Постанова № 16062885, 03.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2011 р. Справа № 2а-8004/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.,

при секретарі Кайстро О.М.,

за участі:

представника позивача Наконечної Т.М.,

представника відповідача Петрашка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства „Синельниківська теплоізоляція” до Синельниківської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Синельниківська теплоізоляція” (далі ВАТ „Синельниківська теплоізоляція”, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Синельниківської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області (далі відповідач, Синельниківська ОДПІ), в якій просить скасувати податкове повідомлення-рішення Синельниківської ОДПІ №0000422340/0 від 11.12.2009 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що встановлене відповідачем завищення ПДВ в декларації відбулося в результаті включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ „Практик П”, яке на підставі договору підряду виконало роботи по укладці асфальтобетенного покриття. Позивач зазначає, що про виконання робіт свідчать: підписаний обома сторонами договір підряду, акти приймання-передачі виконаних робіт, оплата виконаних робіт та виписані ТОВ „Практик П” податкові накладні. Включаючи до податкового кредиту суми ПДВ, ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” керувалось нормами п.п.7.2.1., 7.2.6 п.7.2., п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон №168). Крім зазначеного, як вбачається з акту перевірки, відповідачем був опитаний керівник ТОВ „Практик П” ОСОБА_3, який пояснив, що роботи по укладці асфальтобетонного покриття на складі готової продукції позивача, здійснено субпідрядними організаціями ТОВ „Петра Плюс” та ТОВ „Торгстройприоритет”. Внаслідок невіднесення ТОВ „Практик П” до податкових зобовязань суми сплаченого ПДВ в розмірі 66666,61 грн., Синельниківська ОДПІ помилково зробила висновок про завищення позивачем податкового кредиту. Саме ТОВ „Практик П” згідно п.10.2 ст.10 Закону №168 повинно було забезпечити своєчасне та повне внесення ПДВ до бюджету. Знаходження ТОВ „Практик П” в процедурі банкрутства з квітня 2009 р. не є підставою для покладення фінансової відповідальності на позивача.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні позову повністю та зазначив, що в податкових накладних вказано на виконання підрядником ремонту складу готової продукції на підставі договору підряду №27 від 15.08.2008 р., але не зазначено одиниць виміру, кількості (обєм, обсяг) та відсутнє прізвище особи, яка склала податкову накладну. Таким чином, позивачем порушено п.п.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168 та завищено податковий кредит на 66666,61 грн., оскільки податкові накладні не відповідають вимогам законодавства. Крім того, при співставленні показників поданої податкової звітності по ПДВ в розрізі контрагентів, встановлена розбіжність показників податкового кредиту ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” і податкових зобовязань ТОВ „Практик П”: ТОВ „Практик П” не віднесло до податкових зобовязань декларацій з ПДВ суми ПДВ в розмірі 66666,61 грн. Відповідно до листа ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 25.11.2009 р. №53146/7/23-38 провести перевірку ТОВ „Практик П” з питань взаємовідносин з ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” неможливо, оскільки підприємство за юридичною адресою не знаходиться, податкова звітність ТОВ „Практик П” за вересень-жовтень 2009 р. не визнана податковою, а з листопада 2009 р. ТОВ „Практик П” не звітує. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2009 р. порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ „Практик-П”. Позивачем листом від 30.11.2009 р. №790 надано Синельниківській ОДПІ (тобто, після закінчення перевірки) відкориговані ТОВ „Практик П” податкові накладні, в яких відсутнє прізвище особи, яка склала податкові накладні. Чинним законодавством не передбачено коригування податкових накладних. Позивачем порушено п.п.7.2.2, 7.2.6 п.7.2., п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168.

