Рішення № 16063593, 26.05.2011, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-0200/11/0121

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2011 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

в складі: головуючої судді Самойлової О.В.

при секретарі Ушак Ю.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_5, Комунального підприємства «Залив», Берегової сільської ради, виконавчого комітету Берегової сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер ТПБ»про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_3 звернулася до суду в інтересах малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 із позовом до ОСОБА_5, Комунального підприємства «Залив»про стягнення солідарно з відповідачів спричинену матеріальну шкоду у сумі 2103,00 грн., моральну шкоду у сумі 20000,00 грн. та судові витрати. Уточнивши свої позовні вимоги 04.12.2009 року (а.с. 140-142), ОСОБА_3 просить стягнути солідарно матеріальну та моральну шкоду з ОСОБА_5, Комунального підприємства «Залив», Берегової сільської ради, виконавчого комітету Берегової сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер ТПБ».

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 разом із чоловіком та дочкою ОСОБА_4 21 липня 2008 року приїхала на відпочинок до пансіонату по АДРЕСА_1 власником якого є ОСОБА_5, позивачка оформила документи, оплатила 20 грн., був укладений договір на проживання у пансіонаті та оплачено 1800,00 грн. за проживання, 22 липня 2008 року при відсутності освітлення перед будинком дитина впала у каналізаційний люк, що відноситься до будинку та отримала травму правої ноги, була доставлена у лікарню, де знаходилася на лікуванні до 30.07.2008 року, витрати на лікування склали 956,07 грн., витрати на благодійні внески до лікарні склали 780,00 грн., на посилене харчування дитини 178,85 грн., на експрес-пошту -158,00 грн., на складення довіреності 38,00 грн., загальна сума матеріальної шкоди склала 2103,00 грн., у звязку із тим, що відповідачка відмовилася добровільно відшкодовувати спричинену шкоду, позивачка звернулася до суду, також діями відповідачів їй спричинена моральна шкода, оскільки вона дуже хвилювалася за стан здоровя дитини, виникли складнощі у звязку із необхідністю тривалого лікування дитини, вона відчувала приниження, так як був порушений відпочинок, відповідачі підманули її стосовно безпечності відпочинку, моральну шкоду вона оцінила у 20000,00 грн.

Ухвалою Феодосійського міського суду від 22 липня 2009 року до участі у справі у якості співвідповідачів залучені Берегова сільська рада та виконавчий комітет Берегової сільської ради (а.с. 134).

В судовому засіданні представник позивача, що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, позовні вимоги підтримав з підстав, що зазначені у позові та пояснив, що в результаті того, що на прибудинкової території, де відпочивала позивачка із сімєю, було відсутньо освітлення, дитина потрапила ногою в люк і отримала травму, вимушена була тривалий час лікуватися, особи, які повинні контролювати належний стан дотримання порядку перед будинком, повинні нести відповідальність.

Представник відповідача КП «Залив», що діє на підставі належним чином оформленої довіреності, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що вина КП «Залив» у спричиненні травми дитині відсутня, оскільки у 2008 році у повноваження підприємства входило лише збирання рекреаційного збору, позивачка та дитина були зареєстровані, збір оплачений, указаний збір є добровільним внеском, у звязку із таким випадком до підприємства ніхто не звертався.

Відповідачка ОСОБА_5, представники відповідачів Берегової сільської ради, виконавчого комітету Берегової сільської ради, ТОВ «Партнер ТПБ»до суду не зявилися, про розгляд справи повідомлені належним чином, про причини відсутності суду не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи від них не надходило. При таких обставинах, суд вважає, що неявка відповідачів не перешкоджає розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, допитавши свідка, вивчивши матеріали справи, всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 22.07.2008 року перед домоволодінням АДРЕСА_1 малолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 отримала ушиблену рану середньої треті правої голені в результаті попадання ноги у відкритий люк. З 22.07.2008 року по 30.07.2008 року дитина знаходилася на лікуванні у Феодосійській міській дитячій лікарні, що підтверджується довідками від 28.07.2008 року та 30.07.2008 року (а.с. 15, 17), витрати на лікування склали 949,07 грн.

Відповідно до ст. 1199 ЦК України, у разі каліцтва або іншого ушкодження здоровя малолітньої особи фізична або юридична особа, яка завдала цієї шкоди, зобовязана відшкодувати витрати на її лікування, протезування, постійний догляд, посилене харчування тощо.

