Постанова № 16059454, 01.06.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2011 року Справа № 2а/0370/1242/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі Ковальчуку С.В.,

за участю представників позивача Токарчука В.М., Каленюка С.Л.,

представника відповідача Гаврилюка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішення від 31 грудня 2010 року № 0000892302/1 та №0001892302/1,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» (надалі - ТзОВ «Агротехніка», товариство, підприємство, позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (надалі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішення від 31 грудня 2010 року № 0000892302/1 та №0001892302/1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Луцькою ОДПІ проводилася позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Агротехніка» у звязку з виникненням потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТзОВ «Агротехніка», та ненадання повного документального підтвердження на письмовий запит Луцької ОДПІ за червень 2010 року. В ході перевірки було встановлено та зафіксовано актом від 13 жовтня 2010 року порушення підприємством пп.1.3 ст. 1, пп.7.2.3 п.7.2, пп. 7.3.1 п.7.3, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п. п.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст. 9 п.п.1, 3, 5 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

На підставі даного акта перевірки Луцькою ОДПІ прийнято повідомлення-рішення від 02 листопада 2010 року № 0000892302/0, яким позивачу було визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість (ПДВ) у сумі 81776,80 грн. (з них 58412,00 грн. основного платежу та 23364,80 грн. штрафних санкцій).

15 листопада 2010 позивач подав скаргу до Луцької ОДПІ, за результатами розгляду якої 30 грудня 2010 року податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2010 року № 0000892302/0 залишено без змін, а скаргу без задоволення. Луцькою ОДПІ 31 грудня 2010 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000892302/1 на ту ж суму податкового зобовязання, але з новим строком для його сплати. Крім того, у ході розгляду первинної скарги проведено повторну перевірку, предметом якої були ті ж самі питання, що і при попередній. Актом перевірки від 27 грудня 2010 року, окрім порушень, виявлених попередньою перевіркою, встановлено заниження податкового кредиту за господарськими операціями з приватним підприємством «Корса Плюс» (ПП «Корса Плюс»), а тому відповідачем додатково донараховано податкове зобовязання з ПДВ у сумі 140457,15 грн. (з них 93638,10 грн. основного платежу та 46819,05 грн. штрафних санкцій).

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень від 31 грудня 2010 року повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 року 0000892302/1 та № 0001892302/1 залишено без змін.

ТзОВ «Агротехніка» вказані рішення відповідача вважає неправомірними та просить їх скасувати, оскільки порушення, зазначені в актах перевірки, є надуманими та безпідставними.

Так позивач зазначає, що висновок податкового органу про завищення податкового кредиту за червень 2010 року по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс Губин» (далі - ТзОВ «Птахокомплекс Губин») на 51218,75 грн. свідчить про помилкове тлумачення відповідачем пп.7.4.5 та пп.7.5.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»: податкова накладна від 30 червня 2010 року надана для перевірки, однак податковий орган вказує, що податковий кредит не підтверджено податковою накладною. Разом з тим, податкова накладна від 30 червня 2010 року видана підприємству за датою відвантаження продукції постачальником, а тому за цією подією суму ПДВ віднесено до податкового кредиту. За даними перевірки відвантаження відбулося 01 липня 2010 року, проте документи, на які посилається відповідач, не мають відношення до податкового обліку.

Посилання Луцької ОДПІ щодо порушення ТзОВ «Агротехніка» пп.1.3, пп.7.2.3 та пп.7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» по взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Зерновий Союз» (далі - ТзОВ «Агро-Зерновий Союз») за червень 2010 року та завищення податкового кредиту на суму 11050,00 грн. позивач вважає безпідставними, оскільки такі висновки ґрунтуються лише на повідомленні ДПІ м. Вінниця про неможливість проведення зустрічної перевірки та відсутність за місцезнаходженням контрагента позивача, що не спростовує факт існування контрагента на день фактичного здійснення господарських операцій. Первинні документи не визнані недійсними, зауваження щодо їх оформлення у Луцької ОДПІ відсутні, факт поставки товару підтверджується відповідними документами, які мають юридичну силу. Те, що ТзОВ «Агро-Зерновий Союз» не задекларувало податкові зобовязання, не є підставою для відповідальності позивача, так само, як і за господарськими зобовязаннями на суму ПДВ 93 638,10 грн. із ПП «Корса Плюс», за якими Луцька ОДПІ встановила порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач також не погоджується із висновками податкового органу про порушення підприємством пп.7.3.1 п.7.3, пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкові зобовязання з ПДВ по операціях з товариством з обмеженою відповідальністю «ВМП» (далі - ТзОВ «ВМП») у сумі 10 073,00 грн. та завищено по розрахунках з ОСОБА_4