В судовому засіданні за клопотанням представника позивача, був допитаний в якості свідка головний бухгалтер ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” ОСОБА_4, який пояснив суду, що працює головним бухгалтером ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” з 2006 р. З ТОВ „Практик П” було укладено договір на укладку асфальтового покриття на території складу ВАТ „Синельниківська теплоізоляція”. Кількість укладених договорів ОСОБА_4 не знає. Хто безпосередньо проводив роботи свідку невідомо. Свідок зазначив, що роботи виконувались з використанням відповідної техніки, роботи виконані в повному обсязі. Позивачем проведено оплату за виконані роботи в безготівковому порядку ТОВ „Практик П”, включаючи ПДВ 20%. Отримані від ТОВ „Практик П” податкові накладні мали певні неточності - невірно визначено номер та дата договору, найменування виконаних робіт, відсутність прізвища та ініціалів особи, яка склала податкові накладні. В ході проведення перевірки працівниками Синельниківської ОДПІ були виявлені недоліки в податкових накладних. ТОВ „Практик П” були відкориговані виписані податкові накладні, які надані перевіряючим працівникам відповідача.

Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін та свідка, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” як юридична особа зареєстровано 25.10.1995 р. виконкомом Синельниківської міської ради (а.с.11), є платником ПДВ та перебуває на обліку платників податків в Синельниківській ОДПІ.

В період з 15.10.2009 р. по 25.11.2009 р. відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт перевірки від 02.12.2009 р. № 66/23/00290475 (а.с.13-57). Актом перевірки, крім іншого, встановлено порушення позивачем п.п.7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168, в результаті чого занижено податкові зобовязання декларації з податку на додану вартість на загальну суму 66666,61 грн. по періодах: у серпні 2008 р. -33333,34 грн., вересні 2008 р. 4166,67 грн., жовтні 2008 р. 29166,60 грн. В акті перевірки (а.с.37) зазначено, що позивачем надані до перевірки податкові накладні, у яких не зазначено одиниця виміру, кількість (обєм, обсяг) та відсутнє прізвище особи, яка склала податкову накладну ТОВ „Практик П”. Відсутність цих реквізитів позбавляє покупця права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати ПДВ на підставі такої накладної, оскільки вона не відповідає вимогам закону. В акті перевірки (а.с.38) зазначено про виявлення невідповідності у достовірності наданих послуг по назвам обєктів. Так, в виписаних ТОВ „Практик П” податкових накладних вказано послуги ремонт складу площі готової продукції, здійсненого на підставі іншого договору від 15.08.2008 р. №27. На день написання акту перевірки оперативним підрозділом ВПМ Синельниківської ОДПІ надано доповідну записку про відпрацювання ТОВ „Практик П”, в якій зазначено, що встановлений керівник ТОВ „Практик П” ОСОБА_3, який пояснив, що між ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” та ТОВ „Практик П” був укладений договір по улаштуванню асфальту до складського приміщення, проте роботи виконувались іншими підприємствами субпідрядниками ТОВ „Петра Плюс” та ТОВ „Торгстройприоритет”, з якими ТОВ „Практик П” укладено субпідрядні договори.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 11.12.2009 р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000422340/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ в загальній сумі 99999,92 грн., в тому числі за основним платежем 66666,61 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 33333,31 грн. (а.с.58).

Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення в порядку адміністративного узгодження до Синельниківської ОДПІ, ДПА у Дніпропетровській області, ДПА України, рішеннями яких скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржуване рішення Синельниківської ОДПІ без змін (а.с.116-119).

За наслідком адміністративного оскарження Синельниківською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0000422340/1 від 12.02.2010 р. (а.с.130), №0000422340/2 від 08.04.2010 р. (а.с.131), №0000422340/3 від 14.06.2010 р. (а.с.132).

Судом встановлено, що 18.08.2008 р. між ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” (замовник) та ТОВ „Практик П” (підрядник) укладено договір підряду (а.с.59). Згідно п.1.1 договору підрядник бере на себе зобовязання своїми силами та засобами збудувати і здати замовнику роботи з улаштування дорожнього покриття. Пунктом 3.1. договору визначена вартість робіт 399999,60 грн. Інші договори між ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” та ТОВ „Практик П” не укладались.

