Постанова № 16058577, 19.05.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2011 р. Справа № 2а/0270/1053/11 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Терлецькому Євгену Броніславовичу,

за участю представника позивача Дудника Дмитра Олександровича,

представників відповідача Іващенка Володимира Миколайовича, Цукалова Володимира Михайловича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Бершадської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області до Фермерського господарства «Дана Плюс»про стягнення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ :

03 березня 2011 року Бершадська міжрайонна державна податкова інспекція Вінницької області (далі позивач, Бершадська МДПІ) звернулася в суд з позовом до Фермерського господарства «Дана Плюс» (далі відповідач, ФГ «Дана Плюс») про стягнення податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств, комунальному податку та податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 108182 грн. 52 коп. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Зазначали, що ФГ «Дана Плюс» перебуває на податковому обліку у Бершадській МДПІ. За господарством на підставі акту планової виїзної перевірки від 04.10.2010 року рахується податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств, комунальному податку та податку з доходів фізичних осіб в загальній сумі 108182 грн. 52 коп. Податковим керуючим з метою погашення наявної заборгованості складено акт опису активів платника, на які поширюється право податкової застави, від 27.10.2010 року за №1 на загальну суму 266877 грн. та зареєстровано податкову заставу.

Посилаючись на те, що добровільно борг не погашений, крім того, для належного виконання обовязків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути заборгованість по вказаним податкам за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі в судовому порядку.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 04 березня 2011 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

До початку розгляду справи по суті представником позивача заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог, згідно із яким останній просив стягнути з відповідача заборгованість в загальній сумі 65539,05 грн. посилаючись на часткову сплату.

З урахуванням прав, якими наділені сторони ст. 51 КАС України, змінені позовні вимоги були прийняті судом.

В судовому засіданні представник Бершадської МДПІ Дудник Дмитро Олександрович позовні вимоги, з урахуванням клопотання про їх зменшення, підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Представники відповідача Іващенко Володимир Миколайович, Цукалов Володимир Михайлович проти позову заперечили, пославшись на надані письмові заперечення. Усно пояснили, що податковою інспекцією при поданні даного позову не враховано 2000 грн податку на прибуток та безпідставно включено до розрахунку заборгованість по податку на додану вартість, яка ними повністю сплачена, про що свідчить платіжне доручення. Таким чином, сума податкового боргу на момент подання позову складає не 108182 грн 52 коп., а 52182 грн 52 коп. Крім того, ФГ «Дана полюс» не відмовляється і не відмовлялось виконувати свої зобовязання перед державою і виконає за рахунок отримання прибутків від ведення господарської діяльності, яка має сезонний характер. Однак, в разі задоволення даного позову будуть реалізовані основні засоби при допомозі яких ця господарська діяльність і здійснюється, тобто ФГ «Дана плюс» не зможе її здійснювати та відповідно погасити всі податкові зобовязання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Зокрема, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №141338 серія А00 Фермерське господарство «Дана Плюс» зареєстроване Бершадською районною державною адміністрацією Вінницької області 08 лютого 1996 року (а.с. 6).

Згідно із довідкою Вінницького обласного управління статистики від 11.05.2010 року №193822 відповідач включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 7), а згідно із довідкою позивача від 19.12.2008 року № 545 господарство узято на облік як платник податків з 15.02.2006 року (а.с. 8).

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Відповідно до частини першої статті 14 цього Закону до переліку загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів), зокрема, включено податок з доходів фізичних осіб та податок на прибуток підприємств, а відповідно до частини першої статті 15 до місцевих податків, зокрема, належить комунальний податок.

Відповідно до положень статті 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (Закон №334) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування (п. 10.1 статті 10 Закону №334).

Статтею 16 вказаного закону передбачено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Так, платник податку на прибуток не пізніше 40-го дня наступного за звітним періодом, подає до податкового органу декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.

Порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом.

Відповідно до пункту 1.13 частини другої статті 1 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” від 22 травня 2003 року №889-VI (Закон №889) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податок з доходів фізичних осіб це плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим Законом.

Даний Закон передбачає, що нарахування та сплата податку здійснюється двома типами субєктів: самостійно або податковим агентом.

Пунктом 1.15 статті 1 Закону №889 визначено, що податковий агент це юридична особа або фізична особа чи представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно із підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону №889 одним з обєктів оподаткування фізичної особи-резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід (будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду). До такого місячного оподаткованого доходу платника податку належать доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону №889).

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закон №889).

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи) (п.17.1 ст.17 Закон №889).