Водночас, позивач вказує на порушення норм чинного законодавства з боку Луцької ОДПІ при проведенні та оформлення результатів позапланової виїзної перевірки.

З названих підстав позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові-повідомлення-рішення Луцької ОДПІ про донарахування зобовязань з ПДВ на 81776,80 грн. та 140457,15 грн.

У письмовому запереченні проти адміністративного позову (а.с.108-110, том 1) відповідач його вимог не визнав та зазначив, що актом позапланової виїзної перевірки від 13 жовтня 2010 року позивачу визначено податкове зобовязання з ПДВ на суму 58412,00 грн. За наслідками перевірки сформовано та податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2011 року № 0000892302/0 (на суму 58412,00 грн. основного платежу та 23364,80 грн. штрафних санкцій).

При розгляді первинної скарги на вказане податкове повідомлення-рішення було призначено повторну позапланову виїзну перевірку товариства, актом якої від 27 грудня 2010 року додатково нараховано податкове зобовязання з ПДВ ( 93638,10 грн. основного платежу та 46819,05 грн. штрафних санкцій), про що прийнято податкове повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 року № 0001892302/1.

Підставою донарахування податкових зобовязань згідно з повідомленням-рішенням від 31 грудня 2010 року № 0001892302/1 стала інформація, надіслана на запит Луцької ОДПІ податковою інспекцією у м. Іллічівську, якою повідомлено про неможливість перевірки контрагента позивача ПП «Корса Плюс» у звязку із припиненням юридичної особи та неможливістю встановлення місцезнаходження останнього; у податковій декларації за червень 2010 року підприємство зобовязання не відобразило та у подальшому у податковий орган не звітувало.

Отже, задекларований позивачем податковий кредит за даними господарськими операціями не підтверджується податковими зобовязаннями продавця товарів ПП «Корса Плюс».

У задоволенні позову відповідач просив відмовити повністю.

У судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, позовні вимоги підтримують з підстав, наведених у позовній заяві, та просять їх задовольнити у повному обсязі. Суду додатково пояснили, що податкова накладна від 18 червня 2010 року № 1883 на суму ПДВ 11010,12 грн. видана ТзОВ «ВМП», однак у реєстрі виданих податкових накладних помилково вказано ОСОБА_4 Таким чином, підприємство не видавало ОСОБА_4 податкову накладну, а отже, не завищило податкове зобовязання на 11011,12 грн., а відтак і не допустило заниження податкового зобовязання по операціях з ТзОВ «ВМП».

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає з підстав, викладених у письмовому запереченні, та просить в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на встановлені актами перевірок від 13 жовтня 2010 року та від 27 грудня 2010 року обставини. Щодо тверджень позивача про допущені Луцькою ОДПІ при проведенні перевірки порушення вказує, що якщо позивач вважав перевірку незаконною, то був вправі не допустити до її проведення працівників податкової інспекції. Водночас, позивач не лише допустив до перевірки, а й надав наявні у нього документи, а тому його доводи не можуть заслуговувати на увагу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, надані сторонами як з власної ініціативи, так і на вимогу суду, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.

Судом встановлено, що ТзОВ «Агротехніка» 30 січня 1997 року зареєстроване рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради Волинської області як юридична особа. Підприємство перебуває на податковому обліку в Луцькій ОДПІ та є платником ПДВ. Дані обставини підтверджуються копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 152375, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 036039/1607 (а.с.101-102, том 1), свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 09 січня 2009 року № 100158846.