В судовому засіданні досліджені копії складених на виконання договору підряду: Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (а.с.63), в якій визначена загальна вартість виконаних робіт 399999,60 грн., в тому числі ПДВ 66666,60 грн.; Акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2008 р. за формою №КБ-2в (а.с.60-62), в якому зазначено на виконання робіт з улаштування асфальтобетонного покриття на загальну суму 399999,60 грн., в тому числі ПДВ 66666,60 грн.; Платіжні доручення №2017 від 21.08.2008 р., № 2600 від 04.11.2008 р., №2329 від 01.10.2008 р., № 2177 від 11.09.2008 р., №2082 від 29.08.2008 р., №2772 від 26.11.2008 р., №2974 від 24.12.2008 р. (а.с.69-75), про перерахування позивачем ТОВ „Практик П” вартості робіт за договором підряду в загальному розмірі 380000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем надані до перевірки податкові накладні, виписані ТОВ „Практик П” від 21.08.2008 р. №31/08-1, від 29.08.2008 р. № 29/08-7, від 11.09.2008 р. №11/09-3, від 01.10.2008 р. №110, від 31.10.2008 р. №3110 з недоліками, в яких невірно визначено номер та дату договору, номенклатура робіт та відсутнє прізвище особи, яка склала податкові накладні (а.с.95-99). Також, судом встановлено, що заявою від 30.11.2009 р., яка була отримана Синельниківською ОДПІ 30.11.2009 р. та зареєстрована за вх. № 3972/10 (а.с.103) позивачем надано відповідачу відкориговані податкові накладні, виписані ТОВ „Практик П” (а.с.104-108), в яких виправлені всі допущені неточності, проте не зазначено прізвище та ініціали посадової особи ТОВ „Практик П”, яка виписала податкові накладні. В судовому засіданні зясовано, що разом зі скаргою на податкове повідомлення-рішення до Синельниківської ОДПІ позивачем надано відкориговані податкові накладні, виписані ТОВ „Практик П”, в яких виправлені всі допущені неточності та зазначено прізвище та ініціали посадової особи ТОВ „Практик П”, яка виписала податкові накладні ОСОБА_3 (а.с.64-68).

Спірні правовідносини між сторонами врегульовано нормами Закону №168.

Згідно з пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

На підставі п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168 передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

На підставі наданих суду письмових доказів та пояснень представників сторін і свідка встановлено, що фактично роботи по улаштуванню асфальтового покриття до складу позивача, на виконання умов договору підряду з ТОВ „Практик П”, були виконані. Проте, як свідчать пояснення директора ТОВ „Практик П” ОСОБА_3 (а.с.152), безпосередньо роботи проводились субпідрядними організаціями - ТОВ „Петра Плюс” та ТОВ „Торгстройприоритет”, з якими ТОВ „Практик П” було укладено субпідрядні договори. На виконання умов договору підряду між ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” та ТОВ „Практик П” підписано Акти приймання-передачі виконаних робіт, позивачем здійснено оплату вартості виконаних робіт на загальну суму 380000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%.

Суд не приймає як належні аргументи представника відповідача про те, що відкориговані податкові накладні не були взяті до уваги відповідачем, оскільки були отримані після завершення перевірки, тобто після 25.11.2009 р. Надані суду докази засвідчили, що відкориговані податкові накладні отримані Синельниківською ОДПІ 30.11.2009 р. (а.с103), акт перевірки складений працівниками відповідача 02.12.2009 р. В акті перевірки відповідачем робляться висновки, зокрема на сторінках 13 та 26 (а.с.25, 38), щодо інформації, отриманої по закінченню перевірки - на день написання акту перевірки. Також, суд враховує посилання працівників відповідача в акті перевірки на сторінці 27 (а.с.39) про направлення до Синельниківської прокуратури листом №10357/10/23 від 03.12.2009 р. (тобто, після складання акту перевірки) копій податкових накладних.

Таким чином, на час написання акту перевірки, тобто, 02.12.2009 р., відповідач мав відкориговані податкові накладні (а.с.104-108), які оформлені з дотриманням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168. Відсутність у відкоригованих накладних прізвища та ініціалів особи, що склала податкову накладну не є підставою для її невизнання, оскільки така умова для складання податкових накладних не визнана обовязковою п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168.