Пунктом 19.2 статті 19 Закону №889 передбачено, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобовязані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Що ж стосується комунального податку, то статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 року №56-93 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), визначено, що комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ, організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Його граничний розмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці, обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Відповідно до пунктів 23, 22 вказаного Декрету, податки і збори, передбачені статтями 8, 13, 14, 15, 16 і 17 Декрету, сплачуються юридичними особами за рахунок доходу (прибутку), що залишається в їх розпорядженні, але не більше 10 відсотків оподаткованого доходу (прибутку).

Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету місцевого самоврядування покладається на платників відповідно до чинного законодавства.

Контроль за сплатою місцевих податків і зборів здійснюється державними податковими інспекціями.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача заборгованості по описаним податкам в сумі 108182 грн. 52 коп., про що свідчить:

- податкове повідомлення-рішення №0000442301/0 від 12.10.2010 року, яким донараховано податку на прибуток на загальну суму 95983,5 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0000462301/0 від 12.10.2010 року, яким донараховано комунальний податок на загальну суму 4144,6 гривень;

- податкове повідомлення-рішення №0012091701/0 від 12.10.2010 року, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб на загальну суму 21104,31 гривень.

Проте судом встановлено, що ФГ «Дана Плюс» частково сплатило борг, що знайшло своє відображення у зменшенні позовних вимоги Бершадської МДПІ та стверджується витягом із картки обліку платника.

Таким чином, у відповідача на момент розгляду справи існує податковий борг по податку на прибуток підприємства, по податку з доходів фізичних осіб та по комунальному податку в загальній сумі 65539 грн. 05 коп.

Статтею 20 Закону України “Про систему оподаткування” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обовязкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.

Визначенням, даним у пункті 1.2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами” (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), податкове зобовязання це зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законом.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 вищевказаного закону встановлено, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

В свою чергу податковий борг - це податкове зобовязання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання (п.1.2 ст.1 Закон №2181).

Стаття 67 Конституції України передбачає обовязок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів.

При цьому, варто зазначити, що в межах даного позову правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень суд не оцінює, оскільки це б свідчило про вихід за межі заявлених Бершадською МДПІ вимог. Як вбачається із матеріалів справи, рішення ФГ «Дана Плюс»” отримані і ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені.

Крім того, слід зазначити і про те, що Бершадською МДПІ вживалися заходи до погашення податкового боргу і направлялися на адресу відповідача дві податкові вимоги, які на час розгляду справи також залишаються чинними і свідчать про наявність боргу.

Разом із тим судом встановлено, що податковим керуючим складено акт опису активів відповідача, на які поширюється право податкової застави, від 27 жовтня 2010 року №1 на суму 266877 грн. (а.с. 19)

Оскільки, в добровільному порядку повною мірою податкову заборгованість відповідач не сплачує, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету та суттєво порушує інтереси держави, то чинне законодавство уповноважує Бершадську МДПІ звернутися до суду.

При цьому, слід зазначити, що на час звернення податкового органу з позовом, застосуванню підлягає положення п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, згідно з яким, орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Зокрема, пункт 11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ передбачає, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними та такими угодами, а в інших випадках коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Тобто, тут концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

В таких адміністративних справах за зверненням субєкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань субєкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову субєкта владних повноважень.

Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

В судовому засіданні досліджено наданий позивачем розрахунок суми позову та заперечення щодо нього зі сторони фермерського господарства. Так, встановлено, що 2000 грн податку на прибуток у заявлену до стягнення суму інспекцією включено, а податок на додану вартість ними взагалі не включався, так як дійсно борг відповідачем повністю сплачений. Отже, жодних невідповідностей розрахунку запереченням ФГ «Дана плюс» судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи те, що вимоги Бершадської МДПІ є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, а також те, що Бершадська МДПІ має право звернутися до суду про стягнення боргу, а суд наділений повноваженнями на таке стягнення, суд вважає за доцільне позов задовольнити.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства «Дана Плюс» (24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Залізнична, 3, код ЄДРПОУ 34143709) податковий борг в загальній сумі 65539 (шістдесят пять тисяч пятсот тридцять девять) грн. 05 (пять) копійок, з яких: в дохід Державного бюджету України борг з податку на прибуток в сумі 51989 (пятдесят одна тисяча девятсот вісімдесят девять) грн. 64 (шістдесят чотири) копійки; в дохід місцевого бюджету м. Бершадь Вінницької області борг по комунальному податку в розмірі 4059 (чотири тисячі пятдесят девять) грн. 85 (вісімдесят пять) коп. та з доходів фізичних осіб в розмірі 9489 (девять тисяч чотириста вісімдесят девять) грн. 56 (пятдесят шість) коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, на підставі акту опису активів, на які поширюється право податкової застави за №1 від 27.10.2010 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЧудак Олеся Миколаївна