З 16 вересня 2010 року по 06 жовтня 2010 року Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку у звязку з виникненням потреби у перевірці відомостей отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТзОВ «Агротехніка», та ненадання повного документального підтвердження на письмовий запит Луцької ОДПІ за червень 2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 13 жовтня 2010 року № 7077/23-3/21750952 (а.с.10-20, том 1), яким було встановлено порушення пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 року N 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі Закон N 168/97-ВР) та ст.9 п.1, 3, 5 Закону України 16 липня 1999 року N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон N 996-XIV), в результаті чого завищено суму податкового зобовязання з ПДВ за червень 2010 року на 938,00 грн., в тому числі: по розрахунках з ТзОВ «ВМП» - занижено на суму 10073,00 грн., по розрахунках з ОСОБА_4 завищено на суму 11011,00 грн. Також по розрахунках з ТзОВ «Птахокомплекс Губин» завищено податковий кредит за червень 2010 року на суму 51218,00 грн., що призвело до порушення пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону N 168/97-ВР, а по розрахунках з ТОВ «Агро-Зерновий Союз» - завищено податковий кредит за червень 2010 року на суму 11050,00 грн., що є порушенням пп.1.3 ст.1, пп.7.2.3 п.7.2, пп.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону N 168/97-ВР. Як наслідок, в порушення пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону N 168/97-ВР ТзОВ «Агротехніка» занижено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в червні 2010 року, на 58412,00 грн.

За результатами розгляду заперечення позивача на акт перевірки Луцькою ОДПІ висновки перевірки не були змінені (а.с.21-29, том 1).

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2010 року № 0000892302/0 про визначення податкового зобовязання з ПДВ у сумі 81776,80 грн. (58412,00 грн. основного платежу та 23364,80 грн. штрафних санкцій згідно з розрахунком а.с.241, том 1).

Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Луцької ОДПІ, рішенням якої від 27 грудня 2010 року № 31913/10/25-006 (а.с.56-61, том 1) скаргу залишено без задоволення, а повідомлення-рішення без змін. Крім того, в ході розгляду скарги проведено повторну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 27 грудня 2010 року № 9965/23-3/21750952 (а.с.35-45, том 1). Вказаним актом перевірки, крім раніше виявлених порушень, встановлено також заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у червні 2010 року на 93638,10 грн., що є порушенням пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР.

На підставі акта перевірки від 27 грудня 2010 року, рішення Луцької ОДПІ від 27 грудня 2010 року № 31913/10/25-006 прийнято повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 року № 0000892302/1 (а.с.62, том 1) на суму 81776,80 грн. (тобто, у тій же сумі) та № 0001892302/1 (а.с.63, том 1) на суму 140457,15 грн. (93638,10 грн. основного платежу та 46819,05 грн. штрафних санкцій згідно з розрахунком а.с.240, том 1).

Позивач оскаржив рішення Луцької ОДПІ від 27 грудня 2010 року № 31913/10/25-006 та повідомлення-рішення в адміністративному порядку (а.с.64-69; 70-72). Рішеннями Державної податкової адміністрації (ДПА) у Волинській області від 16 лютого 2011 року №728/10/25-006 та №729/10/25-006 (а.с.73-81, том 1) скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін, а рішенням ДПА України від 17 лютого 2011 року № 3146/6/25-0115 (а.с.82-83, том 1) скаргу залишено без розгляду.

Рішення ДПА у Волинській області від 16 лютого 2011 року №728/10/25-006 та №729/10/25-006 позивач також оскаржив в адміністративному порядку (а.с.84-95, том 1). Рішенням ДПА України від 20 квітня 2011 року № 7512/6/25-0115 податкове повідомлення-рішення від 02 листопада 2010 року № 0000892302/0 з урахуванням рішення Луцької ОДПІ від 27 грудня 2010 року № 31913/10/25-006, прийнятого за розглядом первинної скарги, податкові повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 року № 0000892302/1 та № 0001892302/1 та рішення ДПА у Волинській області від 16 лютого 2011 року №728/10/25-006 та №729/10/25-006 залишено без змін, а скарги - без задоволення (а.с.96-100, том 1).

