Постанова № 16062965, 03.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 р. Справа № 2а/0470/5139/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лозицької І.О. при секретаріМуренко Н.О. за участю: представників позивача представників відповідача Блажка Р.П., Максимова А.С. Гриніва І.З., Бруснік Т.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Арселор Міттал Кривий Ріг" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень, - ВСТАНОВИВ: 29.04.2011 року Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області з позовними вимогами про: - скасування податкового повідомлення рішення форми «В1» від 29.03.2011 року №0000050610 яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року на 71314350, 18 грн.;

- скасування податкового повідомлення рішення форми «В4» від 29.03.2011 року №0000060610 яким зменшено суму відємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року на 58315 603, 42 грн.

Позивачем позовні вимоги обґрунтовані тим, що податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 29.03.2011 року № 0000050610 та податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 29.03.2011 року № 0000060610, прийняте Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі з грубими порушеннями норм чинного законодавства та істотно порушують його права та охоронювані законом інтереси у сфері публічно правових відносин.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі, просить скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 29.03.2011 року №0000050610 яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року на 71314350, 18 грн., та скасувати податкове повідомлення рішення форми «В4» від 29.03.2011 року №0000060610 яким зменшено суму відємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року на 58315 603, 42 грн., прийняті Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

Представник відповідача у судовому засіданні надав письмові заперечення, вважає, що податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

21.03.2011 органом державної податкової служби - Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у місті Кривому Розі Дніпропетровської області було здійснено виїзну позапланову перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувалось у листопаді 2010 року за результатами якої складено акт № 36/06-08/125/2/24432974 про результати проведеної позапланової виїзної перевірки Відкритого акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (на момент подання позову - Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг»).

На підставі висновків, викладених в Акті перевірки від 21.03.2011 року за 36/0608/125/2/24432974 відповідачем були прийняті:

- податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 29.03.2011 № 0000050610 про порушення позивачем пп. 1.3, 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 8 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.06.2005 № 244, п. 5.7 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 № 213, яким зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість, на суму 71 314 350,18 грн.;

- податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 29.03.2011 № 0000060610 про порушення позивачем пп. 1.3, 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, п. 8 Порядку № 244, п. 5.7 Порядку № 213, яким зменшено суму від'ємного значення ПДВ на 58 315 603,42 грн.

Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені з грубими порушеннями норм чинного законодавства, а тому він звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

В судовому засіданні представник відповідача пояснив суду, що підставою для висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства були результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2010 року за результатами опрацювання первинних бухгалтерських документів (договорів, актів виконаних робіт, послуг, накладних на придбання товарів, матеріалів зустрічних перевірок) встановлено, що ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» в порушення пп.7.4.1 п.7.4, пп.7.7.1, 7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97, із змінами та доповненнями, п.8 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України від 30.06.05 №244 із змінами та доповненнями, зареєстрованого в Мін'юсті України 18.07.05р. №770/11050, п.5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 у редакції наказу від 15.06.05 №213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.05 №702/10982 завищено податковий кредит в грудні 2010 року по операціях з придбання брухту чорних металів, паливно-мастильних матеріалів, коксового вугілля та обладнання на загальну суму ПДВ -58315603,42 грн.

ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» укладено ряд договорів на поставку товарів (послуг) з TOB Інтерколтрейд», TOB «Східнафтатрейд», TOB «СоюзПромінвестДонбас», TOB «НВП ТМК», TOB УКРМЕТ», TOB «Інкомтрейд», ПП «КВВМПУ», TOB «Укрміжрегіональна компанія ТАП», TOB технологія», ПП «Феррі».

Згідно направлених запитів та отриманих довідок перевірок контрагентів по ланцюгу постачання встановлено постачальників, які відсутні за юридичною адресою, приховують фактичне місцезнаходження, не сплачують податки, документально не підтверджують факт транспортування товарно-матеріальних цінностей, витрат на їх зберігання.