Також, на думку суду, відсутність прямої вказівки в Законі №168 на можливість коригування податкових накладних, в разі допущення в них технічних помилок, не є підставою для невизнання органом податкової служби відкоригованих податкових накладних.

Також, суд не вважає помилковою позицію відповідача про невизнання податкового кредиту ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” внаслідок невідображення ТОВ „Практик П” суми податкового зобовязання в розмірі 66666,61 грн.

Листом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська №53146/7/23-045 від 25.11.2009 р. (а.с.159) повідомлено, що ТОВ „Практик П” 06.11.2007 р. отримало Свідоцтво платника ПДВ; останнім визначено податкові зобовязання в серпні 2008 року у сумі 5478,00 грн., податкові декларації з ПДВ за вересень-жовтень 2008 р. не визнані податковою звітністю; Свідоцтво платника ПДВ ТОВ „Практик П” було анульовано лише 14.08.2009 р.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Отже, підстави для невизнання відповідачем суми податкового кредиту ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” знаходяться поза межами вимог п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 щодо умов виникнення у позивача права на податковий кредит. Закон №168 виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання.

На думку Верховного Суду України, яка викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду України від 22.10.2010 р., від 31.01.2011 р., несплата продавцем ПДВ до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на відшкодування цього податку, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, зазначена правова позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі „БУЛВЕС” АД проти Болгарії” (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 р. зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Крім того, на сторінці 27 акту перевірки (а.с.39) працівниками Синельниківської ОДПІ зазначено, що з метою доведення відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань згідно п.5 ст.203 Цивільного Кодексу України (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним), податковими органами будуть зібрані докази відносно можливості посадової особи ТОВ «Практик П» здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів та зроблені остаточні висновки згідно діючого законодавства.

На вимогу суду, у відповідності до вищезазначеного абзацу акту перевірки та ч.2 ст.71 КАС України, представником Синельниківської ОДПІ не надано суду жодних доказів щодо відсутності фактичних дій ТОВ „Практик П”, спрямованих на виконання взятих на себе зобовязань за договором з ВАТ „Синельниківська теплоізоляція”.

Отже, на підставі досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що роботи по улаштуванню асфальтового покриття до складу позивача за договором підряду між ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” та ТОВ „Практик П” були виконані; позивачем надано Синельниківській ОДПІ до моменту складання акту перевірки податкові накладні, виписані ТОВ „Практик П” з дотриманням вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168; на час виписування податкових накладних ТОВ „Практик П” було зареєстровано платником ПДВ; позивачем проведена оплата виконаних робіт з урахуванням ПДВ 20%.

Таким чином, суд не вбачає порушень в діях ВАТ „Синельниківська теплоізоляція” щодо віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ у серпні 2008 р. -33333,34 грн., вересні 2008 р. 4166,67 грн., жовтні 2008 р. 29166,60 грн., внаслідок чого висновок Синельниківської ОДПІ про заниження позивачем податкових зобовязань в зазначених періодах є помилковим.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000422340/0 від 11.12.2009 р. прийняте відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, є протиправним та підлягає скасуванню.

Одночасно суд зазначає, що за наслідком адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення №0000422340/0 від 11.12.2009 р., Синельниківською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0000422340/1 від 12.02.2010 р. (а.с.130), №0000422340/2 від 08.04.2010 р. (а.с.131), №0000422340/3 від 14.06.2010 р. (а.с.132).

Відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів ВАТ „Синельниківська теплоізоляція”, суд виходить за межі позовних вимог та вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000422340/1 від 12.02.2010 р., №0000422340/2 від 08.04.2010 р., №0000422340/3 від 14.06.2010 р.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Синельниківської обєднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області №0000422340/0 від 11.12.2009 р., №0000422340/1 від 12.02.2010 р., №0000422340/2 від 08.04.2010 р., №0000422340/3 від 14.06.2010 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 18 квітня 2011 року.

Суддя М.В. Бондар