Оскаржувані повідомлення-рішення відповідача суд перевіряв на відповідність ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Однією із підстав для визначення податкових зобовязань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 31 грудня 2010 року № 0000892302/1 стало встановлення Луцькою ОДПІ факту завищення податкового кредиту за господарськими операціями із ТзОВ «Птахокомплекс Губин».

Судом встановлено, що 24 червня 2010 року між позивачем (покупець) та ТзОВ «Птахокомплекс Губин» (постачальник) укладено договір поставки № 185 (а.с.131-132, том 1).

На виконання умов договору постачальник поставляв курятину морожену (товар) відповідно до специфікації на кожну партію товару з відстрочкою оплати. Відповідно до п.4.4 вказаного договору поставка здійснювалася на склад постачальника (м. Нововолинськ), а його отримання уповноваженою особою покупця (позивача) на підставі довіреності №411 від 30 червня 2010 року, зареєстрованої у журналі реєстрації довіреностей (а.с.2, том 2). Згідно з п.4.5 договору поставка вважається виконаною з моменту передачі товару (партії товару) представнику покупця на складі постачальника. Товар перевозився на склад покупця (м. Луцьк) позивачем із залученням перевізника, про що свідчить товарно-транспортна накладна від 30 червня 2010 року (а.с.228, том 1). Факт поставки відповідач не ставить під сумнів.

Постачальником на підтвердження факту передачі товару видано податкову накладну від 30 червня 2010 року № 2895 та видаткову накладну № ПОБГУ003337 (а.с.116; 124, том 1) на суму 307312,60 грн., з них 51218,75 грн. ПДВ, які узгоджуються із специфікацією від 30 червня 2010 року (а.с.125, том 1). Оплату за товар позивачем здійснено 08 липня 2010 року згідно з платіжним дорученням № 1443 (а.с.163, том1).

На підставі податкової накладної від 30 червня 2010 року № 2895 позивач ПДВ у сумі 51218,75 грн. включив до складу податкового кредиту червня 2010 року, що підтверджується реєстром отриманих податкових накладних (а.с.173-193, том 1), розшифровкою податкового кредиту до податкової декларації з ПДВ за червень 2010 року (а.с.168, том 1), всього податковий кредит за червень 2010 року по контрагенту ТзОВ «Птахокомплекс Губин» становить 63857,47 грн.

Згідно з пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно з пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

З аналізу вказаних норм Закону № 168/97-ВР слідує, що платник податків отримує право на податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної з дати її видачі, що засвідчує факт придбання платником податків товару.

Зауваження до оформлення податкової накладної у відповідача відсутні. Факт виконання господарської операції не оспорюється. Посилання відповідача на отримання ТзОВ «Агротехніка» товару не 30 червня 2010 року (у день видачі податкової накладної), а 01 липня 2010 року спростовані також і іншими документами, які, на відміну від податкової накладної, не є податковими документами у розумінні ст.7 Закону № 168/97-ВР: товарно-транспортною накладною, видатковою накладною. Отже, податкова накладна від 30 червня 2010 року № 2895 засвідчує факт придбання товару позивачем, право власності на який перейшло до ТзОВ «Агортехніка» у момент отримання товару уповноваженою особою згідно з виданою довіреністю. За датою видачі податкової накладної відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР позивач правомірно включив суму ПДВ до податкового кредиту. Інші доводи відповідача з посиланням на посвідчення про якість № ПОБГУ003337 від 01 липня 2010 року, специфікацію № ПОБГУ003337 з відміткою від 01 липня 2010 року про відповідність ветеринарно-санітарним вимогам, ветеринарне свідоцтво В-03 № 522339 від 01 липня 2010 року (а.с.3-4, том 2) не спростовують встановлених судом обставин щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за даним фактом, оскільки дані документи є доказом перевірки товару на якість, а не придбання товару. Вказані документи від 01 липня 2010 року позивач отримав та використав при здійсненні митного оформлення придбаного у ТзОВ «Птахокоплекс Губин» товару при поставці за експортним контрактом згідно з вантажно-митною декларацією від 01 липня 2010 року № 201010002/2010/206227 (а.с.5-7, том 2). Крім того, відповідач не надав доказів розбіжностей у визначенні у червні 2010 року постачальником ТзОВ «Птахокомплекс Губин» податкового зобовязання та покупцем ТзОВ «Агротехніка» податкового кредиту за вказаними господарськими операціями. Навпаки, додатком 2 до податкової декларації з ПДВ (скороченої) за червень 2010 року (а.с.9-10, том 2) підтверджується, що ТзОВ «Птахокомплекс Губин» ПДВ у сумі 51218,75 грн. відобразив у складі податкових зобовязань червня 2010 року.