Крім того, за матеріалами зустрічних перевірок операції з придбання зазначеними підприємствами товарів (послуг) у постачальників не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності. Це свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Також, в ході проведення перевірок не встановлено факту передачі товарів (послуг) від постачальників до TOB «Інтерколтрейд», TOB «Східнафтатрейд», TOB «СоюзПромінвестДонбас», TOB «НВП ТМК», TOB «УКРМЕТ», TOB «Інкомтрейд», ПП «КВВМПУ», TOB «Укрміжрегіональна компанія ТАП», TOB «Технологія», ПП «Феррі» у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Крім того, відсутність податкової звітності та приховування свого фактичного місцезнаходження від податкових органів ставить під сумнів реальність господарської діяльності таких платників.

З матеріалів справи вбачається, що в Акті перевірки, що є підставою для висновку про порушення позивачем норм податкового законодавства, відповідач робить посилання, зокрема, на матеріали, що надані Головним відділом податкової міліції відповідача та на матеріали зустрічних перевірок за операціями позивача з ТОВ «Союзпромінвестдонбас», ТОВ «Інтерколтрейд», ПП «КВВМПУ», ТОВ «Укр Мет», ТОВ «НВП ТМК», ТОВ «Східнафтотрейд», ТОВ «Інкомтрейд», ТОВ «Українська міжрегіональна компанія ТАП», ТОВ «Технологія», ПП «Феррі» та ТОВ НВФ «Інтермет». За результатами опрацювання вищезазначених матеріалів відповідачем складено Акт перевірки, яким встановлено завищення позивачем податкового кредиту на суму 71 314 350,18 грн. за листопад 2010 року та завищення податкового кредиту на суму 58 315 603,42 грн. за грудень 2010 року за операціями з Контрагентами стосовно придбання брухту чорних металів, паливно-мастильних матеріалів, коксівного вугілля та обладнання.

Відповідач вважає, що договори купівлі-продажу (поставки), укладені позивачем з Контрагентами, є нікчемними за ст. 228 ЦК України, оскільки:

- договори порушують публічний порядок внаслідок їхньої спрямованості на незаконне заволодіння майном (коштами) держави. При цьому, незаконне заволодіння майном (коштами) держави, полягає у несплаті (або сплаті у незначних розмірах) Контрагентами податків до бюджету;

- договори не направлені на реальне настання правових наслідків (безтоварність господарських операцій за Договорами), оскільки у Контрагентів відсутні необхідні трудові ресурси та основні засоби виробництва, необхідні для постачання товарів за Договорами.

Отже судом встановлено що при проведенні перевірки не було встановлено фактів, які свідчили б про те, що Договори порушують публічний порядок внаслідок їхньої спрямованості на незаконне заволодіння майном (коштами) держави. Якщо навіть припустити, що Контрагенти не сплатили податків до бюджету у зв'язку із здійсненням операцій за Договорами, то факт несплати податків не може впливати на дійсність договорів купівлі-продажу (поставки), оскільки ч. 1 ст. 228 ЦК України не пов'язує нікчемність договору купівлі-продажу (поставки) з виконанням його сторонами податкових зобов'язань. Останні носять похідний характер стосовно цивільно-правових зобов'язань і не можуть впливати на дійсність договору.

Оскільки договір купівлі-продажу (поставки) є домовленістю позивача та відповідного Контрагента, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, то саме ця домовленість має бути спрямована на незаконне заволодіння майном (коштами) держави. Однак, з Договорів не вбачається, що вони спрямовані на незаконне заволодіння майном (коштами) держави. Більш того, обов'язок щодо сплати податків у даному випадку, покладений законодавством на Контрагентів і позивач не повинен нести відповідальність за невиконання цього обов'язку Контрагентом. Матеріалами Акту перевірки не було встановлено або поставлено під сумнів факти поставки товарів позивачу за Договорами. У Акті перевірки навпаки зазначено, що при проведенні перевірки були виявлені документи, що свідчать про факт перевезення товарів.

Судом були дослідженні належним чином оформлені первинні документи, а саме: приймально-здавальні акти на товари; залізничні накладні; товарно-транспортні накладні зі штампом контрольно-пропускного пункту позивача, на якому зазначено дату та місце фактичного заїзду вантажівки на територію підприємства; прибуткові ордери та реєстри прибуткових ордерів.

