особа підприємець ОСОБА_2 21.04.2006 р. зареєстрований виконавчим комітетом Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, як субєкт підприємницької діяльності та з 25.04.2006 року знаходиться на обліку у Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про плату за землю" об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Відповідно до довідки Новомосковського районного відділу земельних ресурсів від 25.01.2007 року № 9-0497 за ФОП ОСОБА_2 на території Голубівської селищної ради зареєстрована земельна ділянка комерційного призначення.

Таким чином відповідач, як користувач земельною ділянкою розташованою на в межах с.Голубівка, площею 0,0938 га є платником орендної плати за землю.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про плату за землю" визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Згідно з ст. 13 Закону України "Про плату за землю" підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до відомостей із договору оренди землі від 28.04.2006 року встановлено, що орендна плата за земельну ділянку становить 2540,76 грн.

31.01.2007р. до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 було подано податкову декларацію орендної плати за земельну ділянку державної та комунальної власності за 2007 рік, згідно якої нараховано орендну плату 2540,76 грн.

У відповідності до п.5.1 ст.5 Закону України № 2181-ІІІ, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про плату за землю" податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно із п.п. 5.3.1. п.5.3 ст.5 ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з п.5.4. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно пп.6.2.1. п.6.2 ст. 6 зазначеного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові повідомлення.

У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Новомосковською об'єднаною державною податковою інспекцією було сформовано та направлено на адресу відповідача поштою першу податкову вимогу №1/125 на суму 1197,89 грн. та другу податкову вимогу №2/177 від 14.03.2011 року на суму 1197,89 грн., які у звязку із незнаходженням платника податків за адресою були розміщені на дошці податкових оголошень.

Отже, станом на 01.09.2009 року залишок несплаченої відповідачем суми податкового зобов"язання по орендній платі за землю складає 1197, 89 грн .

Дані щодо погашення відповідачем податкової заборгованості в сумі 1197, 89 грн. в матеріалах справи відсутні.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 ЗУ "Про систему оподаткування", платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до ч.1, 3 ст 112 Кодексу адміністративного судочинства України Позивач може відповідач може визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно пункту 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу України", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України до компетенції адміністративного суду віднесено розгляд справ за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

З огляду на викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, та необхідність їх задоволення.

Керуючись ст.ст. 94, 122, 128, 160-162, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету (р/р3321081570020, код 13050501, отримувач УДК у м.Новомосковську, ГУДКУ у Дніпропетровській області, код отримувача 23929879, банк отримувача - ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) заборгованість зі сплати орендної плати за землю з фізичних осіб у сумі 1197 (одна тисяча сто дев"яносто сім) грн. 89 коп.

Копію постанови направити сторонам у справі.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис)

Постанова не набрала законної сили 11.05.11

СуддяР.А. Барановський

Р.А. Барановський