Таким чином, факт порушення позивачем пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР є необґрунтованим, а визначення відповідачем податкових зобовязань у сумі 51218,12 грн. є безпідставним.

На визначення податкових зобовязань з ПДВ згідно з оскаржуваним повідомленням-рішенням від 31 грудня 2010 року № 0000892302/1 мали вплив висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту у сумі 11050,00 грн. за поставкою ТзОВ «Агро-Зерновий Союз».

Як вбачається з договору, укладеного між ТзОВ «Агро-Зерновий Союз» (постачальник) та ТзОВ «Агротехніка» (покупець) від 15 червня 2010 року № 15/06/10 (а.с.130, том 1), позивач придбавав шрот соняшниковий на умовах поставки FCA - ВАТ «Вінницький олійно-жировий комбінат» або ВАТ «Чернівецький олійно-жировий комбінат» в надані покупцем автотранспортні засоби.

На виконання умов даного договору у червні 2010 року постачальником видавалися податкові накладні від 18, 23,24 та 30 червня 2010 року відповідно № 211, 218, 224, № 226.

На підставі податкової накладної від 18 червня 2010 року № 211 (а.с.115, том 1) на суму 66301,10 грн. (з них ПДВ 11050,18 грн.) позивач суму ПДВ відобразив у складі податкового кредиту червня 2010 року, про що свідчить додаток 5 до податкової декларації з ПДВ (а.с.168, том 1). Оплату за товар кількістю 42,15 т, отриманий відповідно до видаткової накладної від 18 червня 2010 року №РН-0000211 та податкової накладної № 211, позивач здійснив у безготівковій формі на підставі платіжного доручення від 24 червня 2010 року № 1654 (а.с.159, том 1). Товар у вказаній кількості доставлений на склад позивача із м. Вінниця, про що свідчать товарно-транспортні накладні від 19 червня 2010 року (а.с.222-223, том 1).

Перевіркою Луцької ОДПІ не виявлено нікчемних (недійсних) правочинів (п.3 акта перевірки від 13 жовтня 2010 року а.с.12, том 1; п. 3 акта перевірки від 27 грудня 2010 року а.с.37, том 1). Факт товарності поставки відповідачем не оспорюється.

Отже, за датою видачі податкової накладної (18 червня 2010 року), що є першою подією, у позивача виникло право на податковий кредит. З урахуванням вимог ст.7 Закону № 168/97-ВР суд приходить до висновку про підтвердження позивачем належними доказами свого права на податковий кредит.

Разом з тим, суд відхиляє доводи відповідача про відсутність такого права, оскільки податковим органам не вдалося провести перевірку контрагента позивача ТзОВ «Агро-Зерновий Союз» у звязку із відсутністю останнього за його місцем знаходження; податкові декларації цього підприємства за квітень-червень 2010 року визнані недійсними (довідка Державної податкової інспекції (ДПІ) у м. Вінниця від 06 жовтня 2010 року № 39175/2360/36474378 (а.с.238-239, том 1 ).

Разом з тим, податкова накладна від 18 червня 2010 року № 211 є належно оформленою (зауваження до оформлення вказаної податкової накладної у відповідача відсутні) та видана ТзОВ «Агро-Зерновий Союз», який зареєстрований платником ПДВ, його правосубєктність підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.246-247, том 1).

