Постанова № 16058984, 30.05.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2011 р. Справа № 2а/0270/989/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,

при секретарі судового засідання: Середюку Миколі Анатолійовичу

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1- представник за довіреністю

відповідача : ОСОБА_2- представник за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс-Аква"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення №0000032330 від 20.01.2011 року

ВСТАНОВИВ :

28.02.2011 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс-Аква" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про скасування податкового повідомлення - рішення №0000032330 від 20.01.2011 року.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.03.2011 року за вказаним позовом відкрито провадження у справі.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорюване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки , оскільки прийняте з порушенням норм Законів України "Про податок на додану вартість", а висновки відповідача щодо порушення ТОВ "Авіс-Аква" норм пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не відповідають фактичним обставинам та чинному податковому законодавству. Так, зазначає позивач, відповідачем безпідставно зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 78883 грн. та накладено штрафні санкції в розмірі 18471 грн., оскільки податкові накладні, які фактично отримані ТОВ "Авіс-Аква" в серпні 2010 року на суму ПДВ 23783 грн., правомірно відображені позивачем в податковому кредиті цього місяця.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, та посилаючись на викладені в позові, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву (а.с.88-90), зазначивши, що завищення позивачем суми податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі 23783 грн. виникло внаслідок того, що ТОВ "Авіс-Аква" при формуванні суми податкового кредиту було використано ряд. 16.4 Податкові декларації з ПДВ "інші випадки" для відображення податкових накладних, виписаних в попередніх податкових періодах, тоді як відповідно до пп. . 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази та матеріали справи, в судовому засіданні встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіс-Аква" перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці з 10.06.2008 року, та в період з 15.07.2008 року по 27.12.2011 року було зареєстроване платником податку на додану вартість.

В період з 14.12.2010 року по 27.12.2010 року відповідно до наказу ДПІ у м. Вінниці №2154/23 від 14.12.2010 року (а.с. 105) на підставі направлення на перевірку №3584/23 від 14.12.2010 року (а.с.106), старшим державним податковим ревізором інспектором податкової служби ІІІ рангу відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці Гоцою А.О. проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс-Аква" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 401690 грн. за серпень 2010 року, у сумі 21693 грн. за вересень 2010 року, у сумі 89640 грн. за жовтень 2010 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2010 року по 01.10.2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №1/2330/35996819 від 04.01.2011 року (а.с.6-35), в якому зазначено про порушення позивачем:

-вимог пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виявилося у завищенні заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 73883 грн., в тому числі за серпень 2010 року на 52190 грн., за вересень 2010 року - на 21693 грн.;

-вимог пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виявилося у заниженні значення ряд. 20 "Позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового ) періоду" в декларації з ПДВ в тому числі за серпень 2010 року на 2090 грн. та завищенні значення ряд. 21 "Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового ) періоду" в тому числі за серпень 2010 року на 21693 грн.

20.01.2011 року на підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0000032330, відповідно до якого позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 73883 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 18471 грн. (а.с. 56).

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач оскаржив його в судовому порядку, звернувшись з даним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду.

Проаналізувавши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що виявилося у завищенні заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 73883 грн., ґрунтується на тому, що ТОВ "Авіс-Аква" при формуванні суми податкового кредиту було використано ряд. 16.4 Податкові декларації з ПДВ "інші випадки" для відображення податкових накладних, виписаних в попередніх податкових періодах, внаслідок чого в серпні 2010 року завищено суму податкового кредиту на 23783 грн. Так, на думку відповідача, документальним підтвердженням правомірності включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, яку було виписано у будь-якому з попередніх періодів, для платника податку покупця, є документ, який підтверджує дату надходження такої податкової накладної від продавця, а саме: лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного поштового штемпеля та отримана разом з цим листом податкова накладна з відображенням на ній дати реєстрації на штампі вхідної кореспонденції. У такому разі платник податку - покупець товарів повинен на дату отримання цих накладних відобразити їх у розділі 1 реєстру отриманих та виданих податкових накладних і (за умови дотримання вимог щодо формування податкового кредиту) в рядку 10.1 Розділу ІІ "Податковий кредит" податкової декларації з податку на додану вартість. Натомість, позивач безпідставно включив податкові накладні, виписані у липні 2010 року без зазначеного вище документального підтвердження їх одержання, до складу податкового кредиту за серпень 2010 року.

Проте, з такими висновками відповідача погодитись не можна, виходячи з наступного.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобовязаний дотримуватися, і виключно за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону (в редакції, чинній на час формування позивачем податкового кредиту), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Судом не встановлено жодного порушення вимог законодавства, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту.

Так, в матеріалах справи містяться належним чином оформлені податкові накладні, які є документами, що засвідчують факт сплати ТОВ "Авіс-Аква" суми ПДВ у вартості придбаних товарів, які підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість (а.с.57-66).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Виходячи із приписів вищевказаної норми закону, виникнення у платника податку покупця права на податковий кредит пов'язується лише з датою одержання податкової накладної (якщо ця подія сталася раніше ніж списання коштів з банківського рахунка платника податку), а не з датою її складення, як на цьому наголошує відповідач.

Як вбачається з матеріалів справи, виписані ТОВ "ІТАК" податкові накладні №2786 від 20.07.2010 року на суму 1961,93 грн., в тому числі ПДВ 326,99 грн., №2944 від 30.07.2010 року на суму 134623,83 грн., в тому числі ПДВ 22437,31 грн. фактично доставлено ТОВ "Авіс-Аква" 02.08.2010 року, що підтверджується актом №85 здачі-прийняття робіт від 02.08.2010 року, підписаним з перевізником ФОП ОСОБА_4 (а.с.66), рахунком фактурою №ИТ-2417 від 30.07.2010 року, видатковою накладною №ИТ-1983 від 30.07.2010 року (а.с. 67,124).

Разом з тим, розрахунок за вказаний товар ТОВ "Авіс-Аква" здійснено у вересні 2010 року, про що свідчать виписки банку за 01.09.2010 року та за 02.09.2010 року (а.с.123-126).

При цьому, пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", на порушення якого позивачем посилався відповідач, визначає виключно момент складення податкової накладної та будь-яких дефініцій щодо права на податковий кредит не містить.

Враховуючи, що ТОВ "Авіс-Аква" податкові накладні отримано раніше ніж оплата товару шляхом списання коштів з банківського рахунку, та зважаючи на те, що фактично податкові накладні одержано 02.08.2010 року, включення позивачем до складу податкового кредиту серпня 2010 року суми ПДВ, відповідно до зазначених вище податкових накладних, є правомірним.

З огляду на вказане, помилковим є висновок податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту внаслідок включення останнім до нього суми ПДВ за спірними податковими накладними.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи викладене та зважаючи на непідтвердження факту заниження позивачем суми податкового кредиту, про що зазначено вище, не може вважатися обґрунтованим висновок відповідача про завищення заявленої до бюджетного відшкодування суми ПДВ, з огляду на що податкове повідомлення - рішення №0000032330 від 20.01.2011 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 73883 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 18471 грн., слід визнати протиправним.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оспорюваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не дотримані.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Доказів які б спростовували вищевикладене відповідачем не надано, правомірність свого рішення не доведено, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000032330 від 20.01.2011 року слід задовольнити.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 94 КАС України, судові витрати підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці №0000032330 від 20.01.2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України 3,40 грн. (три гривні 40 копійок) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіс-Аква" (вул. Пирогова, 150, м. Вінниця, 21037, ідентифікаційний код 35996819) в рахунок відшкодування судових витрат.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяМультян Марина Бондівна