Перелічені вище документи свідчать про товарний характер господарських відносин з Контрагентами за Договорами.

Відповідно до ст.13 «Обов'язки виробників та постачальників продукції, яка підлягає підтвердженню відповідності законодавчо регульованій сфері» Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 №2406-III із змінами та доповненнями, постачальник зобов'язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності.

Таким чином, відповідно до п.п.7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної вартості товарів, але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари відрізняється більше ніж 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари протягом такого звітного періоду у зв'язку із придбанням товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

П.1.4 ст.1 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями «поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни,поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків ії надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу. Не належать до поставки операції з передачі товарів в межах договорів схову (відповідального зберігання), довірчого управління, оперативної оренди (лізингу), інших цивільно - правових договорів, які не передбачають передачу права власності (користування або розпорядження) на такі товари іншій особі».

Згідно п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями «Об'єктом оподаткування є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику ( кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю)».

Тобто для визнання податкового кредиту повинні використовуватись щонайменше такі умови:

- товари мають бути придбанні (факт придбання);

- придбанні товари повинні використовуватись в господарській діяльності платника податку в оподатковуваних операціях;

Документи відповідають вимогам первинних документів, встановленим чинним законодавством, а саме, передбаченим ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та пунктом 2.4., затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Усі вищезазначені документи були залучені до матеріалів справи в окремий том.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ податковий кредит складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їхньому імпорті) та послуг з метою їхнього подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їхньому імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону про ПДВ, датою виникнення права платника податку на податковий кредит, вважається здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» встановлюється порядок нарахування податкового кредиту та момент виникнення у платника податку права на податковий кредит, а не встановлює виникнення права платника податку на податковий кредит у залежність від підтвердження факту перевезення товару.

Натомість, чинним законодавством передбачається, що податковий кредит платника податку складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з придбанням товарів. При цьому, факт придбання товарів засвідчує отримана платником податку податкова накладна.

Відповідно до інформації на офіційному сайті ДПА України, відсутня інформація про анулювання свідоцтва платників податку на додану вартість Контрагентів.

Таким чином, позивач мав всі підстави для формування податкового кредиту за операціями з Контрагентами, оскільки Контрагенти зареєстровані платниками ПДВ, а тому мають право видавати податкові накладні одержувачу товарів.

Згідно із ст.67 Господарського Кодексу України (далі - ГК України), відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Отже, проаналізувавши зазначені висновки відповідача, суд вважає їх такими, що не відповідають дійсності, порушують законні права підприємства, є протиправними та необґрунтованими, тобто такими, що жодним чином не підтверджуються та не відповідають діючому законодавству України.

Чинним законодавством України не передбачено обов'язку покупця, а також не надано йому права перевіряти достовірність даних, які вказуються постачальником в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

ст.19 Конституцією України, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його контрагентом. Якщо Контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків.

Відтак, висновки акту від 21.03.2011 року за 36/0608/125/2/24432974 є необґрунтованими та спростовані матеріалами справи.

На підставі наведеного, враховуючи надані на підтвердження документи, суд дійшов висновку, що позивач не допускав порушень п. 1.3, 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому податкове повідомлення-рішення форми «В1» від 29.03.2011 року №0000050610 та податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 29.03.2011 року №0000060610 винесені незаконно та підлягають скасуванню.

В ході розгляду справи, позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Таким чином, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими. Представником відповідача не доведено правомірність його дій, в свою чергу судом визнано позицію Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» такою, яка ґрунтується на нормах Конституції та законах України, з огляду на викладене позовні вимоги є такими, які підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст.87 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Керуючись 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

- скасувати податкове повідомлення рішення форми «В1» від 29.03.2011 року №0000050610 яким зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010 року на 71314350, 18 грн.

- скасувати податкове повідомлення рішення форми «В4» від 29.03.2011 року №0000060610 яким зменшено суму відємного значення податку на додану вартість за грудень 2010 року на 58315 603, 42 грн.

Присудити з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі, якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 03.06.11

Суддя І.О. Лозицька