Суд звертає увагу, що п.1.3 Закону № 168/97-ВР, про порушення якого позивачем стверджує відповідач, лише дає визначення платника податку (особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України).

Відповідно до п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Оскільки право на податковий кредит позивача на 11051,18 грн. ним підтверджено, то донарахування податкового зобовязання у цій сумі є також необґрунтованим.

Суд зазначає, що недекларування постачальниками позивача своїх податкових зобов'язань з ПДВ не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення ТзОВ «Агротехніка» до відповідальності у вигляді донарахування йому зобовязань з ПДВ. Крім того, суд звертає увагу, що п.10.2 ст.10 Закону № 168/97-ВР передбачено індивідуальну відповідальність платників податку за достовірність та своєчасність визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідач у ході проведених перевірок також встановив факт завищення позивачем у червні 2010 року податкового зобовязання на 938,00 грн. у звязку із порушенням останнім пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону № 168/97-ВР, а також ст.9 п.1, 3, 5 Закону № 996-ХІV.

Відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Судом також встановлено, що у червні 2010 року позивачем видано податкові накладні за операціями поставки ТзОВ «ВМП» послуг за договором комісії від 11 березня 2010 року № АГ-0000218. Як вбачається із реєстру виданих податкових накладних (а.с.194-218, том 1) у червні 2010 року позивач видав своєму контрагенту наступні податкові накладні: від 01 червня 2010 року № 1460 на суму 13400,00 грн., в тому числі ПДВ 2233,33 грн.; від 16 червня 2010 року № 2033 на суму 3230,30 грн., в тому числі ПДВ 538,38 грн., від 22 червня 2010 року № 2024 на суму 8845,82 грн., в тому числі ПДВ 1474,30 грн.

Разом з тим, ТзОВ «ВМП» відображено у складі податкового кредиту ПДВ за виданими позивачем накладними у сумі 14319,27 грн., про що свідчить довідка Нововолинської ОДПІ від 21 грудня 2010 року № 1761/180/2301/36266887 про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «ВМП» на запит Луцької ОДПІ (а.с.242-243, том 1). При аналізі відомостей довідки та реєстру виданих податкових накладних судом встановлено розбіжність за податковою накладною № 1460 як у даті видачі, так і у сумі (за даними позивача сума ПДВ 2233,33 грн., за даними перевірки податкової декларації з ПДВ ТзОВ «ВМП» 1295,47 грн. (різниця становить 937,86 грн.). Окрім того, у складі податкового кредиту ТзОВ «ВМП» відображено ПДВ у сумі 11011,12 грн. за податковою накладною від 18 червня 2010 року № 1883, яка у реєстрі виданих податкових накладних значиться за ОСОБА_4 та господарські операції з якою у бухгалтерському обліку позивача взагалі відсутні. З дослідженої у судовому засіданні податкової накладної від 18 червня 2010 року № 1883, видаткової накладної № АГ-0001557 на суму 66066,70 грн., з них 11011,12 грн. ПДВ, вбачається, що дані накладні фактично видані ТзОВ «ВМП» і у податковому обліку ним відображено як податкові зобовязанні з ПДВ (а.с.140-141, том 1).

Враховуючи те, що зобовязання за господарськими операціями з ТзОВ «ВМП» у податковій декларації все-таки відображено позивачем у сумі 4246,01 грн. та у сумі 11011,12 грн. у графі «інші» (всього у сумі 15257,13 грн. замість 14319,27 грн. згідно з виданими цьому контрагенту податковими накладними), то суд приходить до висновку, що позивач допустив завищення податкових зобовязань на 938,00 грн., хоч обставини актами перевірок від 13 жовтня та 27 грудня 2010 року встановлені податковою інспекцією неповно.

З урахуванням обставин, перевірених у судовому засіданні за висновками відповідача про заниження податкового кредиту (за операціями із ТзОВ «Птахокомплекс Губин» та ТзОВ «Агро-Зерновий Союз»), суд приходить до висновку про відсутність підстав для донарахування податкових зобовязань з ПДВ, а відтак протиправність вказаного повідомлення-рішення.