З довідки КП «ФМБРТІ» від 05.12.2008 року (а.с. 69) слідує, що домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано на праві власності за ТОВ «Партнер ТПБ»на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_8 02.03.2004 року, реєстр № 338. На території, що прилягає до указаного домоволодіння самочинно збудована вигрібна яма, про що свідчить люк горловини діаметром 150 мм, розташований на відстані 2,1 м від воріт домоволодіння. Указаний факт підтверджується листами голови Берегової сільської ради від 14.05.2009 року та 17.12.2008 року (а.с. 97, 143).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що ОСОБА_3 є його дружиною, у липні 2008 року вони разом із дитиною ОСОБА_4 приїхали на відпочинок до АДРЕСА_1 22.07.2008 року біля 21 години вийшли на вулицю подивитися салют, було темно, коли поверталися, дочка сказала, що впала, він взяв її на руки та заніс до пансіонату, викликали Швидку допомогу, дитину відвезли до лікарні, на місці люку постійно стояла машина ОСОБА_5, тому його не було видно, дитині наклали декілька швів, тепер необхідна пластична операція.

Таким чином, суд вважає, що оскільки вигрібна яма, люк якої став причиною травми ОСОБА_4, є самочинною, власник домоволодіння відповідач ТОВ «Партнер ТПБ» користується нею за відсутності відповідних дозвільних документів, то відповідальність за спричинення шкоди здоровю дитині повинен нести саме відповідач ТОВ «Партнер ТПБ».

Згідно із ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не приймає доводи позивача стосовно стягнення з відповідача суми у розмірі 780,00 грн. у вигляді благочинних внесків до лікарні, оскільки таки внески є добровільними та не підлягають відшкодуванню, також відсутні належні та допустимі докази про витрати на посилення харчування дитини у сумі 178,85 грн., витрати на спеціальну пошту та на довіреність у сумі 196,00 грн.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 23 ЦК України, моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя. Судом встановлено, що позивачка зазнала душевні страждання саме у звязку із спричиненням її дитині тілесних ушкоджень.

Зобовязання відшкодувати моральну шкоду виникає за умови, що вказана шкода є безпосереднім наслідком певної протиправної дії. У п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31 березня 1995 року зазначається, що заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями інших осіб.

При вирішенні вимог позивачів стосовно відшкодування моральної шкоди, суд також виходить з такого: згідно зі ст. 1 Закону України від 17.07.1997 року про ратифікацію Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Україна повністю визнає на своїй території ст. 46 Конвенції щодо визнання обовязковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Європейського союзу з прав людини в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування конвенції. Отже текст Конвенції з Протоколами до неї, а також її тлумачення та застосування, висловлені у рішеннях Європейського союзу з прав людини, є частиною національного законодавства і є обовязковими при правозастосуванні органами правосуддя.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб захисту в національному органі. Європейський суд з прав людини у винесених рішеннях неодноразово, зокрема у справах «Атлан проти Сполученого Королівства»від 19.06.2001 року, „Перна проти Італії” від 25.07.2001 року тощо визнавав в резолютивній частині рішення, що виходячи з обставин справи, самий факт правопорушення, вчиненого відносно потерпілого, становить спосіб захисту порушеного права і може становити достатньо справедливу компенсацію моральної шкоди.

Обраний позивачкою спосіб компенсації відповідає ч. 3 ст. 23 ЦК України. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача ОСОБА_3 та її малолітньої дочки ОСОБА_4 у звязку із пошкодженням її здоровя, ступень вини особи, яка завдала моральної шкоди, негативні наслідки правопорушення, необхідність тривалого лікування ОСОБА_4, а також вимоги розумності та справедливості. З обліком наведеного, суд вважає можливим визначити розмір моральної шкоди, завданої позивачу у сумі 1000,00 грн.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно до вимог статті 88 ЦПК України, пропорційно задоволеної частини позовних вимог.

В судовому засіданні 26 травня 2011 року були проголошені вступна та резолютивна частини рішення, повний текст рішення складений 31 травня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 8, 55 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 23, 1199 ЦК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_3, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_5, Комунального підприємства «Залив», Берегової сільської ради, виконавчого комітету Берегової сільської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер ТПБ»про стягнення матеріальної та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер ТПБ»(місто Вінниця, вулиця Литвиненко, 54, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10002154391, ідентифікаційний код 31743335) на користь ОСОБА_3, у відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої малолітній ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 949,07 грн., у відшкодування моральної шкоди 1000,00 грн., документально підтверджені судові витрати у сумі 89,50 грн., а всього 2038 (дві тисячі тридцять вісім) грн. 57 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер ТПБ»(місто Вінниця, вулиця Литвиненко, 54, реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10002154391, ідентифікаційний код 31743335) на користь держави недоплачену суму збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 90 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Феодосійській міській суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Самойлова