Надаючи оцінку правомірності прийняття Луцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 31 грудня 2010 року № 0001892302/1 у сумі 140457,15 грн., в тому числі 93638,10 грн. основного платежу (а.с.63, том 1), суд вважає, що дане рішення є протиправним з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення слугував лист ДПІ у м. Іллічівську про недекларування своїх податкових зобов'язань з ПДВ ПП «Корса Плюс», господарські відносини із яким мав позивач.

Так судом встановлено, що 08 червня 2010 року між позивачем (покупець) та ПП «Корса Плюс» (постачальник) укладено договір поставки зерна кукурудзи (а.с.127-128, том 1).

У червні 2010 року здійснено ряд поставок, товарність яких не заперечує позивач. Факт поставки підтверджується належно оформленими податковими накладними (а.с.111-114, том 1) від 12 червня 2010 року № 722 нас суму 154423,20 грн. (з них ПДВ 25737,00 грн.), від 16 червня 2010 року № 738 на суму 113561,40 грн. (з них ПДВ 18926,90 грн.), від 17 червня 2010 року № 745 на суму 91734,60 грн. (з них ПДВ 15289,10 грн.), від 19 червня 2010 року № 752 на суму 202109,40 грн. (з них ПДВ 33684,90 грн.), всього на загальну суму 561828,00 грн. (ПДВ 93638,10 грн.), також видатковими накладними (а.с.117-119; 121, том 1). За першою подією датою видачі податкових накладних ПДВ у сумі 93638,10 грн. позивачем включено до податкового кредиту (додаток 5 до податкової декларації з ПДВ - а.с.168, том 1).

Донарахування податкових зобовязань у сумі 93638,10 грн. основного платежу та 46819,05 грн. штрафних санкцій є протиправним та суперечить ст.7 Закону № 168/97-ВР, в тому числі пп.7.4.5, на порушення якого вказує відповідач при веденні товариством податкового обліку за даними господарськими операціями.

Акт ДПІ в м. Іллічівську від 13 грудня 2010 року № 32596/23-0304/10/36635615, яким встановлено неможливість проведення перевірки ПП «Корса Плюс» у звязку із початком ліквідації цього підприємства 15 листопада 2010 року, а також відсутність податкових зобовязань з ПДВ за його податковою декларацією (а.с.230-235, том 1) не свідчить про відсутність права на податковий кредит добросовісного платника позивача за умови дотримання останнім усіх вимог, встановлених Законом № 168/97-ВР.

Відповідач не надав доказів, що ПП «Корса Плюс» на час виникнення господарських відносин із позивачем (червень 2010 року) не був зареєстрований як юридична особа та платник ПДВ, а отже, не мав права видавати податкові накладні (ліквідаційна процедура розпочата у листопаді 2010 року). Станом на 30 травня 2011 року припинено юридичну особу ПП «Корса Плюс» (а.с.248-249, том 1); із спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин була основним видом діяльності ПП «Корса Плюс» у період, протягом якого підприємство діяло як юридична особа.

Суд відхиляє доводи відповідача на відсутність права на податковий кредит по операціях із ПП «Корса Плюс» з тих самих підстав, що і по ТзОВ «Агро-Зерновий Союз».

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, обовязок щодо доказування правомірності своїх рішень покладається на відповідача, оскільки він заперечує проти позову.

Аналізуючи вищевказані норми чинного законодавства та досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятих повідомлень-рішень від 31 грудня 2010 року про визначення ТзОВ «Агротехніка» податкових зобовязань з ПДВ.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених ч.2 ст.162 КАС України, де передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення, попередньо визнавши його протиправним. Тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 31 грудня 2010 року № 0000892302/1 та №0001892302/1.

Керуючись ст.ст.2, 71, 160 ч.3, 162, 163 КАС України, на підставі Закону України “Про податок на додану вартість”, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 31 грудня 2010 року № 0000892302/1 та №0001892302/1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 02 червня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк